Перейти до контенту

Позначка: особисті історії

Опубліковано

Сергій Осока
“Балада про квашені помідори”

 
Історія квашених помідорів починається ранньої весни, коли ваша стара й наче вже нікуди „невгодна” прабаба, замість годинами кликати до себе смерть або навпаки просити бога продовжити їй віку, раптом дістає з-під ліжка вузлики й котомки, ворочки, газетні пакунки, порвані целофанові пакетики, а часом і шматини з чистого небіленого полотна. Ваша прабаба розкладає все те на колінах, сідає при вікні й довго ворушить, перетрушує, перебирає:
— Оце, мабуть, оті, прошлогодні, сливки... чи ні... це, мабуть, ті, шо Манька привезла з Піщаного... які ж його, в чортового батька, садить?…
...продовжувати читання "Сергій Осока — “Балада про квашені помідори”"

Опубліковано

“Цукерки”

 
Життя — це коробка цукерок, які рано чи пізно закінчаться…
І від кожного залежить, як саме насолодитись цими цукерками — проковтнути одразу, не розпробувавши, зжерти всі якомога швидше, чи смакувати та розтягувати…
Який смак цукерок буде відчуватись — залежить тільки від тих, хто їх смакує… Або не смакує…
...продовжувати читання "“Цукерки”"

Опубліковано

Новобогданівка…

 
6 травня 2004 року пообіді вибухнув найбільший на той час артсклад під селом Новобогданівка поблизу вузлової станції Федорівка.
Зона ураження хаотичним артобстрілом становила радіус понад 10 кілометрів, канонаду було чутно за 40-50 кілометрів, приблизно в такому ж радіусі вилітали вікна і шибки…
Внаслідок першого хаотичного артобстрілу суттєво постраждало велике село Новобогданівка, розташоване вдовж вузлової залізничної станції Федорівка, були загиблі як серед рятувальників, так і серед цивільних (про що чомусь ніколи не згадується).
Хаотичний артобстріл не вдавалось приборкати понад тиждень…
Артсклади на Новобогданівці періодично вибухали ще 5 років…
...продовжувати читання "Новобогданівка…"

Опубліковано

❖ “Петенéтові бáби” ❖

 
В ніч з Великого четверга на Страстну п’ятницю починають пекти перші паски, а на Галіції пекли петенетові бáби.
Український історик літератури, письменник і поет Богдан Лепкий у своїх споминах “Казка мойого життя” (“Крегулець”) дивовижно розповів за тюлеві петенетові бáби — особливі галицькі паски.
...продовжувати читання "❖ “Петенéтові бáби”"

Опубліковано

„Їх оживили!!!“

 
"Живі" фотоґрафії, як у фільмах про Гаррі Поттера, "оживлення" рідних, "оживші" історичні постаті…
Генеалогічний сайт “MyHeritage” презентував проєкт “Deep Nostalgia™” та інструмент, що використовує технологію "deepfake" ("діпфейк" — "глибокий фейк") щоби "оживити" обличчя на фотографіях померлих родичів…
...продовжувати читання "„Їх оживили!!!“"

Опубліковано

„Василь, якого не було“

 
Сергій Осока

Прокинутися взимку о 5 ранку — дуже важко, майже неможливо.
Пічка за ніч вистигла, хата намерзла, з-під двох ватяних ковдр навіть визирати не хочеться. У вікні, за химерними рослинними орнаментами — предковічний морок. Глянеш туди — і здається, що світ упав у яму. Ні ґнотика світла, ні рисочки. Але дід уже ходить туди-сюди з відрами, оберемками вносить у хату морозний дух…
...продовжувати читання "„Василь, якого не було“"

Опубліковано

„Навіть діти очікували на смерть…“

 
Сергій Бригар

Мої дідусь і бабуся по татовій лінії походять з Миколаївщини (село Бондарівка Веселівського району), бабуся по маминій — з Вінничини (село Болган Піщанського району).
І всі вони розповідали, що Голодомор 1932—1933 років був настільки страшним, що навіть вони, діти, очікували на смерть… Бачили померлих і розуміли, що так, напевно, буде і з ними…
...продовжувати читання "„Навіть діти очікували на смерть…“"

Опубліковано

“…і виведуть з двору корову…”

 
Сергій Осока

Наша велика родина, за тодішніми господарськими мірками, заможною не була. Землі – обмаль, синів, невісток і онуків – купа. Проте в найми не йшли, на багатших не батракували, попідтинню не вмирали. Обходилися своєю працею…
...продовжувати читання "“…і виведуть з двору корову…”"

Опубліковано

„Chameleon“…

 
Hameleon (Chameleon, latynoü — Chamaeleonidae) — äŝirka, zdatna zminüvaty sviĭ kolir. Єdynyĭ zasib zahystu hameleona — povna neruhomiśt’ i bezdogannyĭ kamufläž, äkym çe myle zvirätko obdaruvala Matinka-Pryroda.
Є lüdy-"hameleony". Prote, äkŝo zvirätko Hameleon zminüє kolir i mimikruє z nagal’noї potreby zadlä zahystu svogo žyttä, lüdy-"hameleony" mimikruüt’ zovsim dlä inšyh çileĭ…
...продовжувати читання "„Chameleon“…"

