¡Venceremos! ─ Ми переможемо!

¡Venceremos!

 

¡Venceremos! — Ми переможемо!
Це гасло іспанською мовою. Є привід поговорити про необхідність нашої Перемоги, та проаналізувати деякі події.
Війна проти України, українофобія, "руссцкаязычныє", "ЛОМ-блоґґєры порохоботы", "Пьётр-і-Мазєпа" та „¡Venceremos!“

 

Стався дрібний інформаційний привід, на який не варто було би навіть звертати уваги, але не можна постійно не звертати уваги на цілком цілеспрямований українофобний процес реваншу кацапських окупантів, котрий зростає.

Українофоб віктор трєґубов вважає, що попередні покоління Українців "обосралісь"!
Відомий українофоб і провокатор трєґубов вкотре зневажливо висловився про цілі покоління Українців, мріючи про те, що в майбутньому "на купюрах і в учєбніках будут нє тє кто обосрался, а побєдітєлі!"
Україна переможе, звісно, і в підручники історії поруч з українськими героями всіх часів увійдуть і сучасні герої й переможці ─ але не "пабєдітєлі"!
І тим паче, не "руссцкаязычныє" кремлядські провокатори та українофоби трєґубовы.
А поки що "руссцкаязычныє" зухвало йдуть ва-банкЪ та, на жаль, в їх чорні пащі все ще заглядає значна кількість Українців...
Поговорімо про це докладніше, вельмишановне панство!
 

Коротко про історію

Історію пишуть переможці ─ це факт! І ми, Українці, пишемо свою історію Перемоги прямо зараз, кров'ю...
Українці пишуть свою історію Перемоги кров'ю довго, дуже довго, особливо кривавими є сторінки останніх 100 років...
Проте ця історія буде дописана, але на її сторінки не потраплять кацапи й засранці, котрі мали нахабність роззявляти свої пельки на Героїв України та щось там патякати про "абасралісь"...

Тактика кацапів незмінна: принизити Україну в очах Українців, змусити вірити, що ніякого минулого, історії, культури, досягнень — нічого у України не було і взагалі "нєт і нє было такой страны, і нє будєт"!

Сотні років поспіль щодня кацапи нахабно переконують: "нєт нікакой Украіны", "укрáінскава языка нєт ─ ватэта всєґо ліш нарєчіє вєлікава руссцкава языка", "укрáінскай культуры нєт ─ сєлянє нічєґо саздать нє в састаяніі", "укрáінскай історіі нєт ─ у хахлов і страны-то нікаґда нє была", "нікакіх дастіженій і пабєд у хахлов нєт ─ нікаґда хахлы руссцкіх на калєні нє ставілі" ─ і так далі й тому подібне, можна перелічувати ці тези нескінченно...
Все це відбувалось і за часів Россійской Імпєріі, коли українську мову забороняли сотні разів, а кацапи Україну обзивали то "новороссія", то "малороссія", натомість вєлічая сєбя "вєлікороссамі".
Так було, коли Україна проголосила Незалежність 100 років тому та на руїнах Россійской імпєріі виникла Соборна Україна від Карпат і до Кавказу, а кацапи "бєлой ґвардіі Юґа Россіі" та "красной арміі Совєтской Россіі" один поперед одного прагнули захопити Самостійну Соборну Україну. 100 років тому Київ пам'ятає криваві українські та гебрейські погроми, коли кацапи вбивали тисячами і втопили Київ в крові — за українську мову і вишиванку вбивали з особливою жорстокістю...
Дійсно, завершити формування Держави сто років тому не вдалось через помилки й недалекоглядність тодішніх політиків. А також через потужну хвилю антиукраїнської кацапської пропаґанди, що руйнувала українське суспільство зсередини...
Перші Визвольні Змагання зазнали поразки, хоч як Українці звитяжно не боронились від кацапської навали, адже тоді окрім кацапів Україну шматували ще й ляхи, і не лише... Ціла низка причин є, чому не встояла Соборна Україна...
Втім, з початком ІІ Світової війни постали ІІ Визвольні Змагання і повстанці ОУН УПА продовжили справу Героїв І Визвольних...
Й знову кацапська лють та ненависть до Українців вилилась у криваву вакханалію, в котрій буквально купалися "красныє" кацапи: Голодомор, "красный тєррор", ІІ Світова, а далі затяжне й звитяжне протистояння Українців совєтським кацапським окупантам.
Українці стійко боролись за Волю України аж до 1960-х років...
Десятки років кацапської совєтської окупації та змоскалення...
Але Українці, як мурашки, передавали естафетою полум'я боротьби за Волю: Герої І Визвольних Змагань від Леґіонерів Українських Січових Стрільців до Чорних Запорожців — передали звитягу повстанцям ОУН УПА через Євгена Коновальця, бандерівці вже передали нашому поколінню це полум'я, і ми готові передати його нашим дітям і онукам...
І ось чергова війна кацапів проти Українців, війна РФ (Россіі Фашистской) проти України, ІІІ Визвольні Змагання, наша Українська Національно-Визвольна війна... Велика Війна триває...
 

