«100 ОБЛИЧ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ»

До 100-річчя проголошення Незалежності Української Народньої Республіки Український Інститут Національної Пам’яті підготував ілюстративний проект „100 облич Української Революції“, котрий знайомить із біографіями сотні видатних Українців тієї доби.
Це — політики-державники, військові діячі, освітяни, науковці, митці, меценати. Серед них не тільки Михайло Грушевський, Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Євген Коновалець, Василь Вишиваний, Петро Болбочан, але й Іван Огієнко, Лесь Курбас, Марія Заньковецька, Ольга Кобилянська, Олександр Кошиць та багато інших.

„100 облич Української Революції“ — це настільна дидактична гра, така ж, як „Українська Революція 1917—1921“
За словами розробників, матеріали можна використовувати на уроках історії України в старших класах: під час вивчення тем, присвячених Українській Революції 1917-1921 років, для підготовки до ЗНО, при проведенні тематичних виховних годин, Тижня історії, історичних, краєзнавчих фестивалів. Форма подачі — електронний варіант, роздаткова наочність (у повному комплекті чи вибірково), карткова гра тощо.

Переглянути та завантажити ілюстративний проект “100 облич Української революції” можна за посиланням:
«100 ОБЛИЧ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ»

Як застосовувати:

Нижче пропонуємо кілька варіантів проведення карткової гри. Залежно від обраної версії вчитель має підготувати картки — вирізати їх згідно з пунктирною лінією. Їх можна зменшувати/збільшувати, розрізати, робити двосторонніми (загнути по пунктирній лінії та склеїти) та друкувати на папері різного кольору (наприклад, на жовтому — політики-державники, на зеленому — військові, а на синьому — митці та меценати).

І варіант “Точність має значення”. Застосовуються односторонні картки. Вчитель роздає деяким учням поля-резюме, а деяким — відповідні до них поля-біографії. Учасники мають дослідити інформацію, знайти пару своєму полю та погрупуватися. Перемагає той, хто першим віднайде відповідника.

ІІ варіант “Швидкість має значення”. Застосовуються двосторонні картки. Вчитель зачитує з поля-резюме коротку інформацію про діяча, демонструє фото та запитує, про кого йдеться. Хто з учнів першим вигукнув правильну відповідь, той отримує картку та зачитує довідку з поля-біографії.

ІІІ варіант “Кількість має значення”. Застосовуються двосторонні картки. Грають дві–три команди. Вчитель зачитує з поля-резюме коротку інформацію про діяча, демонструє фото та запитує, про кого йдеться. Кожна команда почергово відповідає. У разі правильної відповіді картка дістається команді в колекцію. Переможцем стане та команда, яка збере більше карток.

ІV варіант “Професія має значення”. Грають три команди односторонніми картками, роздрукованими на папері різного кольору (наприклад, жовтий — політики-державники, зелений — військові, синій — митці та меценати). Кожна команда обирає фах діячів, чиїми картками оперуватиме. Модератор роздає командам однакову кількість полів-резюме і визначає час, за який команди мають ознайомитися з довідками і визначити, про яких діячів ідеться. Потім групи почергово презентують результат. Модератор визначає правильність відповідей і переможця – команду, яка збере найбільшу кількість “професіоналів”.

V варіант “Пам’ять має значення”. Грають три команди односторонніми картками трьох різних кольорів (жовтий — політики-державники, зелений — військові, синій — митці та меценати). Кожна команда обирає фах діячів, чиїми картками оперуватиме. Модератор роздає командам однакову кількість полів-біографій і визначає час, за який команди мають ознайомитися з біографічними довідками та максимально запам’ятати матеріал. Далі вчитель вилучає в команд картки і зачитує інформацію з відповідних полів-резюме (для ускладнення завдання варто уникнути демонстрації фотографій діячів). Команди почергово визначають, про якого їхнього фахівця говорить вчитель. Перемагає та команда, яка надала більше правильних відповідей.

Бажаємо цікавих подорожей у минуле.

Про особистостей розповідають автори проекту Ганна Байкєніч та Олена Охрімчук:
“— Це вони в надскладних умовах розбудовували Україну, створювали державні інституції, домагалися міжнародного визнання дипломатичними методами, формували національні збройні сили, українізували школу і сприяли становленню Академії наук, створювали мистецькі шедеври, щедро фінансували українську справу”.

Ці візуальні матеріали вже надійшли до закладів освіти України (лист Інституту модернізації змісту освіти № 22.1/10-5 від 2 січня 2018 року).

Під час підготовки проекту використані авторитетні наукові джерела, зокрема праці Інституту історії України Національної Академії Наук України.