✠ “Тризуб Нептуна” ✠
День Військово-морської Державної Фльоти України

 
9 квітня 1918 року синьо-жовті Прапори України і прапори Військово-Морської Державної Фльоти України здійнялись над кораблями в Севастопольскій бухті.
Морське Міністерство Української Народньої Республіки оголосило відзначати 29 квітня днем Свята Української Державної Фльоти і разом з тим днем Свята Українського Чорного Моря.
До уваги Вельмишановнього Панства — документальний міні-фільм “Тризуб Нептуна”

II► “Тризуб Нептуна”

Про український прапор над Чорним морем у 1918 році дивіться у документальному фільмі «Тризуб Нептуна» — всього 20 хвилин достатньо для переусвідомлення, для приводу пишатись славним минулим та славними і свідомими предками, котрі були вірні Україні в набагато складніших умовах, аніж ми зараз…

✠ ✠ ✠

„29 квітня 1918 року був чудовий день. Севастопольський рейд вилискував як люстро. В годині 16-й флягманський корабель Чорноморської фльоти, лінійний корабель “Георгій Побідоносець” з наказу командуючого фльотою підніс сигнал:
„Фльоті підняти український прапор!“.
На більшості кораблів почулася команда: „Стати до борту!“. На цю команду, по-старому, як це було в бойовій Чорноморській Фльоті, не розбештаній ще революцією, стали моряки вздовж борту лицем до середини корабля.
«На прапор і ґюйс — струнко! Український прапор піднести!».
Під сурми і свист підстаршин-моряків злетіли угору матроські кашкети, піднеслися над цілою Фльотою синьо-жовті прапори і залопотіли в повітрі.
„Розійтись. Продовжувати працю!“ — пролунала команда.
Цей день, 29 квітня 1918 року, коли в годині 16-й ціла Чорноморська Фльота виявила свою приналежність до своєї матері-України, став найвидатнішим днем Української Державної Фльоти і святом Українського моря.“
— Лейтенант Святослав Шрамченко — активний учасник українізації на балтійському флоті в 1917 році, за часів Гетьманщини та Директорії — постійний ад'ютант морських міністрів Української Держави та УНР, в 1919 році деякий час виконував обов'язки морського міністра України.

“Піднесення Прапора України на Чорноморській Фльоті, 29.IV.1918”
Малюнок — сотник Армії УНР, художник-баталіст Визвольних Змагань Леонід Перфецький

29 квітня 1918 року над 70 бойовими кораблями, фортецями, 5 плавбазами, транспортною флотилією і 2-ма авіабригадами – учасниками Ⅰ Світової війни, замайоріли небесно-сонячні Прапори України!
З 1919 року 29 квітня відзначається як День Української Державної Фльоти і свято Українського Чорного моря.

Відтак, Чорноморський Флот колишньої Россійської Імперії став Чорноморською Фльотою УНР.
(за правописом того часу військово-морські та повітряні сили називались фльота.)

За тиждень до цього, в день, коли отаман Запорожців Петро Болбочан розпочав Кримський похід з метою визволення Криму від совєтсько-россійських окупантів ("большевиків") і виходом до Севастополя із проголошенням Чорноморського флоту українським, 22 квітня 1918 року, на виконання законів від 2, 4, 14 січня та 13 березня про флот УНР, Наказом командування Чорноморського Флоту було оголошено:

“…Всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народньої Республіки.
А тому наказ скрізь, де треба, підняти українські прапори…”

Ориґінальний прапор морського міністра Української Держави, затверджений у вересні 1918 року. Збережений лейтенантом Шрамченком

Того ж дня, 22 квітня 1918 року, в Одесі був створений Перший Український Гідроавіаційний дивізіон Чорноморської Фльоти, який налічував 20 гідропланів і став першою українською фльотською авіаційною формацією — Військово-повітряна Фльота України.
Отже, день 22 квітня 1918 року можна вважати днем народження української морської авіації.
Згодом Військово-повітряна Фльота України значно зросла і відмінно показала себе в боях Визвольних Змагань за Україну.

Станом на квітень 1918 року чисельний склад Чорноморської Фльоти України налічував 41 814 матросів, й 1 407 морських офіцерів. 75% особового й командного складу Чорноморської Фльоти України становили Українці.
Влітку 1918 року Військово-морська Фльота Української Держави вже складалась з трьох бригад лінійних кораблів, бригади крейсерів, трьох бригад гідрокрейсерів, дивізії міноносців та бригади підводних човнів…

Не зважаючи на подальший трагічний розвиток подій, день 29 квітня 1918 року зафіксував появу на міжнародній арені Військово-Морської Фльоти України, став справжнім тріумфом національної волі, славетною сторінкою ВМС України, на довгі роки ставши святом Українського Державного Флоту. Навіть після загибелі Військово-Морської Фльоти України наприкінці 1918 року в результаті чисельних зрад, недолугої політики соціялістів-політиканів, большевистської пропаґанди, втручання Антанти з передачею кораблів Озброєним Силам бєлоґвардєйського Юґа Россії — все одно, вірні України моряки залишились боронити Волю й Незалежність на суходолі, гинучи на полях бою зі Славнем «Ще не вмерла Україна!…» на вустах та до кінця виконуючи свій обов'язок перед Батьківщиною…

Боротьба за Україну в складі Дієвої Армії УНР, Перший Зимовий Похід, інтернування в Польщу в 1919, в ході совєтсько-польської війни друга спроба звільнити Україну від большевіков, знову інтернування по польським та румунським таборам у 1920, діяльність Військово-Морського управління в екзилі в Польщі… Рештки морської піхоти УНР, що зголосилися взяти участь у Другому Зимовому поході, загинули героїчною смертю разом із своїм командиром лейтенантом Білинським 21 листопада 1921 року в бою під Базаром з "красной армієй". З ліквідацією органів влади УНР в 1924 році було проголошено про розформування Військово-Морського міністерства.
Моряки, що вціліли у боротьбі за Державність, вийшли на еміґрацію…

Ілюстрації з книги Ярослава Тинченка „Військово-морські сили України 1917—1921“.
Художник — Богдан Піргач.

✠ Сайт присвячений флоту Української Держави та УНР

Слава Україні!
Героям слава!
✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

Постери з історичної арт-серії ✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»
Малюнки:
© Борис Піргач з книги Ярослава Тимченка «Військово-морські сили України»
Ґречна вдячність пану Богдану Піргачу за чудове відтворення однострою моряків Військово-морської Фльоти України в малюнках.
© «Porohivnyçä»
© Dem'än Dzüba
2017.IV.29