Карпатська Україна — 85 років
Ⅱ Світова війна для Українців почалась 15.Ⅲ.1939…
Українці перші прийняли удари Другої Світової війни!
Для Українців Ⅱ Світова розпочалася не у вересні, а в березні 1939 року.
Українці першими в Європі дали відсіч третьому райху і нацистським приспішникам гітлера з мадярщини.
15 березня 1939 — проголошено Незалежність Карпатської України.
Третя спроба відновити суверенітет і Незалежність України після української державності 1917—1921 років.
Початок Ⅱ Визвольних Змагань — боротьба за Незалежність Соборної України проти третього райху і совєтського союзу.
Україна між двома кривавими тоталітарними імперіями і вождями…
85 років проминуло від тих звитяжних і водночас сумних днів…
Вшануймо пам'ять Героїв Карпатської України…
Карпатська Україна проіснувала як Держава всього добу, з 14 по 15.Ⅲ.1939…
В дні пошматування Чехо-Словаччини нацистами, поляками й мадярами, задля збереження самостійності Карпатська Україна проголошує Незалежність.
Польща — забута союзниця третього райху і мадярщина з пронацистським режимом горті спільно з нацистами накинулись на Чехо-Словаччину, до складу якої тоді входила Карпатська Україна, й згідно домовленостей, Карпатська Україна мала бути окупована мадярами. Проти Українців виступили пронацистські угорські загарбники та польські бойовики.
Українці опирались нацистській навалі мадяр і ляхів три доби, до 18.Ⅲ.1939, коли опір було остаточно зламано…
Сили були надто нерівні…
Сотні Українців були жорстоко й по-звірячому закатовані та вбиті мадярськими і польськими приспішникам Третього Райху… Що вкотре доводить — одвічні вороги України є не лише на мєщорскіх багнищах!
Проте, пам'ять про три дні неймовірної звитяги й сміливості Карпатських Українців не згасла, не вдалось чисельним окупантами стерти цю пам'ять!
Українці пам'ятають і вшановують відчайдушний та сміливий опір Карпатської України — перший опір нацизму в Європі!
Приклад Карпатської України надихає і запалює в серцях свідомих Українців полум'я боротьби — за Україну, за її Волю, за честь і славу, за народ!…
Нині історія повторюється…
10 років поспіль триває війна терористичного квазідержавного утворення "рф" проти України, й доки орки тероризують Україну зі сходу, із заходу поляки й мадяри активно допомагають москві, блокуючи кордони й логістику постачання озброєння для України. При цьому, мадяри навіть не приховують апетитів щодо окупації Закарпаття! Та й ляхи на Львів хижо поглядають… Звісно, не всі поляки й мадяри дотримуються українофобних позицій, але вдосталь, і офіційні влади сусідніх країн не зупиняють українофобію серед поляків і мадяр та недружні дії щодо України.
На жаль, "добрі сусіди" не змінились за 85 років…
Історія, схоже, нічому не вчить…
Історико-освітній майданчик «Порохівниця» закликає вчити історію.
Історія — найвеличніша наука людства! Історія має у своїх шухлядах минулого всі відповіді на питання сьогодення і майбутнього…
До уваги Вельмишановного Панства матеріяли за теґом Карпатська Україна:
➔ ❖ КАРПАТСЬКА УКРАЇНА 1939
➔ Україна у ІІ Світовій війні — між двох вогнів, між двох імперій
➔ 1938 — аґресія Польщі і Мадярщини проти Карпатської України
➔ Західні медія про Карпатську Україну — 1939
➔ 1939 — Опір у Карпатах
➔ Карпатська Україна: ніч з 13 на 14.ІІІ.1939
➔ „З боїв на Карпатській Україні“
➔ „Понад Хустом ворон кряче…“
➔ «Трагедія Карпатської України» — документальна хроніка 1939 року
➔ «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939»
➔ Нескорені верховини Карпатської України
➔ Верецький Меморіял Січовикам Карпатської України
➔ Карпатська Україна — 80 років
➔ До 80-річчя проголошення Незалежності Карпатської України
➔ Виставка до 80-річчя Незалежності Карпатської України
➔ До 80-річчя Незалежності Карпатської України відеоролик УІНП
До перегляду Вельмишановньому Панству рекомендується документальний фільм «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939», який докладно розповідає про звитяжну боротьбу за Незалежність Карпатської України…
II► «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939» — трейлер
Стрілець Карпатської Січі
Плакат М. Бутовича — 1939 рік
2024.Ⅲ.15
© «Porohivnyçä»