Як українська Холмщина
перетворилась на польську
“Землю Хéлмську”

Вельмишановне Панство, історико-освітній майданчик «Порохівниця» не лише знайомить Вас зі сторінками історії Великої Війни та відродженої історії України, але й з історією сусідніх теренів Європи.
Проте, в цій публікації розповідається не про сусідній "польський", а про український історико-етноґрафічний терен, окупований "добрими сусідами".
Як українська Холмщина перетворилась на польську “Землю Хéлмську” — розповість нам юний дослідник історії Олександр Бохан з Вінниці.

Чи є Холмщина "польською" землею?
(Спойлер: ніт!)…

Холмщина лишилась анексованою і окупованою так само, як Берестейщина, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина, західна Бойківщина, південні частини Гуцулії і Буковини, Стародубщина, східна Слобожанщина, Кубань і Підкавказзя…
Останнім часом стали забувати про окупований поляками історико-етноґрафічний Західний Терен України, відомий також як Закерзоння. Навіть до 100-річчя оборони Замостя УІНП в останньому ролику назвав українське місто Замостя "польським містом Зáмосць"… Не можна так легко забувати про втрачені етнічні терени України, де було винищено корінних Українців…

Олександр Бохан

Почну із епізоду, свідком якого я став у шкільні роки.
Вчитель історії дав завдання двом ученицям: знайти на настінній мапі України міста, засновані Данилом Галицьким — Львів та Холм. Львів знайшли швидко, Холм не подужали, здалися. Яким же було їхнє і моє здивування, коли вчитель зрештою показав розташування цього міста: поза межами України, у складі Польщі!
Особливий символізм цього міста в тому, що Данило засновував його не як звичайне рядове місто, а щоб розмістити там свою резиденцію. Тож Холм може похвалитися тим, що протягом 30 років був столицею Галицько-Волинської держави. Данило Галицький похований там. А іще саме в цьому місті народився український науковець, історик і політик, чиє обличчя тепер прикрашає 50-гривневу купюру — Михайло Грушевський.

Сьогодні ж Холм уже не “Холм”, а польське місто “Хéлм”, майже всі 60 тисяч населення якого — етнічні поляки.

То Холм — це Галичина чи Волинь?
Ні те, ні інше. Холм є центром окремого маленького історичного краю — Холмщини, західної сусідки Волині. Протягом століть край населяли етнічні Українці. Але, на відміну від інших західньо-українських теренів, Холмщина не зберегла свого українського характеру… Критичні зміни, що відбулися протягом ХХ століття в етнічному складі Холмщини, призвели до того, що Українців там майже немає.

А історично це чия земля?
Поляки та Українці мають різні погляди на це питання. Поляки наполягають, що іще за прадавніх дописемних часів терени майбутньої Холмщини були населені західно-слов'янськими племенами (пращурами сучасних поляків), і лише потім їх витіснили східно-слов'янські племена. Новостворені держави Польща і Русь воювали за цю землю в Х-ХІ століттях, територія переходила з рук в руки. Зрештою в ХІ столітті перемогла Русь, тож протягом трьох наступних століть регіоном володіли руські князі: спершу київські, потім волинські і галицькі.
В цілому можна сказати, що в ХІ-XVIII століттях Холмщина пройшла історичний шлях типовий для всієї Західньої України. Спочатку була Київська Русь, після її розпаду — Галицько-Волинська держава. Наприкінці нестабільного ХIV століття (протягом якого за ці землі змагались Литва, Польща і Угорщина) на Холмщині остаточно закріпилась влада польського короля на довгі 400 років, аж до ліквідації польської держави.

Тут у читача може викинути закономірне запитання. Холмщина була далеко не єдиним українським краєм, що протягом тривалого часу керувався поляками. Чому Галичина, Волинь, Поділля, правобережжя Дніпра змогли зберегти свій український характер, а Холмщина — ні? Коли вона зробила “поворот не туди”?
Поворотним для неї став 1795 рік — рік ліквідації Речі Посполитої, який назавжди розвів історичні шляхи Холмщини і решти українських теренів.
Що ж відбулося того доленосного року? Ослабла польська держава остаточно колапсувала, її землі були розділені між трьома сусідами: Російською Імперією, Пруссією та Імперією Габсбурґів.

“Ziemia chełmska” — адміністративна одиниця Королівства Польського — була розділена в 1795 році новим державним кордоном між імперіями Романових і Габсбурґів, який пройшов по річці Західний Буг. Правобережна, менш населена частина колишньої Холмщини увійшла до складу Російської Імперії, так само як і сусідня Волинь. Згодом вона навіть стала частиною Волинської губернії. Зараз це північна частина сучасної Волинської області. Можете пошукати на мапі такі маленькі містечка як Любомль, Ратне — тепер уже ніхто й не згадує, що колись це була Холмщина.
Що ж відбулось із лівобережною частиною Холмщини разом із самим містом Холмом? Вона… також через 20 років була приєднана до Російської Імперії. Але приєднана уже на зовсім інших правах. Тоді, в 1815 році Росії передали усю центральну частину Польщі разом із Варшавою, на цих теренах було створене так зване “Царство Польське”, посаду “царя” за сумісництвом обіймав російський імператор. В цій частині Російської Імперії діяли польська освітня й судова системи, діловодство велося польською мовою. Це різко контрастувало із тими територіями колишньої Польщі, які були приєднані до імперії Романових раніше. Волинь, Поділля, правий берег Дніпра — усі ці землі були оголошені “ісконно русскімі”, які "нарешті повернулися до законного власника — матінки Росії". На цих землях були створені звичайні "ґубєрніі", котрі не мали жодної автономії. На відміну від них, Холм протягом 97 років хоч і перебував номінально під владою російського імператора, але керувався поляками напівавтономного Царства Польського. За цей час все більше українського населення поступово переходило на польську мову. Ну а після заборони греко-католицької церкви розпочався активний перехід Українців до католицизму західного обряду. На початку ХХ століття на Холмщині католиків (Українців і поляків разом) уже було більше, ніж православних. Зрозуміло, яку “просвітницьку роботу” польські священики у своїх костьолах проводили із українськими вірянами.

Російсько-імперська влада схаменулася лише у 1912 році.
(Власне, Россійская Імпєрія активно готувалась до початку Великої Війни, тому "згадали" про етнічні терени України й Білорусі та, "на всякій случай", заходились їх виокремлювати з "Царства Польскоґо", жеби у 1914-му царь Ніколай-ІІ зміг звернутись до поляків з обіцянкою "воссоєдініть растєрзанноє тєло Польши, отобрав польскіє зємлі у нємцев і австрійцев". Паралельно Ніколай-ІІ оголосив "Чєрвоной Русью" терени Галичини, Волині, Холмщини, Надсянні, Лемківщини, Буковини і Рутенії (нині Закарпаття), та оголосив, що скоро "прідут освобождать і воссоєдінять с лоном Россіі-Матушкі!" — примітка — «Порохівниця»)
Тоді українські кола в Державній Думі Россії ініціювали виокремлення із Царства Польського територій із переважаючим українським і білоруським населення. Такими були визнані 3 повіти повністю і ще 8 повітів частково. Із них утворили нову маленьку губернію — Холмську (із центром звісно ж у Холмі), яку підпорядкували київському генерал-губернатору. За офіційною статистикою у населенні губернії Українці складали 50%, а поляки 30% (національність визначалась за рідною мовою).
Але дні Російської Імперії уже були злічені. Холмська губернія проіснувала лише три роки. У 1915 році її окупували німецькі та австро-угорські війська. Саме тоді регіон втратив свій етнічний український характер. Відступаючи, російсько-імперська влада прийняла дивне рішення: вивезти українське населення Холмщини! Були відселені дві третини Українців краю. Натомість нова окупаційна австро-угорська адміністрація сприяла переселенню туди етнічних поляків. (Це рішення пролоббіював через парламент Ерцгерцоґ Карл Штефан, який планував стати польським королем у цьому процесі утворення Королівства Польського — примітка — «Порохівниця»)

Фраґмент етноґрафічної мапи станом на 1933 рік
„Атляс України“ — Володимир Кубійович (1937)

Ну а по завершенню Першої Світової війни була створена незалежна польська держава, полякам силою вдалося здійснити окупацію Західньо-Української Народньої Республіки, і окупувати, відповідно, не лише Галичину, але й Холмщину, та сусідню Волинь. Проте, якщо поглянути на етнічну мапу міжвоєнної Польщі, то неозброєним оком помітний контраст між цими українськими етнічними теренами: майже цілком українська Волинь, і поруч із нею — майже спольщена Холмщина, де поляки складали вже понад 60%. А потім була Друга Світова війна, під час якої між Українцями і поляками вибухнув кривавий етнічний конфлікт. Він спонукав українське населення активно покидати терени із польською більшістю.

Після війни більшість західньо-українських теренів, зокрема й Волинь, були остаточно передані до складу "УССР". Але не Холмщина! (Хоча хрущов і намагався включити Холмщину, Надсяння і Берестейщину до складу квазіреспубліки "УССР", але сталін категорично не погодився — примітка — «Порохівниця»)
Новий "кордон" між Польщею і СССР знову пройшов по річці Західний Буг. А невдовзі по завершенню Другої Світової війни, у 1947-му, була підписана "угода про обмін населенням між Польщею і УССР". Акція "Вісла" стала остаточною крапкою в історії української Холмщини. Згідно з угодою Українці, що проживали з польського боку нового "кордону", підлягали відселенню до України.
Остаточну етнічну чистку відданих Польщі етнічних теренів України розпочали саме із нечисельних залишків українського населення Холмщини…

© Олександр Бохан
© Олександр Бохан — Як українська Холмщина перетворилась на польську “Землю Хéлмську”
Укладач публікації на «Порохівницю» — Dem’än Dzüba

До уваги Вельмишановного Панства:

Про польський геноцид Українців