
„Руки дитини, яка двадцять років тому вперше запалила Свічу Пам’яті, стали руками солдата, які тримають автомат, захищають Батьків.
Очі, які тоді вмивалися сльозами від розповіді Бабусі про пережите у 1932–1933 роках, нині впевнено дивляться на ворога через приціл.
Нація, яка в минулому єдналася в хвилини вшанування померлих у часи Голодомору, об’єдналася, аби захистити своє Майбутнє, і створила потужну Армію. Скорбота за вбитими предками дає сили захищати себе і нащадків…“
...продовжувати читання "„Ми пам’ятаємо! Ми сильні!“"