«Україна-мова-калинова»

Мовний аспект

Українська мова, як і сама Україна — наче коштовний діамант — багатогранна, неповторна, кожна грань унікальна...
Скільки у нас діалектів, скільки говірок та балáчок, скільки файних і маловідомих слів; скільки значень та синонімів може бути у одного лиш слова; скільки лагідності в нашій мові — лише в українській мові слово "ворог" має зменьшено-ласкаву форму "воріженьки"...
Хоча наші воріженьки намагаються знищити нас разом з мовою, культурою, традиціями, історією, надбанням...

Українську мову, як відомо, кацапи забороняли сотні разів протягом століть.
Хронологія заборон української мови.
Вочевидь, українська мова відіграє важливу роль, інакше би кацапи так завзято не придушували її.
Там де українська мова — там Україна! Там де українська мова зникає — там зникає Україна, там винищуються Українці, і там розростаються метастази "руссцкоґо міра". Так була втрачена Українська Кубань. Так ми можемо втратити і нині окуповані терени, та навіть більше...

З початком війни все більше Українців почали усвідомлювати важливість української мови. І люди потихеньку почали переходити, вірніше, повертатися до рідної мови. Не так швидко, як би х'тілось, але все ж. Люди почали наново для себе відкривати чудову, казкову, співучу солов'їну мову, якою в Дитинстві їм співали колискові Матусі й Бабусі. Люди почали дізнаватись, що українська мова жива й багатогранна, немов коштовний діамант, що у мови є багато діалектів, що у кожного слова є вдосталь синонімів, що є багацько забутих, але вельми красивих слів українською. Люди почали наново вчити забуту рідну мову, з подивом розуміючи що це нелегкий процес та усвідомлюючи як сильно нас змоскалили кацапські окупанти. Люди почали пізнавати українську мову і побачили, що це не та "прімітівная мова сєлюков і калхознікав, діалєкт вєлікава і маґучєва", а навпаки — це справжня жива мова, на відміну від дійсно штучної московітської говірки, котра складається з вкрадених звідусіль слів і сформувалась три сотні років тому та була обізвана Пєтром Пєрвым "руссцкім языком".

Вельмишановні читачі, зауважте, будь ласка, що протягом цієї публікації терміни "руссцкаґаварящіє", "руссцкаязычныє" навмисно беруться в лапки, і не використовується слово россійськомовні. Адже мова йде саме про певну (на жаль, вельми чисельну) категорію громадян, котрі є "прінципіальна руссцкаязычныє" і, відповідно, принципово українофобні. І за етнічним походженням це можуть бути як московіти (себто, кацапи), так і українського походження покручі, що зреклись власного коріння, без пам'яті роду манкурти, що вщент мутували в таких собі "руссцкаґаварящіх" недокацапів.
Натомість є россійськомовні чи навіть деякі етнічні московіти, котрі усвідомлюють, що мешкають або народились в Україні, хочуть жити в Україні, ідентифікують себе як громадяни України, шанують і вивчають українську мову, традиції.
Незалежно від етнічної приналежності — хто шанує Україну, мову, традиції Українців — це точно не окупанти!
Бачу, синку, що не москаль! 🙂
Та на превеликий жаль в Україні вдосталь тих, хто зневажає Україну й люто ненавидить все українське.
І якщо певна категоря кацапів та покручів відверто зневажає все українське, починаючи з мови, то контрастом до таких осіб є ті, хто навпаки вивчають не рідну для себе українську. До таких людей необхідно ставитись з повагою і допомагати тим, хто вчить українську: від африканських та азіатських студентів, які за рік опановують українську, до людей московітського походження, які прагнуть самостійно опанувати українську мову. Адже ті, хто народились в Україні, шанують Україну і Українців, прагнуть стати цивілізованими і відірватись від Мордора, але є, скажімо, московітського походження — вони ж зрештою не винні в своєму походженні, бо люди не обирають ким народитись. Зрештою, більшість з нас народжені під час совєтської окупації України, більшу половину життя прожили в умовах жорсткого змосковщення, тож, відповідно, россійськомовними були майже всі. Українську також всі чудово розуміють, ось тільки не всі з повагою ставляться до державної мови.
І якщо вже вищезазначені россійськомовні прагнуть залишатись людьми та шанувати Україну — будь ласка. Українці завжди були толерантними. І, до речі, розмовляти рідною мовою ніколи нікому Українці не забороняли. Україна ніколи не забороняла жодної мови національних меншин. Права всіх нацменшин в Україні дотримуються і гарантовані Конституцією.
Але не варто використовувати так званий "русскій язык" як зброю експансії за змоскалення України. Не варто.
Жити в Україні і не володіти, не говорити і не шанувати державної української мови — нонсенс, панове.

Це усвідомлення зростає в суспільстві, хоч і повільно.
Вже помітно водорозділ: всі, хто свідомо ЗА Україну — переходять чи повертаються до рідної української мови, а натомість принципово продовжують "ґаваріть па-руссцкі" якраз ті, хто не бажає бачити українську Україну.

