100-річчя завершення
✠ Першого Зимового Походу ✠
100 років тому, 6.V.1920, успішно завершився Перший Зимовий Похід Армії УНР (6.ХІІ.1919—6.V.1920) — одна з найяскравіших бойових операцій в історії українського війська, один з найдовших у військовій історії бойових рейдів ворожими тилами!
Перший Зимовий Похід тривав рівно п’ять місяців — з 6.ХІІ.1919 по 6.V.1920 — і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій доби Перших Визвольних Змагань і Української Революції 1917—1921 років.
Перший Зимовий Похід став унікальною воєнною операцією в історії України. Не маючи військово-технічного і медичного забезпечення, Армія УНР виконала свої головні завдання — зберегти ядро Армії, підтримувати військову присутність в окупованій Україні, підняти антибільшовицькі повстання.
Перший Зимовий Похід, як і Рейд-2014 ЗСУ, вважаються найдовшими у військовій історії рейдами вглиб ворожих тилів, і обидва — успішні.
Учасники походу із боями подолали близько 2500 кілометрів, провівши понад 50 успішних боїв 50 великих боїв і понад 100 сутичок з ворогом. Це був один з найглибших рейдів у військовій історії окупованими теренами…
Так, окупованими теренами України…
100 років тому Українська Народня Республіка почала втрачати Незалежність, величезні терени України були окуповані совєтськими окупантами, "бєлоґвардєйцамі", поляками… Нині варто озиратися на події сторічної давнини, бо зараз ми теж на порозі втрати Незалежності, як і століття тому…
Перший Зимовий Похід був найбільш успішною операцією Армії УНР, і дав змогу затримати остаточну втрату Державності на деякий час…
Історія повторюється, коли не вчать її уроки, тож ми маємо зробити все можливе, аби історія не повторилась і не довелось знову рятувати Україну новими зимовими походами…
Інформаційно-просвітницький ролик до 100-річчя завершення Першого Зимового Походу, створений Центром історії Вінниці спільно з Українським Інститутом Національної Пам’яті та Управлінням культури і мистецтв Вінницької ОДА, яскраво реконструює завершення леґендарного Зимового Походу на березі Дністра, під подільським містечком Ямпіль, у селі Писарівка.
До 100-річчя Першого Зимового Походу Український Інститут Національної Пам’яті підготував матеріяли, а запорожський художник Михайло Дяченко створив постер. Для ілюстрації була використана фоторепродукція картини, написаної хорунжим Федором Грінченком, — учасником Першого Зимового Походу Армії УНР, Лицарем Ордена Залізного Хреста. (Ориґінал картини є власністю родини д-ра Шандри, Чікаґо. Взято з архіву ОУН.) Та один із плакатів з арт-проєкту УІНП під назвою „Військова еліта Української Революції 1917—1921“, на котрому змальований Михайло Омелянович-Павленко — Командарм Першого Зимового Походу.
В якому положенні була Українська Народня Республіка на зламі 1919—1920-х років?
Це в Європі офіційно завершилась Світова війна, а ось на теренах України ця Велика війна спалахнула з неабиякою силою!
Україна була над прірвою! Всюдибіч Незалежну Україну намагались шматувати вороги: "братні" поляки вдерлись із заходу з метою заграбастати Галичину і Волинь, румуни вдерлись на Буковину і Покуття, зі сходу і півдня лізла "бєлая ґвардія" дєнікіна, з півночі і сходу невпинно лізла "красная армія" Совєтів.
Найкраще ситуацію 100-річної давнини змалював Ґеорґ де Гасенко плакатом „Світовий мир на Україні“:
Рівно за п‘ять місяців із 6 грудня 1919 до 6 травня 1920 року обставини для Армії УНР були такі:
💥 ізоляція на три фронти (зі сходу наступали "красныє" й "бєлыє" россіяни, а із заходу "братні" поляки…
💥 галицьких побратимів доля затесала у ворожий табір, а більшу частину рідної Армії УНР у польські табори…
💥 Симон Петлюра заклопотано виїхав за межі "Трикутника смерті", в якому лишилося менше 10 тисяч вояків української Армії…
💥 під впливом большевицьких ідей отаман Волох організував спонтанну мародерську акцію, в результаті якої Армія опинилася без грошей…
💥 зброї, ліків, одягу теж не було…
💥 трагічності ситуації додала епідемія тифу, яка викосила добру половину тих, хто лишився і був готовий воювати далі…
У результаті їм довелося:
🇺🇦 проривати тили як "бєлых" так і "красных"
🇺🇦 5 місяців курсувати теренами окупованої москалями України
🇺🇦 ставити на місце помосковщених отаманчиків
🇺🇦 показувати місцевому населенню, що Армія УНР ще існує, що вони не "банда" і далі по списку.
Кілька тисяч відчайдухів зробили нереальну на той момент річ — зберегли ядро чинної Армії УНР.
Перший Зимовий Похід — таку назву отримав партизанський рейд Армії Української Народньої Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами россійських і совєтсько-россійських "красной" і "добровольчєской бєлой" армій. Це був єдиний варіант зберегти як саму Армію УНР та її дух у той час, як Головний Отаман Петлюра із штабом перебував у Варшавi, так і присутність української армії на окупованій території, що для населення мало неабияке значення.
Докладно про Перший Зимовий Похід, передумови, його хід, перебіг, бої та учасників, а також про наслідки — у матеріялі до 100-річчя початку Першого Зимового Походу:
✠ Перший Зимовий Похід — 100 років
Очолив Перший зимовий похід Михайло Омелянович-Павленко. Також у поході взяли участь відомі діячі Армії УНР: Олександр Загродський, Всеволод Петрів, Марко Безручко, Петро Дяченко, Михайло Білинський, Юрко Тютюнник, Степан Самійленко, Панас Феденко та інші.
Генерал-поручник Армії УНР Михайло Омелянович-Павленко
ілюстрація з книги Олександра Вишнівського „Повстанський рух і отаманія“
На початках об’єднана армія УНР вирушила тилами россійської "добровольчєской арміі" Антона Дєнікіна. Для денікінців поява у їхньому тилу регулярних українських частин викликала паніку. Панічні настрої денікінців сприяли тому, що за місяць Україну було практично звільнено від залишків "добровольчєской арміі" Дєнікіна, які спішно евакуювалися в Крим. Фактично, Перший Зимовий Похід пришвидшив остаточну ліквідацію "добровольчєской арміі".
Поява Української Армії викликала неабияке патріотичне піднесення серед населення України. Учасники походу організували друк листівок, які поширювалися по всій Україні.
Маневруючи у ворожих тилах, бійці Української Армії, двічі проривали большевицький фронт, провівши низку бойових операцій, наскоків, руйнування ворожих установ і засобів комунікації, здобувши кількадесят міст і містечок та захопивши тисячі полонених, в тому числі штаби трьох совєтських дивізій. Основні бої відбулися під Липовцями, Жашковом, Уманню, Каневом, Черкасами, Смілою, Золотоношею, Ольвіополем, Голованівськом, Гайсином, Вознесенськом, Ананьївом і Балтою.
3-4 травня 1920 року рейдуюча Українська Армія перевела остаточний прорив большевицького фронту в районі Тульчин—Ямпіль і 6 травня повернулася до Ямполя, з’єднавшись з іншими частинами Армії УНР, що, разом з поляками, звільняли Україну.
А 9 травня 1920 року Армія УНР разом з поляками пройшла урочистим парадом центральною київською вулицею — Хрещатиком.
Бойовий склад Дієвої армії УНР Зимового походу на 6 травня 1920 року налічував 4319 осіб, 2100 багнетів і 580 шабель, 81 кулемет, 12 гармат.
