Більмак — бунт “куйбышевських ватніків”!

Більмак — бунт "куйбышевських ватніків"!

 

Славетний Запорожський край позбавляється від совєтської топоніміки.
Втім, декомунізації чинять шалений спротив чисельні місцеві коллабораціоністи.

 

На Запорожжі назву Більмак — за назвою найвищої висоти Запорожського краю — отримав райцентр "Куйбишево".
Проте, коллабораціоністи активно опираються процесу декомуназції та десовєтізації.
Місцеві ватні аборіґєни, підбурювані місцевими коллаборантами, вже декілька місяців поспіль вимагають інших назв: Царє-Константіновка, Добродар, Українське, Вершинське, нарешті Кам’янка.
 


 

Більмак — головна вершина, водорозділ, кордон, якщо перекласти значення цього тюркського слова.
Більмак — як і Токмак — це тюркська назва. Майже вся топоніміка Дикого Степу є тюркською. Дві найвищі висоти називаються Більмак і Токмак, згодом до них додались вже українські визначення степових курганів — могили. З цих двох висот витікають всі ріки Запорожського краю: Токмак, Берда, Кінська, Обитічна, Гайчур і десятки малих річок: Кайїнкулак, Сасикулак та інші.
Так, це зовсім не українські топоніми, але ж це був Дикий Степ! Козак Мамай, чи то й же козак Більмак з місцевої легенди також, знаєте, тюркські прізвиська мали, і нічого.
За назвою Більмак старовинну назву має село Більманка і маленька річечка, залізнична станція. І жодних асоціацій з "більмом" ніколи ні у кого до цього часу не виникало.
Аж ось раптом місцеве населення почало агресивно протестувати і постійно бурчати щось про "бєльмо".

Агресивна кампанія проти назви Більмак точиться вже з зими, з початку декомунізації. І за рівнем аґресії не поступається кампанії проти назви Горішні Плавні. І це ще вельмишановний пан Володимир В'ятрович та Український Інститут Національної Пам'яті не чули прокльонів від місцевих ватних аборіґєнов!
 

Козак Більмак
 

Головним підбурювачем настроїв є місцевий редактор районної газети "Рідний Край" Константін Прічінєнко.
Чому "Константін"? Цей вельми амбіційний товаріщ аж дуже хотів повернути россіянсько-імперську назву "Царє-Константіновка" — на честь брата россійського імператора. Звісно ж, під соусом "в чєсть святого Константіна"! Ну, якщо не "Царє-Константіновка", то хоча б "Константіновка"!
Ну дуже вже хотілось Константіну Прічінєнко "войті в історію" і назвати містечко "в чєсть сєбя, любімого, Константіна". 🙂
Саме тому Константін Прічінєнко доволі активно та аґресивно веде кампанію проти назви Більмак, постійно пише чисельні "статєйкі" не лише у газеті, якою керує, але і в державні видання: "Голос України", "Урядовий кур’єр", "Сільські вісті"!
 

Одіозного редактора "районкі" спочатку також підтримував і голова селищної ради Павло Будник, проте, згодом пан голова різко і кардинально змінив свою думку.
— Спочатку я також був здивований такому рішенню та згодом, коли я обдумав все та заглянув в історію, моя думка змінилася. Більмак-Могила є найвизначнішим топонімом не тільки на території Запорізької області, а і на всьому Лівобережжі. По-перше, це за висотою друга точка по всій Лівобережній Україні. До Подільської височини такої висоти немає, окрім Криму. А по-друге, біля Більмак-Могили, років 20 тому археологами були проведені розкопки і було знайдено святилище епохи ранньої бронзи. Щонайменше 3,5 тисячоліття тому тут уже були люди. Саме ця найвища точка відіграла визначну роль в заселенні всього нашого краю.》 — розповів голова селищної ради.
 

Мешканець Більмака, пенсіонер Віктор Вернигор марно закликав людей заспокоїтись і перестати фанатично та сліпо ненавидіти насправді чудову назву Більмак.
— Чи заслуговує наша гора Більмак, якою гордилися ми всі з дитинства, такого фанатичного осуду через перейменування нашого селища на її честь?
Вважаю, що: гора, яка, перед усім, надала прихисток від немилосердних вітрів для людей, що заселили її підніжжя, напоїла тих же людей і плодородну землю водою з річок, які мають витоки з неї, дала змогу займатися скотарством і землеробством, яка лікувала й лікує людей своїми цілющими травами; гора, яку ми роздовбали майже до повного знищення в глибочезні кар’єри і з черева якої добуваючи граніт, розбудували наше селище, і ввесь район, дороги, залізниці, і не тільки наші, а й по всій країні; гора, яка свого часу надала тисячі робочих місць заводчанам, будівельникам, водіям, шляховикам; гора, де бере початок більше десяти степових річок, яка відіграла важливу роль в заселенні нашого краю, яка була духовним центром наших пращурів, про що свідчать розкопки археологів...
(© Віктор Вернигор "Чи заслуговує наша гора Більмак, якою гордилися ми всі з дитинства, такого фанатичного осуду через перейменування нашого селища на її честь?")
 

Війна проти назви Більмак триває з самого початку декомунізації.
Як вже було сказано, найактивнішу позицію зайняв редактор єдиної місцевої газети Константін Прічінєнко.
Чи варто зазначати, що ця людина, використовуючи єдине місцеве ЗМІ, вельми впливає на місцеве населення?
Ба, більш того, ця людина має можливість друкуватись в таких державних виданнях, як "Голос України", "Урядовий кур’єр" — це офіційні парламентські газети, на хвилиночку! А що значили для місцевого населення всі ці "константіновскіє статєйкі" в такому виданні, як "Сільські Вісті"?!
Що за нардепи стоять за спиною "рєдактора районкі"?
Ось один з прикладів "константіновской" писанини:
«Кто-то хочет "забельманить" весь район...»
 

А ось одна з ранніх публікацій товаріща Константіна Прічінєнка:
«Куйбышевцы категорически против новых названий поселка и района»
Ця публікація цікава тим, що вельми яскраво показує, настільки він невіглас і яка каша в голові у головного редактора районної газети! Після довгих реверансів куйбишеву, сталіну та ідолам куйбишева і "Ильича", цей тип нарешті добрався до головного: "На страницах районки закипели страсти".
Цікаво, а хто ж "кіпятіл" ці "страсті"? 🙂
Далі редактор "районкі" Констянтін Прічінєнко в першу чергу бреше про "істарічєскає названіє Канстантінавка" (ще б пак!), згадує Пєвромайскоє, і в останню чергу одну з перших назв — Кам'янка.
 

Серед назв, які "прєдлагалісь громадой", звясно ж, "прі содєйствіі" головного редактора "райнокі": Царє-Константіновка, Константіновка, Святотроіцкоє, Новокамєнск, Українське, Новоукраїнське, Азов, Таврійськ, Новокам'янськ, Благопіль, Добропілля, Добродар, Вершинське.

Вершинське ніби й логічне, адже, це дійсно Вершина, Верховина Запорожжя, проте поруч є село Вершина і моє рідне село Вершина-Друга.
 

Допоки півроку торгувались та перебирали назви, допоки свідомістю місцевого населення маніпулював редактор "районкі" на сторінках власної газети, збурюючі в першу чергу ненависть до України ("в Кієвє рєшают бєз нас"), в Українському Інституті Національної Пам'яті прийняли рішення — дати назву за топонімом найвищої висоти — Більмак.
 

Це рішення ще більше скаламутило місцевих коллаборантів — "відітє, в Кієвє рєшили бєз нас, с людьмі нє савєтавалісь!".
Та скільки ж можна чекати, якщо громада за півроку висунула понад 130(!) назв, і всі абсурдні!?!
І знову в хід пішли маніпуляції від "ґлавного рєдактора районкі".
Невіглас витягнув на поверхню абсурдну теорію про "бєльмо"!
Дійсно, ну навіщо редактору "районкі" наука, топоніміка та історія, коли є вата замість мізків і "Однокласснікі", де в своєму аккаунті дядєчка розповів байку про "бєльмо" і це стало базисом для подальшої боротьби!
 

Пряма мова від Константіна Прічінєнка:
— Один читач розповів таку легенду. Мовляв, був у наших краях розбійник на ім'я Більмак (мав більмо на оці). Грабував місцевих жителів. Коли загинув у збройній сутичці, його друзі поховали на вершині високої гори. З того часу гору і називають так: Більмак-Могила! Але читач не хоче, щоб цю легенду опублікували у газеті!
Другий читач розповів легенду уже по-іншому. Був відважний козак Більмак (із більмом на оці), який захищав людей від тюрків, інших яничар. Та загинув у бою.Його поховали на горі, яку назвали Більмак-Могилою!
Із-під гори тече річка Більмак, яка впадає у річку Більманку. Більмаком більше нічого не названо, лише Більманками (село, станція, хутір, ліс і т.д.), це дружина і дочки Більмака.
Тепер у центрі Куйбишевого (Більмака) буде стояти великий пам'ятник тому Більмаку (незрозуміло, козаку чи розбійнику), постамент уже готовий...
© Констянтін Прічінєнко — редактор куйбишевської районної газети "Рідний Край", пост в "Одноклассніках" (видалений разом з аккаунтом після цієї публікації).
 

Імпозантий дядечко, до речі, все бідкається за "вєлікую атєіствєнную вайну 1941-1945" у себе в "Одноклассніках".
Хоча соромно не знати, що Друга Світова війна розпочалась в 1939 році.
Аналочічно виглядає аккаунт Прічінєнка в россійському "ВКонтактє".
Власне, за допомогою россійських соцмереж і ліпиться місцевим це "константіновскоє бєльмо" проти назви Більмак.
Це сторінка "районкі" в "ВК".
Константін Прічінєнко також постійно звертає увагу на вже існуючи назви: гора Більмак-Могила, село Більманка, річка Більманка, Більманське лісництво, тощо.
Тобто, десятиріччями ці назви у людей не ассоціювались ні з яким "бєльмом на ґлазý", хоча байка про козака Білмака ходила, аж тут раптом назва Більмак декому дійсно стала як більмо!
Дійшло вже до того, що деякі з найбільш неадекватних місцевих ватніків глузують над людьми з такою вадою та верещать, що вони "нє хатят ассациіраватца с бєльмом"!
 

То може справа, радше, "прічіна", зовсім не в "бєльмє", а в самому "рєдакторє районкі" Константінє Прічінєнко?
Якщо переглянути публікації цієї газетки, а також низки газет сусідніх районів (Пологи, Оріхів, Гуляйполе, Чернігівка, Токмак, Бердянськ) — можна зустріти доволі багато щотижневих статей про "бєльмо" — саме так називає назву Більмак цей "дєятєль"!
«Нова назва Куйбишевого: більмо на оці чи історична пам’ятка?»
«У Куйбишевому триває боротьба з Більмаком»
Тобто, саме Константін Прічінєнко, через те, що втратилась можливість назвати містечко задля його амбіції назвою "Царє-Константіновка" чи "Константіновка" — саме через це Константін Прічінєнко вельми агресивно розпочав кампанію проти назви Більмак.
 

На "допомогу" цьому "рєдактору" радо йдуть чисельні "журналісти", як сусідніх "районок", так і навіть "1+1"!
Сюжет "1+1":
II► НА ЗАПОРІЖЖІ СЕЛИЩЕ МАСОВО ПОВСТАЛО ПРОТИ ДЕКОМУНІЗОВАНОЇ НАЗВИ
Люди вимагають повернути поселенню історичне ім'я, а не вигадувати нове.》 — маніпулює "1+1"
 

Після цього "сюжету" місцеві ватні аборіґєни буквально "воспрялі духом"!
 

На думку депутата Більмацької селищної ради Любові Вернигор, підбурює громаду до протестів саме редактор газети, який особисто не хоче такої назви для села.
— Коли ми вглибилися в історію, то ми зрозуміли всю суть. І тепер дійсно упевнені і притримуємося думки, що наша місцевість відповідає цій назві. Особисто я і думаю більшість депутатів, будемо спілкуватися із виборцями доносити до них цю думку, переконувати. Гадаю, рішення не буде змінено. Дуже прикро, що в нашій газеті про це написано однобоко.》 — коментувала депутат селищної ради Любов Вернигор ситуацію навколо Більмака ще в квітні 2016, під час чергового загострення у Константіна Прічінєнка.
 

Втім, в останні дні червня у пацієнта сталось чергове загострення, на допомогу прийшло "1+1" і репліка "Це буде перший випадок, коли декомунізовану назву знову змінять" вселила надію місцевим ватнікам.
 

Хочеться сподіватись, що серед 9 тисяч мешканців Більмака знайшлось лиш півтисячі, у яких в мізках вискочило "константіновскоє бєльмо" від Константіна Прічінєнка.
 

Назва Більмак, як і Токмак — гідна назва для Запорожського краю! Адже Більмак — головна височина!
 

