Токмак: Гідність, ватність, соцмережі

 
Які настрої населення у ключовій прифронтовій Запорожській області? Достатньо проглянути в соцмережах місцеві групи і "паблікі", аби пересвідчитись, що все дуже кепсько... Суцільна анти-державна і анти-українська риторика користувачів, суцільне скіглення і обливання брудом України, чинного Верховного Головнокомандувача і навіть Захисників України!
Переглядати без заспокійливих чисельні "паблікі" міст Запорожжя, Мелітополь, Бердянка чи Токмак просто неможливо! Складається враження, що на Запорожжі переважна більшість населення — костурбата вата!
В якості експерименту йдемо в найбільшу й провідну групу міста Токмак.

Соцмережі є важливим інструментом в наш час, а особливо, якщо їх використовують в якості інструментів гібридної війни.
За допомогою соцмереж, як з різновидністю засобів масової інформації, ведеться активна інформаційна війна проти України та формується суспільно-громадська думка — населення активно налаштовують проти Держави Україна.
Під контролем антиукраїнських сил знаходяться не лише інформаційні медія та різноманітні сайти, а й публічні сторінки населених пунктів країни в соцмережах.

Чи не кожний населений пункт в країні має місцеві публічні сторінки в соцмережах. Зазвичай, це банальні звалища різноманітної інформації, котру викладають учасники цих груп, від новин міста і оголошень до обговорень подій в країні.
Відповідно, ці групи можна сміливо вважати своєрідним зрізом місцевого населення. Зрозуміло, що не всі мешканці населеного пункту є учасниками місцевих "пабліків" в соцмережах, лиш якийсь відсоток, втім, навіть за цією кількістю можна чудово прослідкувати за суспільними настроями населення даного міста.

Якщо порівнювати публічні групи міст заходу України з містами півдня України, різниця настроїв і про-українських симпатій одразу кинеться в око. В західних містах України мешканці більш свідомі й патріотичні громадяни України, на півдні радше навпаки.

На п'ятий рік війни квазідержавного утворення "РФ(россія-фашистская)" проти України, здавалося б, вже не повинно бути таких чисельних проявів сепаратизму й коллабораціонізму. Тим паче, у прифронтовій області, розташованій між двома окупованими теренами України, і яка нині першою знаходиться під ймовірним ударом россійсько-фашистського аґресора! Проте, ситуація кардинально протилежна і, здається, місцеві мешканці (не всі, звісно) займають геть не про-українські позиції...

Найгірша ситуація у "пабліках" на заборонених в Україні россійсько-фашистських соцмережах "однокласснікі" і "вконтактє" — там буйним квітом квітнуть метастази українофобії! Попри заборону цих россійсько-фашистських соцмереж в Україні, найбільш ватні користувачі все одно стирчать в цих соцмережах і, відповідно, місцеві "паблікі" також існують.
Цілком зрозуміло, що якоїсь української свідомості на ворожих соцмережах годі й шукати.
Поглянемо що у "фейсбуці".
В цій найбільшій глобальній соцмережі ситуація мало чим відрізняється від вищезгаданих соцмереж. Воно й не дивно, зрештою, враховуючи той факт, що ця соцмережа з 2011 року контролюється Кремлем. Втім, мова не про це.
Нам необхідно пересвідчитись в присутності патріотизму і підтримки України серед учасників однієї з місцевих публічних груп.

Для експерименту беремо не велике середнє місто обласного значення у прифронтовій Запорожській області. Так, прямо в географічному центрі — місто Токмак.
В місті Токмак мешкає 35 тисяч населення, ще 27 тисяч мешкає в районі, переважно етнічні Українці, мова спілкування переважно "суржик", але завжди переходять на "общєпанятний". Чисту українську мову в місті сприймають неоднозначно, озираються, можуть назвати "бандеравцем". В "пабліках" соцмереж настрої місцевих аналогічні, і місцева вата у віртуальному просторі почувається більш сміливо, навіть зухвало, з повною впевненістю у своїй повній безкарності.
В соцмережах Токмак має з десяток основних "пабліків", в середньому по три основних в "фейсбук", "ВК" і "ОК", де й тусуються більшість користувачів з цього міста.

Україномовних назв місцеві групи не мають взагалі.
Всі публічні групи українського міста мають назви мовою окупанта.
За деякими "пабліками" неприховано стирчать вуха відомих політиканів-сепаратистів, як, наприклад, за "пабліком" "Адекватный Токмак", в якому щодня особисто публікує пости новоявлена "ґолубіца міра" та "сєрая кардінальша партіі рєґіонав" юлія ковалєвская (ляховіч) (це фактична "смотрящая" артёма пшонкі). Звісно ж, всі пости "ґолубіци міра" носять не лише анти-державницький, а й українофобний характер, наприклад, 24.ХІ.2018, в День Пам'яті жертв Голодомору в групі "Адекватный Токмак" публікувалось старе відео "нового каналу" з бидлячім "юмарком", де принижується честь і гідність Збройних Сил України.

Найчисельніші "паблікі" Токмака мають від 5 до 7 тисяч учасників, активність виявляють зазвичай десяток-два користувачів як постійні автори постів і ще десятки два-три як коментатори.
В "пабліках" зазвичай викладають місцеві оголошення, тощо, хоча й часто публікуються анти-українські та анти-державні пости. Втім, адміни цих "пабліків" воліють "не помічати" такі пости й коментарі з відвертою анти-українською і кремлядською пропаґандою, натомість, коли хтось з учасників групи публікує щось про-українське і патріотичне, адміни цих груп можуть тишком-нишком видалити.
Відповідно, ці провідні публічні групи прифронтового міста прифронтової області формують погляди місцевих мешканців повною відсутністю будь-чого українського і навалою анти-державних постів, закликів "ідті на Кієв", скиглення про "власть бариґ" та "вайна выґадна палітікам, братскіє народы убівают друґ друґа".
Навіть прямі образи й приниження Захисників України адміни цих груп не видаляють!
Тобто, в місцевих "пабліках" превалюють загальноприсутні нині в соцмережах ворожі тези.
Все це негласно підтримується адмінами цих "пабліків".

Власне, така ситуація в усіх "пабліках" запорожських міст, в усіх публічних групах півдня і сходу країни.

Отже, проводимо експеримент.

20 листопада, в День Гідності і Свободи та у 5 річницю Майдану в публічній групі "Токмак Украина" (назва мовою окупанта) публікую привітання мешканцям міста з Днем Гідності.

Попереднє привітання з Днем Гідності від одного з учасників групи провисіло в цій групі рівно півгодини, доки один з ватних адмінів цієї групи тишком-нишком не видалив пост.
Скріню, роблю репост на свій аккаунт з коментарем про те, що цікаво буде глянути, як довго провисить це привітання.
Текст привітання беру з нашого ж сайту «Порохівниця».
Потихеньку пост в групі починає набирати вподобайки від поодиноких свідомих учасників групи. Загалом зібралось більше трьох десятків вподобайок. Що ж, з семи тисяч учасників групи хоча б три десятки патріотичних, це вже щось, а для цієї групи взагалі "рекорд"!

Ватніків довго чекати не довелось.
Все як завжди, банально й передбачувано: картинка з кремлядською тезою про "спасібо за нацизм і фашизм, за вайну, ко-ко-ко, братскіє народы", що закидує в коментар з Москви колись місцева мешканка і втікачка 1989 року народження.
Місцеві ватніки починають активно "лайкати", а найбільш зухвалі додають свої ватні сентенції. Ну і "дєжурный" троль з місцевих ватніків, котрі завжди присутні в таких "пабліках", починає "ісходіть на ґовно" чисельними брудними українофобними коментарями та картинками.
Звісно ж, адміни групи "не помічають" ватного шабашу ні після першої спроби звернути увагу, ні після другої, ні після третьої. Лише надвечір 26.ХІ, коли в країні приймалось рішення про введення воєнного стану, адміни групи нарешті вирішили таки прибрати увесь українофобний бруд під привітанням з Днем Гідності.
Скріншоти ватного шабашу додаються наприкінці цієї публікації.

Також з боку місцевої вати застосовувалась тактика, яку я називаю "тактика баранячого стада" — в оповіданні Джорджа Орвелла „Колгосп Тварин“ таку тактику застосовували для того, аби заглушити невдоволення чи пропозиції більш розумних тварин ферми: свині давали команду і отара баранів починала невпинно повторювати "Дві ноги — погано, чотири — хорошо! Бе-е-е!"
Одразу після публікації привітання з Днем Гідності, а через декілька днів, одразу після публікації двох постів про День Пам'яті жертв Голодомору із нагадуванням запалити Свічку Пам'яті, місцеві ватніки починали "піднімати" на верх сторінки будь-які старі пости методом написання в них будь-яких коментарів, або ж писати нові безглузді пости, на кшталт "подскажитє хорошую баньку" чи викладати якісь відео з "рассмєши коміка". В соцмережі "фейсбук" особливість публічних груп, на відміну від спільнот, полягає в тому, що в топ сторінки піднімаються пости, в яких триває дискусія, а "старі" пости опускаються вниз сторінки. Таким чином місцева вата активно намагалась опустити якомога нижче "нєнавістниє" для них пости про Голодомор чи Майдан (а в цій групі це мабуть перші і єдині про-українські пости).
Чисто діти, їй-бо!

Місто неляканої вати й сєпаратні!
Капець, там вата на ваті й ватою поганяють!
Половина мешканців — аборіґєни в фуфайках!
Відтак, що таке Гідність — в Токмаку невідомо.
Також, з сумом констатував, що Токмак — місто без генетичної пам’яті...

На мить публікації цього матеріялу, пости на роковини Голодомору [1] [2] ще були присутні в "паблікє", котрий я обрав для свого експерименту.
Проте, доводилось по декілька разів постійно звертати увагу головного адміна цієї групи й буквально тицяти носом в українофобні та анти-державні висловлювання й заклики.

Засновник і головний адмін групи "Токмак Украина" ховається за аккаунтом "Павєл Владіміровіч Чайкін" — це владімір шевченко — дуже "всєсторонняя лічность" — юрист мінюстиції, "адвокат", нардеп міськради, власник безлічі бізнесів, корупціонер, тощо, тощо, тощо. В Токмаку зареєстрований за адресою: вулиця Гоголя, 54\23. владімір шевченко відомий як засновник ЦРПМІ (Центр розвитку і підтримки молодіжних ініціатив) в Токмаку, керує разом з Владиславом Мікшею. Також є ключовою особою у місцевому осередку квазі-парії оліґарха-злочинця коломойскоґо "за майбутнє" разом з аскадом ашурбєковим.
владімір шевченко не приховує просовєтських симпатій.

Прояви українофобії та сепаратизму в цій та подібних місцевих групах всебічні. Будь-яке питання миттєво зводиться до обливання брудом і лайном України та всього українського.
Яскравий приклад.
Місцевий юнак, школяр, можливо, майбутній журналіст, публікує свої перші журналістські доробки. В одному з постів звертає увагу на неприпустимість спалювання хмизу й листя під багатоповерхівками по вулиці Василя Вишиваного.
Вулиця Василя Вишиваного — це найдовша вулиця міста Токмак і всієї Європи, яка до декомунізації назвивалась на чєсть володарскоґо. Коллабораціоністи у місцевій владі гралися з перейменуванням цієї вулиці, змінюючи наголос, аби лише не перейменувати. Зрештою, Київ вирішив надати найдовшій європейській вулиці ім'я на честь найщирішого патріота України Василя Вишиваного! Жити на вулиці Василя Вишиваного — честь для кожного свідомого Українця!
Але не для ватніків! Другий рік поспіль місцева вата корчами корчиться й скриготить зубами з приводу вулиці Василя Вишиваного! Це тепер маркер, за яким в місті дуже легко визначити ватніка! Як Крим! Як Більмак! Ти кажеш йому "вулиця Василя Вишиваного", а воно у відповідь скриготить зубами з перекошеною пикою "уліца валадарскава!". Місцеві ватні чиновники аналогічно "прінципіальна" "уточнюють" — "уліца валадарскава?" і тут же самі собі стверджують "уліца валадарскава!" та принципово прописують в документації цю совєтську назву замість існуючої назви вулиці.
В соцмережах все відбувається аналогічно. Всі місцеві принципово користуються совєтськими назвами вулиць, а якщо зробити зауваження, то починається загальний стадний ватяний шабаш з істериками. І в усьому зрештою винний Порошенко, ніби це він бігає ночами й підпалює хмиз попід вікнами та засрав місто по самі вуха сміттям.

Звісно ж, нереально зупинити ватні шабаші в групі, 90% учасників якої є ватніками, включно з адмінами.
Чому така впевненість у ватності адмінів? Ну, по-перше, раніше неодноразово зустрічалась позиція принаймі трьох адмінів цієї групи у ворожій соцмережі "вконтактє", де ця група почувається більш вільно та невимушено. І, до речі, головний адмін групи, що ховається за аккаунтом "Павєл Владіміровіч Чайкін", після першого зауваження образливо кинув у відповідь: "Ґруппа саздавалась тут на абщєствєнных началах послє запрєта на Украінє "Одноклассніков" і "Вконтактє"! Жалуйтєсь, єслі вам нє нравітся." Тож, позиція цілком зрозуміла. Зустрічались їх істерики й під час демонтажу істукана лєніну в місті Токмак. Ну і з нещодавнього, запам'яталась істерика членкині адмінгрупи цього "пабліка" і працівниці міськвиконкому Чаґовєц, котра за часів кримінальної окупації опікувалась місцевим осередком "молодых рєґіонов". Коли на День Захисника України 14 жовтня 2018 року на будівлі міськвиконкому вивісили баннер зі словами "Слава Україні! Героям слава!", товаріщ Чаґовєц в цій же групі (здається) найгаласніше верещала з приводу того, що "солнце закрылі! как работать в кабінєтє с закрытымі окнамі?" Хоча, баннер вивісили всього лише на святкові вихідні і вже з понеділка швиденько зняли, аби не "аскарблять чуйств сатрупнікав іспалкома". І хоча баннер закривав всього два вікна з чотирьох в тому кабінеті, але товаріщ Чаґовєц ще тиждень верещала з приводу того, що в Токмаку на місьвиконкомі вивісили баннер зі словами "Слава Україні! Героям слава!"

Ач, як корчами покорчило місцевих ватяних аборіґєнов!
Це ж треба, „Слава Україні! Героям слава!“ на День Захисника України вивісили на держустанові, ісполкомовських аж покорчило! Від совєтських гасел "слава кпсс" десятиліттями нікого не корчило!

Відтак, серед адмінів цієї групи навряд чи могли "затєсаться" свідомі громадяни України з патріотичною позицією, позаяк ватніки воліють перебувати в зручній для себе ватній атмосфері.
Тож, не дивно, що в цій групі тишком-нишком видаляються якісь про-українські пости і "не помічається" відверта анти-українська пропаґанда. Лише з появою настирливого "бандерівця" адміни цієї групи побоялися видалити опубліковані мною три про-українські пости і після декількох нагадувань таки видалили треди українофобних коментарів. Щойно я перестав проявляти активність в цій ватній групі, знову стали "не помічатись" ватні коментарі від учасників. Хоча, варто зауважити, що трішечки сміливіше почали публікувати хоч щось про-українське нечисельні свідомі учасники цієї групи.

Також поява "бандерівця" в групі викликала своєрідну реакцію ватніків, учасників цієї групи. Більш розумні притихли зовсім, деякі мовчки "лайкали" ватні коментарі, але сиділи тихо. Більш тупі ватніки навпаки, впевнені у повній безкарності, почали активно обливати брудом Державу в коментарях і троллити.
Тобто, якби з боку Держави був контроль за проявами побутового сепаратизму, то більшість побутових сепаратистів все ж боялися би. Іншими словами, якби в Державі дійсно при владі була Хунта, то сиділи б ватніки тихіше мишей під віником!
А так, "маємо що маємо", як казав один "папередник".

Замість резюме — декілька ілюстративних скрінів (а їх по таким "паблікам" можна нарізати безмежно) і коротенький висновок.

І це всього лиш деякі скріншоти — лише результати попереднього вивчення сторінки.
Образно кажучи, потицяв паличкою — точно, тхне й смердить — гівно!
Всього лише день-два спостережень. На довше не вистачає нервів, позаяк від усвідомлення непрохідної тупості цього народу паморочиться в голові! І найстрашніше те, що всі ці особи мають електоральне право...
Зараз вся ця місцева вата вкупі з втікачами, що на початку війни цілим табуном на Москву гайнули з Токмака, аж курява піднялась, чекають і сподіваються що "чєрєз полґода рєжим шоколадноґо діктатора повалят і майданутыє за всё атвєтят!", а найбільш упороті готують "хлєб-соль встрєчать асвабадітєлєй"!
Це прифронтове місто Токмак прифронтової Запорожської області...
Свідомих Українців в цьому нещасному місті, заселеному кацапьём після Голодомору, лишилось зовсім мало... Переважна більшість населення міста, як, власне, і області, як, власне, всього півдня країни — костурбата вата!
OSINT-розвідкою зібрано інформацію щодо трьох найактивніших сепаратистів і передано до "Миротворця".
Особи та їх місцезнаходження встановити було нескладно.

Висновок простий: провідні місцеві публічні групи прифронтового міста прифронтової області контролюються коллабораціоністами. В першу чергу, про цей факт яскраво свідчить вищезгадана група "Адекватный Токмак", в якому щодня особисто публікує пости новоявлена "ґолубіца міра" та "сєрая кардінальша партіі рєґіонав" юлія ковалєвская (ляховіч) (фактична "смотрящая" артёма пшонкі). Ця особа, немов надєжда крупская, має свою газетку "Правда" з таким же совєтським шрифтом, і окрум газетки всю анти-державну маячню активно поширюють по місцевим група, як це було за часів кримінальної окупації і пшонного паханату, коли увесь медія-простір був забитий пшонкою.
Отже, "пшонный паханат жив" і сподівається на реванш!

За допомогою місцевих "пабліків" у соцмережах місцеві коллабораціоністи при владі з клану пшонки успішно формують необхідні для себе суспільно-громадські настрої. Яскравим прикладом є роздмухана істерія під назвою "Токмак - самый дєпрєсівный ґорад на Украінє", котру радісно підхопили всі ЗМІ України і РФ! (Докладно про це: „Токмак — штучна депресивність“)

На жаль, Хунти в Україні немає, СБУ не звертає (поки що) увагу на соцмережі, "А зря!"(©)
В кожному з таких місцевих "пабліков" сєпарів і ватніків — хоч греблю гати! Роботи — непочатий край! Тим паче, що знаходити та ідентифікувати більшість з них доволі нескладно — OSINT-розвідка в допомогу. Можливо, брак кадрів стоїть цьому на заваді?
Втім, ситуацію може змінити ведення воєнного стану, будемо сподіватись.