«Мюнхен — На порозі війни»
«Munich — The Edge of War»

«Мюнхен — На порозі війни» («Munich — The Edge of War») — британський драматичний фільм 2021 року, вельми актуальний нині, особливо для України…
Фільм збирався переглянути, але завадило повномасштабне вторгнення "рф" в Україну і рф-окупація, в якій вимушено опинився.
Відтак, переглянути актуальну для України і Європи кінострічку вдалось лише восени 2022-го.
Фільм «Мюнхен — На порозі війни», з огляду на історичні паралелі із сьогоденням, дійсно вартий уваги.
Кіно дійсно актуальне, непогане, рекомендую, але є кілька але…
Отже, «Мюнхен — На порозі війни»…

1938 рік. Європа на межі початку Другої Світової війни.
Аншлюс Австрії вже відбувся. Фюрер Третього Райху Адольф Гітлер тепер готував вторгнення на терени Чехо-Словаччини, використовуючи роздмухану нацистами істерію навколо Судет.
Для Європи "чехословацьке питання" було всього лише "дрібним прикордонним конфліктом". Проте, загроза початку нової війни у Європі була надто великою, адже, згідно Версальського Миру, гарантами безпеки Чехо-Словаччини були Франція і Велика Британія.
Чехо-Словаччина вважалась "дітищем Антанти", "серцем Європи" і була на той час найрозвинутішою індустріальною країною Європи…

Велика Британія вирішила втрутитися та вирішити "конфліктну ситуацію" виключно мирним шляхом. У зв'язку із цим у Мюнхені зібрали невідкладну "конференцію".
Ця історична подія відома як „Мюнхенська змова“.

Саме у Мюнхен вирушили герої фільму «Мюнхен — На порозі війни».
Г’ю Леґат і Пауль фон Гартман — друзі зі студентських часів у Балліол-коледжі Оксфордського університету. Але ще у 1932-му їхні погляди стосовно націонал-соціалізму та майбутнього Німеччини розійшлись.
А у 1938-му Г’ю Леґат — особистий секретар прем'єр-міністра Великої Британії Невіля Чемберлена, а Пауль фон Гартман — дипломат і особистий прес-секретар Гітлера. Колишні друзі, які працюють на уряди країн-суперників, мимоволі стають шпигунами й намагаються запобігти майбутній війні в Європі…

Це анотація до фільму «Мюнхен — На порозі війни», якою вона б мала бути, укладена мною з інших анотацій.
Офіційна анотація на «Netflix» набагато лаконічніше, у пару речень.
Решта українськомовних ресурсів з фільмами дають взагалі дещо хибну анотацію, вплутавши у "змову молодих людей" самого Невіла Чемберлена.
Трейлери перекласти українською ніхто не спромігся, добре хоч є український дубляж фільму.

Переглянути фільм — «Мюнхен — На порозі війни».

Перед переглядом фільму варто освіжити пам'ять.
Відтак, з дозволу Вельмишановнього Панства, відкладемо подальший огляд фільму й погортаємо сторінки справжньої історії.

„Мюнхенська змова“ або „Мюнхенський Диктат“

30 вересня 1938 року, відбувся „Мюнхенський Диктат“ або „Мюнхенська змова“ — цього дня серце Європи, Чехо-Словаччину, було віддано на пошматування Третьому Райху, Польщі й Мадярщині.
Ця ганебна подія відбулась з волі "великих умиротворителів" — британського прем’єра Невіля Чемберлена і французького президента Едуарда Делад’є, за участі дуче Італії Беніто Муссоліні з ініціативи фюрера Третього Райху Адольфа Гітлера.
Жодних представників Чехо-Словаччини до участі у "переговорах" навіть не запрошували!…

Основний зміст „Мюнхенської угоди 1938 року“:
а) Судетська область відділяється від Чехо-Словацької Республіки й передається Німеччині з 1 по 10 жовтня 1938;
б) все майно, в тому числі зброя, укріплення, особисті речі, худоба, меблі громадян, має залишатися на місці;
в) Чехо-Словацька Республіка повинна задовольнити територіальні претензії Польської Республіки та Королівства Угорщина.

