✠ «Пласт» — 105 років скаутам України

✠ «Пласт» — 105 років скаутам України

Українському Пласту – 105 років!

 

12.IV.1912: 105 років тому у Львові було засновано «Пласт» — організацію українських скаутів
Вже понад сторіччя український «Пласт» є взірцем патріотичного виховання молоді та служіння Україні.
Це товариство створило традиції, які відіграли визначальну роль у визвольній боротьбі українського народу.
Пластуни завжди стояли на передовій боротьби за визволення і Незалежність Соборної України: були активними учасниками Української революції та Визвольних Змагань, боролися за Незалежність України у лавах Армії УНР, Української Повстанської Армії, відзначилися тим, що брали активну участь у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками дисидентського руху, Помаранчевої революції, ЄвроМайдану та новітньої россійсько-української війни.
«Пласт» виховав та загартував безліч відомих і видатних Українців, серед яких Богдан Гаврилишин, Роман Шухевич, Степан Бандера, Василь Кук, Олег Кандиба-Ольжич, Квітка Цісик, Любомир Гузар, Борис Ґудзяк, Любомир Романків, Микола Колесса, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, нинішній посол Канади в Україні Роман Ващук, полеглі Захисники України Марк Паславський, Віктор Гурняк, Євген Подолянчук, Микола Гордійчук та Андрій Білик...
«Пласт» виховує гідних громадян своєї держави та плекає цінності, необхідні для розвитку нашої України — відповідальність, лідерство, патріотизм. Хоча «Пласт» і є однією з найстаріших скаутських організацій світу, але його діяльність завжди — на вістрі найактуальніших суспільних запитів.
Сьогодні свою Пластову Присягу склали нові пластуни.
Найщиріші вітання кожному, хто долучений до Пластового руху! Бажаємо вам лише перемог! Вільної та квітучої України, яку ми разом неодмінно відстоїмо від ворожої руки! Сьогодні ми закладаємо підвалини для створення України, про яку мріємо!
СКОБ!
Слава Україні!
Героям слава!

 


 

“Все, що я зробив у житті, я починав із мрії”
© Богдан Гаврилишин
— сеньйор Українському Пласту, курінь «Лісові Чорти» (з 1946 року),
український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч,
науковець, Радник кількох Президентів України

 


 

Історія Українського Пласту

 

«Пласт» — національна скаутська організація України — найбільша та найстаріша українська скаутська організація, мета якої сприяти всебічному патріотичному самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, на свідомих, відповідальних та повноцінних громадян місцевої, національної та світової спільнот, і на провідників українського суспільства. «Пласт» діє в багатьох країнах Світу, серед яких «Пласт» Канади, «Пласт» США, «Пласт» Австралії, «Пласт» Аргентини, та об'єднує пластунів України й української діаспори.
 


 

12 квітня 1912 року, рівно 105 років тому, у Львові пластуни вперше склали Пластову Присягу. Цей день вважають офіційною датою заснування організації, хоча «Пласт» зібрався ще восени 1911 року. Пластові гуртки створили незалежно один від одного педагог Олександр Тисовський, військовий Іван Чмола та син Івана Франка — Петро Франко.
Засновники «Пласту» добре розуміли необхідність створення структури, яка виховувала б справжніх патріотів та провідників нації.
Згодом оформився Організаційний пластовий комітет у 1913 році, який об'єднав розрізнені пластові гуртки в масштабну крайову організацію Галіції. Австрійська влада ставилася прихильно до створення спортивних молодіжних організацій і тому підтримувала діяльність «Пласту».
На 1914 рік кількість членів пластової організації складала близько 800 осіб, а осередки організації поширились по всій Галичині, Закарпаттю та Буковині.
За три роки діяльності відомості про «Пласт» як про військову патріотичну організацію поширились по всій Західній Україні, і з початком Першої Світової війни більшість пластунів зголосилися воювати в лавах Українського Легіону Січових Стрільців під проводом Василя Вишиваного (Вільгельм фон Габсбург). Загалом, до Січових стрільців зголосилося близько 2,5 тисяч людей з організацій «Сокіл», «Січ» та «Пласт». Частини УСС під проводом сотників-пластунів відзначились у боях на горі Маківці та Лисоні.
Із проголошенням Першого Універсалу Центральної Ради, «Пласт» почав поширювати свою діяльність на землях Наддніпрянської України. До цього були спроби започаткувати «Пласт» в Києві та Бахмутському повіті, однак новостворена Українська Скаутська Організація була насильно приєднана до "Бой-скаутів Росії". Хоча «Пласт» в Галичині постав раніше, він не мав ніякого впливу на «Пласт» на центральних українських землях.
Розвитком пластових гуртків займались різні установи УНР. Протягом 1918 року за підтримки гетьмана Павла Скоропадського було створено пластові гуртки при кожній українізованій гімназії. Таким чином «Пласт» пожвавлює діяльність в таких містах як Фастів, Катеринослав, Київ, Вінниця, Канів.
Після повалення Гетьманату та приходу до влади Директорії, пластуни склали ядро старшинських кадрів новоствореної Армії УНР. Найбільше відзначились І. Чмола, який був старшиною УСС під час Першої Світової Війни а потім полковником Січових Стрільців Євгена Коновальця, Петро Франко, що був старшиною УСС та Січових Стрільців Дієвої Армії УНР, Федь Черник, який відзначився у Бою під Мотовилівкою, Олена Степанівна, Осип Яримович, Северин Яремкевич. Львівські пластуни також брали участь у Листопадовому Чині 1 листопада 1918 року.

На початку 1919 року українська армія була близькою до катастрофи: на сході наступали більшовики, а на заході поляки та румуни. Нестача набоїв, медикаментів та страшна епідемія тифу спричинила загибель до 60 тис. солдатів Української Галицької Армії. Серед усіх окупованих територіях, «Пласту» дозволили існувати тільки в Галичині та Волині, але із цензурою пластових підручників та під наглядом польської поліції. На території, окупованій більшовиками «Пласт» був заборонений відразу, та пізніше витіснений піонерським рухом. Єдиною скаутською організацію, якій було дозволено існувати на терені УРСР була київська "Спілка Бой-скаутів Росії", але і її заборонили у 1924 році.
У 1930-х роках польський режим заборонив «Пласт» і на західній Україні. Відомий випадок, коли польська поліція багнетами розігнала маніфестацію, в якій взяли участь молодіжні організації «Сокіл», «Луг» та «Пласт». Єдиною легальною пластовою організацією залишився «Союз Українських Пластунів Еміґрантів» (СУПЕ), який знаходився у Празі.
Через співпрацю з ОУН, багатьох пластунів було закатовано в польському концтаборі Березі Картузькій, а за часів совєтської окупації — вислано в Сибір.

Багато з провідників та активних членів ОУН та УПА були виховані «Пластом», зокрема провідник ОУН(б) Степан Бандера, генерал-хорунжий Української повстанської Армії Роман Шухевич. Ось, як наприклад згадує провідник ОУН (б) Степан Бандера про «Пласт»:

До Пласту я належав від 3-ї гімназійної кляси (від 1922 р.); у Стрию був у 5-му пластовому курені ім. князя Ярослава Осьмомисла, а після матури — в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина», аж до заборони Пласту польською державною владою в 1930 р. (Мої попередні старання вступити до Пласту в 1-ій та 2-ій клясі були безуспішні через ревматизм суглобів, на який я хворів від раннього дитинства, не раз не міг ходити, і в 1922 році був два місяці в лічниці на водну пухлину в коліні). До підпільної Організації середньошкільників я належав від 4-ї кляси і був членом провідної ланки Стрийської гімназії... у ділянці молодечих і спортово-руханкових організацій я був активним передусім у Пласті, як член 2-го куреня старших пластунів «Загін Червона Калина», в Українському Студентському Спортовому Клюбі (УССК), а деякий час теж у товариствах «Сокіл-Батько» і «Луг» у Львові. До моїх спортових зайнять належали біги, плавання, лещетарство, кошиківка і передусім мандрівництво. У вільний час я залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не курив і не пив алькоголю.
© Степан Бандера

У 1934—1936 роках «Пласт» переживає кризу, через великий тиск з боку польської влади та брак кадрів.
Важливою діяльність пластунів була на Закарпатті. «Пласт» на Закарпатті був заснований ще в 1921 році, в Ужгороді.
У 1938 році, із проголошенням автономної Карпатської України, пластуни творять «Організацію Народної Оборони» та Карпатську Січ. Роман Шухевич був відповідальним за поповнення Карпатської Січі кадрами та організацію фінансової допомоги. Багато пластунів-добровольців з СУПЕ вступає до Карпатської Січі. Однак, у ніч з 13 на 14 березня 1939 угорські війська розпочали наступ на Карпатську Україну, і за кілька днів було окуповано її найбільші міста та столицю — місто Хуст. Окремі частини Карпатської Січі продовжували боротьбу у гірських районах до травня 1939 року.
На окупованих територіях діяльність «Пласту» та інших українських патріотичних організацій була заборонена.
Нацистський режим Третього Райху не був зацікавлена в існуванні іноземних патріотичних організацій на території, окупованій Вермахтом. Перший безпосередній контакт Вермахту із «Пластом» відбувся під час окупації Чехо-Словаччини у 1938 році. Тоді «Пласт» діяв під виглядом СУПЕ, і об'єднував українських емігрантів у Празі. Діяльність пластунів була заборонена, а її діячів було заарештовано. У 1941 році, із початком німецько-совєтської війни, пластуни пробують відновити свою діяльність у Західній та Наддніпрянській Україні під виглядом «Виховної Спільноти Української Молоді» (ВСУМ), але безуспішно.

Після Другої Світової війни велика кількість Українців залишилася поза межами України. Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною Пластовою Старшиною та Радою в Мюнхені. Українці, які переселилися із зон окупації Німеччини (в основному у США, Канаду, а також в Австралію, Аргентину, деякі європейські країни), відновили діяльність організації.
З 1950 року український Пласт розвинув активну діяльність на нових місцях поселення: Австралія, Аргентина, Канада, Велика Британія, Німеччина, США.
У 1954 році було створено Конференцію Українських Пластових Організацій, для того щоб обрати єдиний провід та координувати діяльність світового Пласту.

Наприкінці 1980-х років у Совєтському Союзі змінилася політична ситуація: "пєрєстройка", "ґласность", "лібєралізация" — совєтський уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню. Почалося відродження скаутського руху. Перший пластовий табір на українських землях після Другої Світової війни було організовано 17 липня 1989 року; його відвідало навіть декілька пластунів з Канади. Однак, невдовзі на нього було здійснено напад агентами КҐБ, спецпідрозділами МВД та "райкомом ЛКСМУ" Львова. Сімох пластунів заарештовано та побито. Пізніше, в газеті "Радянська Україна" було опубліковано статтю М. Дорошенка "Ще не вмер Степан Бандера, або Недитячі Ігри доморощених пластунів", де «Пласт» зображувався як "буржуазно-націоналістична військово-спортивна організація".
 


 

Із початку 1990-х років «Пласт» відновлено і в Україні.
Під час поширення осередків «Пласту» в Україні на початку 1990-х років колишні пластуни, які пластували у 1930-х роках, надсилали листи із проханням поновити їхнє членство в організації. Почався стрімкий розвиток інших скаутських організацій на південних та східних землях України. Багато з них, разом із пластунами, взяли участь у 18-му всесвітньому скаутському Джемборі в Нідерландах у 1995 році.
У 2008 році Президент України Віктор Ющенко видав указ «Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні». Крім того, «Пласт» підписав угоду із Міністерством освіти і науки України.
Проти «Пласту» традиційно виступали антиукраїнські сили та персоналії: коммуністи КПУ, "Партія Рєґіонов", чисельні промосковські "вєтєранскіє орґанізациі", одіознікремлівські пропаґандисти на кшталт Олєся Бузини, прокремлівські медія та інші окупанти України.
 


 

У 2012 відбуваються святкування 100-річчя організації «Пласт».
У рамках святкування було започатковано інтернет-проект «100 кроків до сторіччя Пласту», де публікуються архівні та сучасні матеріали з історії Пласту та дописи про відомих пластунів. Окрім того, вже відбувся ряд цікавих заходів, зокрема підкорення та назва Піку Столі́ття Пласту́ в Антарктиді.
12 квітня 2012 року на честь відзначення 100-річчя «Пласту» в Івано-Франківську був відкритий перший в Україні Пам'ятник пластунам, що не зламали своїх присяг.
Зараз Пласт — це потужна скаутська організація, учасниками якої є приблизно 10 тисяч осіб з усієї Україні. Пласт організовує численні табори, кожен з яких має свою спеціалізацію (летунський, морський, військовий, спортивний, мандрівний, виховно-вишкільний та інші).
Окрім таборів, відбуваються акції різного спрямування — спортивні змагання спартакіади, змагання з пішого мандрівництва «Стежками героїв» та «Осінній рейд», інтелектуальні змагання «Орликіада», Фестиваль пластової творчості «День пластуна», міжнародний захід «Вифлеємський Вогонь Миру». Щороку пластуни беруть участь у акції «Вифлеємський Вогонь Миру», розповсюджуючи вогонь по всіх містах України.
З 2014 року «Пласт» отримав підтримку з боку Головнокомандуючого і Президента України Петра Порошенка та Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Одним з Радників та помічників Президента України є пластун Ярема Дух.
 


інфографіка клікабельна

 

«Пласт»: символіка, ідеологія, структура

 

Славень «Пласту» — пісня «Цвіт України і краса»
Є невід'ємним елементом пластового церемоніалу. У цьому славні пластуни закликають себе до праці та осягнення пластових цілей життя. Пластовий славень підбадьорює пластунів, закликає їх до змагань, скріплює їх духом та об'єднує їх почуттям солідарності.
Перший куплет та приспів гімну написані доктором Олександром Тисовським, а другий куплет склав для пластунів Іван Франко.

Цвіт України і краса
Скобів орлиний ми рід,
Любимо сонце, рух, життя,
Любимо волю і світ.

Пласт — наша гордість і мрія
Любій Отчизні — наш труд,
Буйний в нім порив, надія,
В Пласті росте новий люд.

Приспів: (двічі)
Браття, пора нам станути в ряд,
Стяг пластовий підійняти,
Славу Вкраїні придбать!

Сонце по небу колує,
Знають і хмари свій шлях,
Вітер невпинно мандрує
По України полях.

Ми ж сонця ясного діти,
Вольного вітру брати,
Мали б безділлі змарніти,
Цілі життя не знайти.

Приспів (двічі)

 


 

Пластове гасло та привітання
В повсякденному житті пластуни вітаються, подаючи ліву руку. Вітання лівою рукою — вияв приналежності до світового скаутського руху. Ліва рука ближча до серця, і вітання нею означає довіру до людини, з якою вітаються.
Вітаючись на урочистостях, пластуни промовляють один другому: «СКОБ» та підносять при цьому догори праву руку із випростаними трьома пальцями — символом трьох головних обов'язків пластуна.
 

«СКОБ»
Традиційне привітання пластунів.
Слово «СКОБ» означає назву породи орла — скоба білохвостого. Пластуни прийняли його як свій символ. Гасло «СКОБ» є початком слів Сильно Красно Обережно Бистро, які повинні бути характерними рисами усіх пластунів.
Це слово означає породу орла — скоба білохвостого, а також є акронімом основних рис пластуна:
Сильно — Дуб
Красно — Калина
Обережно — Мухомор
Бистро — Блискавка
Ці символи використовуються також на пластових відзначеннях.
 


 

Пластовий однострій
Пластовий однострій — зовнішня ознака належності до організації. Також однострій пригадує пластунам про їхні пластові обов'язки та виробляє почуття естетики.

Пластуни носять однострій під час пластових занять: на сходинах, збірках, святах тощо. Пластовим однострій вважається тоді, коли включає всі передбачені відповідним правильником частини:
накриття голови (скаутський капелюх, беретка);
хустка (у формі прямокутного трикутника відповідної барви);
обручик до хустки (плетений з трьох барв);
штани (зеленої барви, короткі до колін, зимою-довгі);
пояс (шкіряний чи плетений);
взуття (чорні чи коричневі шнуровані черевики);
підколінки (барви однострою, взимку-шкарпетки);
шнурок до свистка (зелений для юнаків або коричневий для юначок, для виховника — білий).
Відповідно до жіночої статі в однострої є певні відмінності:
сорочка піскової барви;
спідничка — коричнева

Також на однострої носять різного роду пластові відзнаки: пластовий герб, відзнаки приналежності (до Пласту, пластових з'єднань), відзнаки пластових ступенів, відзнаки пластових вишколів (ігрових комплексів, вмілостей, таборів, фізичних вправностей, спеціалізаційних вишколів), відзнаки пластових діловодств, відзнаки пластових виховників та їхніх вишколів, відзнаки пластових відзначень, відзнаки з різних нагод.
 

Ідейні засади

Три головні обов'язки пластуна:
• Бути вірним Богові і Україні;
• Допомагати іншим;
• Жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу.
 

• Пластовий закон:
• Пластун словний;
• Пластун сумлінний;
• Пластун точний;
• Пластун ощадний;
• Пластун справедливий;
• Пластун увічливий;
• Пластун братерський і доброзичливий;
• Пластун зрівноважений;
• Пластун корисний;
• Пластун слухняний пластовій старшині;
• Пластун пильний;
• Пластун дбає про своє здоров'я;
• Пластун любить красу і дбає про неї;
• Пластун завжди доброї гадки;
Коли пластун виконав вимоги першої проби, або виконав завдання, встановлені крайовим проводом, він складає пластову присягу:

《Присягаюся своєю честю, що робитиму все що в моїх силах щоб: бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, слухатись пластового проводу і жити за Пластовим Законом.》

 


 

Структура
Пластові улади

Пластуни поділяються за віком на улади:
• новаки — діти від 6 до 10 років, об'єднуються в Уладі Пластунів Новаків та Пластунок Новачок (УПН);
• юнаки — 11-17 років, Улад Пластового Юнацтва (УПЮ);
• старші пластуни — 18-35 років, Улад Старших Пластунів (УСП);
• пластуни-сеньйори — старші за 35 років, Улад Пластового Сеніорату (УПС).

Пластові курені
Ку́рінь — організаційна і структурна одиниця Пласту. Пластуни гуртуються в куренях, котрі, в свою чергу, об'єднуються в Улади за віком. Відповідно до Уладу, виникають й окремі специфіки куренів. Наприклад, кожен курінь УПЮ має власного патрона, порядкове число й барви, а також курінне знамено і курінний прапор. Проте, для куренів старших пластунів чи пластунів сеньйорів наявність патрона не є обов'язковою.
Юнацький курінь складається з 2-5 гуртків, які діють на одній території (місто, село). Новостворений курінь затверджується як підготовчий, і має свою хустину (неповторну на терені держави), патрона та знамено.
Для заснування нового куреня УСП (Улад старших пластунів) або УПС (Улад пластунів сеньйорів) потрібно як мінімум сім осіб. Також необхідно затвердити Конституцію (Статут) куреня, проект хустини, проект шеврону, проект абревіатури та барви (основну та побічну). Після затвердження куреня Крайовою Булавою УСП, курінь стає підготовчим. Після кількох років успішної діяльності, курінь може отримати число.
Патрон куреня — це видатна покійна особа з українського минулого, яка відповідає пластовому ідеалу українського громадянина.

Старшопластунські та сеньйорські курені
Всього існує кілька десятків куренів для пластунів віком 18-35 та понад 35 років. Деякі старшопластунські та сеньйорські курені:
• «Вовкулаки»
• «Лісові Чорти»
• «Орден Залізної Остроги»
• «Орден Хрестоносців»
• «Передові»
• «Рутенії»
• «Сіроманці»
• «Ті, що греблі рвуть»
• «Целібат Мурлики»
• «Червона калина»
• «Чорноморці»
• «Чота Крилатих»
• «Бурлаки»

Юнацькі курені
В Україні на серпень 2016 року налічувався 101 юнацький пластовий курінь. Традиційно кожен курінь отримує число, після виконання певних умов. Існують три види куренів: хлопчачі, дівочі, мішані. Традиційно для хлопчачих куренів визначають непарні числа (починаючи з 1-ого), для дівочих — парні (з 2-ого), а для мішаних числа вище ста (з 101-ого).

У «Пласті» традиційно святкуються українські народні свята.
Також існують пластові свята:
День Пластової присяги
Свято Весни
Всесвітній день скаутської хустини
День пластуна
Відкриття пластового року
 


 

«Пласт» — український скаутинг продовжує гуртувати навколо себе справжніх патріотів, які вистояли у буремні часи Майдану, а потім продовжили боронити Україну на її гарячих зовнішніх фронтах.
Бо серце пластуна ще з новацтва окрилене любов'ю до України!
 

Коментарі

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *