Перейти до контенту

„Український журавель у німецькому небі…“ — Роберт Лісовський

„Український журавель у німецькому небі…“
Роберт Лісовський

 
Виповнилося 125 років з дня народження українського художника-графіка, послідовника Михайла Бойчука і Георгія Нарбута — Роберта Лісовського.
До 125-річчя з дня народин Роберта Лісовського

 

Віктор ШПАК — «Урядовий кур’єр»

Виконаний у кольорах національного прапора України жовто-синій логотип німецької авіакомпанії «Lufthansa» нагадує стилізоване зображення сакрального для Українців птаха журавля. Однак лише цією асоціацією спорідненість знаного на всіх континентах Землі символу із Україною не вичерпується. Адже багато хто стверджує, що творець, точніше, автор істотного перетворення логотипу, який уже існував до того, — наш земляк Роберт Лісовський.

За офіційною версією, товарний знак «Люфтганзи» веде початок від створеного 1918 року німецьким графіком Отто Фірле фірмового лоґотипа авіакомпанії «Deutsche Luft-Reederei», яка 1926-го об’єдналася з «Junkers Luftverkehr», утворивши «Lufthansa». У її логотипі використано елементи обох компаній-засновників, але чи проводили для цього якийсь творчий конкурс і хто став у ньому переможцем, достовірних даних нібито немає.

Дивуватися цьому не доводиться, бо за часів нацистського Третього рейху ганьбою для "арійців" стало б визнання, що логотип головної німецької авіакомпанії створив Українець, яким вважав себе Роберт Лісовський. Однак навіть те, що нині у «Люфтганзі» не можуть ні підтвердити, ні спростувати участі нашого земляка в розробленні фірмового знака, вже промовистий факт.

Роберт Лісовський народився в сім’ї Українця й Німкені у місті Кам’янському, яке за часів совєтської окупації перейменували у "Днєпродзєржинск". У дитинстві демонстрував неабиякий хист до малювання, що привело майбутнього художника, графіка, дизайнера до Миргородської художньо-промислової школи. Тут наставником юного Лісовського був видатний український майстер Опанас Сластіон.

Наступним кроком до вершин мистецтва стало навчання у Київській рисувальній школі Олександра Мурашка та вступ по її завершенні до Української академії мистецтв, створеної після проголошення Української Народньої Республіки. Тут наставниками молодого художника стали Георгій Нарбут і Михайло Бойчук, чия творчість символізує епохи в національному образотворчому мистецтві.

Роберт Лісовський

Після двох арештів, внаслідок яких Лісовський ледь не загинув, йому довелося покинути окуповану большевиками Україну й перебратися до Львова, який перебував під владою Польщі. Фактично ще митець-початківець здобув тут славу і визнання як майстер книжкової графіки, творець суто національних розписів гобеленів для косівської кооперації «Гуцульське мистецтво», автор оформлення десятків ужиткових речей — від обкладинок альбомів до віньєток, які тиражували місцеві підприємства.

Обкладинка часопису «Молода Україна» авторства Роберта Лісовського.

Лоґотип газети «Український Тиждень» авторства Роберта Лісовського.

Однак дедалі відчутніші утиски польською владою української культури змусили Лісовського збиратись у далеку дорогу. Спочатку до Берліна, де здобув визнаний у Європі диплом випускника тутешньої академії мистецтв та підтвердив свій талант розробленням уже згадуваного логотипу «Люфтганзи», серією кіноафіш до фільмів за участі зірки німецького кіно Бриґітти Гельм.

Перед Лісовським відкривалася цілком успішна кар’єра, але перспектива банального заробітчанства суперечила його патріотичним переконанням. Він знову круто змінив долю, переїхавши до Чехо-Словаччини, яка в той час стала неофіційним центром численної української еміґрації.


Роберт Лісовський в «Пласті»

Посади професора графіки Української студії пластичного мистецтва, яка діяла у Празі, й коменданта Союзу Українських Пластунів-еміґрантів на роки стали двома іпостасями його напруженої роботи, що поєднала творчість на культурній і патріотично-виховній нивах. На жаль, нацистські, а потім совєтські окупанти згодом цілеспрямовано знищили найменші сліди діяльності українських патріотів на теренах Чехо-Словаччини.

Лоґотип пластового часопису «Молоде Життя» авторства Роберта Лісовського.




Символіка «Пласту» авторства Роберта Лісовського.

Однак саме Лісовський став головним організатором виставок графіки талановитих еміґрантів-Українців у Берліні (1933) та Римі (1938). Оформлені ним книжки Уласа Самчука і Олега Ольжича стали класикою модерного поєднання рис київського бароко із західноєвропейським експресіонізмом.

Не всі навіть нині знають, що саме Роберт Лісовський — автор знаної далеко за межами нашої України емблеми ОУН „Тризуб з мечем“, символіки «Пласту» „Тризуб в лілеї“ та виховав кілька змін патріотів-пластунів, які зробили вагомий внесок у становлення національної самосвідомості Українців. Це одна з найбільших заслуг видатного художника і дизайнера, якому Україна була важливішою за власну славу в мистецтві.
Роберт Лісовський поєднав талант художника-графіка з високим мистецтвом педагога, який учив любити Україну не лише словом, а й ділом.

Першоджерела матеріялу:
© «Урядовий кур’єр» — © Віктор ШПАК
Авторська рубрика лауреата премії ім. Івана Франка Віктора ШПАКА
© «Укрінформ» — © Віктор ШПАК