✠ Роман Шухевич ✠

 
30 червня 1907 року народився Роман Шухевич.

Роман Шухевич — головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА), генерал-хорунжий “Тарас Чупринка”.
Член галицького крайового проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН).
Голова Секретаріату Української Головної Визвольної Ради (УГВР).
Роман Шухевич мав псевда: “Тарас Чупринка”, “Дзвін”, “Білий”, “Роман Лозовський”, “Степан”, “Чернець”, “Щука”, “Чух”, “Тур”.

„Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах“
— Роман Шухевич, 5.ІІІ.1950

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

ЖИТТЄПИС РОМАНА ШУХЕВИЧА

Народився Роман Шухевич у місті Львові, на вулиці Собіщизни, будинок № 7 (сучасна вулиця Довбуша, будинок № 2, квартира належала Володимиру Шухевичу та його дружині Герміні) 30 червня 1907 року.
Батьки — Осип-Зиновій Шухевич та Євгенія Шухевич (дівоче прізвище Стоцька). Шухевичі належали до тих галицьких священичих родів, які протягом XIX століття сприяли українському національному відродженню. Його дід, Володимир Шухевич — непересічний педагог і етнограф світової слави, автор монументального п’ятитомного дослідження “Гуцульщина”. Завдяки творам народного мистецтва, що їх зібрав його дід Володимир, у будинку панував дух патріотизму.
Оселившись у Львові, Роман став свідком Листопадового Чину 1 листопада 1918 і утворенням 3ахідньо-Української Народної Республіки (ЗУНР) та героїчною боротьбою Української Галицької Армії (УГА) з польськими військами. У цей час його батько обіймав посаду повітового політичного комісара 3УНР в Кам'янці-Струмиловій.
Стрийко Романа (батьків брат, дядько) Степан Шухевич — став до лав вояків УГА, курінний отаман Леґіону Українських Січових Стрільців і один з найкращих тогочасних українських адвокатів.
З роду Шухевичів вийшла когорта політичних, культурно-громадських та військових діячів, що формували модерну українську націю та боролися за її державність.

Дитинство Шухевича минуло у містечку Краківці на Львівщині, де його батько працював у повітовому суді. 1914 року його родина переїхала до Камінки-Струмілової (тепер місто Кам'янка-Бузька), де Осип Шухевич обіймав посаду судді. Тут Роман Шухевич закінчив початкову школу.
Ще дитиною майбутній Провідник наслухався від свого діда Володимира, відомого дослідника Гуцульщини, про опришку Олексу Довбуша, і мріяв піти слідами народного месника. Ті мрії стали ще реальнішими, коли 11-літній Роман побачив у 1918 році в Кам’янці Струміловій синьо-жовтий прапор і запам’ятав зворушливі слова, що їх читав про „Червону калину” і вільну Україну його батько Осип.

Родинні військово-патріотичні традиції, прищеплені юнакові батьком Осипом та стрийком Степаном, зміцнив полковник Євген Коновалець — командант УВО, який у 1921–1922 роках разом з колишнім старшиною УГА Степаном Шахом деякий час винаймали у Шухевичів кімнату. Гімназист Роман неодноразово розмовляв із полковником та прислухався до його розмов, які мали великий вплив на формування свідомості й характеру майбутнього провідника. С.Шах згадує: „Ромко Шухевич цінував високо наше товариство і шукав його. Запрошував його до своєї кімнати не раз полковник Євген Коновалець і там вів з ним розмови“.

Після закінчення філії Академічної Гімназії в 1925 році (там належав до 7 юнацького куреня ім. кн. Льва) Роман Шухевич розпочав навчання у відділі архітектури Львівської Політехніки і успішно його завершив 1931 року. Юнак також успішно займався музикою та співом, а на початку 1930-х років став студентом заочного курсу музичного інституту ім. М. В. Лисенка по класу фортепіано. Музичний інститут закінчив також його брат Юрій. Разом вони виступали у Львівському оперному театрі, де Юрій співав під акомпанемент Романа. Улюбленими композиторами Шухевича були Ґріґ та Шопен.

Велику увагу Роман Шухевич приділяв спорту.
Він добре грав у баскетбол, волейбол і футбол, займався бігом, плаванням, лещатарством, кінним та планерним спортом.
На „Запорозьких іграх” 1923 року у Львові Роман Шухевич зумів поставити рекорди у бігу з перешкодами на 400 м і у плаванні на 100 метрів.