Опубліковано

„'Anything' Day“

 
Яким буде наше Майбутнє років через 25—30?
„Назад у Майбутнє“, „Термінáтор“ — фільми про часові парадокси й подорожі в Майбутнє тоді, у доінтеретну добу кінця ХХ століття, спонукали до роздумів про те, яким буде ХХІ століття…
У листопаді 1993 року Світ вибухнув хітовим видногрáєм техно-проєкту «CULTURE BEAT» — „Anything“, сюжетом якого був похмурий пост-апокаліптичний світ 2020 року, події відбувались 17.3.2020.
І ось настав цей „'Anything' Day“ 17.3.2020…
...продовжувати читання "„’Anything’ Day“"

Опубліковано

Голосував за Україну, за її Волю…

 
Я голосував за Україну, за її Волю…
Вже оголошено перші результати екзитполів і став очевидним факт, що Українців "пабєділі малорóссы"…
Що ж… 1919 — 2019…
Історія вчить, що цей народ Історія нічому не вчить…
Я щасливий, що мав честь на власні очі побачити відродження Держави Україна, відчути Гідність, відчути себе Українцем, за що вдячний Верховному Головнокомандувачеві України Петру Порошенку!
Я ніколи не визнаю ані блазнів з криміналітетом, ані окупантів, ані "малорóссіі"! Ніколи і ні за яких обставин!
Я — Українець, а не "малоросс" і не "хахол"!
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!

Мрія побачити за життя Вільну Україну, схоже, не збулась…
...продовжувати читання "„Голосував за Україну, за її Волю…“"

Опубліковано

НАЗАР
„Заради чого вони загинули?…“

 
Tetyana Marucsh
...продовжувати читання "„Назар“ („Заради чого вони загинули?…“)"

Опубліковано

“Якби я став дитиною…”

присвята дітям і Захисникам України

...продовжувати читання "“Якби я став дитиною…”"

1

Опубліковано 1 Коментар до „Я репортер — це моя робота!“

«Я репортер — це моя робота!»

 
Останнім справжнім репортером був Тінтíн!
Нині журналістика в усьому Світі дискредитувала себе, вщент зашкварилась співпрацею з Кремлем, а в Україні журналістики не існує взагалі! Поговорімо про "стандарти журналістики™".
...продовжувати читання "„Я репортер — це моя робота!“"

3

Опубліковано 3 Коментарі до «Справжній Українець» (“Москалик”)

«Справжній Українець»
„Москалик“

 
Це наше перше сімейне авто — «Москвіч-407» — „Москалик“.
Він був на рік старший за Батька — 1957 року випуску. Він був насправді не "Москвіч", а справжній німець — "Opel Olympia", хоча ми того й не знали. Він був одним з перших моделей М-407, "перехідний", з молдінгами на бокових бортах, з раннім облицюванням радіатора — брус з кулькою та з написом „МОСКВИЧ“ на передньому капоті. Це була перехідна модель — від М-402 до М-407, які вже серійно пішли з 1958-го.
А у нас був 1957 року.
...продовжувати читання "«Справжній Українець» (“Москалик”)"

3

Опубліковано 3 Коментарі до „Лиш в снах додому повертаюсь…“

„Лиш в снах додому повертаюсь…“

 
…свіжий сніг рипить під бóтами…
Я перший заходжу в наш двір — цього зимового ранку ще ніхто з сусідів не встиг ні вийти, ні виїхати з двору. Повертаю у двір і чомусь починаю дуже хвилюватись, ніби я тут не був вже багато років…
Та вчора ж тільки був…
...продовжувати читання "„Лиш в снах додому повертаюсь…“"

2

Опубліковано 2 Коментарі до “З країни Дитинства”

“З країни Дитинства”

 
Щодоби я повертаюсь додому…
Це може бути повернення або в батьківську квартиру, або до біленької хати Бабусі, чи до квартири іншої Бабусі…
Де б я не був, але душа завжди повертається додому, в рідний Токмак, на рідний кут, у рідні стіни…
В мою Країну Дитинства…
Щодня, щодоби…
...продовжувати читання "“З країни Дитинства”"

Опубліковано

❃ «Минають дні, минають ночі…» ❃

...продовжувати читання "«Минають дні, минають ночі…»"

2

Опубліковано 2 Коментарі до ❃ “Бабусині Пáсочки”

❃ “Бабусині Пáсочки” ❃

 
Цього року знов сумна Паска… Війна, настрій взагалі не святковий…
Котра Паска поспіль у війну, між двома окупованими територіями України, якась сотня кілометрів до лінії фронту навпростець. Війна… Гинуть Захисники України… Навіть у Великдень…
Настрою пекти паски цього року у нас теж не було…
Бабуся казала: “Коли біда, то й паски бідолашні…”
...продовжувати читання "❃ “Бабусині Пáсочки”"

1

Опубліковано 1 Коментар до „Моя рідна мова. Співуча. Калинóва.“

Моя рідна мова. Співуча. Калинóва.

 
21 лютого — міжнародний день рідної мови

В мене немає сумнівів, що рідна мова для мене — українська.
Я народився і виріс у російськомовному середовищі на півдні України, на Запорожжі.
Я володію українською мовою і завжди вважав її рідною, хоча і спілкувався переважно так званим "русским языком".
...продовжувати читання "„Моя рідна мова. Співуча. Калинóва.“"