Свої для своїх про своє!
Історія повторюється...
1919 рік... Україна шматується з усіх боків: "красная" Совєтська Россія та "бєлоґвардєйскій Юґ Россіі", Польща, Мадярщина, Румунія...
2017 рік все починає повторюватись: РФ (Россія Фашистська), Польща, Мадярщина, Румунія...
Здається, знову прагнуть пошматувати Україну, як і сто років тому...
Які у нас "добрі сусіди"!..
...продовжувати читання "Україну знову шматують…"
🇪🇸 12 жовтня — День Еспанської Нації.
Ми підтримуємо єдність Королівства Еспанія і не підтримуємо розбурханий Кремлем сепаратизм!
Що Українці знають за Еспанію? Чому Україні варто підтримати територіяльну цілісність Еспанії та не варто підтримувати сепаратизм Каталонії? Чому за смугастим прапором Каталонії видніється зірка Кремля останні років вісімдесят? Чому в Каталонії гасло "Viva Rusia!" популярне і в 1936 і в 2017 роках?
Ці вельми доречні питання варто розглянути, коли нарешті дещо вщухли пристрасті навколо нещодавніх подій в Каталонії.
В цій великій публіцистиці ми, Вельмишановнє Панство, розглянемо складні еспанські перипетії, а також погортаємо сторінки новітньої історії Еспанії, в яких так багато аналогій з сучасними подіями в Україні, бо гібридну війну Кремль застосував і в минулому столітті в Еспанії, та намагається роздмухати її там знову...
Кремль не дарма зубами чіпляється за термін "ґражданская вайна на Украінє", бо прагне "повторіть" такий же сценарій війни в Україні, який вів в Еспанії 80 років тому...
...продовжувати читання "¡Viva la España!"
„¡VIVA LA ESPAÑA! ¡Viva la España!“ — весело вигукували друзі на залитій весняним сонцем Плáца Нóва. Еухéніо і Стефáно сміялись, бісились, вдавано боролись одне з одним, підстрибували й ганялись одне за одним по колу навколо фонтану, розважаючи пустощами П'єтро і Марію. Здавалось, весняна Барселона тішилась пустощам веселої молоді й ніхто з перехожих не зважав на юрбу студентів, які пообіді зграйками виходили на площу. Та й кому б знадобилось звертати увагу на юнацтво, яке розважалось і відпочивало на велелюдній площі великого міста?
Тим паче, хіба „Віва ла Еспанья!“ у когось в Еспанії може викликáти відрáзу?
Проте, це було не так…
...продовжувати читання "“Eugenio — un patriota de España”"
2015 рік, Київ, офіс "БЮТ" на Турівській
— Тегусігальпа… Тегусігальпа… — бурмотіла собі під ніс Юлія Володимирівна, — це як ото гусей в селі кликати… Гусі-гусі… Тегусігальпа…
...продовжувати читання "«Juliya ý Honduras»"
Гібридна війна Кремля точиться не лише у реальності, але й у віртуальному просторі Інтернет.
Це не є секретом і для всіх це цілком очевидний факт: в усіх світових медія кремлядська пропаґанда навіть не ховається, кругом табунами бігають армії ботів, ботоферми, троллі, стукачі, провокатори, відбувається контроль соцмереж, включно з такими глобальними соцмережами, як "Facebook"...
Для свідомих Українців сумнозвісна кремлядська соцмережа ФСБук асоціюється в першу чергу з постійними банами. Це не дивина, адже такою є політика глобальної соцмережі, якою фактично керує Кремль.
Власне, про ФСБук та гібридну війну Кремля в Інтернеті й поговоримо.
...продовжувати читання "ФСБук і гібридна війна Кремля в Інтернеті"
Ранок 6 вересня 2017 року приніс сумну й страшну звістку…
На Рівненщині поблизу села Масевичі на трасі Київ — Ковель в автокатастрофі загинули молоді та прогресивні науковці України: Олексій Курінний, Олександр Маслак, Олександр Ніканоров, Володимир Карагяур та Сергій Попов — чи не найкращі представники сучасної української інтелектуальної еліти…
Чорний день для української науки та суспільно-політичного життя. Загинув цвіт молодої української політології.
Трагічний, чорний день для України…
...продовжувати читання "Олексій Курінний — світла пам’ять…"
Українці — співоча Нація!
В часи війни Українці підтримували себе піснями, як сумними, так і веселими, підбадьорювали маршами та коломийками.
Пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та Пісні Української Повстанської Армії — яскраве тому свідчення.
...продовжувати читання "“Б’ють тулумбаси — бам! бам!”"
Українці — співоча Нація!
В часи війни Українці підтримували себе піснями, як сумними, так і веселими, підбадьорювали маршами та коломийками.
Пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та Пісні Української Повстанської Армії — яскраве тому свідчення.
...продовжувати читання "“Повстанські чичері”"
¡Venceremos! — Ми переможемо!
Це гасло іспанською мовою. Є привід поговорити про необхідність нашої Перемоги, та проаналізувати деякі події.
Війна проти України, українофобія, "руссцкаязычныє", "ЛОМ-блоґґєры порохоботы", "Пьётр-і-Мазєпа" та „¡Venceremos!“
...продовжувати читання "¡Venceremos! ─ Ми переможемо!"
Роздуми після свята Дня відновлення Незалежності України.
Україна відсвяткувала 26 річницю відновлення Незалежності України. В Києві Хрещатиком пройшов військовий парад, котрий вже увійшов в історію. Цього року парад на честь Дня Незалежності був приурочений до 100-ліття проголошення Української Народної Республіки. Почесна Варта вперше одягнула новий історичний парадний однострій Соборної України. Україна остаточно виривається з совєтських кайданок.
...продовжувати читання "Україні Волю здобуваєм кров’ю!"
Українці — співоча Нація, навіть в тяжкі часи війни…
Велика Війна, роздмухана у 1914 році Россійской Імпєрієй і Францією тривала й після 1918-го на теренах України, а згодом спалахнула вже Другою Світовою війною.
Втім, з початку Ⅰ Визвольних Змагань, попри їх поразку, Українці не переставали боротись з польськими, совєтськими і нацистськими окупантами… Поступово учасники Визвольних Змагань поєднались під крилом Української Головної Визвольної Ради (УГВР), Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської Армії.
Стрілецькі пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та пісні доби Перших Визвольних Змагань, попри всі заборони й намагання стерти їх з народної пам'яті, вижили в буремному ХХ столітті й дійшли до наших днів.
Пісні УСС підхопили повстанці ОУН і УПА у Ⅱ Визвольних Змаганнях, а потім нащадки стрільців і повстанців, рятуючи ці пісні в діяспорах по всьому Світові, донесли їх нам у ХХІ століття.
Бо ж, „Як поборем вороженьків — не буде в нас лиха!»
„Зійде зоря, настане воля…“
Добірка пісень Української Повстанської Армії доби Ⅱ Світової Війни (1939—1945) та Ⅱ Визвольних Змагань (1939—1959) до уваги Вельмишановнього Панства…
...продовжувати читання "✠ Пісні Української Повстанської Армії"
Стрілецькі пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та пісні доби І Визвольних Змагань, попри всі заборони й намагання стерти їх з народної пам'яті, вижили в буремному ХХ столітті й дійшли до наших днів.
Пісні УСС підхопили повстанці ОУН УПА у Ⅱ Визвольних Змаганнях, а потім нащадки стрільців і повстанців, рятуючи ці пісні в діяспорах по всьому Світові, донесли їх нам у ХХІ століття.
Бо ж, „Як поборем вороженьків — не буде в нас лиха!»
„Зійде зоря, настане воля…“
Добірка пісень Леґіону Українських Січових Стрільців доби початку Великої Війни (1914-1917) та І Визвольних Змагань (1917-1921) до уваги Вельмишановнього Панства…
...продовжувати читання "✠ Пісні Леґіону Українських Січових Стрільців"
…3 серпня 1987 року відійшов у Зáсвіти геніяльний український кіномитець Іван Миколайчук…
Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком…
...продовжувати читання "Пам’яті Івана Миколайчука…"
Це наше перше сімейне авто — «Москвіч-407» — „Москалик“.
Він був на рік старший за Батька — 1957 року випуску. Він був насправді не "Москвіч", а справжній німець — "Opel Olympia", хоча ми того й не знали. Він був одним з перших моделей М-407, "перехідний", з молдінгами на бокових бортах, з раннім облицюванням радіатора — брус з кулькою та з написом „МОСКВИЧ“ на передньому капоті. Це була перехідна модель — від М-402 до М-407, які вже серійно пішли з 1958-го.
А у нас був 1957 року.
...продовжувати читання "«Справжній Українець» (“Москалик”)"
…свіжий сніг рипить під бóтами…
Я перший заходжу в наш двір — цього зимового ранку ще ніхто з сусідів не встиг ні вийти, ні виїхати з двору. Повертаю у двір і чомусь починаю дуже хвилюватись, ніби я тут не був вже багато років…
Та вчора ж тільки був…
...продовжувати читання "„Лиш в снах додому повертаюсь…“"
Щодоби я повертаюсь додому…
Це може бути повернення або в батьківську квартиру, або до біленької хати Бабусі, чи до квартири іншої Бабусі…
Де б я не був, але душа завжди повертається додому, в рідний Токмак, на рідний кут, у рідні стіни…
В мою Країну Дитинства…
Щодня, щодоби…
...продовжувати читання "“З країни Дитинства”"
Канаді 150 років. 🇨🇦
1 липня Канада відзначає день заснування — Canada Day. 🇨🇦
Коли в Україні вже надвечір’я, Канада святкує свій День Народин.
Разом з Канадійцями святкують Українці — адже українська діяспора складає значну частину населення Канади і внесла вагомий внесок в розвиток цієї країни за останні сотню років.
Канада для Українців є другою Батьківщиною.
Щирі вітання Канаді з нагоди 150 річниці заснування!
🇨🇦 Happy 150th Birthday, Canada! 🇨🇦
🇨🇦 З Днем Народин, Канадо! 🇨🇦
...продовжувати читання "Канада — 150 років заснування"
30 червня 1907 року народився Роман Шухевич.
Роман Шухевич — головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА), генерал-хорунжий “Тарас Чупринка”.
Член галицького крайового проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН).
Голова Секретаріату Української Головної Визвольної Ради (УГВР).
Роман Шухевич мав псевда: “Тарас Чупринка”, “Дзвін”, “Білий”, “Роман Лозовський”, “Степан”, “Чернець”, “Щука”, “Чух”, “Тур”.
„Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах“
— Роман Шухевич, 5.ІІІ.1950
Запорожжя — козацька назва історичного краю України.
Зруйнувавши Запорожську Січ, єкатєріна-ІІ обізвала "новороссієй" землі Запорожжя.
Запорожжя — це первісна назва з часів Запорожської Січі, чи московізм?
Яку форму назви використовувати вірно й доречно?
Запорожжя — бо за Дніпровими Порогами.
Це перше перевірочне правило в питанні Запорожжя чи Запоріжжя.
Також перевірити можна за допомогою споріднених топонімів: Надпорожжя, Підпорожжя.
Але насправді, за сучасними нормами української мови однаково вірним є використання як козацьких назв Запорожжя, Запорожська Січ, Запорожський край, так і сучасних Запоріжжя та Запорізька Січ, Запорізька область.
...продовжувати читання "Запорожжя чи Запоріжжя?"
