Перейти до контенту

«Пласт» на Запорожжі зростає

«Пласт» на Запорожжі зростає

 
СКОБ!
29 лютого 2020 року в місті Запорожжі відбувся вишкіл запорожського осередку найстарішої скаутської організації України «Пласт» — колиски Провідників ОУН і УПА, колиски українського патріотизму.
Вишкіл майбутніх пластових наставників з патріотичного виховання юнацтва відбувся в стінах храму УГКЦ парафії "Матері Божої Неустанної Помочі" міста Запорожжя, участь у вишколі приймали представники міст Запорожжя, Токмака і Мелітополя.

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

ДОВІДКА:
«Пласт» — найстаріша скаутська організація України, заснована 12.IV.1912 у Львові.
«Пласт» зродився на шість років раніше проголошення Незалежності України в 1918 році.
«Пласт» виховав та загартував безліч відомих і видатних Українців, серед яких: Степан Бандера, Роман Шухевич, Василь Кук, Олег Кандиба-Ольжич, Богдан Гаврилишин, Квітка Цісик, Любомир Гузар, Борис Ґудзяк, Любомир Романків, Микола Колесса, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, пані Уляна Супрун, чинний посол Канади в Україні Роман Ващук, полеглі Захисники України Марк Паславський, Віктор Гурняк, Євген Подолянчук, Микола Гордійчук та Андрій Білик…
«Пласт» виховує гідних громадян своєї Держави та плекає цінності, необхідні для розвитку нашої України — відповідальність, лідерство, патріотизм.

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 
29 лютого 2020 року в стінах храму УГКЦ парафії "Матері Божої Неустанної Помочі" міста Запорожжя відбувся кваліфікаційний вишкіл дійсного членства МО «Пласт-НСОУ».

Учасники з Запорожжя, Токмака і Мелітополя ознайомились з методикою та структурою «Пласту», дізнались як працювати з молоддю, почули корисну інформацію про різні соціальні, спортивні та мистецькі заходи, та як їх організувати.
Вишкіл проходив в теплій дружній атмосфері та допоміг познайомитись однодумцям, які розвиватимуть пластові осередки в своїх містах.

«Пласт» дякує панотцю Роману Вовку за підтримку та допомогу в організації й проведенні вишколу.






© «Пласт» Запорізька область
© Парафія "Матері Божої Неустанної Помочі" Запоріжжя

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

P.S. від укладача матеріялу:

СКОБ!
Так вітаються пластуни.
Сильно. Красно. Обережно. Бистро.
Нарешті «Пласт» пускає паростки й на козацьких теренах Запорожжя.

Вельми тішить, що рідний Запорожський край, і, зокрема, рідне місто Токмак, долучилися до колиски українського патріотизму — однієї з найстаріших у Світі та найстарішої в Україні скаутської організації «Пласт»!
Місто Токмак на пластовому вишколі представляв ветеран національно-визвольної війни і Третіх Визвольних Змагань, Захисник України пан Юрій Сорока.
Честь бути знайомим з цією людиною.
Тож, до уваги містян Токмака — коли в місті з'явиться курінь «Пласту» — не зволікайте, й сміливо залучайте своїх дітей до колиски українського патріотизму. Тим паче, що минулого року Токмак вже доволі непогано зарекомендував себе у військово-патріотичній грі «Джура».

Також, принагідно, від імені Запорожського науково-дослідного центру «Спадщина» (провідник — пан Юрій Щур) та історико-публіцистичного майданчику «Порохівниця» долучаюсь до вдячностей настоятелю Парафії УГКЦ "Матері Божої Неустанної Помочі" міста Запорожжя — панотець Роман Вовк підтримує видання книжкової серії „Повернута Спадщина“, зокрема, перевидання книги генерала Олександра Вишнівського „Повстанський рух і отаманія“.

Вельмишановне Панство, дозвольте ще одну невеличку історичну ремарку.

«Пласт» — це скаути, а не совєтська "піонєрія", як дехто можливо вважає.
«Пласт» зародився на 10 років раніше появи "совєтской піонєрской організациі імєні Спартака" (згодом "імєні лєніна").

Скаути кардинально відрізняються від совєтських "піонєров" в усьому.
Совєти спочатку навіть дозволяли діяльність скаутського руху на територіях, контрольованих терористичним квазідержавним утворенням "Совєтская Россія \ РСФСР \ СССР". Втім, зрозумівши своїми пролєтарськими мізками, що ідеї й принципи скаутського руху йдуть врозріз із совєтською ідеологією, Совєти заборонили скаутські організації.

Остаточно було заборонено навіть згадки про скаутів після 1929 року, коли в Бельгії почали публікувати комікс «Тінтíн в країні Сов’єтів» про пригоди юного репортера і скаута "в країні Сов’єтів", де Тінтíн вперше розповів Європі про злочини совєтського тоталітарного режиму, й зокрема, про перший Голодомор… Та й комікси після цього в "країні Сов’єтів" були також заборонені! (До речі, заборонений донедавна в усьому Світі перший європейський комікс «Тінтíн в країні Сов’єтів» нещодавно вийшов українською мовою.)

Совєти скалькували й змавпували свою "піонєрію" зі скаутського руху, але як завжди це виходить у "лішнєхромосомних" — зробили це недолуго й костурбато: "піонєрія" підтримувала виключно тоталітарну ідеологію совєтської компартії, відмітала будь-яку ідентичність дитини, включно з національною свідомістю, позаяк у совєтских рабів не повинно бути свідомості взагалі, а "родіной" вважалось терористичне квазідержавне утворення "СССР".

В той же час на теренах вже окупованої і пошматованої України все ще підпільно діяли осередки «Пласту» на окупованих Польщею теренах Галичини.
Саме вихованці «Пласту» разом із дорослими піднялись на захист України ще у 1918 році (✠ Українські діти-герої Листопадового Чину), саме пластуни ставали героями Перших і Других Визвольних Змагань, саме пластуни ставали ядром Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії, та й в наші дні саме пластуни стають вже героями Третіх Визвольних Змагань…
«Пласт» — колиска ОУН і УПА: Провідники Євген Коновалець, Роман Шухевич, Степан Бандера, Василь Кук, Олег Кандиба-Ольжич і багато інших легендарних постатей. Десятки всесвітньовідомих імен пластунів: засновник Давоського економічного форуму, економіст Богдан Гаврилишин, розробник технологій IBM Любомир Романків, канадська жінка-космонавт Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, і багато-багато інших відомих імен з минулого й сучасності — це все вихованці «Пласту»!

«Пласту» на відміну від совєтської "піонєрії" навчає любові до України, патріотизму, вірності, відданості, чеснотам і порядності, справедливості та взаємодопомозі.

Тож, не бійтесь, приводьте дітей до «Пласту».
«Пласт» вчить бути Українцем!

Укладач матеріялу
℗ Dmytro Dzüba
2020.ІІ.29
℗ «Porohivnyçä»