Перший Зимовий Похід тривав рівно п’ять місяців — з 6.ХІІ.1919 по 6.V.1920 — і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій доби Перших Визвольних Змагань і Української Революції 1917—1921 років. Учасники походу із боями подолали близько 2500 кілометрів, провівши понад 50 успішних боїв 50 великих боїв і понад 100 сутичок з ворогом.
Усі учасники Першого Зимового Походу, що повернулися, були нагороджені орденом Залізного Хреста, який у системі відзначень українського війська посідав безапеляційно перше місце.
Грамота Української Народньої Республіки про нагородження Орденом “Залізний Хрест”
за Перший Зимовий Похід і бої з 6.ХІІ.1919 по 6.V.1920 на ім'я О. Андрущенка.
ЦДАВО України. Ф. 2254. Оп. 1. Спр. 4. Арк. 88
Подальша доля Армії УНР та її провідників була трагічною, як і доля Держави Україна…
Однак Перший Зимовий Похід, без перебільшення, став найгероїчнішою сторінкою історії воєнного мистецтва доби Перших Визвольних Змагань в Україні 1917—1921 років.
Учасники Першого Зимового Походу і Перших Визвольних Змагань лишили нам, нащадкам, унікальні свідчення про цей леґендарний Похід — спомини, малюнки, світлини, і навіть є кінохроніка.
Не можна не оприлюднити ці унікальні свідчення.
Кінна атака в Зимовому Поході. Малюнок Леоніда Перфецького
„Зимовий Похід Армії УНР — застава гордієнківців“
Художник — хорунжий Армії УНР Теодор Грінченко
„Зимовий Похід Армії УНР — роз'їзд“
Художник — хорунжий Армії УНР Теодор Грінченко
„Зимовий Похід Армії УНР біля Умані“
Художник — хорунжий Армії УНР Теодор Грінченко
„Марко Безручко зі штабом 6-ї стрілецької дивізії Армії УНР на параді в Києві 9.V.1920“
Художник — Леонід Перфецький
Унікальну кінохроніку подій Перших Визвольних Змагань і Української Революції 1917—1921 років, зокрема, завершення Першого Зимового Походу, звільнення Києва і парад польського та українського війська 9.V.1920 в Києві було знайдено у польському пропаґандистському фільмі "Polonia Restituta 1918-1920", котрий містить в собі доволі якісну документальну кінохроніку, фраґменти якої у скріншотах представлено нижче.
Ямпіль або Писарівка. Українські козаки і 7-літній джура 😉
Ямпіль, або село Писарівка, парад на честь завершення Першого Зимового Походу.
Зустріч з Головним Отáманом Армії УНР Симоном Петлюю (в центрі) частин української армії Михайла Омеляновича-Павленка (з рукою на перев'язі), які повернулись із Зимового Походу.
6.V.1920 або 10.V.1920
Ямпіль, або село Писарівка, парад на честь завершення Першого Зимового Походу.
Дефіляда частин української армії Михайла Омеляновича-Павленка (з рукою на перев'язі), які повернулись із Зимового Походу перед Головним Отáманом Армії УНР Симоном Петлюрою.
6.V.1920 або 10.V.1920
Ямпіль, або село Писарівка, парад на честь завершення Першого Зимового Походу.
Ймовірно вояки ІІІ-ї Залізної або 6-ї Січової дивізії Армії УНР.
6.V.1920 або 10.V.1920
"Смерть совдепамъ" — повідомляє напис на прапорі.
Це можуть бути донські козаки, або вояки білоруського генерала Булак-Балаховича, що воювали на стороні поляків.
9.V.1920 Київ, парад польських і українських військ на честь звільнення Києва від совєтських окупантів (кольоризована світлина)
Наслідки і значення Першого зимового походу
1. Армія, якій загрожувало цілковите знищення, не лише була збережена, а й виконала намічену операцію; дух війська, пригноблений невдачами осені 1919 року, знову піднявся.
2. Вперше Армія Української Народньої Республіки застосувала партизанські методи боротьби, до того ж із ворогом, який значно перевищував чисельністю та озброєністю. Згодом цей досвід успішно застосовувала Українська Повстанська Армія.
3. Завдяки Першому Зимовому Походові в Українській Державності не було перерви між роками 1919 і 1920. Елементи Державності — влада, населення, територія — всі ці 5 місяців були в руках Української Народньої Республіки — в різний час, в різних місцях, але все на території України.
4. Існування армії Зимового Походу посилювало позиції українській делегації на переговорах з поляками у Варшаві.
5. Зимовий Похід сприяв неабиякому піднесенню національної свідомості серед широких мас українського населення. Воно було настільки сильне, що совєтським окупантам у 1920 році довелося змінити свою тактику, підтримавши НЕП та політику "українізації". Послаблення тиску на українство в результаті спричинилося до спонтанного розвитку української культури, що носить назву українського відродження 20-тих років.
6. Нині пам’ять про Лицарів Зимового Походу повертається в суспільну свідомість. Це ім’я з серпня 2019 року носить 28-а окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ. Також на Одещині у місті Ананьїв відкрито перший в Україні пам’ятник із зображенням Залізного Хреста Лицарів Зимового Походу.
Зокрема, до Дня ЗСУ, який відзначається в день початку Першого Зимового Походу 6 грудня, було створено доволі унікальний соціяльний відеоролик Українського Інституту Національної Пам’яті. У цьому соціяльному відеоролику дід, нащадок командира 2-ї Волинської дивізії армії УНР генерала Олександра Загродського, передає онуку, який служить у 28-й окремій механізованій бригаді, що нині носить ім’я Лицарів Зимового Походу, сімейну реліквію — Орден Залізного Хреста, яким були відзначені усі учасники Першого Зимового Походу.
II► Ролик до 100-річчя Першого зимового походу та Дня ЗСУ
Генерал Армії УНР Олександр Загродський — Лицар Залізного Хреста Першого Зимового Походу
Лицар Залізного Хреста Першого Зимового Походу, Генерал Армії УНР Олександр Загродський безперечно пишався би своїм праправнуком, який також захищає Україну все від того ж ворога! Проте, генерал Загродський також і засумував би через те, що навіть правнукам доводиться захищатись все від того ж ворога і в аналогічних, якщо не більш складних умовах. Адже за ці 100 років Українці практично винищені внаслідок столітньої совєтської окупації та Великої Війни, що триває вже 105 років, і в епіцентрі якої знаходиться Україна…
Ми, наше покоління — ми не вивчили уроки Історії…
І тому ми опинилися перед такою з загрозою втрати Держави, що і наші предки 100 років тому…
Чи не доведеться знову зимовими походами рятувати Україну?…
© Dem'än Dzüba
2020.V.7
© «Porohivnyçä»
Матеріял укладено з відкритих джерел:
Відео:
© Центр історії Вінниці
© Управління культури і мистецтв Вінницької ОДА
© Український Інститут Національної Пам’яті
© Український Інститут Національної Пам’яті
© Український Інститут Національної Пам’яті
Постери і мапа:
© Історико-освітній проєкт «Локальна Історія»
© Благодійний фонд «Героїка»
Ілюстратори: © Олексій Циганков, © Саша Ком'яхов
© «Експертний Корпус»
© Проєкт «Визвольні Змагання» © Проєкт «Визвольні Змагання»
© «Порохівниця»
Сповіщення: ✠ Орден Лицарів Залізного Хреста Армії УНР – ПОРОХІВНИЦЯ
Сповіщення: ✠ Марка і куверт „Відзнака Залізного Хреста“ до 100-річчя Першого Зимового Походу – ПОРОХІВНИЦЯ