© Макс Довгаль (Max Dowgal), Дмитро Дзюба (Dmytro Dzyuba)
02.07.2016
 

ПОВТОРНЕ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ДЕКОМУНІЗОВАНИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ СУПЕРЕЧИТИМЕ ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ

Український Інститут Національної Пам'яті
 

43 коментарі до “Більмак — бунт “куйбышевських ватніків”!

  1. Альона

    Дякую ВАМ шановні за коментар, хоч хтось незалежно поглянув на цю ситуацію. А ми живемо в цьому майже рік. І цей горе редактор, до всього, продався вже давно регіоналам і досі їм вірно служить. І горе-слухання, які пройшли в селищі були добре зрежесовані тимиж ригами....це бачать адекавтні думаючі люди, а вата - ні....Що говорити про Україну як таке твориться в маленькому селищі....Ще рад дякуємо!

  2. Віктор

    Цього Пріічінєнка, дурного нікчему- газетяра хтось підтримує,проплачує і водить як песика на повідку.
    А так він сам по собі ніхто, не обтесаний,безталанний, боягуз- блазень,якого з газети треба гнати в шию.
    Гнати треба і районне начальство, яке сприяло цій провокації ради своїх рейтингів.Дякую автору,який
    можливо, деяку частину населення селища Більмак позбавив більма на оці.

    .

  3. Віктор

    Дякую автора,який можливо у деякої частини ватників зняв більмо на оці.
    Та,що робити з Прічінєнком?Хто в нашій державі знайде мітлу і прибере це сміття.

  4. Віктор

    Чи не надоїв читачу маньяк з газети «Рідний край”.
    Селище Більмак Запорізької області.
    Чи не надоїло читачу все про Більмак,
    яким всим очі нам заслав отой маньяк,
    бо в кожній вже газеті мабуть десь пів року,
    одне і теж, нам пише той невдаха ненароком.

    Більмак, для нього вже якась примара,сатана,
    тому що мабуть ця людина хвора вже здавна,
    бо в голову його вселилася, якась причинна,
    тому й поводиться він якось дивно.

    Ночами він жахається, не спить,
    бо в голові у нього, той Більмак сидить,
    а в день він з переляку, до людей мерщій бреде
    за рукави хапає всіх і до редакції кого спіймав веде.

    В редакції про Більмака, усяку капость пише,
    того кого спіймав, блага він на колінах, хай підпише.
    Куди ж діватися? Тому, кого спіймав він небораку,
    підписує і теж біжить, з тої редакції, із переляку.

    І так із дня у день, уже зловив голів майже п’ятьсот
    і депутатів селищних, до них привів на ешафот.
    Щось белькотить про те, що це не він, це люди просять,
    щоб клятий той Більмак , не міг їм всім наврочить.

    Ті люди, що ватників з них він зробив, кричать ганьба,
    козак Більмак це - якийсь злодій, чи сатана.
    Кричать всі хором, під впливом стадного психозу,
    що для депутатів стало явною загрозою.

    Ті депутати, що на сесію зібрались,
    дурного натовпу пошти усі злякались.
    Злякались разом з головою і голоси ті кляті,
    як кістку проти назви селища Більмак, їм кинули завзято.

    Бо об ту кістку що їм кинули, депутати знають,
    що у Верховній Раді, той натовп швидко зуби всі зламає.
    Злама тому, що нема того Закону,
    щоб горду назву селища Більмак, змінить повторно.

    Але ж маньяк тим всім не переймається,
    бо вже в усіх газетах області він париться,
    про те, щоб назву селища, Більмак ту горду
    на Кам’янку змінить протиприродно.
    Вже в Запорізькій Правді коментують його бред,
    що вже 60 Кам’янок, порахувавши на перед.
    Вже й мер з Кам’янка - Дніпровки нам питання задає,
    чи в головах громади нашої, нормально усе є?

    Вже Дмитро Дзюба, пише наш земляк,
    що з головою у Прічінєнка, вже щось давно не так,
    не так тому, що й вчені вже дивуються із того
    чим славна назва селища Більмак, не підійшла для нього.

    Та вже взнаєм ми із газети “Рідний край “ наш,
    що та маніакальність, вже не є локальна.
    Бо наш маньяк вже нею заразив не тільки натовп,
    а вже й сільських голів , громад, усіх їх - разом.

    Райрада, на те хвора вже із давна,
    бо голова її і той маньяк- земляки давні.
    Надіємось на те, що хворь та,
    за декілька років, в усіх них пройде.

    Про те є люди які вірять, що селищу Більмак бути,
    що гору ту Більмак і Більмака, маньякам не згорнути.
    Є вчителі, лікарі, пенсіонери й інженери,
    що сухим завжди порох держать свій , як ті сапери.
    І хоч у людей тих, вже давно літа не ті,
    та вони добре знають, що зробили у житті.
    І той життєвий досвід, завжди їм підскаже,
    щоб їхнім внукам в селищі Більмак жилося радо.

    Щоб їздили по миру завжди вільно,
    квитки на станціях купляли щоб спокійно,
    щоб по квиткам тим їхали в Більмак,
    а не у Кам’янку не знаючи в яку з двохсот і як.

    1. Dmytro DzyubaDmytro Dzyuba

      Пане Віктор, вельми вдячні за вірші.
      Ймовірно, Ви саме той пан Віктор Вернигор, якого мали честь цитувати в нашій публікації.

      Спостерігали довго за тим цирком на дроті, який влаштував товаріщ Константін Прічінєнко, намагаючись виліпити зі славного топоніму Більмак якесь "бєльмо". Зрештою, цей ватний цирк набрид і ми вирішили написати цю публікацію.
      Здається, після цього товаріщ Константін Прічінєнко видалив свій аккаунт в кацапській соцмережі "Однокласснікі". 🙂
      (До речі, чи не у місті Новочєркасск, Ростовской області РФ мешкає донечка Константіна Прічінєнка?)

      Ми вдячні всім свідомим мешканцям містечка Більмак — впевнені, таких більшість!
      З повагою:
      автори публікації Дмитро Дзюба і Макс Довгаль.

      1. Віктор

        Гора. Їй, що? Cтояла і стоїть у всіх віках,
        носила і несе ту горду назву як БІЛЬМАК.
        Сьогодні наше селище таке ім’я несе,
        на добру славу дітям нашим,
        й майбутнім поколінням понад все.

      2. Сергій

        Шановних авторам не подобається Вершина, як тавтологія з вже існуючими селами. Але є ж і село Більманка.

        1. Dmytro DzyubaDmytro Dzyuba

          Пан Сергій, з чого Ви вирішили, що авторам не до вподоби назва Вершина?
          Автори публікації мають коріння у селі Вершина-Друга.
          Назва Вершина для райцентру не була б поганою, але плутала б в такому разі навіть місцевих: поруч на сході є село Вершина (ще кажуть, Вершина-Перша), південніше є Вершина-Друга. Мешканці плутались би, з села Вершина, чи з селища.
          А так є Більмак і є Більманка (різні назви).
          Більмак теж непогана назва, хоч і тюркського походження.
          У нас на Запорожжі багато тюркських назв, які прижилися ще за часів Запорожської Січі.
          Токмак, Чокрак, Чінгул, Кушугум... Берда це теж тюркська назва, до речі. І нічого, всі давно звикли.
          А тим паче, якщо Більмак означає гору-захисницю, і якщо цю назву однаково шанували як тюркські народи, так і запорожські козаки, Українці — в чому проблема?
          В тому, що якийсь ватнік-коллабораціоніст Прічінєнко вигадав історію про "бєльмо на глазу"? Так то у ватніка бєльмо на глазу! І вавка в голові! 🙂
          Вчить Історію і етнографію рідного краю.
          Це вельми цікаві науки.

  5. Віктор

    Газетного Маньяка Заклинило.
    Селище Більмак Запорізької області.
    Щось в газеті тихо стало,
    десь поділася навала,
    яка йшла вже майже рік
    про більмо в оці у нас всіх.

    Більмак живе собі спокійно,
    люди у ньому почуваються вільно,
    до назви нової звикають,
    та назви установ міняють.

    Нарещі люди зрозуміли,
    що їх ввесь час просто дурили.
    Та назва, їх не переймає,
    і з Більмака не від’їжджають.

    Бо ясно стало мешканцям усім,
    що краще жити вільним,
    в селищі Більмак козацьким,
    чим в Кам’янці, як ті холопи царські.

    Та де ж подівся той маньяк,
    який все пише про Більмак?
    Чи то сам заткнув він пельку,
    що вже не пише побрехеньки?

    Чи злякавсь Більмак-Могили,
    чи іншої якоїсь сили?
    Чи десь засів, як мухомор,
    порахувати увесь мор?

    Порахувати, бо за планом,
    в райраді слухать його стануть.
    Скільки душ він отруїв,
    і скільки люду схоронив.
    А ще скількох він одурманив,
    та скільки ще в нього за планом.
    І ще чому,як сталось так,
    що наше селище Більмак?

    Чому газетний феєрверк,
    не дав надії той ефект,
    щоб якось Більмака здолать,
    щоб селище переназвать.

    Куди і скільки ще депеш,
    направить треба, щоб те діло
    Закони всі перехитрило
    І плани їх задовольнило?

    А плани ті не про роботу,
    бо в головах одна турбота.
    Як рейтинги свої підняти,
    щоб владу їм ту утримати.

    Сидять пронири й думають,
    яку ще провокацію утнути,
    щоб у сімнадцятому році
    з райради їм, в громаду упірнути?
    Бо ж на сьогодні та брехня й поразка,
    не принесе їм від отого люду жаданої ласки.
    Бо з того люду стадо баранів зробили,
    і дурманом його ввесь час кормили.

    Кормили дурманом про назву селища лиш тому,
    щоб люд не зрозумів, що вже нема району,
    бо замість того, щоб створить одну громаду
    район роздеребанили не так як нада.

    Коли було таке, що район наш славний,
    скотився до останніх місць у області безславно?
    За що газета вихваля бездарних Тьому й Няшу
    які район перетворили у парашу?

    В цьому позорі, що спідкав нас, винен не Більмак,
    а трійця реп’яхів , яким дісталась влада просто так.
    Тому й тримаються, кожен за одного, як воша та кожуха,
    тому маньяк наш і несе всяку брехню, та інших він не слуха.

    Тим людям, що забільмачили, пора вже зрозуміти.
    Більмом в районі є саме ця трійця, а не Більмак.
    Її й міняти треба, ще до свята Трійці,
    а не боротись за примарну назву селища від так.
    Та до людей, що стали жити в селищі Більмак недавно,
    козацький дух, із давнини відродиться, той славний.
    А козаки, ті вільні, терпіть не будуть отой сором
    І дуже скоро крахоборів тих- бездарних, проженуть з позором.

    Бо для козаків,той заповіт і гасло“Воля або смерть!”
    у всі часи й лиху годину, зі зброєю прадідів, передавав батько сину.

  6. Галина

    Дивуюся тупості журналістів. Ні, не редактора районки, а ось цих, які надрукували подібну дурість, не перевіряючи фактів. Найвища точка Запорізької області - БЕльмак-могила, а не "Більмак". Український інститут національної пам'яті не пропонував назви Більмак, а пропонував назву БЕльмачанське. Селище "бунтує" не через декомунізацію, а через те, що селищний голова (у минулому інспектор райкому партії) порушив Закон про декомунізацію, підробив документи про громадські слухання і самостійно вигадав селищу назву Більмак (в українській мові - людина з більмом на оці). Громадських слухань по перейменуванню на Більмак не було. На запропонованій вами карті слово Більмак означає не назву гори, а нову назву селища, яка спотворює географію та історію нашого краю. Можете перевірити, подивіться у підручник з географії України, тема "Рельєф", або на звичайну карту Запорізької області. Легенда про козака Більмака з'явилася у 2016 році спеціально для виправдання безграмотності і тупості авторів назви. До речі, Віктор Вернигор також [*образу видалено*], а бунтом він називає законні громадські слухання, на яких населення висловилося за повернення селищу історичної назви Кам'янка. А редактора районної газети, який друкував листи мешканців району в рамках законного обговорення назви селища, спілка журналістів України нагородила почесною грамотою за об'єктивне висвітлення проблем декомунізації (чого на цьому сайті немає). А селищному голові загрожує покарання за підробку документів стаття 366 УК (до 3 років ув'язнення). Вчить географію рідного краю, [*образу видалено*]!
    https://[*лінк з маніпулятивною інформацією видалено*]

    1. Dmytro DzyubaDmytro Dzyuba

      Ой, як Вас покручами покорчило, пані Галино 🙂
      Та невже БЕльмак? А може уже Бєльмак-Маґіла, щоб уже по-кацапські вимовлялось?
      Дивимось, що нам кажуть україномовні енциклопедії: Більмак-Могила — найвища точка Приазовської височини.
      Більмак, Більманка... Не БЕльманка, не БЄльманка, а саме село Більманка вже сотню років існує, і ніхто ні про яке "більмо" не згадував, аж доки "бєльмовый вапрос" не підняв кацапський коллабораціоніст Константін Прічінєнко (у котрого доця, між іншим, мешкає в ростовському Новочєркасскє).