➥ Роман Шухевич — український скелелаз

У роки навчання у гімназії та в політехніці Роман Шухевич був активним членом «Пласту» (1-й курінь ім. П. Сагайдачного, 7-й курінь ім. князя Льва, 1-й курінь УСП (Улад старших пластунів) ім. Ф. Черника, 3-й курінь УСП «Лісові Чорти», 10-й курінь УСП «Чорноморці») та різних спортивних товариств. Ще гімназистом він був одним із організаторів пластового гуртка «Ясний тризуб» (1922), а пізніше куреня «Чорноморці» (1927). В одній із облікових пластових карток юнака йому дається така характеристика: „Найліпший з гуртка. Честолюбивий. Войовничий. Енергійний“.
Веселий спортовець, переможець „Запорозьких ігор” з бігу та плавання, затятий мандрівник „Шух“ заснував курінь «Чорноморці» українського Пласту, що дав початок морському пластуванню.

У 16 років Роман Шухевич вступає до Української Військової Організації (УВО), а відтак стає членом Організації Українських Націоналістів (ОУН). „Дзвін“ стає організатором нападу на совєтське консульство у Львові, експропріаційних актів, атентатів на польських шовіністів комісара Чеховського та посла сейму Голуфка, і безпосередньо здійснив замах на шкільного куратора Собінського. У 1935 році на Львівському процесі був засуджений. Вийшовши з ув’язнення в 1937 році засновує у Львові першу українську рекламну фірму «Фама». Непохитний революціонер Роман Шухевич фанатично вірив, що лише українська збройна сила завоює та захистити Українську Самостійну Соборну Державу (УССД). Він засвоїв основи військового мистецтва в польській армії, а поглибив знання та вміння під час спеціального вишколу в Данциґу й Мюнхені.

Як бойовий референт Крайової Екзекутиви ОУН Шухевич брав участь в організації низки заходів, спрямованих проти антиукраїнської політики польської влади, зокрема, атентату на міністра внутрішніх справ Польщі Перацького, організатора варварської пацифікації — масового нищення українських культурних і господарських установ та прилюдних катувань українського населення. Атентат виконав 15 червня 1934 у Варшаві бойовик ОУН Гриць Мацейко — „Ґонта“.
У червні 1934 року у зв'язку з убивством Перацького польська поліція провела масові арешти серед членів ОУН. 18 червня арештовано Романа Шухевича і згодом, 6 липня, заслано до концтабору у Березі Картузькій без достатніх доказів вини. Цей табір славився нелюдськими умовами життя в'язнів. Постійне знущання над арештованими, фізичне й моральне, стало системою і доведене було до тупого садизму.
На Варшавському процесі над ОУН (18 листопада 1935 — 13 січня 1936) Роман Шухевич виступав у ролі свідка. Усі свідки обстоювали право говорити рідною мовою. За таку поведінку головуючий суддя В.Посемкевич оштрафував їх на 200 злотих, а за привітання: „Слава Україні!“ — наказував покинути залу суду та карав однією добою ув'язнення. Тоді ж, на запит свого адвоката, що спонукало його до вступу в ОУН, він відповів: „Це був наказ мого серця“.
За вироком польського суду Р. Шухевича засудили на 4 роки ув'язнення, але згідно з амністією цей термін знизився до 2-х років.

Після звільнення у 1937 році Роман Шухевич проживав із родиною, яка на той час складалася з дружини Наталії та сина Юрія, у Львові на вулиці Косинерській, 18 а (сучасна вул. І.Карпинця). Родина перебувала у важкому матеріальному становищі.

Очевидно, що незважаючи на дві вищі освіти, "політично ненадійний" Роман не міг розраховувати на прийом на роботу в якомусь перспективному місці. Створена ним в березні 1937 року реклямна фірма (кооператив) «Фама» стала першою українською реклямною компанією в Галичині. Вона мала виконувати подвійне завдання — політичне й фінансово-економічне. Ця фірма стала легальними прикриттям для діяльності ОУН. Дуже скоро були створені осередки «Фами» у багатьох містах Галичини й Волині й навіть поза межами тодішньої Польщі. Працівниками кооперативи були переважно члени ОУН — колишні політв'язні, яким дуже важко було влаштуватися на роботу. Тепер вони отримували легальний заробіток і могли успішно поєднувати працю на фірмі з організаційною діяльністю.
Зважаючи на активний розвиток української кооперації на основі принципу „Свій до свого по своє“, клієнтура фірмі була забезпечена. Розвиваючи свою діяльність, Шухевич виявив неабияку креативність, проводячи несподівані рекламні кампанії та створюючи власний оригінальний стиль. Це теж стало запорукою фінансового успіху: Роман Шухевич став успішним бізнесменом.
Завдяки вмілому менеджменту фірма розрослась у розгалужене підприємство, і незабаром були зорганізовані й успішно працювали відділи оголошень у пресі, кінорекламі, друкування рекламних буклетів, виготовлення фірмових вивісок та рекламних щитів, рекламного оформлення вітрин (дизайн), організації рекламних виставок і ярмарків, виробництва мінеральної води, виготовлення "адресарія" (книги адрес установ і фірм) та власний транспортний відділ.

Ще за життя Євгена Коновальця у 1938 році розглядалася можливість призначення Романа Шухевича крайовим провідником ОУН на ЗУЗ замість Лева Ребета. Але, як згадував М. Ганушевський, „Шух“ відмовився від цієї пропозиції і запропонував замість себе Мирослава Тураша (В. Грабовський). Однією з причин відмови, на думку істориків, могло бути бажання Романа Шухевича пройти військовий вишкіл в Німеччині. Вважається, що в 1938 р. він закінчив спеціальні курси у Баварській військовій академії, хоч з приводу місця його навчання є інші версії.

КАРПАТСЬКА УКРАЇНА 1939 – Початок ІІ Світової війни для Українців
Коли у 1938-39 роках у Закарпатті виникли умови відродження Української Держави, поручник “Борис Щука” разом з побратимами Михайлом Колодзінським і Зеноном Коссаком увійшов до Головного Штабу “Карпатської Січі” та разом з іншими націоналістами-галичанами допомагав захищати рідну землю.

Розвал Польщі та нова політична дійсність висуває Романа Шухевича на позицію Крайового Провідника Західних Окраїн Українських Земель. Як член Революційного Проводу ОУН організує і очолює курінь Дружин Українських Націоналістів „Нахтіґаль“, який, після відступу большевіков, першим входить до Львова. Наступного дня, 30 червня 1941 року, сотник Роман Шухевич разом із Степаном Бандерою і Ярославом Стецьком бере участь у проголошенні відновлення Української Державності і стає заступником міністра з військових справ. Після арешту більшості творців Акту 30 червня, химерна воєнна доля кидає Романа Шухевича у Білорусь на боротьбу з совєтськими грабіжниками-партизанами. Тут після однорічного перебування нацистська команда ліквідовує курінь „Нахтіґаль“. На початку 1943 року Роман Шухевич поринає в гущу українського націоналістичного підпілля. Відтоді разом із Олексою Гасином, Дмитром Клячківським, Василем Івахівим, Василем Сидором, Олександром Луцьким та Дмитром Грицаєм творить підпільну Українську Повстанчу Армію (УПА).

У травні 1943 року „Тур“ очолює Бюро Проводу ОУН і стає керівником усієї національно-визвольної боротьби українського народу. У листопаді цього ж року майор „Тарас Чупринка“ стає Головним Командиром УПА. Перед ним виростають завдання, що їх міг осягнути лише дійсний велетень духу, характеру й розуму.
Роман Шухевич послідовно творить гордість української нації: дисципліновану, всенародну збройну силу, ім’я якій Українська Повстанська Армія.

Молоде українське військо воювало проти нацистських, совєтських і польських окупантів, а далі проти совєтсько-кацапської імперії зла — так званого СССР. Від повстанських куль гине шеф нацистьких штурмових загонів Люце, большевіцькі генерали Ватутін і Москаленко, заступник міністра оборони Польщі генерал Сверчевський…

Відділи УПА та боївки ОУН гідно захистили українське населення від лихоліття воєн, репресій і терору, коли у вирі ІІ Світової війни Україна опинилась між двох диктаторів та імперій, коли наша земля стала ареною боротьби за світове панування двох найбільших тоталітарних режимів в історії людства. Своїм героїзмом нескорені повстанці написали золоті сторінки новітньої української і світової історії.

На Великому Зборі Української Головної Визвольної Ради (УГВР), що проходив поблизу села Сприні на Самбірщині від 11 до 15 липня 1944 року Роман Шухевич з тодішнім псевдо „Роман Лозовський“ очолює підпільний уряд Воюючої України – Генеральний Секретаріат УГВР.

Роман Шухевич вже як генерал „Тарас Чупринка“, так як десятиліттям раніше Євген Коновалець, щоб пробудити приспану совість західного вільного світу у 1947 році висилає кілька сотень УПА рейдом у Західну Європу, які з важкими боями пробиваються аж до Баварії. Але та совість західного світу, як спала тоді кам’яним сном, так спить і сьогодні… Втоплену в крові Україну Світ волів не помічати ні по завершенню І світової війни, ні по завершенню ІІ Світової війни… Маємо на черзі ІІІ Світову…
Велика Війна триває…
 

Генерал Роман Шухевич говорив:

„Такої геройської боротьби взагалі не знає історія людства, в тінь пішли прославлені герої Термопілів. На героїзмі УПА і визвольно-революційного підпілля будуть виховуватися нові українські покоління.“

Роман Шухевич — автопортрет, 1948

Роман Шухевич
Деревовит, автор Ніл Хасевич (загинув 4.ІІІ.1952)

Як загинув Великий Командир?
Певних відомостей немає і до сьогодні.
5 березня 1950 року у бою із загоном совєтських спецслужб загинув головнокомандувач УПА Роман Шухевич — генерал Тарас Чупринка…
Полювання на Провідника очолив "ґєнєрал МҐБ СССР" Павєл Судоплатов, було задіяно 1000 чєкістів, що оточили село з криївкою Провідника.
Роман Шухевич прийняв нерівний бій і влучним пострілом встиг ліквідувати "начальніка управлєнія МҐБ УССР", проте загинув… Відомий совєтський кат НКВД\МҐБ\КҐБ і провокатор Павєл Судоплатов згадує, що він і ще з двадцять МҐБістів напали на будинок кооперативи у селі Білогорща (тепер вулиця Білогорща у Львові). В нерівному бою загинув Командир УПА та майор МҐБ. Подібну версію розказали багато пізніше зв’язкові Романа Шухевича Одарка Гусяк та Галина Дидик. Місцеві люди в Білогорщі ще й сьогодні розказують, що Генерал згинув у засідці, йдучи лісовою доріжкою з лісу до будинку місцевої кооперативи, приблизно там, де сьогодні стоїть пам’ятник Роману Шухевичу.
Місце поховання Великого Сина свого народу невідоме й досі…

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 
Кращім вшануванням Романа Шухевича є художній фільм «Нескóрений».

II► «Нескóрений»

 

✠ «Нескóрений»

«Нескóрений» — український фільм 2000 року про визвольну боротьбу УПА на чолі з Провідником Романом Шухевичем.
1950 рік. З кінцем Другої Світової війни на західних теренах України ведеться нерівна боротьба на два фронти: спочатку проти військ вермахту Третього Райху та диверсійних загонів НКВД СССР, а потім — самотужки у лютому ґерці з усією каральною системою Совєтскоґо Союза.
У Карпатах продовжують збройну боротьбу частини та невеликі боївки Української Повстанської Армії.
На чолі армії — талановитий командир, славетний генерал-хорунжий Роман Шухевич, знаний серед воїнів УПА як Тарас Чупринка. Саме долю цього командира покладено в гостросюжетну й динамічну основу фільму «Нескорений».
«Нескорений» — це вдала спроба художніми засобами донести до глядача правду про події воєнного та повоєнного часу на заході Україні. Історична точність, майстерна гра акторів, точна передача образів реальних історичних персон, сузір'я акторів...
Фільм вартий уваги!

Документальний фільм
про Головнокомандувача УПА Романа Шухевича

Документально-біографічна драма про життя і боротьбу видатного українського діяча, головнокомандувача УПА.
Автор сценарію і режисер: Тарас Каляндрук
Автором прослідковується його шлях з дитинства до останнього моменту життя - героїчної загибелі. Стрічка є першим комплексним дослідженням цієї теми, адже досліджує не лише біографію героя, а й історичне тло, на якому він ріс, формувався і діяв. Висвітлюються невідомі раніше факти, зокрема, знищення воїнами УПА соратника Гітлера фельдмаршала Лютце, боротьбу УПА на Кубані, секретні переговори совєтського командування з керівництвом УПА в березні 1945 року, участь Романа Шухевича в обороні Закарпатської України 1938 року та багато іншого. Із кадрів фільму оживає історія героїчної боротьби Українців за свою Державу. Доповнює портрет Романа Шухевича висвітлення його людських рис: відношення до сім”ї, друзів, соратників по боротьбі.
Фільм ламає всі стереотипи сприйняття історичної постаті Романа Шухевича, образ героя-борця за свою Державу однаково зрозумілий і близький для всіх громадян України і Сходу і Заходу. Саме тому він вартий демонстрації по всій Україні.

---

30 червня 2017 року вийшла у світ ювілейна марка на честь 110-ої річниці з дня народження Національного Героя, генерала, командувача УПА Романа ШУХЕВИЧА.
Марка випущена у серії "Наша марка".
Автор марки Олег Кіналь, автор куверту і штампу Андрій Пилюх.

➥ Роман Шухевич — 30 фактів

Для більшості Українців Роман Шухевич — Герой України, гордість української нації, приклад незламності у важких обставинах.
Слава Україні!!!
Героям Слава !!!

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

Постери з серії ✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

30 червня 2017 року — 110 річниця від дня народження Романа Шухевича

Матеріял укладено з відкритих джерел:
© «Молодь пам'ятає Романа Шухевича»
© «Герольдмайстер»
© Олег Кіналь
Укладач матеріялу — Дем’ян Дзюба
© Dem'än Dzüba
Tokmak, Zaporožžä, UKRAЇNA
© «Porohivnyçä»
2017.VI.30