На цьому тлі зростає суспільний конфлікт: Українці прагнуть зберегти рідну українську мову і виступають на її захист, а так звані "руссцкаязычныє" навпаки виступають за поширення "вєлікава і маґучєва". Власне, це теж частина війни проти України. Чи є рішення цій проблемі. Як показує досвід країн Балтії — рішення є. І просте.
В Україні це рішення можна втілити наступними тезами:

✔ Не володієш українською мовою — не маєш громадянства України!
✔ Не володієш українською мовою — маєш посвідчення “нєґражданіна”!
✔ Не володієш українською мовою — не отримуєш соцвиплат, пенсій, тощо.
✔ Не володієш українською мовою — не маєш права займати керівні посади, викладати у навчальних закладах, тощо.
✔ Потрібна жорстка національна державницька політика!
✔ Не володієш українською мовою — депортувати к бєрьёзкам і к Хуйлу!

Так — коллабораціоністів необхідно депортувати.
І не треба істерик "ватэта прізыв к ґєнацыду руссцкаязычных, ватэта нєґуманна" — а знищувати українську мову і Україну гуманно?
Після ІІ Світової війни Чехо-Словаччина прийняла "Декрети Бенеша" і депортувала ВСІХ судетських німців за коллабораціонізм — всі три мільйони. Бо ті "нємєцкоязычныє ґражданє" теж "строілі нємєцкій мір" та уповалі на фюрера тих часів. Після війни Прага не стала проводити фільтрацію, а вельми жорстко депортувала всіх фольксдойче скопом за тиждень до Німеччини.
І небо на Прагу ще й досі не впало.
Чешську мову також доволі рішуче й радикально захистили від онімечення та будь-якого іншого впливу.
Міжнародні норми передбачають в разі забезпечення безпеки державі-жертві зовнішньої аґрессії запобігання коллабораціонізму та проведення фільтрації й депортації коллабораціоністів під час або після війни. Ці норми ухвалені після ІІ Світової війни ООН з урахуванням помилок депортації судетських німців — за сучасними нормами вона дійсно була жорстка.
Україні час подумати, як вирішити проблему коллабораціоністів.
Тож час робити вибір нарешті, або за Україну, або за "руссцкій мір".
 

Інтернет як інструмент і зброя Кремля

Під час кожної війни на поверхню здіймається доволі багацько лайна.
В добу інформаційних технологій це особливо помітно. Соцмережі виявились чудовим інструментом і зброєю для Кремля, адже не дарма Кремль задовго до початку війни скуповував акції всіх глобальних соцмереж та майданчиків. Наразі всі глобальні соцмережі, насамперед Facebook, контролюються Кремлем в тій чи іншій мірі. Соцмережі, втім, чудово висвітлюють всіх цих очевидних і прихованих ворогів України, хоч і не завжди їх одразу можуть розпізнати пересічні користувачі.
Втім, кацап і покруч впізнається завжди.

З початку війни в українському сеґменті Інтернету, мов гриби, повиростали чисельні "руссцкаязычныє" ресурси, а в соцмережах утворилась ціла коґорта "руссцкаязычных ЛОМ-блоґґєров, ТОП-блоґґєров". І мова не про "традіционно-скрєпных" любителів РФ і Савєцкава Саюза, вєлікоросскіх імпєрастов, тощо. То категорія старого кремлядського лайна, котре вже відлушпинюється, хоч і смердить. Мова вже йде про прихованих, мімікрованих "руссцкаязычных патріотав", які ніби й за Україну, але за свою, кацапську "украину" — це така собі "друґая россія", тільки на теренах України, ЗАМІСТЬ української України.

Тактика так званих "руссцкаязычных""заткнуть вышыватніков, мовнюков, куґутов і раґулєй - всю ватэту украінамовную массу заґнать назад пад шконку!" — саме такі заклики та "інструкциі" щедро роздавали і роздають деякі з "руссцкаязычных ЛОМ-блоґґєров" та звичайних узкоязычных троллів.
Хвиля банів і блокувань Українців розпочалась ще з самого початку війни в соцмережах — і це також частина війни, тільки у віртуальному просторі. Особливо під бани потрапляють саме україномовні Українці. В переліку "запрєщённых слов": "москаль, кацап" — за цитування віршів Кобзаря "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями", навіть якщо це не текст, а картинка з цитатою — миттєвий бан. Ну, недарма ж перед війною Кремль активно скуповував акції глобальних соцмереж! Навіть якщо суспільна сторінка чи група в соцмережі закрита налаштуваннями від переглядів з РФ — все одно стукачі активно стукають, і це не кремлядські "ольґінскіє" боти, а "свої", так би мовити, з території України. Поступово стало очевидно, що стукає саме "руссцкаязычная" частина користувачів. І зазвичай, коли простий користувач місяцями не вилазить з банів та не має можливості висловлюватись — бажання мати активну позицію хутко згасає. На це й розрахована тактика кацапів.
Українцям вдало "заткнуть рты", а натомість весь український сеґмент соцмереж (як і телебачення) буде вщент заповнено "руссцкаязычнымі лідєрамі абщєствєннава мнєнія".

Давайте зупинимось трішки та розглянемо деякі нюанси "руссцкаязычноґо братства" в українському сеґменті Мережі.
Звернімо увагу на так званих "порохоботов".

Це чудово, що у нас будується громадянське суспільство і гуртується коло прихильників державницької політики. Під час війни проти нашої країни це вкрай важливий і необхідний процес — необхідно згуртуватись навколо наших Збройних Сил України, навколо Головнокомандувача і Президента України, зрештою, згуртуватись навколо України!
Щоб не сталось тих помилок, які відбулись 100 років тому.
Це важливо. І це потрібно усвідомлювати.