      Стосовно названим Вами пана голови Більмака та пана Вернигора — вони звісно могли бути членами компартії за часів совєтського режиму, але своїми вчинками люди довели, що змінились. Немає сумнівів, що їх патріотичні українські почуття і любов до рідного краю є щирими.

      А ось покручам та ватним любітєлям рассєйського і клінічним українофобам ніяк не йметься, все, бідолашні, шукають будь-які причини, аби повернути "любімоє совєтскоє названіє".
      Схоже, доки ви, совєтські тварюки, не повиздихаєте, спокою Україні не буде...
      Та нічого, Україна зачекає, доки вся ця совєтська наволоч виздихає.
      Ваш час пройшов, чекати лишилось недовго.

    2. Max DowgalMax Dowgal

      Галя вже мабуть хлєб-соль приготувала для зустрічі "асвабадітєлєй"?
      Ти, Галя, навіть не усвідомлюєш своїм куцим розумом, для яких потвор ти підгавкуєш. Ви, купка "куйбишевскіх ватніков" для пономарёва так, сміття і корисні ідіоти, котрих використовують "в темну".
      Рєґіонал пономарёв фінансується з москви кланом пшонки, і ви, тупі ватні тётки, навіть не уявляєте, наскільки ви наблизили танки РФ до своїх хат...
      Ну підтанцьовуйте й далі під балалайку пшонних олігархів-риґів...
      Ви настільки тупі, що не бачите далі свого "бєльма на ґлазу", яке вам приліпив совок прічінєнко.

  7. Віктор

    Галя і ще четверо її подруг є авангардом шабашу по перейменуванню нашого селища. Вони мабуть такі і вдома.Будуть гризти землю,тупотіти ногами до посиніння, щоб тільки все так було як вони хочуть і любою ціною в тому числі і брехнею. Саме вони на початку цієї епопеї ,по перейменуванню селища, були ярими противниками пропонованих варіантів назви селища Камянки,Старокамянки,Новокамянки, категорично не хотіли жити як вони висловлювалися з камяними душами. Сьогодні ж вони за історичну назву селища Камянка. Але ж це брехня, та вони цим не переймаються,любою ціною, за ради своєї примхи прагнуть не законному перейменуваанню селилища Більмак на Камянку,яка як історична назва не підтверджується,є фальшивкою, про що написав в онлайн газеті "Відродження краю" наш земляк Сергій Павлович Шевчук,пенсіонер,вчитель історіїї,краєзнавець обласногообласного рівня. в своїй статті "Епопея.Думки після перейменування" уривок з якої надаю.
    Епопея з перейменуванням селища на рівні району завершена, остаточну крапку має поставити обласна та Верховна Рада, тому дозволю собі декілька думок з приводу Кам'янки- Більмака.
    Перша з приводу «гріхів» П.І.Будника. Приблизно в 2010 році Павло Іванович звернувся до мене з пропозицією взяти участь у створенні історії Царекостянтинівки-Куйбишевого. Уточню, не Комиш-Зорянський селищний голова, не Смирновський сільський голова чи якийсь інший, а саме «некомпетентний» П.І.Будник. В ході роботи над історією Царекостянтинівки постало декілька питань: коли виникло село, як воно називалося і т. д. Автор цих рядків у 80-х роках минулого століття працював у архівах Москви та тодішнього Ленінграда (Санкт-Петербурга) і не знайшов підтверджень того, що Куйбишеве у перші роки існування називалося Кам'янкою.
    Посилання на відповідний аркуш Російського державного архіву стародавніх актів з твердженням, що «поселенцы назвали слободу Каменкой в «Истории городов и сел. Украинской ССР.Запорожская область», виявилося фальшивкою. Тоді ж я замовив у згаданому архіві копію цього аркушу з печаткою установи – слово «Кам'янка» там не було (цю копію можу надати всім бажаючим). Звичайно, я показав цю копію П.І.Буднику, якого звинувачують у «халатному ставленні до обов'язків», він не повірив мені і написав 6 квітня 2011 року в Російський державний архів стародавніх актів листа з проханням підтвердити посилання на цей архів авторів нарису «Куйбишеве» в «Істрії міст і сіл УРСР» і отримав 11 жовтня 2011 року відповідь: «Сообщаем, что указанные Вами архивные документы из ф. 1308 «Материалы Генерального и Специального межеваний по Екатеринославской губернии (Оп. 2, ед. хр 525, 531) не подтверждают факт онования селения Каменка (Цареконстантиновка) в 1782 году.».
    Наведіть мені, будь ласка, аналогічний приклад звернення до архіву іншого селищного чи сільського голови Куйбишевського району?
    Ця група нахабних, нікчемних жінок вже давно б припинила свою абсурдну, безперспективну діяльність, якби не підтримка колишніх регіоналів, а на сьогодні голови райради Ю.Симоненко і її земляка, вірного слуги, горе редактора К.Прічиненко, які за ради своїх рейтингів, як і в деяких інших містах держави йдуть на, що завгодно, навіть на порушення чинного законодавства. Війна,загибель воїнів і людей,економічне становище,господарьська діяльність на сьогодні для них не головне,а другорядне.Рейтинги для них - понад усе
    Через єдину,безальтернативну газету нашого району не має можливості зупинити цю антидержавну кампанію, бо газета в руках її засновників райради,райдержадміністрації і колективу редакції в ліце Прічіненка,які й зробили з частини необізнаних людей селища і району ватників, як і в Росії.
    На сьогодні наше селище має достойну, історично значиму назву Більмак і ніякої помилки ні назва ні в словоі не мають.

    1. Dmytro DzyubaDmytro Dzyuba

      Так ваша "куйбышевська" Ґаля балувана! 🙂
      Отже, інтуїція не підвела — чомусь одразу так і подумав, що сюди в коментарі прибігла одна з тих совєтських ватних тёток, які там на телекамери працюють постійно.
      Не помилився з заголовком публікації — таки ж "бунт куйбышевскіх ватніков"! І "под патронатом Партіі Рєґіонав".
      Все стандартно, як у нас в Токмаку, так і в Більмаку...

  8. Віктор

    Але ж, щоб крахоборам тим
    при владі завжди бути,
    завданням їхнім є,
    щоб люд нормальний , в отару обернути.
    Та розгрібати жар, не крахоборів це робота,
    занадто білі й ніжні руки в них, гидоти.
    Для того діла вони завжди ,
    як годиться,
    якусь нахабну знайдуть продавщицю.
    Для неї привезуть і телебачення,
    щоб всі дивились як вона собачиться ,
    щоб чули всі і про більмо у оці
    і все про те, що крахобори хочуть.
    На їх замовлення, вже в друге
    ,приїздив телеканал,
    на всю країну журналіст , про щось волав,
    про те, що як це так, що селище охристили,
    на честь кургану, тюркського, Більмак- Могили.
    Та журналіст той, мабуть книжок не читав,
    що в Украхні є, давно місто
    Токмак,
    село Темрюк, назвали також так,
    на честь могил тих, як і наш Більмак.
    Могил, якими в Україні всі висоти звуться,
    з яких Більмак - це
    Приазов’я, є найвища висота,
    як головна, вона тисячолітню назву має,
    священним місцем наших пращурів була.
    Нам соромно за того журналіста,
    який ще дома продавчіню ту знімав,
    що журналіст той, на весь
    бруд повівся,
    а про могилу й назву ту Більмак, не взнав.

  9. Віктор

    Про Галину яка надала коментар і її роль в спланованому шоу,
    яке вона видає за цивілізоване громадське слухання.Все як було
    і нічого лишнього.

    Куди там думать, тим кого зібрали у ДК.
    Ганьба стали волать, щойно з’явився Голова.
    Бо за написаним сценарієм було для них,
    ганьба волать усім хто за Білмак , а не за них.
    Сценарій клятий той, що був він для отари,
    писали в Опоблоці, в Нашім й Ріднім Краї.
    Усе продумано, сплановано було за здалегідь,
    щоб брудом всіх облити в одну мить.
    А щоб в отарі вівці бекали всі дружно,
    їм. Шоумена-Галю надали підручно.
    Ту Галю з школи , сам заврайоно благословив,
    а в Опоблоці підкріпили, щоб їй не бракло сил.
    Те стадо формував якийсь мастак.
    Із вівцематок було створено кулак ,
    ще й баранів їм. надали, щоб все було потужно,
    ще й гусаків, які б кричали також, дружно.
    Голова кожна, в тім стаді мала певні ролі,
    бо з текстами прийшли на ті гастролі.
    У текстах цим артистам написали
    кому, коли і проти кого, спланували.
    А щоб гастролі ті пройшли по плану,
    двох знатних режисерок з “Опоблоку” посадили в залу,
    у яких був не малий керівний досвід,
    і управлять тими артистами, було їм просто.
    Одна з тих режисерок, чомусь була солодкою,
    друга чи спахі- гаманцем , чи доброю тьоткою?
    Для них- пенсіонерок, як запевняли, головне-не гроші,
    а щоб при ділі завжди бути у формі хорошій.
    Вистава почалась як Голова скінчив свій сказ,
    два гусака до мікрофону підлетіли враз,
    обидва гелготіли про більмо у оці,
    що жити в Більмаці вони не хочуть
    Слідом до мікрофону підійшов баран,
    той почав бекать про якийся срам
    взива- здавайтесь ті хто за Більмак,
    що в Камянім базу жить всім і тільки так!
    До той отари в залі, вийшла й Няша,
    промову втнула їм про манну кашу.
    Просила згоди в Голови і депутатів,
    щоб баз той як найшвидше, Кам’янкой назвати.
    До отари вийшов і обласний начальник.
    Всім баранам пояснював він із печалью,
    що селище сьогодні є Більмак
    і що змінить цю назву, це не просто так.
    Після промов з якими стадо те зіткнулось,
    з овець на звірів зразу ж обернулось.
    Кров’ю налитими, стали їхні очі,
    в ту мить ці звірі, могли з’їсти, кого хочеш.
    До мікрофону прибігла шоуменка,
    не то біолог- хімік, чи спортсменка.
    Вона тобі історик , археолог і юрист,
    словом, ця ручка на всі руки, є лінгвіст.
    З паперів, що в руках вона тримає,
    якісь статті законів нам читає.
    Про неї знали всі уже раніше ,
    з газети “Рідний Край” остервенівшій.
    Газета та, що зґвалтувала розум вже давно,
    всім баранам, хто на виставу цю прийшов.
    Прийшов , щоб в залі поволать, погрюкать,
    а не для того, щоб когось послухать.
    За назву селища Більмак ця леді обвиняє,
    Сільського Голову, який до цього діло має.
    Як той суддя кричить, що за цей злочин,
    до буцегарні всіх, треба привести срочно!
    За злочин , що в Більмаку ту букву Е чи Э на І змінили
    негайно голови відтяти всім, вона кричить, що сили!
    Кричить, але не думає про те,
    що в тій освіті де працює, ще й не дурніші є.
    Нікчемна хімічка все по сценарію читає,
    та мови української не знає.
    Не зна того, що депутати врахували
    як назву селищу саме Більмак давали.
    А ще біологша на ввесь зал волає,
    що фалоса наш Голова, на всіх поклав у Ріднім Краї.
    Що в півтора метри фалос той- не діє бо камінний,
    й тому,що п’ять тисячоліть простояв він не змінно.
    Для Галі той, регламенту не має,
    разів п'ятнадцять до мікрофону вибігає.
    і вівцематки в наступ також йдуть,
    щоб Галі якось дать передихнуть.
    У тих перервах Галі як тій зірці,
    всі аплодують і цілують у всі дірки.
    А Галя від оргазму, чи екстазу,
    на нові піруети йде відразу.
    В цієї нахалюги, ні совісті, ні сорому не має.
    Вона не бачить і не чує, що хвилин десять вже її святий отець чекає.
    Чекає щоб людей усіх до розуму возвать,
    чекає, щоб про заповіді божі, нам всім нагадать

    1. Світлана КашпіровськаСвітлана Кашпіровська

      Дякуємо, пане Вікторе, за цікаві, яскраві та змістовні відповіді та за надання додаткових фактів шаленого опору ватних голів українізації і відновленню історичної пам'яті. Запрошуємо зареєструватись, як автор і публікувати свої оригінальні віршовані твори на Порохівниці.

  10. Віктор

    12 тавня цього року Постановою Верховної Ради затверджена нова назва нашого селища.Більмак.Але районне начальство замість того,щоб поздоровити людей з цією подією та розяснити її історичну значимість, свідомо збурило громаду і продовжує це робити й сьогодні, використовуючи адмінресурс , службове становище і групу закомплексованих, забобонних жінок.
    Історичну,архіологічну,геологічну памятку Білмак-Могилу,якою ми, корінні мешканці завжди гордилися, ці невігласи сьогодні її оскверняють.Я мав бажання пояснити необізнаним людям історичну значимість цієї памятки у віршованій формі через вже відому усім газету,та славнозвісний її редактор, як чорт ладану боїться вірша про Більмак-Гору,не друкує,.Замість того,щоб піднімати патріотичний дух і почуття гордості за історичне минуле свого краю у людей, в першу чергу у молоді, цей приблуда дезінформує їх,провокує до невдоволення. А шоуменка Галя вважає вірша комуністичним.Думаю,що люди згодом розсудять чи це так.

