Марко Безручко в Токмаку і місцева вата

 
Ідея вшанування Марка Безручка у рідному місті Токмак отримала сотні схвальних відгуків місцевих патріотів України та містян, які є свідомими громадянами України.
Втім, активно запротестували місцеві українофоби, сепаратисти й ватніки, дізнавшись від місцевих "журналістів" про ідею вшанування Марка Безручка у рідному місті.

 
Реакцію на ім'я Марка Безручка у місцевої вати костурбатої буде детально розглянуто у другій половині цієї публікації. Для початку поглянемо на статтю, через яку вата шматтями летіла.
Ні, це не матеріял історико-освітнього майданчику «Порохівниця» — зазвичай українські майданчики ватніки оминають.
Мова йде про куцу й костурбато написану статейку в місцевій пресі.

Лиш через тиждень після проголошення ідеї вшанування легендарного земляка у рідному місті, "розродилась" і місцева преса — блоґ місцевої комунальної районної газети "Таврія".
Тут варто зауважити, що бложик Арман існує окремо від офіційного блоґу газети "Таврія", де, звісно ж, жодних згадок про Марка Безручка не було й не буде! Як і в місцевій газетці "Наше місто Токмак". Місцеві газетки залежні й підконтрольні місцевій сєпар-"власті", тож нічого українського в цих газетках немає і не буде!
Але, на диво, ось на цьому додатковому блозі газетки "Таврія" з'явилась стаття про Марка Безручка.

Це добре, що місцеві "журналісти" нарешті хоч десь і хоч якось написали про ініціятиву вшанування легендарного земляка Марка Безручка в рідному місті. Ця ініціятива народилась у вихідців Токмака, яких доля розкидала по Світові, але які вболівають за рідне місто та за вшанування легендарних земляків — справжніх патріотів України!
Стаття містить в собі загальновідомі і лише загальні факти життєпису Марка Безручка, взяті з Вікіпедії та дещо розбавлені ремарками зі старих матеріялів місцевих журналістів Гомона і Рибальченка за 2002 і 2012 роки.
Відтак, викликає подив речення "Хоча в офіційних (навіть найновіших) підручниках з історії України інформація про нього відсутня."
Можливо, якби місцеві "журналісти" підктонтрольних місцевій сєпар-"власті" комунальних газеток не обслуговували інтереси кримінальних кланів "партії рєґіонав" та місцевих "крєпкіх хазяйствєннікав", то вони б знали, що за 5 років Революції Гідності українським історикам вдалось відродити цілі пласти справжньої історії України та сотні імен справжніх патріотів України! І якби товаріщ Людміла Арман не була членкинею сєпар-уґрупування "Женщины за мир \ Жінки за мир", котру очолює відома сєпарка натаха королєвская, можливо б товаріщ Арман знала про те, що у сучасних підручниках історії є ім'я генерал-хорунжого Армії УНР Марка Безручка.
Але ж, як відомо, коллабораціоністів корчами корчить від Майдану, Революції Гідності, п'яти років правління проукраїнського V Президента України і Верховного Головнокомандувача Петра Порошенка та від України і всього українського.
Тож, звісно, у місцевій "риґівській" пресі не буде ані згадок за Революцію Гідності, ані згадок про відродження справжньої історії України, ані тим паче (і на превелике щастя) посилань на український історико-освітній майданчик «Порохівниця».
"І харашо!" 🙂

Подача матеріялу та напівграмотний рівень написання статті якимось костурбатим суржиком багато говорять за рівень місцевої "журналістики".
Не дивуйтесь, Вельмишановне Панство, це такі місцеві "стандарти ВВС — баба бабі сказала". В місцевій пресі, котра існує за рахунок бюджетних коштів і податків, друкується безліч маячні й непотрібу: чутки про смерті дітей, роздмухування панічних чуток та істерик про коронавіруси, абощо, всілякий шлак про місцевих "крєпкіх хазяйствєннікав із партіі рєґіонав", та сміття, що зазвичай продукують "совєтські тьотки" отам у себе в "одноклассніках": жовтушні "новасті" про россійських "звьозд", гороскопи, рецептики, самолікування, забобони про "найстрашніший день 29 лютого" або "що дарувати на 8 березня щоб не накликати біду". Все це потім вивалюється на інтернет-сайти місцевих видань та у соцмережах по місцевим групам, і вже навіть ті з місцевих, хто не дуже обдаровані інтелектом, й то посміюються над статтями "токмацької парадніцы" Арман.
На мить — це головний редактор районної газети! Членкиня Національної Спілки Журналістів України, почесний журналіст "і прочая-прочая", має нагороду "за мир" від сєпар-уґрупування "Женщины за мир \ Жінки за мир", проводить "тренінги для молоді з журналістики"!
Ну і окрім того, подейкують, що товаріщ Арман є однією з тих, хто організовувала в місті поїздки місцевої сєпаратні на "антімайдан" в 2014-му році. Навіть якщо це так, скоріш за все, ця особа всього лиш була дрібним виконавцем у справжніх організаторів "антімайдана".
Тож, як бачимо, місцева преса, як і вся підконтрольна оліґархату й криміналу "журналістика" в країні, активно працює на обидлювання населення. Тут не знайти проукраїнських публікацій чи історико-освітніх матеріялів, є лише фальшивий "український" камуфляж та суцільна совєтська ностальгія зі сраковилизуванням місцевих сєпарів-можновладців.
Вищезгадане — для уявлення того, з чим доводиться стикатись.
Отже…

Статейка ілюстрована світлиною Марка Безручка.
Спочатку здалось, що це постер з арт-серії УІНП „Військова еліта Української Революції 1917—1921“, автором якої є також наш земляк, запорожський художник Михайло Дяченко. Але глянувши уважно, одразу було помітно, що картинка має купу слідів недолугого замальовування у якомусь графічному редакторі, причому, замальовувалось все так криво, недолуго й костурбато, що лишились шматки візерунку та стилізованої мапи Соборної України, яку замалювала авторка статейки.

Обрізаний і недолуго замальований фраґмент постеру «Порохівниці» —
помітно залишки мапи Соборної України та вишиваного візерунку у верхньому лівому куті.

Стало цілком очевидно, що статейка ілюстрована обрізаним і замальованим шматком одного із постерів історико-освітнього майданчика «Порохівниця» — це ілюстративний титульний постер з Марком Безручком, створений на базі постерів Михайла Дяченка з арт-серії УІНП „Військова еліта Української Революції 1917—1921“. Як бачите, у титульному постері, де використано контент іншого автора з інших джерел, позначені лоґотипи і автора малюнку (стилізована літера "М" у вигляді Тризубу), і лоґо УІНП, і лишилась назва арт-серії — тобто, втручання в ориґінал мінімальне, а вже по тому додано і стилізовану мапу Соборної України з позначеними кривавим кольором втраченими українськими теренами, і решта елементів, і вже потім на своїх місцях біля традиційних у оформленні «Порохівниці» вишиваних візерунків, стоять і наші лоґо: «Порохівниця» та стилізований Тризуб із закодованим у ньому прізвищем автора постеру.

«Порохівниця», наприклад, намагається вказувати джерела, в тому числі й видань з Токмака, навіть якщо ставлення до цих джерел та їх авторів не зовсім позитивне, але все одно, джерела завжди вказувались. На ілюстративних постерах, якщо використовуються художні твори, їх автори також вказуються прямо на постері хоча б дрібними ініціялами, акуратно, в куточку, але вказуються. Бо це вдячність до авторів.
Зустрічних вимог ніде у дисклеймерах на «Порохівниці» не висувається, бо є сподівання, що вже давно всі дотримуються етики й порядності в наш "діджиталізований" час. Контент, що викладається на «Порохівниці», вільний для поширення, за умови, що буде вказуватись першоджерело, хоча, під постерами можна і не вказувати, бо на них вже проставлені лоґо.
І коли люди беруть та поширюють постери у своїх аккаунтах чи ілюструють ними свої блоґи — це тішить, хочеться дякувати за це людей.
Поширення будь-яких матеріялів історико-освітнього майданчику «Порохівниця» тільки вітається!

Будь ласка, люди добрі, беріть постери та ілюстрації, поширюйте де завгодно, але ж не паплюжте їх!
Не треба красти постер з метою пообрізати, позамальовувати та потім десь викладати чи ілюструвати цим покручем свої статейки недолугі!
Так роблять Арман, шарій, та ціла купа сайтів-помийок і лайноблогерів.
Не треба так робити!

Якщо в публікацію Арман так хотілось поставити саме цей малюнок Марка Безручка авторства Михайла Дяченка — цей постер легко ґуґлиться! Можна було не "мучатись" з обрізанням та костурбатим замальовуванням ілюстративного постеру «Порохівниці» — він створювався не для того, аби якісь ватніки своїм кривенькими руцями паплюжили!
Чому замальовано стилізовану мапу Соборної України із позначеними кривавим кольором втраченими українськими теренами? Це ж сиділо, обрізало, замальовувало своїми кривенькими грабельками мапу ненависної для цієї особи України! Це ж як треба ненавидіти Україну!
Що, Україна оченьки муляє? Корчить корчами від України?
Що, від Тризубу припікає?
Це файно, файно!

Варто і важливо наголосити, що після зауважень, зроблених товаріщ Арман під її постом у соцмережі, жодних вибачень чи бодай якоїсь реакції звісно ж не було. Не було й хоча б якихось спроб мовчки виправити і саму статейку, наприклад, картинку замінити, абощо. Що ж, най буде так.
От не хотілось писати цю редакторську колонку.
Але довелось.

Отже, так звані "журналісти" з Токмака, всілякі армани, ґолоди, хамловскіє і прочіє, — не пхайтесь на український історико-освітній майданчик «Порохівниця»!!! Запроданцям тут не місце!
Власник цього майданчику — український націоналіст-державник, бандерівець, має вкрай радикальні погляди і мріє про встановлення довготривалої жорсткої військової націонал-державницької бандерівської Хунти, так щоб аж вата шматтями літала врізнобіч! 🙂
Український історико-освітній майданчик «Порохівниця» — це майданчик для Українців! „Свої, для своїх, про своє!“
«Порохівниця» — НЕ ЗМІ, на щастя, це приватний історико-освітній майданчик з чіткою націонал-державницькою позицією й свідомістю та з чіткими право-центристськими націоналістичними українськими поглядами.
«Порохівниця» НЕ толерує ворогів України, «Порохівниця» не дотримується "стандартов журналістікі" чи "стандартов бібісі", «Порохівниця» називає речі своїми іменами: кацапів кацапами, окупантів окупантами, ватніків ватніками й сєпарами, запроданців запроданцями, тощо.
«Порохівниця» НЕ для кацапів, НЕ для малорóссов і хахлов змоскалених, НЕ для манкуртів, НЕ для совків, НЕ для ватніків, НЕ для ренеґатів пшонно-риґівських, НЕ для зєбілів, НЕ для запроданців, — цей майданчик НЕ для українофобної наволочі!
Не треба лізти сюди, як злодюжки, аби нишковито поцупити якусь картинку, втекти, обкарнати-обгризти-обрізати та позамальовувати цю нещасну картинку своїми рукосрачними кривими грабельками й потім у себе десь там на своїх жовто-ватяних місцевих бложиках-помийницях повиставляти. Бо як у вас беруть матеріяли такі ж жовтушно-ватяні обласні ЗМІ, так ви аж верещите про "авторські права" та видушуєте у запорожських "колєґ" всюди вказувати ваші місцеві нікому не цікаві газетки, а як самі крадете, то це мабуть у вас такі "стандарти журналістікі"?!

НЕ чіпайте своїми продажними ватяними сєпарськими кривими лапками нічого українського! Не паплюжте! І справжніх Героїв України також не чіпайте!
Ви не гідні навіть своїх чорних ротів відкривати про Героїв!
Тримайтесь від українського якнайдалі, манкурти, бо у нас, справжніх свідомих Українців, дуже файна пам'ять!

Втім, навіть недолуга й куца статейка про Марка Безручка на місцевій помийниці викликала неабиякі рефлексії у місцевих українофобів, ватніків, сєпарів, манкуртів, покручів і понавезених узкоґаварящіх совєтських окупантів.

Справжня істерика ватяних аборіґенів здійнялась і під постом в аккаунті Арман, і в репостах місцевих вато-ґрупп "Токмак Украина" та "дєпрєссівный". Власник першої вато-ґрупи, місцевий сєпар борцов (місцевий чіканашка чиновник відділу соцзахисту населення, "нардеп", "рімінґофіл" місцевого "мэра") спочатку впав у істерику, понаписувавши напівграмотні коментарі "языком" окупанта: "большенство токмачан будут против.Лучше бы Чапаева и Будённого возвеличивали. Это - наши герои!", а потім взагалі видалив зі своєї вато-ґрупки пост, бо там в коментарях місцеві ватніки вже "тєрялі сознаніє і падалі в обморокі", бідосі, верещали що "НАЦЫЗМ В ТОКМАКЄ НЄ ПРАЙДЁТ!!!".

Власне, коментувати ватяну маячню недолюдків немає сенсу, тож, нижче буде просто добірка скріншотів з цією феєрією літаючої всюдибіч вати шматтями.
З невеличкими пояснювальними ремарками.

Під постом в аккаунті Арман — справжній ватяний шабаш!
Ну а сама Арман, попри написану нею ж статейку, ставить вподобайки коментарям українофобів. Агов, якщо вашим "героєм" є совєтський окупант будёный, чию конніцу під Замостям розгромили Українці завдяки тактиці й стратегії Марка Безручка — то набіса ж було писати статтю про Марка Безручка? Можливо, лише для того, аби активізувати місцеву сепаратню?
О, це у місцевих журнашлюшок вдалось!

О! Файна ідея! Іменем Провідника УПА Степана Бандери яку вулицю в Токмаку краще назвати — Інтернациональную чи вигаданого персонажа "олєґа кошевоґо"? А ще ж є недокомунізовні вулиці "карла маркса", "карла лібкнєхта", "9 мая", "9 января", "14 сєнтября" та всіляких "льва толстоґо", "циалковскоґо" і прочіє сєрёґіны…
А окрім Марка Безручка у нас вдосталь Імен справжніх Героїв України: Євген Коновалець, Роман Шухевич…

В поодиноких коментарях відбувались спроби розповідати місцевим ватнікам про постать легендарного земляка — освітянин з Варшавського університету пан Rostyslav Kramar, та, можливо, нащадок генерала Марка Безручка, пан Володимир Безручко, намагались якось достукатись до місцевих манкуртів, проте, марно… Як же соромно за Токмак!

Довелось порушити власні принципи та, попри огиду, лишити розлогий коментар із зауваженнями та з постером, який було нахабно вкрадено для паплюження.

Як бачимо, найбільше місцевих ватніків корчить від імен Василя Вишиваного і Марка Безручка — саме ці два імені, вшановані у назвах вулиць Токмака, а особливо найдовша в Європі вулиця Василя Вишиваного — саме від імені цього щирого патріота України місцеву сєпаратню аж навиверт вивертає!

Також довелось нагадати респондентам, що Арман не має жодного стосунку до ідеї вшанування Марка Безручка в рідному місті Токмак, а радше навпаки, ця товаріщ має кардинальні і антиукраїнські погляди та обслуговує інтереси кланів кримінального угрупування "рєґіоналов". Як, зрештою, і решта прикормлених місцевих "журналістов".

В "дєпрєссівной" вато-ґруппє, на диво, відмітились лиш постійні затяті сєпари, але за відсутності опонентів, "срачу" не вийшло. Така собі Ольґа Карсак бігала зі своїм коментарем всюди.

Найфеєричніше шмаття вати розліталися у місцевій ватоґруппє сєпара борцова "Токмак Украина" (пост було швидко видалено).
"НАЦИЗМ НЄ ПРОЙДЁТ В ТОКМАКЄ! КО-КО-КО!"

"Сєпар-STAR" Токмака! )))

Отже, ідея вшанування Марка Безручка у рідному місті Токмак звісно ж під питанням, бо допоки в місті і країні при владі знаходяться українофобні колаборанти, імена справжніх Героїв України навряд чи будуть вшановуватись.
В Токмаку ж, враховуючи кількість ватяного "насєлєнія", на котре й буде опиратись місцева сєпар-"власть", звісно ж ніхто наразі не розпочне реалізацію слушної та актуальной ідеї до 100-ї річниці легендарної оборони Замостя в рамках відзначення 100-ліття подій Української Революції 1917—1921 років. Вочевидь, саме для розбурхання місцевої вати й було використано неофіційний блоґ однієї з місцевих газет, так би мовити, для "зондірованія общєствєнноґо мнєнія". І хоча шкварчали та шипіли лиш три з половиною ватяних потвори в купі з сєпаром борцовим та парою фейкових пустих аккаунтів (з яких також пише сєпар борцов), все одно сєпар-"власть" тепер заявить, що "бальшинство токмачан протів".
Власне, нічого дивного.

Велика Війна триває…
Ⅲ Визвольні Змагання тривають…
Марко Данилович Безручко обов'язково буде гідно вшанований у рідному місті Токмак! Рано чи пізно це станеться, і жодні ватніки не стануть на заваді.
Токмак — це Україна!!!