Як би хто не ставився до Петра Порошенка, як до особистості, але він Головнокомандувач і Президент України. Крапка.
Хочете іншого Президента? Он-де з-за порєбріка давно виглядає якесь плюгаве хуйло — воно давно мріє...
Але звідки взявся цей термін "порохобот"?
А чому не Державники — ті, що за Державу Україна?

За старим правилом чєкістів "Чтоб руководіть процессом нужно єґо возґлавіть".
Саме це Кремль намагається зробити в Україні з самого початку Майдану, активно втілюючи свою кремлядську аґентуру геть в усі сфери життя нашої країни, і соцмережі, звісно ж, не виключення.
Україні терміново потрібно було створювати Міністерство Інформаційної Політики, котре під час війни мало б стати на захист інформаційного простору країни та запровадити державницьку українську пропаґанду на противагу кремлядській пропаґанді. Та як відомо, інформаційну війну Україна програла вщент ще на початку війни, хоча й стоїмо щосили, як у Трикутнику Смерті.
Доки наші владні мужі народжували мертвонароджений "мінстець", Кремль вже опанував ситуацію в соцмережах та швидко з'явились стрімголов "розкручені" топ-блоґери, вірніше, "ЛОМ-блоґґєры" — "лідєры общєствєнноґо мнєнія" в россійськовомній аббревіатурі. Чєкісти полюбляють аббревіатури: СССР, РСФСР, УССР, НКВД, МҐБ, КҐБ, ФСБ; МУР, ЛОМ.
"А протів ЛОМ'а нєт пріёма!" — певно тішився якийсь "крєатівный" чєкіст.
Отже, ці ЛОМіки швидко опанували ситуацію в українському сеґменті соцмереж на початку війни та почалась організована робота по згуртуванню ніби навколо Порошенка. "Мы самі по сєбє, мы простыє ґражданє, просто інтєллєктуально болєє развіты, умєєм аналізіровать, нам нікто нє платіт, мы нє за Порошенка і будєм крітіковать і єґо тоже. Мы нє крємлєботы, скорєє порохоботы!" Власне, за таким протиставленням "крємлєботы — порохоботы" до нас увійшов новий термін.
За дивним збігом обставин, "ЛОМ-блоґґєры порохоботы" всі чомусь "руссцкоязычныє", окрім поодиноких випадків.
"ЛОМ-блоґґєры" швидко завоювали прихильність серед авдиторії, люди потягнулись читати, насамперед тому, що всі усвідомлювали — ми повинні гуртуватись під час війни, гуртуватись навколо Армії, Держави...
Втім, доволі швидко стало зрозуміло, що частина "ЛОМ-блоґґєров" є просто фейковими аккаунтами з несправжніми нікнеймами на кшталт "аллан лєвітов", "алік дєркач", або там якийсь "ґорькій лук". Також за деякими такими аккаунтами виникли підозри в тому, що вони є "кураторами" певних процесів в соцмережах.
При всій підтримці державницької політики, такі очевидні речі відштовхували.

Мушу зауважити, що я вкрай негативно ставлюсь до принесених кремлядських термінів "порохобот", "зрадофіл", "зрада і пєрємоґа" ("пьётр-і-мазєпа", ага). Свого часу я став відомий завдяки тексту на підтримку Президента Порошенка (про дядю Петю) і у френди табуном набились ті, хто згодом почав називати себе кремлядським терміном "порохобот" — переважно руссцкоязычныє ґражданє в купі з "кураторамі порохоботов". Коли я відмовився створювати для "порохоботов" якісь одноденні картинки "под інфоповод" і вішати на себе ярлик "порохобот" та перейшов на рідну українську мову — "порохоботи" почали відсіюватись.
При цьому я завжди підкреслював, що підтримую політику діючого Президента України, високо оцінюю досягнення на міжнародній арені, хоч і критично ставлюсь до помилок у внутрішній політиці, але іншої альтернативи діючому Президенту і Головнокомандувачу не бачу. Втім, і вішати на себе народжений чєкістами термін "порохобот" не бажаю. Я запропонував термін "центрист-державник", щоб підкреслити, що ми — за Державу Україна, за централізовану владу (та й центристи це не ліві чи праві). Але "кураторы порохоботов" категорично не сприйняли цю ідею, бо "ніпанятна".
Звісно ж кацапам "ніпанятна"!
Адже термін "центрист-державник" підкреслює ідею відродження Української Держави з усіма "вытєкающімі": Воля, Нація, Державність, українська мова, Незалежність!
А Кремлю цього не потрібно. Кремль не бачить Україну Державою!
Згодом і взагалі у мене почалась ціла низка проблем, коли я виступив на захист рідної української мови.
Центрист-державник — це "порохобот" свідомої людини.
Центрист-державник — за національну державну політику української України, за Державу Соборна Україна, а не за "єдіную страну", в якій Українцям буде відведено місце десь там в кутку у сінях...
Власне, це навіть на краще, що "порохоботы" не сплюндрували термін "центрист-державник".

Та, на жаль, доволі багато дійсно свідомих громадян, котрі симпатизують державницькій політиці і прагнуть перемоги Україні, легко стали обзивати себе терміном "порохобот", не замислюючись, звідки виросли ноги й роги у терміна, і що не всі топові блоґери можуть бути справді нашими, українськими.