    Більмак-Гора.
    Більмак гора, ти наша стара, давня.
    Більмак-могилою й горілою тебе зовуть.
    Ти вже стояла ще з тих часів, як край наш
    безкрайнім Тетіс морем був в ту сиву давнину.
    Старих Аланських гір була ти висотою,
    сьогодні Приазовської височини,
    та завжди, ти булла як головною
    від моря Чорного і до Казахських гір.
    Стояла гордо ти, як тая мати,
    найвищою на лівім березі Дніпра,
    була ти завжди біля нас на варті
    від ворогів із давнини й до майбуття.
    Кордоном , розділом, також тебе звали,
    бо козаків ти вежею була,
    яких на бій ти завжди проводжала,
    благословляла їх на славнії діла.
    Ланам, полям цілющу воду розділяла,
    живила землю нею, як могла,
    щоб навкруги земля та розквітала,
    буяла добрим колосом зерна.
    Щоб всі поля, лани і кручі
    буяли зеленню тих соковитих трав,
    щоб табуни коней водились швидких, дужих,
    для нас для всіх і для великих справ.
    Більмак гора ти наша славна,
    для пращурів святинею була,
    які як знак тобі, навік заклали
    той символ про зародження життя.
    Більмак гора, ти бачила багато,
    була ти свідком давнини подій,
    той перший бій з ордою супостата
    й гарматні залпи в бік наших ворогів.
    Більмак гора, ти як та ненька- мати
    дала притулок для українських хат,
    де козаків родилося багато,
    які завжди готові неньку захищать.
    Більмак гора, скарбами ти багата,
    розбудувала наші села і міста,
    між них дороги ти проклала,
    на радість людям й їхнього життя.
    Більмак гора, ти ще не всі свої секрети
    розкрила нам із глибини тисячоліть,
    ще хватить всім і дітям і онукам нашим,
    щоб добру славу ту про тебе берегти.
    Нікому достеменно не відомо,
    коли і звідки назва тій горі пішла,
    та з глибини віків до нас дійшло,
    що названа гора в честь козака.
    Козак, що захищав цю землю нашу,
    та пав хоробро в нерівному бою,
    за свою матінку- вітчизну,Україну нашу
    на цій горі поклав він голову свою.
    Пишаймося, що пам`ятку цю маєм
    і щоб кругом про неї знали всі
    в своїх піснях, віршах її ми прославляєм
    хай добра слава та у світ летить.
    А щоб та слава ніколи не згасала,
    на честь тебе, на честь твого ім'я,
    ми наше селище перейменували ,
    щоб назва та Більмак, у всі віки жила.

    А ще в райцентрі пам’ятник поставим
    в честь запорожця, що боронив наш край,
    щоб всі нащадки завжди пам’ятали
    про подвиги дідів, та рідний край.
    Громадою всією, його ставить будем,
    щоб район Більмацький навіки згуртувать,
    щоб Україна знала Більмачанців,
    про те як вони вміють працювать.

  11. Віктор

    Тернистий шлях до правди.
    Історія перейменування селища Більмак на Запоріжжі.
    ( Зверненя до тих, кому Більмак – «більмо в оці» і не тільки до них)

    Правда завжди проста, не завжди солодка і шлях до неї не завжди простий, частіше гіркий і тернистий - така правда життя.
    Минуло майже півтора року, з того часу, як почав виконуватися Закон України «Про декомунізацію», однак пристрасті в нашому селищі не тільки не вщухають, а розпалюються з новою силою, перед розглядом питання перейменування щойно перейменованого селища Більмак на Кам’янку на сесії обласної ради. Причина відома – значна кількість людей не може змиритися з новою назвою, вона їм як і раніше «більмо в оці». Доводити, що нова назва Більмак відповідає всім статтям усіх законів у цій сфері, що Більмак - легендарний топонім, найвища точка Північного Приазов’я та Причорномор’я, для опонентів – марна справа. «Більмо в оці» та «тюрки» затьмарили все!
    Проста правда, для когось гірка, для когось солодка, полягає в тому, що в історії селища Більмак, назви Кам’янка не було, отже підстав для його перейменування немає як за чинним законодавством України, так і згідно п.12 розділу 111 Порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою в УРСР, затвердженого Указом Президії ВР УРСР 12.03.1981 року №1654 (про недопустимість повторення назв районів в республіці, а також назв селищ міського типу, селищ та сіл таких, що є в області). У Черкаській області є Кам’янський район, а в Запорізькій - два села: Кам’янка та співзвучний райцентр Кам’янка Дніпровська.
    На правду часто закривають очі. Краще, зручніше, вигідніше придумати щось гарне, солодке і годувати ним суспільство багато років, аж поки все тайне стане явним. Пора відкрити очі і назвати речі своїми іменами. Наше селище не було засноване у 1782 році і ніколи не називалося Кам’янка, як про це написано в Історії міст і сіл Української РСР. На це вказують документи Російського архіву древніх актів, Запорізького обласного державного архіву, свідчать в своїх експертних висновках видатні, відомі не тільки на Запоріжжі історики: доктор історичних наук, професор Турченко Ф.Г, доктор історичних наук, професор Шаповалов Г.І, доктор історичних наук, професор Лиман І.І, кандидат історичних наук, доцент Білівненко С.М, кандидат історичних наук, доцент Молдавський Р.Л, наш місцевий краєзнавець, автор десятка видань, керівник Центру Громадських досліджень Північного Приазов’я Шевчук С.П., який вивчає цю тему вже протягом чотирьох десятиліть.
    Історична назва поселення - Царекостянтинівка (Кам’янка) зустрічається тільки в одному архівному документі, в дужках, поряд з основною назвою. Історики трактують це як поселення при річці, а ще простонародне, побутове. Така прикра правда не надихає ні політичні сили, ні посадових осіб на прийняття законного рішення. Сьогодні це не популярно і «нєцелєсообразно». Прикро, що депутати селищної ради не встояли перед войовничим активом, готовим громити все на світі задля досягнення своєї мети, але на той час у них ще не було вищевказаних експертних висновків поважних науковців та архівних установ, які на сьогодні вже є в облраді та облдержадміністрації.
    Можна і на цей раз закрити на все очі і сказати: - «Так хочуть люди !» А для чого тоді писані закони, чи ми ті, для кого вони не писані, не читані і не зрозумілі?
    Погоджуюсь тільки з однією тезою активістки з перейменування Галини Підручної, яка вказала, що тут не місце принципу «Подобається, не подобається, закон є закон – його треба виконувати!» Так давайте виконувати!
    Селищна рада разом з громадою селища не в повні мірі виконали закон в термін до 21 листопада минулого року, не надали назви селищу, яка б відповідала вимогам закону. Тому юридично всі повноваження по перейменуванню селища перейшли до Верховної Ради, тобто для перейменування не потрібно було навіть рішення сесії не те, що громадських слухань, у підробці яких звинувачує селищного голову П.І.Будника та ж Г.Підручна. Як учасник і свідок цих подій стверджую - «розіп’ятого хлопчика» не було, не було громадських слухань по назві Більмак, впевнений, що не було і підробки протоколу, бо селищний голова не самогубець і розуміє, що за це несе персональну відповідальність. Він не янгол, але чому Ви, пані Г.Підручна, не звертаєтеся до відповідних органів за правовою оцінкою його дій, а паплюжите цього посадовця на всю область? Вам просто не подобається назва Більмак, інших аргументів у Вас немає? За весь час протистояння всі противники Більмака не висунули жодної альтернативної назви, яка б відповідала закону. Влада для того й існує, щоб її критикувати, але ж не до такої міри і не так огульно!
    У минулому році, тоді ще не селищний голова П.І.Будник пропонував назву Старокам’янка. Ці ж активісти кричали : - «Ти сам старий і ми не будемо жити з кам’яними душами!» Сьогодні для них Кам’янка є примарою, звучить як пісня, бо вони не хочуть бути «більмаками». А чому не більмачанами, як і токмачанами, дончанами, харьківчанами, що сприймається людьми нормально? Ці ж активісти тепер звинувачують голову в тому, що рада безпідставно змінила пропозицію Інституту національної пам’яті – краще було б Бельмачанське! Не знаю як, але не так! От якби Добродар! Та він не тулиться ні до чого.
    Коли розлючений натовп на громадських слуханнях у захваті скандував селищному голові «ганьба», улюлюкав на депутатів за образливу, на їхню думку назву селища, П.І.Будник став уособленням зла, за те що підтримав виважену думку науковців, хоч справжнє зло сиділо в тому ж залі та задоволено споглядало на шабаш, режисерами якого були. Переважна більшість людей навіть не усвідомлювали, що вони виконують чужу волю, що стали жертвами банальної маніпуляції, яка є найважливішим елементом інформаційної війни. Свідомо чи не свідомо детонатором та натхненником цієї війни стала редакція нашої фактично єдиної в районі газети. Традиційно люди вірять всьому, що там пишуть, а писалося переважно про «більмо в оці», от і маємо наслідки. Серця людей палали впевненістю та праведним гнівом, а як же: - « З нами не порадилися, тепер ми будемо вирішувати свою долю, змінемо ненависну тюркську назву, бо вона принесе нам всілякі негаразди». Так сказали поводирі!
    Противники назви Більмак говорили, що люди інтуїтивно не сприймають це слово, бо відчувають чуже далеке минуле і ніхто їм не нагнітає негатив. Припущення цікаве і з ним можна було б погодитися, якби не одне але. Де ж була людська інтуїція протягом останніх 80 років, коли селище жило під тюркською назвою, де був найзапекліший противник тюрків головний редактор нашої газети, чому ніхто не заглянув у енциклопедію? Хай раніше був «режим», але четверть століття незалежності!
    (Назва Куйбишеве від тюркського «куйбиш», що означає «тайна аллаха», це вам не Більмак - головна висота! ) Бо не сказали!
    Достатньо було маленької іскри і натовп готовий іти хоч на амбразуру… Такі ж емоції вирували в головах жінок, які разом з малолітніми дітьми зупинили наступ української армії на Донбасі, давши час російським агресорам безкарно окупувати суверенну територію на сході нашої держави. Вони не усвідомлювали, що виконують чужі плани, були впевнені, що це їх воля, їх рішення, їхня думка! Такі ж думки були в головах людей, які скандували:- «Собаці - собача смерть!» розгубленому робітникові чи селянину, який став безвинним жертовним ягням, випадково затягнутим у жорнова сталінських репресій. Фатальні помилки старших поколінь та жителів Донбасу нас нічому не навчили. Час все розставляє на свої місця, та ніхто не відповідає за пролиту кров, за невинні жертви. А хто відновить віру в розум і справедливість? Історична правда сама по собі не відновиться, для цього потрібні бажання, воля і зусилля. Це не просто, це важко, але іншого шляху в нас немає, якщо ми справді будуємо цивілізоване суспільство.
    Вибір назви селища - це боротьба правди і неправди. Хто переможе? Чи стане це ще одним прикладом того, що верховенство права в нашій державі існує тільки на папері і може бути порушене під будь-яким приводом?
    Насправді це не містечкова буря в склянці води, відбувається цивілізаційний вибір між історичною правдою та «целєсообразностю». Слово за обласною владою!
    Своє звернення з цього приводу голові обласної ради Г.В.Самардаку та голові обласної державної адміністрації К.І. Брилю я надіслав.
    Вважаю, що назва Більмак, як і Токмак — гідна назва для Запорізького краю! Адже Більмак — головна височина.

    Корінний мешканець селища Віктор Вернигор.

  12. Віктор

    У РЕДАКТОРА ОСІННЄ ЗАГОСТРЕННЯ. Селище БІЛЬМАК.
    З настанням осені, пори загострень і всяких потрясінь
    бредові страсті у Прічінєнка обострілісь снова.
    Десь місяців зо два чомусь замовкнув він,
    а це Куліш з дурманом почав варить по новой..

    В редакції ці страсті бурно закіпєлі,
    та чомусь дочка Маньяка завела ці трєлі?
    Спочатку нагадала як йдуть діла із перейменуванням
    і де це мариво застрягло на шляху здолання.

    Щоб Більмака здолать за новим їхнім планом
    Гаряча лінія на ум прийшла від Куліша з дурманом.
    Це Няші із райради і тому,що із газети Маньяку
    а ще й з адміністрації- молодику.

    У кожен понеділок гарячу лінію та прийом вони проводять,
    через газету сповіщають хто проти Більмака, нехай приходять.
    Ті що прийшли з порогу телефонують їм на телефон
    а потім усі хором пруть вже й на прийом.

    На тім прийомі організовано усе як треба,
    тут і фотограф, і редактор ніби впали з неба.
    Розмова йде як завжди, про більмо у оці,
    ті хто зібрав цей натовп, обіцяють бути на їх боці.

    Після вистави,що пройшла, газета на весь район горлає,
    що влада із народом, Більмака здолає.
    Більмака який в тій глибині віків,
    як і сьогодні ми теж Україну боронив.

