“Загальна карта України”
1918

До уваги Вельмишановнього Панства вельми цікава мапа України 1918 року під назвою “Загальна карта України” М. Дячишина.

ЗАГАЛЬНА
КАРТА
УКРАЇНИ
Зладив М. Дячишин
Заходом i накладом часопису „Свобода”
органу Українського Народного Союза в Америцї
Розмір: 1:2.580.000.
Формат мапи 85x52 см.
Цїна 50 центiв
© Rand McNally & Co N.Y.

Станом на 1918 рік мапа України Дячишина є однією з кращих мап України доби Першої Світової війни разом з мапами таких українських майстрів картоґрафії, як Степан Рудницький і Ґеорґ де Гасенко.

В леґенді мапи, як і годиться, наведено необхідні дані.

Доволі унікальна і єдина у своєму роді кольорова мапа України станом на першу половину 1918 року, коли Перша Світова війна ще тривала, Австро-Угорська Імперія ще існувала свої останні місяці, проте Россійська Імперія вже впала.

На мапі червоною межею визначено український етноґрафічний ареал станом на 1918 рік — за доктором з філософії ґеоґрафії Григорієм Величко. Щоправда, укладач мапи М. Дячишин вочевидь безпосередньо не орієнтувався на вже відому етноґрафічну мапу України Степана Рудницького, тому, наприклад, не охоплено розселення Українців на добрій половині Ставропольщині (Підкавказзя) аж до рік Сал і Манич, але натомість довгою смугою аж до Каспію включено в український етнічний ареал Терських козаків (хоча там було етнічно мішане "казачєство").
Втім, в цілому, український етнічний ареал визначено більш-менш точно.

Мапа містить кордони держав станом на 1914 рік.
Також блакитним позначено кордон Української Народньої Республіки за Берестейським Миром — без Галичини, позаяк Австро-Угорщина ще існувала, а ЗУНР буде проголошено 1.ХІ.1918. Кордон УНР за Берестейським Миром на мапі видніється лише на заході, далі він вочевидь співпадає (на думку автора мапи) з позначеною червоним етнічною українською межою.
Також позначені межі россійсько-імперських ще ґубєрній.
Залізниці позначено умовно, просто прямими лініями.
Деякі назви вказано "на слух", з помилками.

Мова мапи українська, за старим первісним правописом, ще досовєтським, втім, вочевидь, укладач мапи не дотримувався ретельно тодішнього правопису (можливо через те, що є діяспорянином, або ж під час укладання орієнтувався на россійсько-імперські мапи), й тому, (як і з укладанням Грамоти від Українського Народного Комітету, де замість офіційної назви Держави Українська Народня Республіка пишеться "Українська Народна Республика"), на мапі теж бачимо "Азовське море" замість прийнятої тоді первісним українським правописом назви Озівське море, також бачимо змоскалізовані топоніми замість українських (не Бердянка чи Бердянське, а "Бердянськ", не Слов'янське, а "Славянськ"). За тодішнім українським правописом подібних назв ще не було. Вочевидь, укладач мапи дійсно орієнтувався на россійсько-імперські мапи, й тому бачимо багато змоскалізованих топонімів. Й це також одна з особливостей цієї мапи. Мапи Рудницького і пізніші мапи Кубійовича містять чіткий досовєтський первісний український правопис і досовєтську первісну українську топоніміку, а у Кубійовича мапи взагалі дубльовано ще й українською латинкою!

Мапа аматорська, проте для 1918 року виконана чудово і з любов'ю.
На жаль, у відкритих джерелах не вдалось знайти інформації про укладача мапи — М. Дячишин, вочевидь, належав до “Українського Народного Комітету в Злучених Державах Америки”, можливо був священником УГКЦ в Америці, але мав хист до ґрафіки й картоґрафії. На жаль, наразі не знайдено відомостей, навіть імені укладача мапи, втім, щойно буде віднайдено бодай якусь інформацію — обов'язково цей матеріял доповниться.
Наразі історії відомі лиш “Загальна карта України” М. Дячишина 1918 року і Грамота від Українського Народного Комітету в Злучених Державах Америки “На пам’ятку про освободженя України” 1919 року.
Укладач мапи, можливо, не був фаховим ґеоґрафом, як Рудницький, проте, мапу в цілому укладено чудово, і навіть незначні помилки, невірні написання топонімів та умовні плямі лінії “желїзниць (начерком в приближеню)” роблять цю унікальну мапу по-домашньому теплою, тим паче, враховуючи теплу кольорову гамму.

Мапу України 1918 року від М. Дячишина представлено на інтернет-ресурсі УІНП «100 років боротьби — Українська Революція 1917—1921» в розділі мап.

Історико-освітній майданчик «Порохівниця» також неодноразово публікував цю унікальну мапу в різних матеріялах, та варто присвятити окрему публікацію. На жаль, наразі нічого невідомо ні про автора мапи, ні про обставини друку.
Нижче дублюється клікабельна мапа — щоб відкрити мапу у більшому форматі, натисніть на зображення — відкриється у новому вікні.