Перейти до контенту

Кров’ю стікаємо, але перемагаємо!

Кров'ю стікаємо, але перемагаємо!

 
День Соборності України — чи не найважливіше державне та історичне свято України, водночас з яким відзначається і День Незалежності — Першої Незалежності України, проголошеної 22 січня 1918 року.
Та ось вже 100 років поспіль триває Велика Війна, у вирі якої Україна...
Ціна Незалежності України за це століття невимірна, коштувала десятки мільйонів життів Українців...
І Україна все ще продовжує виборювати Волю, Незалежність та мріє про повне відновлення Соборної України...

Проте хижа кацапська орда знову намагається знищити Україну вщент!
І вже навіть риторичним є питання “Коли наїсться сарана?”, бо ця орда сарани не нажереться ніколи.
Ба, більш того, кацапська орда намагається перекреслити навіть будь-які свята Українців, чи то Різдво, чи День Соборності.

Третій рік вже триває війна РФ (Россії Фашистської) проти України.
Ніч, коли почалась війна, 30.ХІ.2013, передувала хоч і незначній, та важливій у новітній історії України даті — 1.ХІІ.1991 відбувся всеукраїнський референдум, підтвердивши Акт про відновлення Незалежності. Це навіть не державне свято, але саме під цю дату Кремль активізував механізм сьогодняшньої війни, ніби підкреслюючи: "Хотєлі уйті от Совєтской імпєріі? Нє пазволім!"
Жорстоке побиття студентів Євромайдану, ще дітей, розпочало війну проти України...

А далі — криваве Водохреща на Грушевського...
І саме в День Соборності 22.І.2014 проти Українців, що вийшли за Волю й Незалежність України на Майдан, вперше було застосовано бойову зброю...
Сміливі юнаки зі смішними дерев'яними щитами у велосипедних пластикових шоломах йшли проти озброєних силовиків...
Проти снайперів ҐРУ ФСБ РФ! Вже 18—20.ІІ.2014 ці кацапські снайпери розстрілювали Героїв Небесної Сотні...
«НЕБО ПАДАЄ!» — кричав Устим...

Орки невипадково почали вбивати нас саме у День Соборності...
Хоча все ще ця важлива історична дата для більшості громадян сучасної України, на жаль, не має важливого значення і мало хто усвідомлює важливість цієї дати та поєднання Дня Соборності і Дня Першої Незалежності, проте в Кремлі цей факт ох як усвідомлюють!
Українська письменниця, пані Оксана Забужко звертає увагу на це:

“Якось не часто згадується: три роки тому, на Майдані, вони невипадково почали вбивати нас саме в День Соборности (так, як нині на Сході обстрілюють на Різдво, і як завжди, від самого заснування своєї ЧК, атакували на свята).
День нашої слави — першому параду з'єднаних українських військових сил у Києві на Софійському Майдані 22.І.1919 на честь омріяної Злуки України — ця дата за задумом кремлівських "сценаристів" повинна бути вирвана, викреслена, заплямована кров'ю: День Соборності і Незалежності мав замінитись на "дєнь страха пєрєд Вєлікой Россієй". Тим терором нас не просто залякували — нам "закривалі" національний ґештальт.
А вийшло навпаки (воістину, "все, що не вбиває, робить нас сильнішими"!). І перші жертви цієї війни — "західняк" Ігор Вербицький і "східняк" Сергій Нігоян — наново ствердили своїми життями єдність України: смертію смерть поправши.
Як і всі інші, полеглі по тому. Тому що ця війна — і за соборність також: війна з кочівниками за свою землю.”

Війна... Сотні років війна, війна, війна...
І орки діють завжди однаково підло та підступно, щоразу доводячи, що кацапи це взагалі не люди...
Будь яке свято України, будь-які важливі українські дати кацапи намагаються "утопіть в крові", як, власне, вони сотні років топлять в крові Україну...
"Утопіть в крові" — це така ординська ідея, вони цим живляться...

Україну втопили в крові у буремному ХХ столітті...
Ріки крові... Десятки мільйонів життів... Україна захлиналась кров'ю, волала про допомогу, а увесь Світ відвернувся і робив вигляд, що нічого не відбувається... Європа і Світ мовчали...
Втім, Європа мовчала... І вкотре мовчить...

Але Українці повстають і знову виборюють свою Волю і Незалежність!
Адже Українці під час І і ІІ Визвольних Змагань стійко боролися за Свободу!
Кров'ю стікали, але перемагали!
І наші предки не програли!
Бо інакше б Кремлю не потрібно було починати сьогоднішню війну.
І їх нащадки виборюють Волю і Незалежність України гідно на сході України.
100 років минуло, час перемагати!

Герої не вмирають — Герої Небо тримають!
Кров'ю стікаємо, але перемагаємо!

Слава Україні! Героям слава!
Слава нації! Смерть ворогам!

© Dem'än Dzüba
© «Porohivnyçä»
2017.І.22