    Цих неуків із влади, та натовп понесло ще далі
    Вони й Бриля, що з області теж зґвалтували у нас в конференцзалі.
    Йому не про покращення життя, дороги, пенсії вправляли у мозги,
    а тільки про більмо у оці як завжди.

    Приблуд в яких більмо на оці також зарядили
    на ту ж гарячу лінію до депутатів з області -
    яким нікчеми ці кричать що сили.
    Що в селищі у нас усе не так, бо їм поперек горла став Більмак.
    Цього всього цій свиті показалося замало,
    тому вже і в губернію їх потаскало.
    Там у губернії переконалися воочі,
    що звірі ці вже ладні з’їсти кого хочеш.

    Після поїздки до губернії, надія їх мабуть прив’яла,
    бо знову до сільради ця отара притаскалась.
    В сільраді знов наїхали на мера Будника Павла,
    щоб ту оскому збить яка найшла на них здавна.

    Після сільради ці телепні ряхались перекрити трасу
    по якій на фронт везуть боєприпаси.
    По тій дорозі їде і народ з Донбасу,
    якому жити там уже немає спасу

    Та плани ці дурні мабуть зламав Більмак,
    рясним дощем змочивши їх як тих собак.
    А може, що знайшлися здраві люди
    цим дурам довели, що так не буде.

    Чи все у цих пройдох за планом йде, про це ніхто не знає,
    та тут пройдоха головна, як з будуна знов на арену вилітає.
    Чи здогадались Ви Хто це? Так це шоуменка Галя,
    уже відома всім на ввесь Більмак ця краля.

    На цей раз краля запустила електронного листа,
    в якому знов винить в гріхах і бідах всіх того ж Павла
    де пише, що цей колишній комуніст помстився всім,
    щоб той Більмак завжди приходив в їхні сни.

    А ще в листі та Галя пише, хто за Більмак то це сепаратисти,
    погрожує всім нам вогнем від шин, розправою,що ладна всіх поїсти.
    Та Галя й інші з нею не думають про те, що не Більмак їх ворог,
    а їхня злість в причинній голові, це саме та причина, що їх самих і може зїсти.

    Давайте розберемось хто ж ті люди, які отак щоденно Більмака гудять?
    Яка причина в тому, що Більмак ,більмом на оці їм навис отак.
    Мабуть ці комплекси до них прийшли ще із дитинства
    від їхніх прізвищ, чи інше “Щось”, від чого їм усе не так .

  13. Віктор

    ІСТОРІЯ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ СЕЛИЩА БІЛЬМАК.
    БЕЗГОЛОВІ АФЕРИСТИ-СЕПАРАТИСТИ .
    Свого часу, до газети,що зоветься “Рідний край”
    я подав статтю об’ємну, для людей важливу вкрай.
    Про вибори в тій статті йшлося і про те як в котре нас,
    усіх дурнями зробили й розвели як лохів враз.

    Мова йшла як у райраду Няшу привели до влади,
    Так, це саме оту кралю, шо керує “Нашим краєм”,
    який так як й “Опоблок” в один день родились в двох.
    Хто батько й мати, цих недоносків, всі знаєм ми, не тільки Бог.

    Щойно статтю читати взявся, редактор на тобі усрався.
    Чомусь його всього скрутило, вся морда якось побіліла,
    очі під лоба закотились,соплі з усіх дірок полились,
    ревіти став як той бугай та промовляти-не карай.

    Ще белькотів, щось про роботу,про кусень хліба і голоту,
    яка прийде до нього в час, як тільки втратить ту роботу.
    Просив та жалюгідно скіглив, що робить іншого негідний,
    що від лопати помре враз, а гріх за це впаде на нас.

    На нас- це на Юрка й Миколу,що були свідками розмови.
    Микола той сказав ураз, що із редактором не все гаразд,
    із головою, щось не той, як по Шевченку- безпричинно
    якось повів себе він дивно.

    Дивитись на той сором мені гидко стало,
    статтю залишив на столі й покинув оту залу.
    Покинув але впевнений у тому,
    що прийде час і люди зрозуміють ту причину всьому.

    Сьогодні ж наш редактор вже набрався пір’я,
    із Няшою керують, так як їм потрібно.
    Про “успіхи” свої у газеті людям брешуть,
    бо нема іншої газети, яка б писала про цю нечість.

    На терені, так званого, села перейменування,
    вони розкол внесли в громаду до основання.
    Ці неуки, не знаючі законів, обіцяють людям,
    що назву селища Більмак міняти будуть.

    До акції цієї залучили ще й дитину з РДА,
    який в житті своєму, ще не бачив смаленого вовка,
    схопивши шаблю, став махати нею, та без толку,
    бо взявся він не за той гуж, що не під силу , бо недуж.

    Недуж, але ж юрист і як це так, що він не зна законів?
    Чи може він наслухався тих бабських забобонів,
    чи Няшу і того нікчему, що з газети Маньяка,
    які в аферу цю, вплели ще і Бриля.

    Бриль це голова Запорізької ОДА,
    три генеральських титули він має з відкілясь.
    Про те не зрозуміло нам який він генерал?
    Чи СБушний, чи військовий, чи адмірал?

    Хто ж скільки генеральських звань йому навісив,
    чи не той зрадник - президент, що втік до лісу?
    Утік як кіт шкодливий і спостерігає з відтіля,
    як Україну-неньку роздирають ті,що із КРЕМЛЯ.

    Якщо той Бриль із СБУ, то що не розуміє,
    що невдоволення , розкачують ворожі сили?
    Шукати довго їх нема потреби,
    бо всі вони домашні і тут Попа не треба.

    Це сааме ті, що у районній раді,
    російському агресору служити раді,
    які не визнавали, що Росія ворог,
    доки нагнули їх - ми, усі хором.

    Тепер надія їхня - тільки на Бриля,
    та з того рою теж не вийде ні х..я,
    бо ту аферу у Верховній Раді
    враз до смітника спровадять.

    Про що і чим же думав отой Бриль,
    коли на ту аферу він повівсь ?
    На яку бабу в нас поклав він око,
    що все у нього пішло не тим боком.

    Той Бриль команду дав вже й Самардаку,
    щоб голову звернути Більмаку,
    щоб по Висоцькому- под. всеобщій одобрям
    обласна рада прийняла той срам.

    Та назву селище Більмак має от нині на віка,
    тих хто паплюжив Більмака, то їхній гріх,
    і Божа кара настигне всіх, сповна.
    Та кара не стосується обдуреного люду,
    а тільки тих, хто їм брехав й Більмака гудив.

  14. Віктор

    БІЛЬМАЧАНАМ ВІД КОБЕЛЯК
    Що на Полтавщині у нас
    є місто Кобеляки,
    де проживав колись Касьян
    й Москва була до сраки

    Жив, лікував собі людей,
    когоcь от перекосу,
    були у нього ще й такі,
    що страждали від поносу.

    Бо той понос у них напав
    з якогось переляку,
    через оте, що в головах
    живе усяка бяка

    Бяка це те, що десь колись,
    не так на когось глянув,
    ним може бути і сусід,
    який в вікно заглянув

    Та Баба, що з відром пустим,
    для них є приведінням
    плюватись будуть цілий день
    й клясти до посиніння.

    Все є загрозою для них:
    І те, що сам спідкнувся,
    І кішка, що дорогу перейшла
    І сон який приснився.

    Шо ж, лікував він і таких,
    в яких поїхав розум,
    а тільки вже звільняв мозги
    від от тії загрози.

    На жаль Касьяна вже нема,
    як всі помер нівроку.
    І кобилякам з Більмака
    з напастю жить до гробу.

    Більмак для них- як переляк,
    на всіх напав одразу,
    та чомусь в церкву не ідуть,
    щоб лікувать заразу

    Тепер для них як Божий храм
    є держадміністрація,
    в якій як піп- Попов сидить
    про все він має рацію.

    Лікує всим чим може їх-
    когось гарячой лінієй,
    когось приймають в кабінеті,
    із Маньяком та Няшой- Юлієй.

    Багато вилікувалось вже
    від отого поносу,
    бо зрозуміли, що не Більмак
    виною був проносу.

    Та хворь у них пройшла сама,
    коли мозги включили,
    що не Більмак тому вина,
    а ті що їх дурили.

    І в інших теж напасть пройде,
    як тільки з’їздять в Київ,
    де в них й оте БЭЛЬМО спаде,
    бо там все зрозуміють.

    Що в Кобеляках люд живе
    й від того він не париться,
    що кобеляками їх звуть
    та через те не свариться.

  15. Віктор

    БІЛЬМАЦЬКИЙ РАЙОН ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ.
    НАВІЩО НАМ ТАКА РАЙРАДА?

    На що обрали ми райраду,
    яка собі не дасть пораду,
    пораду в тому, що робити,
    щоб руки склавши не сидіти.

    Щоб не чаї ганяли в сласть,
    не пудрились як та напасть,
    щоб не сиділи в кабінетах,
    та не пили коньяк з конфетой.

    Щоб не дієтами займались,
    не у тряпках мозги купались,
    не за фігурою ж в лікарню
    прийшла в райраду,-не в перукарню.

    Де їх перукар той накрутить,
    копита їм підшаробурить,
    як раз на день, це й вся робота,
    так з понеділка й до суботи.

    Коли й кому, робить роботу?
    Як в голові нема компоту,
    що не спитай ні бе ні ме,
    а як, що й ляпне то дурне.

    Раз в місяць сесію зберуть,
    як в ступі воду протовчуть
    і що у них то за робота,
    як депутатам спать охота?

    В тій полудрьомі, під одобрям,
    всі як один голосують за срам,
    срам від якого ні якого толку,
    тільки штани протирають без толку?

    Тільки но сесія тая проходить,
    всі депутати біжать на автобус,
    а той, молодик, що керує районом,
    мерщий на Бердянськ, де не знайдуть
    і хором.

    Все розвалили, людей розорили,
    тих, що старі й немає рідні,
    з лікарні на вулицю вигнали силой,
    щоб ті помирали в стражданні і тьмі.

    Про школи забули, як про минуле,
    у школах у тих, хоч шаром покоти,
    нема що поїсти, нема туалетів
    Боже! Куди ми прийшли?

    Як допустили, коли пропустили,
    що комплекс найкращий СПТУ,
    під хатку на курячих ніжках поклали,
    в чужому районі, в селі - десь в степу.

    Що ж буде далі коли вже й лікарню,
    вони загубити зібралися вже,
    де ж отой люд лікуватися буде
    яка іще напасть нас усіх жде?

    А що робиться в селах, колись у веселих,
    де школи закрились давно?
    Щоб хліба купити нема магазинів,
    не в’їхать не виїхать, бо снігом там все замело.

    Що людям робити, як щось загориться,
    у який колокол бити набат,
    щоб тая єдина- пожежна частина
    приїхала їх рятувать.

    Чому ж та райрада, сидить собі радо,
    у неї в очах, що - БЭЛЬМО ?
    Вже майже пів року нічого не робить,
    окрім того, щоб назву Більмак ту, змінить

    Що ж то за люди, що їй аплодують,
    за те, що в їх голови впхали ту дурь?
    Вони, що не бачать, що ні на що не спроможна,
    райрада, яка завела їх в той блуд?

    Уже ця райрада дожилася до дурі,
    що люду простому не вкладеться в мозги
    Прийняла звернення в Кабмін України,
    щоб Міністра Культури змінить.

    Міністра Культури, що стояв на майдані,
    як лицар хоробрий управляв він людьми,
    які нам свободу для всіх відстояли,
    щоб ми були вільні й не жили в хліві.

    За те що Міністр сказав святу правду,
    що з генами в декого багато проблем,
    які й привели ту війну на Донбасі
    і Крим віддали без ніяких проблем.

    Що ж ми за люд той? Де ж наші гени?
    Коли ж ми проснемось? Коли ми побачим те зло?
    Зло яке треба гнати з району!
    Й обирати людей, щоб робили добро.

  16. Віктор

    ПРО РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАШІ СПОДІВАННЯ.
    Дві революції пройшло, та наші сподівання,
    дуже далекі ще, від нашого бажання.
    Та як їм збутися? Коли у владу ті приходять,
    яких народ наш, у тій владі, бачити не хоче.

    Спочатку ми обирали Президентів,
    а у райони призначали вже агентів,
    яких, як тих котів в мішку, привозять депутати,
    які від нас отримали мандати.

    Оранжева пройшла і Революція Гідності,
    але ж до влади у район приводили негідників.
    Першого кота в мішку привіз нардеп Бастрига,
    Бармена з бару, де пила цього нардепа свита.

    Бармена того підняли, ті ще- комуністи,
    створивши “Хортицю”, щоб все в районі з’їсти.
    Агент той, до грошей був дуже падкий,
    тому й продав в районі все, як сам хотів .

    Слідуючим агентом став регіонал,
    який у барі у Бармена теж не прочахав.
    Не раз там гейгерою морду били хлопці,
    за гонор, лексикон про жопу, й тощо.

    Цей другий потопав у подарунках, славі,
    за те, що воровський кодляк у бані парив.
    Банщик той, що неділі в РЭСІ,
    усім ворюгам спини мив і пестив.

    Як Банщика відправили на пенсію,
    агента у район призначив Піклушенко.
    Це був місцевий, та через дурний гонор,
    з посади його звільнили скоро.

    Коли ж до нас в країну, прийшла війна,
    посада ця була довго вакантною,
    усі злякалися той участі - Рибака,
    якого по звірячому убили на луганщіні.

    Тоді в той лихий час, не дивлячись на вік,
    на ті проблеми, що стояли і незгоди,
    наш Мер дав згоду очолити район
    й пішов вирішувати оті усі незгоди.

    Достойно армію зустрів, що увійшла в район,
    зв'язок з військовими налагодив як треба,
    усіх кого потрібно розселив і накормив,
    цілодобово вирішував усе як треба.

    Щоденно з гучномовців, лунав Державний Гімн,
    що діється на фронті всі чули повсякденно.
    Українських пісень патріотичних - линув спів,
    від яких сльози виступали в нас й щеміло серце.

    Багато планів й сподівань на зміни,
    було у голови райдержадміністрації.
    Прибрать корупцію,що процвітала,
    налагодить життя людей достойно нації.

    За що і взявся він. Спочатку у міліції,
    начальство із якої розбіглись як щурі,
    бо грабували люд, займалися поборами,
    як мародери крали все , що за заборами.

    Брався і за райпрокуратуру,
    що кришувала той бедлам.
    Не раз звертався в область,
    та не вцурив, бо й там - такий бедлам.

    Чекав, надіявся, коли ж прийдуть ті зміни?
    Та дивлячись на те, що у державі коїться,
    махнув собі рукою й на пенсію пішов,
    у огороді поратис.

    Але на тім на городі, люд не дав сидіти,
    як побачив, хто йде в мери, став його просити.
    Давай Павло, покинь картоплю, це ніде не дінеться,
    іди на вибори на мера, люд тебе підтримає.

    Поки вибори йшли в мери, із Бердянська ТАТКО,
    привіз нового агента в райдержадміністрацію.
    Правда, що то за агент, так собі - КУРЧАТКО,
    щойно вилупилось із яйця і на тобі- БАТЬКО.

    Із трибуни те курча, двічі щось пропікало,
    а надалі увесь зал, з того став хіхікати.
    Що ж поробиш, як те курча призначив Президент,
    аплодувати йому стали всі в один момент.

    Нехай собі побавиться,пограється в пісочку,
    дивись може й оправиться в цьому дитсадочку.
    Уже і рік пройшов, як бавиться,заробив був двійку,
    але потім пожаліли й справили на трійку.

    Депутатом обласним, теж обрали дружно,
    а на пару ще й Сашка, щоб було не скучно.
    Тепер вони у двох , повітря розсікають,
    що вже бензин на ті маневри, райрада їм купляє.

    За ту роботу, що за рік, газета звітувала
    і про той срам хто звіт писав, теж уже писалось.
    Сьогодні саме головне, щоб від той роботи,
    як менше шкоди завдали і всякого клопоту.

    Сашко розказував про те, що скоро це курчатко,
    як тільки пір'я відросте, його забере татко,
    який устромить його десь, можливо в облраді,
    де КУРАКУ- тому з хвостом, мабуть будуть раді.

    Слава Богу! Як то кажуть, давно у народі,
    щоб дурня позбавитись, щоб себе не знищити,
    шкоди було як найменше й ніякого погіршення,
    пошли його на навчання, або на підвищення.

    Але шкоди все ж завдали нашому Меру,
    якого люд села обрав вже на третій термін.
    Обрав тому, що при ньому, селище нарешті,
    серед райцентрів стало, на сьогодні-першим.

    Та заслуг у тому Мера, ніхто не хоче бачить,
    за назву селища Більмак, його стали собачить.
    Це Няша разом з Кураком та Маньяк з газети,
    і ще, десь до десятка баб, на мера стали перти.

    Клянуть його за назву ту, обливають брудом,
    де як можуть й БІЛЬМАКА також вони гудять.
    Гудять тому, що в Курака, Маньяка і Няші,
    є мозгів тих , як у півня, сича та в параші.

    Для декого ці “ДІЯЧІ” героями стали,
    тому, що вони рейтинги собі заробляли.
    І які ж рейтинги будуть у тої мерзоти,
    яка у район принесла скільки гиготи?

    Що від той мерзоти, життя кращім стане?
    Як це пишуть у газетах “Рідний та Наш Край”.
    Якого ждать пришестія, чого іще чекати,
    як що мерзота ця, не здібна і туалет побудувати.

    Народе український, обдурений одвічно!
    Коли ж проснеться розум твій палкий ?
    Щоб між рядків брехні, що тобі пишуть,
    ти правду міг побачити завжди!

  17. Віктор

    Відповідь бредоманцю на вірш без підпису.
    Третього січня Нового року
    листа отримав я ненароком
    якийсь невдаха з бредоманців
    в поштовий ящик укинув вранці.

    Листа написано віршом
    якимось Містером-Іксом,
    який себе не розкриває,
    як провокатор виступає.

    Листа чомусь не підписав,
    бо з переляку задрожав,
    тому,що Містеру“повстанцю”
    жить боягузом до останцю.

    Таке його життєве кредо,
    із підтишка вкусити треба,
    вкусити і в кубло сховатись
    щоб з відтіля там огризатись

    Що ж на сьогодні тому нанайцю
    поперек горла стало вранці?
    Так,це стаття у“Запорізькій правді”
    для бредоманів-“Тернистий шлях до правди”.

    Та про Договорняк в обласный раді,
    якому ті хто проти Більмака раді,
    раді були отій дурильці,
    як ніби діти тій мурзилці.

    Дякую людям,які статтю роздрукували,
    що рознесли,щоб люди правду знали.
    На відміну від брехні,що у газеті”Рідний Край”,
    про яку щоденно пищне наш Маньяк з газети, як про Рай.

    Де в кожнім номері йдеться про Більмак,
    що назву селищу ми надали не так,
    про те,що назва та-якась нечиста сила,
    бо їхні голови вона занапастила.

    Чи з хворью в голові,чи з будуна,
    їм Кам’янка примарилась в дорозі,
    яка після новорічних свят як“білка”та,
    з’явилася у їх дурній уяві на порозі.

    В їхнім бреду Більмак нехай спочине,
    а разом з ним і Більмачани хай посплять,
    бо в головах у них вже лебедина пісня лине,
    про”історичну” Кам’янку у їх серцях.

    У тім бреду своєму чужі гроші вже рахують,
    які на допомогу дітям-сиротам можна надать,
    але ж чому вони не порахують,
    скільки грошей за їх брехню тим дітям дать?

    Той Містер-Ікс,взива мене до Бога
    й про Божий суд нагадує мені,
    але ж мабуть забув він скільки бруду,
    у“Ріднім Краї”вилив на Більмак-Млгилу він.

    Той Містер-твістер,мабуть забув як у ДК,
    Отець Михайло нам молебень всім читав,
    як всіх присутніх там до миру він взивав,
    взивав для того,щоб у всі літа,
    Людина завжди,щоб Людиною була.

    Але ж для Містера того і нажаль людськой отари,
    не було ні Бога ні Божої кари.
    Не заповіді Божі їм є важливі і тепер,
    а та бердова Кам’янка і їхній феєрверк.

    “Герой” цей пише,що я про щось брехав,
    що та брехня не влазе вже у торбу,
    і що йому і ще комусь,що з ним,
    не терпиться вже плюнуть мені в морду.

    Так,я багато написав,але усе по чесному,
    все як було,як є,ні якої брехні-всю правду,
    Невдаха той із Маньяком є не чита мені,
    бо видають вони брехню свою за правду.

    Набити б морду Містеру, та я його не знаю,
    а Маньяка,що із газети, я вже зустрічав.
    Його не треба бити,він переляканий і так,
    лікувати його треба,щоб усе було тік так.

    Вважаю,що об них не слід марати руки,
    нехай собі живуть з“бэльмом” як ті сліпці
    і їх кампанія тих забобонних баб,
    щасливо хай живе у селищі Більмак.

    Нехай подивляться,що бог на нашім боці,
    що назва селища Більмак живе і досі,
    живе і буде жити довго ще в усі віка,
    як назва той гори й легенда та про Більмака.

    Вони бажають нам праведним шляхом йти,
    винних не шукати, в собі істину знайти.
    Наша ж істина у тому,що ми йдем за Більмаком,
    а Ви з Маньяком,що з газети і щез Містером-Іксом.

    Пам’ятайте, що на сьогодні нема того закону,
    щоб селище Більмак перейменувать повторно,
    що на брехні та беззаконню, далеко не заїдеш,
    бо та брехня,обов’язково комусь боком вийде.

    Гора їй що? Стояла і стоїть у всіх віках,
    носила і несе ту горду назву як БІЛЬМАК,
    сьогодні наше селище таке ім’я несе,
    на добру славу дітям нашим й майбутнім поколінням
    понад все

  18. Віктор

    Звіт Більмацького селищного голови.

    В нашім селищі Більмак, у селищній раді ,
    Мер народ на звіт зізвав, якому були раді.
    Оті люди, що прийшли, зібралися у залі
    і всі стали чекати, а що ж буде далі ?

    Тут у залу завітала всім відома Няша,
    це ота, що із райради, та про те не наша.
    Няша радою керує, а ще і Нашим Краєм
    куди регіоналка прилетіла, як та пташка з гаю.

    За Няшою прийшли слідком, як за тією квочкою,
    три якісь півня без хвостів і три курки з дочками.
    Зайшли, переполохано поквокали, поозирались,
    та як годиться у тій залі, на сідала все ж повсідались

    Як тільки но прийшли вони, усім нам стало ясно,
    що мова піде про “бэльмо”, про Кам’янку і баста.
    Для цих сліпців все рівно, що робиться в громаді,
    для них й війна вже закінчилась, бо Няші вони раді.

    Мер до трибуни підійшов, почав звітувати,
    мова йшлася про бюджет, про дороги й хати,
    про дитсадки, водопровід, а ще й каналізацію,
    словом про все, що наболіло, про все Мер має рацію

    Той звіт ішов майже годину, бо все не перескажиш.
    Куди поділися мільйони ? Нікому не докажиш.
    Що багато зроблено в селі, усім нам стало ясно,
    що Мер посаду ту займає також не напрасно.

    Як тільки Мер скінчив всій звіт, почались вопроси;
    ураз із трьох сторін пішло, чому ми“бэльмаки”й досі?
    Чому і досі і, як це так, що наше селище Більмак?
    Коли скінчиться це у нас? Кричало троє бідолах!

    Іще одна хай підняла, про статті в листівках,
    в яких народу пояснили про брехню тих дівок.
    Але ж одній із тих дівок, до сих пір не ясно,
    чому на оці в них “бэльмо”, а Більмак - прекрасно?

    На запитання ті, до Мера, відповіла Няша,
    тому, що ще якісь папери, послала не вчасно.
    Тому й живуть у Більмаці , ніби в аду- нещасні,
    проте не скоро Рай прийде,для них, як те щастя.

    Не звісно скільки б ще плели, про те їхнє горе,
    спасибі діду, що десь взявся й заговорив про море.
    Море це наш ставок, де рибу дід той ловить,
    та де узявся прокурор, що щось не те городить

    Дякуєм діду від душі, що тим про рибу й гроші,
    не дав він шабашу тих відьм, розвитись не хорошим,
    що ми наслухались про все, наслухались і насміялись,
    та й розбрелись по Більмаку, на тому всі й розтались.

  19. Віктор

    Більмак – це наша доля і наше знамено в боротьбі за виживання! Чергове звернення до шановних земляків.

    Спочатку було Слово і Слово було Бог. Так починається Біблія. «Бо то не просто мова, звуки не словникові холоднини, в нім чути труд і піт і муки – чуття єдиної родини» так писав наш український поет Павло Тичина.