„Мюнхенська угода 1938 року“ — одна з найбільш ганебних сторінок західної дипломатії…

Велика Британія і Франція зрадили Чехо-Словаччину — улюблене дітище Антанти, країну, саме виникнення якої було пов’язане з Версальською системою, одну з небагатьох реальних демократій в Європі.
„Мюнхенська угода 1938 року“ з анексією Судет та пошматуванням Чехо-Словаччини було названо терміном "принцип самовизначення", і відбулось це дійство в рамках "політики умиротворення" фюрера Гітлера, яку провадили прем’єр-міністр Великої Британії Невіль Чемберлен і прем’єр-міністр Франції Едуард Делад’є.

Цинічним було посилання на "право націй на самовизначення", на право Німців, Поляків і Мадяр "об’єднатися зі своєю батьківщиною", тому що у 1919 році на ганебній Паризькій мирній конференції французькі політикани принесли це право у жертву своїм недалекоглядним стратегічним анти-німецьким, анти-австрійським і анти-мадярським інтересам, що й заклало підвалини для Другої Світової війни, і з такою ж недалекоглядністю й глупством у 1938 році британські та французькі політикани провадили "політику умиротворення"...

Пошматування Чехо-Словаччини не сталося би, якби по завершенню Першої Світової війни на ганебній Паризькій мирній конференції французькі політикани не розмальовували би на свій розсуд мапу повоєнної Європи, а також, якби Антанта не уклала криваву згоду проти України, жбурнувши Україну на пошматування Польщі й Совєтській Россії.
Версальська система дійсно була вкрай недосконала, скерована анти-німецькими, анти-австрійськими настроями та недалекоглядними амбіціями в першу чергу французьких політиканів, що заклало підвалини для Другої Світової війни ще у 1919 році. І цієї війни можна було би уникнути, якби не подальший нескінченний ланцюг помилок, політичне глупство і відверта дурість європейських політиканів того часу.

Сліпота й глухота Європи до втопленої й замореної Голодомором України, "політика невтручання" в совєтську гібридну війну 1936 року в Еспанії, "політика умиротворення" Гітлера — все це стало передумовами для Другої Світової війни...

Не було б розчленування Чехо-Словаччини — можливо, не почалася би Друга Світова війна. Але у Гітлера з’явилися спільники — Польща та Угорщина.
Польща та Угорщина, спокусившись чужими землями, взяли участь у розшматуванні демократичної Чехо-Словаччини, допомогли Гітлеру стати на шлях аґресії. Під виглядом "права націй на самовизначення" це створило видимість демократії й переконало світову спільноту: якщо аж три європейські країни висувають претензії до Чехо-Словаччини, відтак, з цією країною щось не так, і було би допустимим її розділити.

Посланець Чехо-Словаччини у Великій Британії після підписання угоди сказав: „Вони продали мене в рабство німцям, як колись негрів продавали в США!“

„Мюнхенська угода 1938 року“ означала перетворення Третього Райху у найсильнішу державу Центральної Європи. Всі малі держави цього регіону зрозуміли, що ні Ліга Націй, ні Велика Британія зі Францією не можуть гарантувати їхній суверенітет і пішли на зближення з Третім Райхом.
Чехо-Словаччина, перед загрозою пошматування з боку Третього Райху, Польщі та Мадярщини, і з огляду на зраду країн Антанти — Великої Британії й Франції, не мала іншого вибору, окрім як шукати захисту у СССР.

У цьому розумінні „Мюнхенська змова“ була стратегічною поразкою Великої Британії й Франції та дала фактичний старт Другій Світовій війні…
Ну а Невіл Чемберлен дав Британії хибну надію на "мир цілому поколінню"…

Прем’єр-міністр Великої Британії Невіль Чемберлен, повернувшись з Мюнхену до Лондона, з трапу літака радісно кричав „Я привіз мир цілому поколінню!“
Вже через два роки льотчики "Люфтваффе" на совєтському паливі совєтськими бомбами будуть бомбардувати Лондон…
Товаріщ сталін буде шкіритись собі у вуса й гладити свій кітель.
СССР і Третій Райх будуть союзниками до 22 червня 1941 року.