Дійсно, якщо уважно аналізувати діяльність так званих "ЛОМ-блоґґєров-порохоботов", то не можна всіх під одну гребінку гребти.
Є топ-блоґери, які ведуть тільки суто аналітичну діяльність і ні до чого не спонукають, як, скажімо, обидва Пономарі: один пише економічні огляди, інший солодкі позитивні аналітики, котрі, може й виглядають як патока з усіма цими вітринами, анакондами й пательнями-скавародкамі, але такий позитив теж потрібен суспільству — люди прагнуть і повинні вірити в нашу Перемогу.
А є категорія "ЛОМ-блоґґєров-порохоботов", котрі мають ширше поле діяльності, і тут теж всі різні: якщо той же Мирослав Олешко влаштовує вдалі полювання на коллаборантів і сепаратистів з передаванням їх даних до бази "Миротворець" — це корисна справа, але є "ЛОМ-блоґґєры", котрі вже роздмухують якісь українофобні тези, "языкосрачі", оголошують "охоту на вышыватніков" — ось це вже кепська категорія ЛОМіков, зовсім не на користь їх дії... (Згадувати про дрібних українофобних узкоязычных троллєй взагалі не варто, як би там сильно не тужились деякі саратовські торгаші зі своїми "языкосрачамі" — ти ж не "ЛОМ-блоґґєр", вітёк, тож йди свёрла в коробочку складай чи заглядай у пододєяльнік паскудіну, під хвіст бобіку, чи що ти ще там полюбляєш робити, en masse, філолаґ ти наш. "Пєши єщо", фантазер із Кукуєво!) Вибачте, це була хвилька уваги постійному "чітатєлю" — воно вже півроку так чекає, що про нього тут хоч словом згадають, щодня у себе страдаєт, тепер упісяється від радощів! Або укакається, що ймовірніше.
Перепрошую за "ліричний" відступ. Отже, продовжимо.
Деякі швидкоруч розкручєні всілякими "обєрвалантёрамі" "руссцкаязычныє байцы із акопав" теж стрімко ставали "ЛОМ-блоґґєрамі", варто було лиш потанцювати на броні танку, заселфитись та оголосити "флєшмоб в паддєржку руссцкаязычных байцы із акопав" (яких там, як вони переконують, "70%"). Втім, пацаны обєрвалантёра вже й не згадують флєшмоб з кремлядськими вухамизадача выполнєна.
Цікавим зашкваром відзначився "ЛОМ-блоґґєр" під фейковим "іменем" "аллан лєвітов" що на початку війни заснував таку собі "базу данных сєпаратістов Троллєйбус", куди миттю потрапили ...всі україномовні користувачі з усіма коментарями, аккаунтами та іншими даними з соцмережі Фейсбук. Навряд чи ті, хто ховається за аккаунтами "аллан лєвітов" є Українцями і знаходяться в Україні. Це та ж ситуація, що й з "українським патріотом" на нікнейм "степан мазура", він же бойовик "ДНР" Сєрґєй Жук з позивним "Москва".
До речі, варто зауважити також, що не лише серед принципово "руссцкоґаварящіх" є ті, хто діє не зовсім в національно-державницьких інтересах України — є і україномовні користувачі та ресурси, котрі несуть зовсім не користь для Держави. Власне, це теж стара технологія чєкістів, маскувати свою аґентуру під україномовних та українських націоналістів — у минулому столітті вони перевдягали чєкістів в бандерівців, а нині все простіше — достатньо аватарку з кольорами українських прапорів встановити. Або створити псевдо-український сайтик. Є, наприклад, ціла низка псевдо-українських ресурсів, зареєстрованих на РФ, що позиційонують себе як "патріотичні". Про них легко знайти інформацію, при бажанні.

Аналогічна ситуація, як з "ЛОМ-блоґґєрамі", так і з інтернет-ресурсами, позаяк вже пішла за них мова.
Швидко найбільш проґресивні "ЛОМ-блоґґєры" почали створювати власні ресурси та блоґ-майданчики. Ці ресурси також стрімко стали відомі та розкручені: всілякі "Куля-ньюс", "Site.UA", "Буквы", "Пётр и Мазепа", тощо...
 

"Пьётр-і-Мазєпа"

"Пётр і Мазєпа", редактором якого є вже вищезгаданий українофоб і кацап віктор трєґубов, це аналог кацапського імперастичного "Спутнік і Поґром". "Пётр і Мазєпа" відверто позиційонує себе як "сайт русскіх националістов Украіны". Власником і засновником сайту з красномовною кацапською назвою "Пьётр-і-Мазєпа" є такий собі алєксандр нойнєц"совєтнік обєрвалантёра" юрія бірюкова, колишній посіпака "ґосподіна януковіча" (як називав хряка цей ґнойнєц), прихильник "руссцкоґо міра", відкритий россійсько-фашистський імперіаліст. Товаріщ ґнойнєц пишається своїм члєнством в россіянських ультра-правих імперських організаціях, тісно дружить з низкою кацапських імперастів, зокрема, в друзях ґнойнєца є власник вищезгаданого "Спутнік і Поґром" єґорка просвірін.
Українців кацап ґнойнєц відкрито ненавидить та готовий "дєґуманізіровать".