    Як корабель назвеш так він і попливе – говорить не один мудрий народ.
    Я ж впевнений, якщо б наші предки назвали своє поселення Більмаком, тоді коли токмачани своє Токмаком, в нас також було б сорокатисячне містечко.
    З нашим видатним земляком Москальковим Петром Івановичем, колишнім головою облвиконкому Запорізької області, який в той час багато в чому сприяв для розвитку нашого району, я подружився коли він вже не займав високих посад. Якось в розмові про долю району він сердито сказав : «Я їм давав гроші, щоб вони побудували проспект по обидві сторони дороги від Куйбишеве до Комиш-Зорі!». Уявіть, що замість диких зарослів від Більмака до Комиш-Зорі стоять п’ятиповерхові будинки з гарними двориками, гаражами, садами , городами. А далі МЕЗ, який міг бути в нас, а не в Пологах і мабуть ще ряд підприємств. В рази кращі були б у нас побутові умови, медицина, освіта, культура і спорт.
    Трішки про прадавню історію. Протослов’яни прийшли в степ біля нинішніх Одеси і Кропивницького десь 16 століть тому, тюрки і іраномовні прийшли на тисячі років раніше. Нашу ж територію запоріжці освоїли всього лише декілька століть. Степ завжди жив своїм повнокровнім життям. Термін «Дике поле» придумали польські і російські загарбники. Подивіться скільки в нас курганів! А в них лежать наші далекі предки. Археолог від Бога Валерій Самар якось повідав мені в кінці 90-х «Ще пару років покопаємо і історію треба переписувати». Більмак для місцевих народів був тим, що для англійських Стоунхендж, а для єгиптян піраміди.
    Нас вчили історії, яку німці написали на замовлення Петра І і Катерини ІІ (читайте «Кобзар») і підправленої російськими і кремлівськими ідеологами. Білмак з тюрського – головна висота. Наші предки запоріжці в долинах наших річок випасали величезні табуни коней (де ще в світі є Кінські роздори?!). Сторожова вежа стояла на самій височині. Гострі на язик запорожці називали тих козаків, що чергували на вежі більмаками.
    Живуть українці в містах Чортків, Сатанів, Коростень, Херсон, Харків і в вус не дують. Тільки після цієї катавасії я звернув увагу, що кращі мої друзі Горбань і Могильний, а ще дружу з Понькою і Червяком і ніхто не збирається міняти прізвище.До речі прізвище Більмак має не мало українців. Кам’янок і їм подібним, від Львова до Ростова більше 200. Для порівняння Корсунів і Корсувнівок я нарахував тільки 7.
    А Більмак єдиний і неповторний!!!
    Об’єднавшись біля нашого правічного символу, ми повинні зберегти район, а не по дурному його шматувати, розмножуючи бюрократію.
    Як депутат райради від «Батьківщини», я не можу добитись виконання своєї програми, бо керманичі партій яких Ви обрали по новизні, пустопорожній балаканині і часом за дешевий підкуп, взагалі не розуміють чим треба займатись і разом з редактором піднімають свій рейтинг спекуляціями з Більмаком.
    Нагадую, що всі норми законів при перейменуванні витримані. Регіонали з мільйонного Дніпра вже програли схожу справу в суді. Як сказали мені знаючі люди в Києві: хай ваші «кам’янці» перейменовують Жучку в Бровка.
    Краще давайте займемося проблемами, які нас осоромили не тільки в області, а вже на всю Україну.
    Турбота про воїнів АТО найгірша

    в області, відсутні державний реєстратор,натаріус, в аварійному стані знаходиться дпмба центрального ставка через яку проходить регіональна траса. Хто відповість за аварійний стан Олексієвської школи, за не якісне харчування в школах райцентру.

    Північна частина Більмака підтоплена ставком, який захопила прокурорська мафія з донецьким корінням. Декілька будинків можуть просто розпастись. А шкода довкіллю обчислюється мільйонами гривень.
    Хто відповість за катастрофічний стан Олексіївської школи, за неякісне харчування дітей в школах районного центру? І так далі .
    А головне -ЕКОНОМІКА (це тема для окремої величезної статті).

    З повагою Микола Корсун смт.Більмак

  20. Віктор

    З приводу чергового перейменування

    Те, що нині відбувається навколо назви нашого району та чергова спроба його перейменування є, на мою думку, не що інше, як безглузда істерія. Верховна Рада України прийняла рішення з цього питання, в установах і організаціях району виготовили печатки та штампи, внесли зміни у відповідні документи, встановили інформаційно-вказівні знаки на шляхах. Що дасть чергове перейменування окрім клопоту та додаткових грошових витрат? Показавши один раз свою некомпетентність, не показуйте ще й свою дурість. Кожен чує те, що хоче чути. Нещодавно мені довелось працювати з історичними документами в одній столичній установі. Її службовці були приємно вражені милозвучністю і поетичністю назви «Більмак», бо вважають, що назва походить від квіткової рослини, навіть, нехай і міфічної (Білий мак). Спробуйте це спростувати. Не дивуюсь, що з таким підходом до назви «Більмак» (до речі, до нової назви вже майже звикли) в головах диванних патріотів виникає ідея перейменування річки Берди, бо, бач, має тюрську назву.
    Василь Скрибець село Смирнове Більмацького району

  21. Віктор

    Я за Більмак - нову,достойну назву селища!
    Я вирiс на берегах рiчки Кам’янка. Босонiж обiйшов її всю, вiд водокачки до хутора Широкий, ловлячи ракiв, пiскарiв, сiлявок, карасiв, коропiв, сартанок, вьюнiв. Нинiшнi дiти цю рибу не знають. Найбiльше ЧП було розбите скло .Бо ми все лiто ходили босими. Смiття нiхто в балку не викидав. А що бачимо в наш час? Рiчка завалена смiттям, кiлькiсть якого зростає. В ставку нiхто не купається, бо воду перетворили в смердюче болото.Чому цього нiхто не бачить з активiстiв? А бачать тiльки БIЛЬМО . Не назва красить селище, а людськi дiла. Повернiть активiсти свою енергiю на боротьбу за чистоту i красоту селища, а не за примарний пошук нової красивої назви.”
    Ще в ранньому дитинствi менi показав Бiльмак-могилу i розповiдав про цю гору прадiд Микита Гаврилович. В школi перша вчителька Галина Iллiчна Станевська теж розповiдала про Бiльмак-могилу, легенди пов’язані з нею i водила увесь клас туди на екскурсiю. Ми знали що наша Бiльмак-могила найвища на Донецькому кряжi i гордилися нею як гуцули Говерлою.
    Назва гори не наводить мене на порiвняння з бiльмом в оці i я не згодний, що ця назва не наша. Цю назву дали далеко до нас i це нашi предки прийшли до пiднiжжя гори а не навпаки.
    Я за Більмак-нову,достойну назву селища! Змінювати цю назву на іншу вважаю великою помилкою.
    Віктор Дорошевич вчитель-пенсіонер смт.Більмак

  22. Віктор

    Про нахабне свавілля редактора районної газети до назви селища Більмак
    Ми всі є свідками шаленої інформаційної кампанії проти нової назви нашого селища БІЛЬМАК. В районці не має місця на іншу думку та і в обласних газетах не так просто було розмістити вже для багатьох із Вас знайому статтю “Тернистий шлях до правди”. Серед редакторів газет виявляється існує кругова порука, так звана солідарність. Тільки завдяки допомозі друзів, обласного штабу воїнів АТО із Запоріжжя та з третього телефонного дзвінка до редакції одного із заступників Запорізької обласної державної адміністрації, вище названа стаття була опублікована в газетах “МІГ” та “Запорізька Правда”, а потім роздрукована і рознесена в останні дні минулого і на початку нового року мешканцям селища, щоб кожен міг проаналізувати, зробити висновки з цього приводу і можливо змінити своє ставлення до нової назви селища.
    Думаю, що не багато хто з людей розуміє, що без погодження районної влади редактор “Рідного Краю” не дозволив би вчиняти таке нахабне свавілля по відношенню нової назви селища, що привело до розколу в громаді та зіпсувало стосунки серед багатьох людей.
    Дивлячись на те, що відбувалося і відбувається в селищі і районі виникає думка, що для районних керівників немає інших проблем окрім цієї, для них - найголовнійшої.
    Ця ганебна, штучно роздмухана епопея, пов’язана з повторним перейменуванням, глибоко обурює багатьох людей. В першу чергу підприємців, керівників установ і організацій в зв’язку з тим, що вже внесені зміни в назви цих об’єктів, адреси, печатки і всі установчі документи пов’язані з їх функціонуванням, а це гроші, нерви і час.
    Особливо обурює питання повторного перейменування вчителів-пенсіонерів, які дивуються з того, що у всьому світі поважно ставляться до історії, археології, а в нашому районі процвітає таке недоречне, убоге невігластво. Вони вважають, що нова назва нашого селища Більмак відкриває величезний пласт і можливості для вчителів у навчальному процесі учнів. Знання історії рідного краю тільки сприятиме їх патріотичному вихованню, почуттів гордості, поваги та любові до малої Батьківщини, навколишнього середовища, і в цілому в формуванні людини як особистості.
    Яскравим прикладом такого виховання був гурток пішохідного туризму з основами географічного краєзнавства Благовіщенської ЗОШ І –ІІІ ст.Керівник гуртка: Дворський Микола Анатолійович,якй з гуртківцями в 2011 році під гаслом всеукраїнської експедиції учнівської і студентської молоді «Моя Батьківщина–Україна»Напрям «Геологічними стежками України» дослідили СУЧАСНИЙ СТАН ГЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ ГОРИ БіЛЬМАК –МОГИЛА.

    По результатам досліджень учні в своїй невеликій науковій роботі описали географічне положення об’єкта і його тектонічну будову, вказали на його Історичну цінність , на антропогенний вплив промислового виробництва на цю геологічну пам’ятку, на атмосферу, ґрунти і гідросферу, органічний світ, рельєф та на проблеми збереження геологічної пам’ятки для майбутніх поколінь.

    В своїй роботі гуртківці зазначили, що наші предки, запорожці, відзначалися дбайливим ставленням до природи і в такому ж дусі виховували своїх потомків. На жаль, сучасне покоління забуло про моральні норми встановлені попередниками, .такий висновок зробили учні Благовіщенської ЗОШ І –ІІІ разрм зі своїм керівником і надхненником цієї важливої справи Миколою Анатолійовичем..

    Прикро, що про моральні норми у нашім районі забули його керівники, редактор районної газети, деякі вчителі і директори шкіл, начальник районного відділу освіти, яким нова назва нашого селища Більмак стала більмом у оці. Шо ж тоді очикувати нам від простого,необізнаного люду.
    Володимир Шипко смт.Більмак.

  23. Віктор

    Епопея.Думки після перейменування
    Епопея з перейменуванням селища на рівні району завершена, остаточну крапку має поставити обласна та Верховна Рада, тому дозволю собі декілька думок з приводу Кам'янки- Більмака.
    Перша з приводу «гріхів» П.І.Будника. Приблизно в 2010 році Павло Іванович звернувся до мене з пропозицією взяти участь у створенні історії Царекостянтинівки-Куйбишевого. Уточню, не Комиш-Зорянський селищний голова, не Смирновський сільський голова чи якийсь інший, а саме «некомпетентний» П.І.Будник. В ході роботи над історією Царекостянтинівки постало декілька питань: коли виникло село, як воно називалося і т. д. Автор цих рядків у 80-х роках минулого століття працював у архівах Москви та тодішнього Ленінграда (Санкт-Петербурга) і не знайшов підтверджень того, що Куйбишеве у перші роки існування називалося Кам'янкою.
    Посилання на відповідний аркуш Російського державного архіву стародавніх актів з твердженням, що «поселенцы навали слободу Каменкой в «Истории городов и сел. Украинской ССР.Запорожская область», виявилося фальшивкою. Тоді ж я замовив у згаданому архіві копію цього аркушу з печаткою установи – слово «Кам'янка» там не було (цю копію можу надати всім бажаючим). Звичайно, я показав цю копію П.І.Буднику, якого звинувачують у «халатному ставленні до обов'язків», він не повірив мені і написав 6 квітня 2011 року в Російський державний архів стародавніх актів листа з проханням підтвердити посилання на цей архів авторів нарису «Куйбишеве» в «Істрії міст і сіл УРСР» і отримав 11 жовтня 2011 року відповідь: «Сообщаем, что указанные Вами архивные документы из ф. 1308 «Материалы Генерального и Специального межеваний по Екатеринославской губернии (Оп. 2, ед. хр 525, 531) не подтверждают факт онования селения Каменка (Цареконстантиновка) в 1782 году.».
    Наведіть мені, будь ласка, аналогічний приклад звернення до архіву іншого селищного чи сільського голови Куйбишевського району?
    У ході створення «Історії Царекостянтинівки-Куйбишевого» у Павла Івановича виникла ідея звернутися до старожилів селища, щоб вони поділилися своїми спогадами і автор звернувся до сім'ї М.С. та П.Т.Малук, Г.Є.Батечка та інших. Звертався я письмово і до керівників галузей, зокрема, медицини та культури (те, що вони не відповіли – то вже інша історія). Саме П.І.Будник запропонував звернутися за допомогою до вчителів та учнів обох шкіл селища. Задумка була такою, щоб учні коротко написали матеріал під назвою «Історія моєї родини в історії селища». Удвох з П.І.Будником ми виступили перед старшокласниками загальноосвітніх шкіл Куйбишевого і закликали їх взяти участь у цій акції, пообіцявши, що найкращі матеріали увійдуть до майбутньої книги. Жоден вчитель і учень обох шкіл не надав жодного матеріалу до книги!
    Рукопис підготовлений у 2014 році, затримка з її виданням зумовлена, в тому числі, й «епопеєю» з перейменування селища.
    Друга думка, з приводу тюрків і тюркомовних. Окрім Л.Гумільова є й інші вчені, які вивчали і перших, і других, та видали капітальні праці, зокрема С.О.Плетньова. Вона стверджує, що тюрки були й у Куйбишевому. Я ж стверджую, що вони є в селищі і досі.
    Ще одна думка. Протистояння та образи з приводу назви райцентру не приведуть до добра, навчімось поважати один одного, прислухатись до думок інших людей, шукати конструктив. Кам'янсько-Більмацька «епопея» виникла не на порожньому місці – це результат нашого зневажливого ставлення до історії, зокрема до історії своєї сім'ї, своєї школи, свого села чи селища. Що б не подумали про мене читачі, але я твердо переконаний (про це
    писав ще у 80-х роках), що якщо в школі не вивчається курс (можливо, факультативний) «Історія моєї школи» («Біблія школи»), то школа повністю не виконує своїх функцій, і не тільки виховних. Аналогічно, якщо в жодній школі району не вивчається курс «Історія рідного краю» (умовна назва), то Кам'янсько-Більмацькі «епопеї» гарантовані і в майбутньому. Слово «вивчається» застосовано умовно, в даному випадку така «Історія рідного краю» повинна бути в школах, а чи вивчатимуть її учні – то інша справа.
    І останнє, про рибу і голову. На моє тверде переконання, історію рідного краю повинні знати не тільки учні, а й дорослі, в першу чергу керівники районних структур – в майбутньому структур громад. Я б запровадив для них, як в країнах Прибалтики, своєрідний іспит із історії рідного краю.
    В історії з Кам'янкою-Більмаком все ж є позитив: у селищі з'явились люди, які цікавляться історією свого краю, свого селища – цих людей не було ще років 5 тому. За це, безсумнівно, треба віддати належне П.І.Буднику. Житель селища С.М.Макарович ініціював написання «Історії Куйбишевської школи», зробив перший грошовий внесок у цю справу. Рукопис її знаходиться у Куйбишевській друкарні. Бажаючі – долучайтесь!
    Сергій Шевчук, пенсіонер, краєзнавець село Шевченківське.

  24. Віктор

    ОБРАЖЕНИМ,НЕЩАСНИМ “БЭЛЬМОМАНЦЯМ”.

    Сьогодні із сільради отримав я листа,
    в якому голова мені повідомляє,
    що скаржаться на мене 16 громадян
    за те, що я їх наче ображаю.

    В листі тому, що до Голови,
    ті громадяни вимагають,
    щоб вибачення я перед ними попросив,
    а ще й відповідальності моєї вимагають.

    Хто громадяни ті Голова не указав,
    про те в листі він мене просить,
    щоб я їх ображати перестав,
    бо ж гідність їхню дуже вже дістав

    Оскільки голова їх прізвищ не вказав
    і я такого, щось не пам’ятаю,
    щоб я когось конкретно ображав
    і щоб чиєсь десь прізвище назвав.

    Про те ж здогадуюсь, хто вони такі,
    одна із них відома вже всім краля,
    яка отого ж Голову,що за неї просить,
    кругом ганьбить і всяк його поносить.

    Це мабуть ті, що з будуна, їм Кам’янка примарилась в дорозі, яка після новорічних свят як“білка”та, з’явилася у їх дурній уяві на порозі.

    Це добродарівка й нахабна продавщиця,
    ще двоє забобонних вчительок,співак,стукач,
    поет і десять “бэльмоманів” іще інших,
    які на Новий рік мені прислали вірші.

    У тих віршах, про те я вже писав,
    що дуже хочуть плюнуть мені в морду,
    за те, що правду я пишу в своїх віршах,
    про наше селище Більмак і його назву горду.

    А ще пишу, про стадо баранів,
    про відьом і про вовчу зграю,
    яка живцем готова з’їсти всіх,
    хто в селищі Більмак жити бажає.

    Пишу про змій Ліни Костенко,
    які все кубляться й сичать,
    що злість та Ваша, веде Вас у безодню,
    тому, що Ви ні з ким й ні з чим не згодні.

    Не згодні з вченими та іншими людьми,
    не згодні з тим, що прийняла Верховна Рада
    те ваше, “а я хочу”, вже дістало всіх,
    то йдіть усі під три чорти, куди Вам нада.

    Ти бач які- листівка їм не та,
    усім закрити рота вони хочуть,
    для них НІХТО є той,що каже щось не так,
    бо чути ладні лише те,що вони хочуть.

    Для Вас убогих-все не так, бо наше селище Більмак,
    дерева Вам ростуть не так,стовпи закопані не так,
    фонтан поставили не там,козел пасеться теж не там,
    обгородили Цвинтар де бур’ян, який там косять теж не там.

    Звертаюся до Вас це той, хто є отим НІХТО,
    ніколи Вам не вдасться закрити мені рота
    і тому співаку-шпаку, що все життя співають,
    про те, що все не так, бо в них така порода.

    Для Вас не та листівка? Читайте ГОЛОС З БІЛЬМАКА!
    Де люди пишуть Вам, про назву селища БІЛЬМАК ту горду,
    а ще й про те, що назву ту мінять на Кам’янку нема підстав ,
    БІЛЬМАК В ДЕРЖАВІ НАШІЙ Є ЛЕГЕНДАРНИМ І НЕПОВТОРНИМ

  25. Віктор

    надія віруюча

    38 лет, Украина
    3 мар
    Спостерігаючи за питанням про перейменування нашого селища,спочатку я з осторогою сприйняла нову назву селища .Більмак.Та далі ця назва стала подобатись і чим більша боротьба навколо цієі назви.тим більша впевненість-Більмак-це здорово. А з огляду на останні подіі,які кояться в селещі Більмак,впевненість100%.Діло не в назві,а в нас самих.Бо дивишся на тих людей ,які відстоюють назву Кам"янка(селище ще не Кам"янка),а вони вже з кам"яними серцями заходять у двори депутатів,які віддали свіі підписи за Більмак погрожуючи ,проклинаючи та вимагаючи відкликати своі підписи.І так,стає тяжко на душі від, такоі бортьби,де все переходить у ненависть.Ми ж люди,давайте не паплюжити,не істи один одного ради того ,"щоб моє було зверху" Миру Вам всім.

  26. Віктор

    Більмак.Боротьба продовжується.
    Вчора,21.03.2017р. о 15 годині в селищній раді оголтіла зграя нелюдів, до 30 осіб, за підлим сценарієм голови районної ради, районної держадміністрації та зрадниці секретаря селищної ради скоїли переворот. В злочинний спосіб усунули з посади Більмацького селищного голову за виступ в комітеті Верховної Ради України з приводу доцільності перейменування нашого селища. Всі добрі діла мера розтоптані, розміняні на 201 Кам’янку і рейтинги щойно посажених в наш район чужинців,які сьогодні принесли розкол в нашу громаду, бо більше ні на що не здатні. а завтра поведуть в нікуда.. СЛАВА Зрадникам та “Героям”з кам’яними, підлими душами! Тепер наше життя з ними стане кращим і щасливим? Для цих невігласів поняття про людську гідність, правду,Закони України відсутні. В зв’язку з цією неприпустимою,неправомірною акцією 22.03.2017 селищними депутатами доселищної ради була запрошена голова районної ради Ю.Симоненко, якій в присутності селищного голови висунули вимогу негайно припинити цю ініційовану особисто нею брудну, кампанію по перейменуванню нашого селища, зупинити від протиправних дій по відношенню до селищного голови громадян, яких вона використовує для цієї провокації. Про це, в той же день депутати попередили і головурайдержадміністрації А.Попова.Депутати також попередили районних посадовців,що в разі відставки селищного голови, вони також складуть свої депутатскі повноваження. Наслілки від цього всім зрозумілі? Ю.Симоненко заперечила свою участь в організаціїї цієї акції,призвала селищного голову звернутися в поліцію з цього приводу, що вказує на рівень порядністі та щирості цієї посадової особи.А та сива патлата, з піною у рота горе вчителька Галина Підручна про яку пишуть та інші, не розуміють,що за дії які вони вчинили їм світить до пяти років позбавлення волі, тоді як підбурювачка Ю.Симоненко вийде сухою з ції мутної ситуації, залишиться в стороні.

    1. Dmytro DzyubaDmytro Dzyuba

      Дякуємо, пане Віктор.
      Схоже, час написати ще одну публікацію про Більмак.
      Відправлю Вам особистого листа на скриньку.

  27. Віктор

    БІЛЬМАК.ДЛЯ ВІДЬМАКІВ І ВІДЬОМ- ЖАХ!
    В нашім селищі Більмак завелась відьмота, ходять ніби індики вся ота гидота. Всю дорогу гилготять, понадувавши щоки, бо назва селища Більмак, їм не до вподоби.
    Не до вподоби, бо без них селище назвали, тому назва та “бэльмом”, у горлі застряла. Тих індиків вже давно, усі люди знають, бо їм завжди все не так, від чого й конають.
    Сьогодні їм у Більмаці, все стало не милим: Фонтан у центрі, плуг,козел- все їм надоїло. Цвинтар, загородили теж не так,не так траву косять, щоб не зробили для людей, вони все поносять.
    Дерева їм ростуть не так, стовби поставили не так, не в тому місті туалет,чому не там висить портрет, вода не та в водопроводі, не так у дядька на городі, цим відьмам стало все не так, тому що селище Більмак.
    Пісок їм возить хтось не так, не з того кар’єру, тому що в селищі Більмак, нема того кар’єру, Комусь землі дали не так, бо там сіно косять, дать відповідь їм на те все, вони у Мера просять.
    Чому в селі і як це так ? Хтось випустив листівки, в яких народу пояснили про шабаш отих відьом. Відьом і відьмаків, яким Більмак наврочив, від чого їх ковбасить всіх, що видно всім воочі.
    Попів тепер клянуть від так,що наше селище Більмак Їх службу ритуальну, де ціни не реальні. І мера селища клянуть, за той людей останній путь, де меру треба сказать слово, а ще і 700 грам хильнуть.
    І що ж то буде з того мера, як тричі в день обідать треба, коли ж робитиме те діло, яке йому народ довірив, щоб наше селище Більмак, як сад цвіло і тільки так, щоб люд наш жив як у садочку мак і завжди прославляв Більмак.
    Цим відьмакам, усе не так, “бэльмо” закрило їхні очі тому й в дворах своїх той срач, вони всі бачити не хочуть, бо жити звикли тільки так,коли в чужому оці, соринку бачать, а в своєму, колоди бачити не хоуть
    Про це усе, що все не так,в газеті пише їх Відьмак, який ще є і аферистом, провокатором,сепаратистом, брехливим слизняком, панікером, злодієм, якому вже давно пора на судовий подіум.
    За ту дезінформацію що несе він в націю на чисту воду його вивів наш прославлений Більмак. Його бояться відьми й нечисть, яким він кару забезпечить, тому у мріях відьом тих Деканька-Кам’янка стоїть.
    Щоб у тій Кам’янко - Деканці, відьмацький шабаш жив до ранку, щоб кожну ніч ті чорні справи, відьми з чортами могли справить. Та на дорозі той Більмак, не дає дихать їм ні як Тому і марять ті чорти й відьми, щоб Кам’янка прийшла як швидше.
    Ми ж, нормальні люди, усі знаєм , що той Більмак нас зберігає І що від нечісті той скоро позбавить нас обов’язково. Що Кам’янко-Деканці ніколи не бути і Більмака їм не згорнути, Як не згорнуть Більмак- Гори яка встоїть в усі віки.

  28. Max DowgalMax Dowgal

    Ватний бунт навколо назви Більмак інспірував бердянський олігарх-рєґіанал Пономарёв за підтримки голови Запорізької ОДА Кріля.
    Більмак це лише невеликий епізод в цілій низці антиукраїнської діяльності реваншистів на Запорожжі.
    Нікуди не поділись ті рєґіанали і донбасская банда, як були окупантами на Запорожжі до Майдану, так і лишаються зараз при владі.
    Фактично область поділена на сфери впливу по виборчим округам: бердянський ВО (разом з Більмаківським районом) - пономарёв, мелітопольский - баліцкій, токмаківський виборчий округ все ще керується людьми клану пшонки, пономарёв туди посадив свого валєнтірова.
    Власне, риґіанали пономарёв, баліцкій, валєнтіров є виконавцями і "смотрящімі" клану пшонки і контролюють ключову Запорізьку область для того, щоб у потрібний Кремлю час "пробіть кримскій корідор".
    Не забуваймо, Запорожський край розташовано якраз між окупованими Кримом і Донбассом.

  29. Сповіщення: Більмак — епопея перейменування – Порохівниця

  30. Сповіщення: Більмак — ключ до “крымскоґо корідора”, або Реванш “куйбышевських ватніків”! – Порохівниця

  31. Сповіщення: На захист Більмака — більманці проти россійських коллабораціоністів на Запорожжі – ПОРОХІВНИЦЯ

  32. Сповіщення: Більмак — топонімічна війна триває – ПОРОХІВНИЦЯ

  33. Сповіщення: Більмак — перемога! – ПОРОХІВНИЦЯ

  34. Сповіщення: Більмак — чергова недолуга спроба реваншу – ПОРОХІВНИЦЯ

Коментувати не дозволено.