Втім, до офіційного початку Другої Світової війни 1 вересня 1939 року, третім союзником СССР і Третього Райху в справі шматування сусідніх країн була Польща. Нацисти гостювали в Польщі ледь не щотижня, Гітлер особисто віддав шану на похоронах Пілсудського, польське Орлятко радо допомагало Третьому Райху і Мадярщині шматувати терени Чехо-Словаччини.
„Польща: забута союзниця Третього Райху“
А Українці першими зустріли Другу Світову війну вже 15 березня 1939 року і першими дали збройну відсіч нацистським приспішникам Третього Райху — гортисьскій Мадярщині і Польщі!
„1938 — аґресія Польщі і Мадярщини проти Карпатської України“
„КАРПАТСЬКА УКРАЇНА 1939“

Ось якою насправді були наслідки „Мюнхенської угоди 1938 року“…

«Мюнхен — На порозі „Мюнхенської змови“»

Фільм «Мюнхен — На порозі війни» позиціонується як історична драма.
Фільм «Мюнхен — На порозі війни», з огляду на історичні паралелі із сьогоденням, дійсно вартий уваги. Наголошую, особливо для України!
Все було би добре, якби не дивні акценти, розставлені авторами екранізації, вкупі з дрібними ляпами, що неприпустимо для історичного фільму.
Власне, недоліки стрічки й псують в цілому непогане кіно.

Історичне кіно має висвітлювати історичні реалії такими, якими вони були.
Якщо це художній фільм на основі історичних подій, то все одно, варто дотримуватись історичних реалій того часу, про історичні події якого висвітлено сюжет.
І, найголовніше, у жодному разі не можна розставляти якісь свої акценти!

«Мюнхен — На порозі війни» має кілька дрібних ляпів, на котрі можна було би й не звернути увагу.
Наприклад, не міг в ті часи працювати темношкірий клерк на Даунінґ-стріт — це ж 1930-ті, а не 1980-ті!
Теоретично, у 1930-х стеноґрафісткою на Даунінґ-стріт могла бути уродженка Індії, але навряд чи в департаменті самого прем'єра, та ще й щоб індуску взяли на важливу міжнародну конференцію. А саме індуска й рятує перехоплений у нацистів важливий документ!
Добре хоч серед нацистів не втілили сучасну расову рівність.
Ох вже ці сучасні "тренди". 🙂
Найпомітніший ляп: один з головних героїв навіть при бажанні не зміг би пронести із собою зброю до Гітлера, та ще й лишаючись з фюрером наодинці. Це справді нісенітниця! Що що, а служба безпеки фюрера працювала відмінно!
Також привертає увагу й сам на себе геть не схожий фюрер — Адольф Гітлер чомусь схожий на Йозефа Ґьоббельса — саме його роль ідеально зіграв актор Ульріх Маттерс у відомій стрічці «Бункер» (2004), тож, у «Мюнхені» 2021 року як не дивись на Гітлера — бачиш Ґьоббельса!
Втім, ці дрібні кіноляпи в цілому не псують непогану кінострічку.
Можна було б вважати, що це художній історичний фільм.
Але є одне суттєве але…

Зміщено акцент історичного дійства, відомого як "політика умиротворення".
Невіл Чемберлен бажав увійти в Історію саме як "умиротворитель", але, загальновідомо, натомість Чемберлен вляпався у Історію!

У фільмі «Мюнхен — На порозі війни» про те, як Невіл Чемберлен "умиротворив" Гітлера, глядач не побачив головної історичної сцени — як прем'єр-міністр Великої Британії Невіл Чемберлен з трапу літака махав папірцем і кричав „Я привіз мир цілому поколінню!“
Марно було чекати цього найвідомішого висловлювання Чемберлена й під час показаної у фільмі промови. Найвідомішу цитату Чемберлена з історичного фільму "вирізали"!

Фінальні титри фільму «Мюнхен — На порозі війни» ще більш здивували!
„Додатковий час, виграний Мюнхенською угодою, дав змогу Великобританії та її Cоюзникам підготуватися до війни, що врешті-решт і призвело до поразки Німеччини.“
„Мюнхенська змова“, чи то пак, „Мюнхенська угода 1938 року“, на жаль, у фінальних титрах подається як якесь досягнення!

Вочевидь, і у історичній новелі англійського письменника Роберта Гарріса «Мюнхен» (2017), і у фільмі «Мюнхен — На порозі війни», британський прем'єр Невіл Чемберлен позиціонується не лише як "умиротворитель", але й як "рятівник миру", який "відтягнув війну" й завдяки якому Велика Британія і Союзники "мали змогу підготуватись до війни"! (Насправді — ніт!)

Насправді, Британії й Британцям та решті Європи, і Америці теж, "умиротворитель" Невіл Чемберлен дав короткочасну примарну й хибну надію на "мир цілому поколінню"…

Хибні надії завжди ведуть у Темні Часи…

„— Англії був запропонований вибір між війною і безчестям. Англія обрала безчестя і отримає війну!“

Саме цими словами про „ганьбу і війну“, грізно зиркаючи оком на Чемберлена, гримав танк британської політики Вінстон Чьорчилль.
Англія отримала „ганьбу і війну“ через "політику умиротворення" Чемберлена.
Та насамперед, це Невіл Чемберлен „отримав і ганьбу, і війну“!
Бо „не можна домовлятись з тигром, коли ваша голова у його пащі!“

Хибна надія навпаки розслабила і Британію, і Європу, і Америку.
І підсилений ресурсами Чехо-Словаччини та СССР Третій Райх та надихнутий відчуттям безкарності Гітлер без зайвих зусиль за місяць окупували майже всю Європу! Франція за традицією здійняла білі прапори, а англійські війська отримали Дюнкерк…

Навіщо автори непоганої екранізації змістили акцент події?
Можливо, акцент події було зміщено ще 2017 року в історичній новелі англійського письменника Роберта Гарріса «Мюнхен»? Роберт Гарріс відомий як журналіст «BBC» і автор романів жанру політичного триллера та альтернативної історії.
Але ж Мюнхен-1938 — це ж не альтернативна історія!

Можливо, акцент історичної події зміщено саме з огляду на паралельні реалії сьогодення? Адже для нинішньої "втомленої від війни" Європи, на жаль, Україна — це Чехо-Словаччина 1938 року, й до 24.Ⅱ.2022 "українське питання" Європа й Захід намагались не помічати, а путіна намагались всіляко "уміротворіть"!
2021 року Європа жила надіями, що Україна нарешті погодиться на умови кремля і взагалі, Європа "втомилась від війни"!
Напередодні Мюнхенської конференції-2021 подібні "умиротворювальні" акценти у фільмі «Мюнхен — На порозі війни» виглядали щонайменше як крінж! Тобто, це сором.

Можливо, Європа сподівалась, що з Україной вдасться як з Чехо-Словаччиною, або що Україна як Франція миттю лапки догори задере й білими прапорами замахає.
Та не так сталося, як реал-євро-політиканам і москалям бажалося!
Пережили Мюнхен-1938, пережили й Мюнхен-2021!
Пережили СССР і Третій Райх, і РФ переживемо!
Україна руйнує квазі-імперії!
Отже, нам своє робить!

Втім, «Мюнхен — На порозі війни» Українцям все одно варто переглянути!
І якщо бажаєте осягнути добу Великої Війни переглядом фільмів на історичну тематику, то починати можна зі стрічки «1917»» (де головну роль теж грає Джордж МакКей), у продовження «Мюнхен — На порозі війни», а далі обов'язково «Темні часи» і «Дюнкерк»…

І щоб не сталось Дюнкерка у Темні часи, не варто на порозі війни відкривати двері у Мюнхені…