Зверніть увагу на конструкцію назви "Пьётр-і-Мазєпа" — "царь і прєдатєль" з точки зору кацапів.
Семантика подібного словосполучення вибудовує асоціятивний ряд, граючи на протиставленні усталених кацапських тез: ось "вєлікій царь-батюшка-пабєдітєль" і "ґєтьман Мазєпа прєдатєль".
"Пьётр-і-Мазєпа" — "царь і прєдатєль" — "пабєдітєль і прєдатєль" — "пєрємоґа і зрада".
Зрозуміло тепер, звідки народжуються всі ці кремлядські термінології? "Зрада, зрадофілы, зрадоёбы" — українською мовою такі ідіологеми не утворилися би, позаяк базуються суто на кацапському матюжжі та кацапській семантиці. А ми ж пам'ятаємо, як кацапи полюбляють "чьтоб пакарочє": "стачком, нарком, НКВД, ЛОМ, зрадоёб"...
Зрозуміло, чому не варто так легко підхоплювати ці кацапські термінології про "зраду і пєрємоґу", навіть якщо всі ці принципово "руссцкаґаварящіє" пишуть чи вимовляють їх показово українською.
Там же, в головах цих "руссцкоязычных лідєров мнєній" народжуються такі терміни, як "вышыватнік, шароварщіна, куґуты, куґутня, раґулі, мовнюкі, строчєвышытыє", тощо.
 

"Мы нармальна атносімся к укрáінцам і к укрáінскай мовє, мєжду прочім владєєм літєратурнай мовай, en masse, проста нам удобнєє ґаваріть па-русцкі на радном языкє і нє нада нам навязывать сваю мову!"
"Пусть укрáінцы сначала саздадут чьто-та канкурєнтнаспасобнає, а то ні языка нармальнава, ні історіі, ні культуры, ні музыкі, нічєво нармальнава нєт, і ваабщє абасралісь..."

 

"Абасралісь"

Отже, дійшла черга до українофоба та языкатого маніпулятора трєґубова.
Українофоб віктор трєґубов вважає, що попередні покоління Українців "обосралісь"!

《 ...большинство из тех, кто изображён на наших деньгах и героизирован в наших учебниках. Они все обосрались. С разной степенью проявленного в процессе героизма, но обосрались. Мы — пока нет.》

У відповідь українофобу трєґубову очільник Українського Інституту Національної Пам'яті Володимир В'ятрович зауважив:

《 Дуже зухвало вивищувати себе над людьми, які віддали своє життя, за те щоб ми отримали шанс не обісратися. Дуже далеко від розуміння того в яких обставинах довелося вигрібати нашим попередникам.
Певен, якщо так пихато будемо ставитися до них, то точно обісремося. І точно не потрапимо ні на купюри, ні в підручники. Тому, що підручники і купюри будуть іншої держави.》

Марна спроба — кацап Українцеві не друг, хоч як не додавай його у френди. Дивно бачити у френдлистах таких свідомо проукраїнських Українців як пан В'ятрович і пан Гайдукевич низку відвертих українофобів на кшталт цього трєґубова — а потім притомне вельмишановне панство дивується українофобним висловлюванням кацапа і українофоба, котрого додали у френдлист.
Хіба з ворогами, котрі готуються нас, Українців, знищити, можна дружити?
Доки одні дивуються, ніби не помічали всі ці три роки відвертої українофобії трєґубова і подібних йому персонажів, інші табунцем бігають по коментарям на захист українофоба. Промайнув навіть якийсь україномовний посіпака з верещанням "А по суті".
А по суті — зрадників і ворожих посіпак разом з ворогами вішали на сусідніх гілляках ті, хто "абасраліся".

Власне, сама "статья" трєґубова, як і кожна його писанина, писалась лиш заради цього одного абзацу і месседжу — "хахлы абасралісь — мы, руссцкіє, нєт! Хахлы абасралісь, но руссцкіє пабєдят!" — решта в тій писанині є лиш мріями пихатого кацапчика про те, як оні побєдят і в руссцкой украйнє на купюрах і в учєбніках напєчатают мармизу трєґубова — руссцкоязычноґо байца із акопав, заґанятєля хахлов пад шконку і астраумнава афтара мемчіка "садок вышнэвый волохатый"!

Така зверхність є типовою для більшості кацапів, котрі не вважають Українців навіть за людей. І кацапа трєґубова лише приведено як зразок типового кацапа й українофоба. Цей "заґанятєль хахлов пад шконку" підкреслено страждає нарцисизмом, змішуючи у своїх сентенціях "самолюбованіє" та люту ненависть до Українців і тим самим є чудовим для спостереження екземпляром українофобного кацапа. Воно буде пишатись "трємя высшимі абразаваніямі", пересипати, немов гівно крісталами сваровскі, свою писанину "очєнь умнымі словамі" — вкраплювати англійські, французські слівці чи латину: "відітє, какой я умный, нє то чьто вы, сєлюкі" — але при цьому воно буде лишатись "заґонятєлєм под шконкі" і звичайним кацапом.
Дивись не надірвись "заґанять под шконку" Українців, кацапчік, бо пуп розв'яжеться і срака відпаде!
Лиш погляньте, як кацапський вюнош со взором ґорящім хизується перед такою ж кацапкою єкатєріной золотарёвой та паствою своїх чітатєлєй: там і "заґнать под шконку фаріоноподобноє раґульё", і "нєоґумбольдтіанство"(!) — мовляв, "оні нє знают чьто такоє нєоґумбольдтіанство, это то чьто вышывата называєт "гэнэтычный код нации". раґульё, вам нэ збагнуть!" — приблизно такими сентенціями щоразу підкреслює свою архіразумность абладатєль трёх высшых!
Українську кацап використовує лиш як інструмент висміювання і принижень Українців, звертаючись "мовой холопов і сєлюков" з пропозиціями "скуштуваты хуя панству".
Ну, в якості прикладу, за яким принципом кацап будує свої сентенції:

Кацапчик насправді вельми страждає, мучається. Адже багато на красівую жизнь нє забашляєш, працюючи редактором і мальчіком-на-побєґушках у дрібної кремлядської шістки ґнойнєца та кропаючи статєйкі на "Пьётр-і-Мазєпа". Ну й справді, не йти ж на фронт воювати за Україну? Попозував трішки в уніформє, фоточки є, флєшмоб паддєржал, ксіву пробілі ґнойнєц і обєрвалантёр — пусть куґутня там ваюєт. До речі, кацап трєґубов ніколи не був на лінії фронту, він не учасник АТО, а фото цього "заморыша" у військовому однострої з військових зборів під Києвом, куди товаріща було призвано. З цієї фото й розкрутився мів про "руссцкоязычноґо байца із акопав трєґубова".
Ще перший-ліпший трєґубовскій висер втрапив під руки: Виктор Трегубов: какая странная всеобщая украинская нужда
Мастєр заґоловков. Хто може поєднати в купу слова "Українці, Україна, нужда, пєрдёж, абасралісь" — трєґубов.
《...украинская всеобщая нужда - она какая-то странная, аки пердёж и полтергейст. Её очень плохо видно, но очень хорошо слышно.》
Бачте, як мучається вьюноша — праклятыє хахлы багата живут, а воно, відітє лі, в съёмной двухшкє с женой, падчєріцей, котом і бєз рємонта. І на ресторан не вистачає навіть, ібо нє мажор і папа нє ваєнный.
Всьо просто — пацан красіво жить хочєт, а хахлы мєшают! Уєхать бы...
Ох, цей ізвєчный пролєтарскій комплєкс кацапа.
Чувак, ти б краще ремонтом власної оселі зайнявся, замість того щоб щодня писати українофобні статєєчкі.
А то, абасрался ти якось...

Але вітє трєґубову нєкаґда займатись ремонтом власної оселі, воно абідєлось і цілий тиждень вже бігає по всьому фейсбучіку й ретельно стукає на всі коментарі, де пишуть, хто воно таке насправді.

Тобто, наочний приклад звичайного кацапа, українофоба, стукача, ну а якщо вже поглянути на фізіономію цього обшморганого й обсмоктаного кацапчіка, то такий фахівець з фізіогноміки як доктор Ломброзо лишень-бо мовчки посміхнувся. 🙂
«Imago anĭmi vultus est!» — подумав би Чезаре Ломброзо, й подумки додав би — «Серун обісраний!»

Не дивно, що кацап трєґубов вкотре зневажливо висловився про цілі покоління Українців, мріючи про те, що в майбутньому "на купюрах і в учєбніках будут нє тє кто обосрался, а побєдітєлі!"
Україна переможе, звісно, і в підручники історії поруч з українськими героями всіх часів увійдуть і сучасні герої й переможці ─ але не "пабєдітєлі"!
І тим паче, не "руссцкаязычныє" кремлядські провокатори та українофоби трєґубовы.
А поки що "руссцкаязычныє" зухвало йдуть ва-банкЪ та, на жаль, в їх чорні роти все ще заглядає значна кількість Українців...
Відбувається повзучий реванш “русскоґоворящіх”.
 

Реванш "руссцкаязычных" відчувається всюди. І навіть ті, кого ми вважаємо Захисниками України, кому безмежно вдячні, кому віримо й готові довірити захист України в подальшому ─ не всі з таких захисників, виявляється, прихильно ставляться до Українців. Можливо для когось це буде неприємним відкриттям, але, на превеликий жаль, серед АТОвців є "прінципіальна руссцкаязычныє" і вони лютою ненавистю ненавидять ВСЕ українське.
Ось, один з яскравих прикладів ─ це скрін з фейсбуку доволі відомого учасника АТО, обличчя якого вельми примітне і часто потрапляло в об'єктив на цьогорічному параді 24 серпня... Сива борода, справжній воїн, до якого хочеться підійти й подякувати, щиро, від душі подякувати за захист України і Українців... Втім, невідомо ще, якою буде реакція на українську мову і вишиванку у "руссцкаязычноґо байца із акопав", котрий постить подібні картинки під теґом "ЯлюблюСвоюРаботу"?

То що, все як у 1918 році? Коли "руссцкаязычныє бойцы" українських частин УНР масово дезертували до "бєлоґвардєйцев" дєнікіна щоб врятувати свої шкури та прийняти участь у кривавій бані, влаштованій кацапами в Києві?
Тоді теж кацапи так українських немовлят за ніжки хапали і вбивали на очах у розтерзаних матерів...
Схоже, деякі реальні "руссцкаязычныє байцы із акопав" знову готові вбивати Українців за українську мову, вишиванку і ось так хапати немовлят за ноги, весело гогочучи "Я люблю сваю работу!"
А то, "ішь, чё удумалі куґутня, трєбут ґаваріть на іх мовє!"
Ось які у нас деякі "защітнічкі"...
 

Бідкається Світлана Поваляєва — поетеса, письменниця, журналістка, мати двох бійців АТО:
《 Мишебратья тусують Андріївським узвозом і плюють Українцям в обличчя: “ґаварітє нармальна, я нє панімаю вашей “мовы”!
І наше слово “мова” — з їхніх чорних ротів лунає гірше за каботажний мат, як усвідомлена і найгірша образа.
"Руссцкоязычный рєванш" — ось що цього літа в повітрі носиться...》

Саме так! Кацапи з особливою ненавистю вимовляють, ні, випльовують з перекошеними мордами — "мова", "свідомыє", "нєзалєжнасть", "нєзалєжная", "майданутыє", "бандэравцы", "Шухєвіч", "пєтлюравцы", "Мазєпа"...
Коли москалю зауважити, що слово "свідомыє" це зовсім не матюк, а в перекладі з української на їх штучну говірку означає "сознатєльность", то кацапську пику ще більш корчами покорчить. А коли вже підкреслено й спокійно зауважити, що українська Україна і Українці переможуть кацапів, то взагалі істерика почнеться.
 

¡Venceremos!

Не переймайтесь, кацапчики.
Ми невсеремось — ми переможемо!
Проте в нашій українській Перемозі навряд чи буде місце для кацапів. Бо переможемо ми кацапів!
А щоб кацапи, котрі зараз "вумнічають", змогли дещо усвідомити собі (осознать по-вашему), є невеличка порада: візьміть, кацапчики, молоток і ̶с̶в̶є̶р̶л̶о̶ цвях на шість (ґвоздь большой) та забийте в свої дерев'яні голови, аби затямити дещо. (Якщо нє смоґётє затямити — на гвіздок можна просто вішати ватнік).
Найбільш затяті вороги України, як відкриті так і приховані, за давньою українською національною традицією будуть гойдатись на гілляках!
Бо ж — москаляку на гілляку! 🙂
Не забули? Ні, звісно ж, ви, кацапи, не забули.
Тому на гілляках гронами будуть висіти кацапи по обидва боки яворів — ліворуч погані кацапи, а праворуч хороші кацапи. По обидва береги Дніпра. І на збудованій Стіні вздовж нового кордону з Мордором теж розвісимо кацапьё — через одного — плохой-хороший.
Вгадайте, хто до яких кацапів належить?
🙂
 

А нам, Українцям, вже час нарешті усвідомити.
Досить вже заглядати в чорні кацапські пельки і "внімать каждому слову" тих, хто завтра прийде у вашу хату вас вбивати! А вони вже до цього морально готові!
Час позбавитись від комплексів меншовартості й згадати, що кацапські метастази вразили Україну вельми сильно, особливо на сході й півдні, куди після Голодомору та геноциду Українців ешелонами завозили кацапську наволоч, нащадки котрих, включно з нащадками тих, хто винищував Українців, сьогодні зухвало рассказывают как хахлы абасралісь, как послє іх пабьєды руссцкіє патріоты будут рісовать на купюрах і в учєбніках історіі свої кацапські пики пабєдітєлєй...
Кацапи, руссцкаґаварящіє — всі ці нащадки совєтських окупантів — гібридні окупанти, і вони ніколи не лишать нас в спокої!
А гарний окупант — мертвий окупант!
Ба, більш того, взагалі вже треба усвідомити, що триває війна, і ворог бажає нас тільки знищити — історія останніх 100 років про це яскраво свідчить! Занадто великою була за ці 100 років ціна Незалежності...
Нам важливо не повторити помилок минулого, щоб перемогти.
Тож, час усвідомлювати нарешті правила цієї війни:

✔ Хороших кацапів не буває.
✔ Гарний кацап — мертвий кацап!
✔ Побачив кацапа — вбий, доки кацап не вбив тебе!
✔ Ми звільнимо Україну від окупантів лиш тоді, коли будемо стояти по коліно в чорній кацапській крові!
✔ Хороший окупант — мертвий окупант!
✔ Москаляку на гілляку!
✔ Смерть москалям!

І це не заклик до дій.
Це просто потрібно запам'ятати. Прийде час і ці прості правила національно-визвольної війни необхідно буде знати.
Вчить і плекайте українську мову, зберігайте спокій, чистіть зброю й будьте готовими до захисту і оборони своїх родин, осель, своєї землі — нашої української України!
Україні Волю здобуваєм кров’ю!
 

СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
СЛАВА NАЦІЇ!
СМЕРТЬ ВОРОГАМ!
УКРАЇНА — ПОНАД УСЕ!
ЗА УКРАЇНУ! ЗА ЇЇ ВОЛЮ!
¡VENCEREMOS! ─ МИ ПЕРЕМОЖЕМО!

 


 

© Dmytro Dzŭba
2017.ІX.1
© «Порохівниця»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *