В Токмаку на Запорожжі від імен
Василя Вишиваного і Марка Безручка
місцевих ватніків корчами корчить!

Токмак — це Україна? Безперечно!
Невелике місто Токмак на Запорожжі — це Україна, й це беззаперечно! Але є одне але…
В Токмаку від імен Василя Вишиваного і Марка Безручка місцевих ватніків корчами корчить!
П'ятий рік вже з миті декомунізації й перейменування вулиць в місті від українських назв місцевих ватніків та сєпар-"власть" шматує так, що аж вата шматтями всюдибіч розлітається!
При цьому, в Токмаку лишилось купа не десовєтізованих вулиць — що буде якщо й їх почати перейменовувати?

Токмак — місто-маркер

Токмак на Запорожжі — це місто-маркер, такий собі аналог "індексу борщу".
За подіями в цьому місті можна визначати хід подій в Україні. Практично все, що відбувається в Токмаку можна розповісти про будь яке місто України, але є одна суттєва відмінність. Токмак — еталонне місто! В Токмаку якщо люблять Україну, то по-справжньому! Якщо ненавидять Україну то теж люто! І лише в цьому нещасному місті до еталонного абсолюту доведено розкрадання бюджетних коштів "крєпкімі хазяйствєннікамі" — бо клан пшонки залишився при владі в Токмаку й після Майдану. Двічі вони видушували у Держави надання місту статусу депресивного з метою отримання мільйонних бюджетних коштів щоб миттєво розікрасти виділені на подолання депресивності багатомільйонні державні бюджетні кошти. Місто вщент розграбоване, зруйновано 120-річний завод, створена штучна "дєпрєссія" й замазали очі низькоякісною тротуарною плиточкою з підприємства "мера", котру той сам у себе купує за бюджетні кошти в 6 разів дорожче вартості плитки; все в місті належить кримінальній банді "крєпкіх хазяйствєннікав", в місті найбрудніша й найдорожча у Світі вода, в місті немає доріг, місто втратило статус районного центру, місто стрімко втрачає населення — всі притомні тікають з рідного Токмака, наче з окупації!…

Особливо боляче спостерігати за знищенням рідного міста тим, кому довелось втекти з цієї кримінальної окупації, кому довелось лишити рідний Токмак…

Токмак — це ще Україна?
Тризуб, врятований з РФ-окупації, над Центральним Майданом Токмака згасає — наче символізує згасаючу Україну в окупації зє-коллаборантів і риґів-реваншистів. І нікому немає діла до згасаючого Тризуба!
Населення в Токмаку стрімко деґрадує й дедалі сильніше ненавидить Україну, чому активно сприяє місцева сєпар-"власть" "крєпкіх хазяйствєннікав", постійно розбурхуючи та роздмухуючи антиукраїнські настрої через контрольовані групи-паблікі у соцмережах. Поза інтернетом такі ж антиукраїнські настрої розбурхує підктонтрольна "крєпкім хазяйствєннікам" місцева преса. Щоби народ менше думав про те, хто і як їх невпинно грабує.

Ватяні соцмережі Токмака

Поодинокі свідомі Українці Токмака вже не в силáх зупиняти ватяні істерики місцевого населення в соцмережах.
Власне, ця публікація є наслідком спостереження за місцевими групами-пабліками, де останнім часом знову відбувались українофобні роздмухування навколо ненависної для місцевих ватніків назви вулиці Василя Вишиваного.
Тож, наприкінці публікації буде велика добірка скріншотів, котрі "не горять", як відомо. Скріншоти варто все ж викласти, так би мовити, для історії, щоби було видно, хто що патякав. Бо у місцевих ватяних групах-пабліках зазвичай якщо й робляться вкиди з метою роздмухування, або якщо й публікуються свідомими містянами пости про те, хто такий Василь Вишиваний — ці пости довго не висять — ватяні адміни місцевих груп-пабліків швидко видаляють пости, а особливо про-українські.
Зрозуміло, що ватяні адміни місцевих груп ніколи НЕ видаляють українофобні коментарі, зате часто видаляють про-українські коментарі разом із видаленням свідомого Українця зі своєї ватяної групки. Спроби зауважень, скарг чи звернень до адмінів з боку свідомих Українців також показово іґноруються, і це в кращому випадку. Частіше адміни можуть включитися у "срач" та долучитися до українофобної травлі певного юзера, після чого викинуть з групи.
Власне, огляд місцевих груп Токмака вже проводив Макс Довгаль у 2018 році:
Токмак: Гідність, ватність, соцмережі.

Українофобні ватяні адміни найбільшої групи міста

Найбільшою ватяною групою Токмака керують відверті українофоби, тісно пов'язані з кримінальною "властью крєпкіх хазяйствєнніков": зокрема, сєпар павєл борцов ("павєл вікторовіч чайкін") — зам.начальника місцевого відділу соцзахисту, відомий хам і коррупціонер, сраколиз "мера іґоря вікторовічя", помічник "нардепа"-сєпара алєксандра рєпкіна (донецький екс-СБУшник, власник "пшонної" сонячної електростанції "Токмак-солар-енерджі"); Марина Таран — директриса Централізованої бібліотечної системи Токмака, вочевидь, також пов'язана з сєпар-"властью"; можливо до адміністрування долучається керівниця місцевої "золотой ісполкомовской молодёжи маладих рєґіонав" єлєна чаґовєц (вона ж "как надо" керує всіма "молодёжнимі паблікамі"); також до адміністрування долучена й "наша золотая маладёж" — Ігор Мірошніченко та Іван Фик ("Шнайдер") — адмін ватяної групи "дєпрєссівный Токмак".
Зрозуміло, що ЦІ ніколи не будуть давати слова Українцям!
Але оприлюднення вони бояться!
Тому варто вишкварювати.

До речі, після оприлюднення вищевказаної публікації „Гідність, ватність, соцмережі“ миттєво ватяні адміни найбільшої групи міста замінили назву мовою окупанта на українськомовну — на цьому й завершилась "українізація" цієї групи. Про-українських постів в ній як не було, так і немає, і не буде! І в решті місцевих вато-групах також.
Взагалі, опублікувати щось про-українське у місцевих групах Токмака (як і будь-якого іншого міста на півдні України) вкрай проблематично — про-українські публікації зазвичай навіть не проходять премодерацію, або просто зносяться вато-адмінами через лічені хвилини.
Неможливо у групах Токмака лишити привітання з українськими святами чи пост про якісь роковини в трагічній українській історії, чи реквієм до роковин Голодомору — все миттєво зноситься!
Практично всіма публічними групами Токмака керують затяті українофоби й прислужники місцевих криміналізованих можновладців-коллабораціоністів. В жодній з публічних груп Токмака абсоютно неможливо опублікувати будь-що українське!
"Нєнада нам тут вашей бандеравщіны! Ватэта нє наша вайна! У нас тут внє-палітікі! Парахабот!" — заходяться в істериках як учасники цих груп, так і ватяні адміни.

Певно, єдиною про-українською притомною публічною групою є «Справедливий Токмак». Ну і ще група воєнних волонтерів Токмака «Токмацькі Тенета Війни»
З про-українських сторінок Токмака наразі можна порадити: Токмацьке Об’єднання Воїнів АТО, Токмак «Пласт», Парафія Свв. Петра і Павла, м. Токмак, «Європейська Солідарність» Токмак і звісно ж — наша «Порохівниця».

Найсуттєвіші подразники місцевих ватніків

Тризуб, Визвольний Прапор, Василь Вишиваний і Марко Безручко — найсуттєвіші подразники для місцевих ватніків і сєпарів.

Перейменування вулиць в Токмаку не сприйняли.
Вірніше, свідомі Українці Токмака зраділи, звісно, але їх в місті ну дуже мало!…
А ось переважна більшість місцевого населення категорично не сприймає десовєтізовані назви вулиць, зубами чіпляються за все совєтське й завжди принципово-підкреслено називають совєтські назви та дратуються, якщо чують, скажімо, назву вулиці Василя Вишиваного.
"Валадарскава! Валадарскава!!!" — шиплять!

Ім'я Василя Вишиваного на місцевих ватніків діє як свята вода на нечисть.
Так само корчами корчить від імені леґендарного воєначальника, уродженця Токмака, генерал-хорунжого Армії УНР Марка Безручка, який у 1920 році врятував Польщу і Європу від совєтської окупації.

Ідея гідного вшанування Марка Безручка в рідному місті Токмак з нагоди 100-річчя оборони Замостя наштовхнулась на аґресивний опір місцевої сєпар-"власті" та місцевих ватяних мешканців! Тому, у рідному місті Марка Безручка вшанували ганебною "кладбіщєнскою пліткою" — на більше земляки не спромоглися!
Тим часом, до Бóярки повернувся полковник Армії УНР Марко Безручко! Щоправда, натомість в Запорожжі щойновідновлений на честь Марка Безручка стінопис знищено…
В Токмаку від імені свого ж земляка Марка Безручка місцевих ватніків навиверт вивертає: "НІНАДА НАМ ВАШЕВА ХАРУНЖЕВО!" — верещать й жбурляються власним лайном ватяні невігласи й манкурти.
Бо наш Запорожський край чи не найбільше постраждав від кацапізації, особливо під час совєтської окупації. Сюди було понавезено скільки окупантів з РСФСР і "рєспублік Саюза", що тепер Українці на Запорожжі наче в окупації! Ось і маємо наслідки — від всього українського корчами корчить місцеве змоскалене й покручене населення, а окупантів взагалі на шмаття шматує, аж вата шматтями всюдибіч розлітається!

Тризуб на честь полеглих земляків Захисників України з блакитно-жовтим Прапором України та червоно-чорним Визвольним Прапором України, встановлений на Центральному Майдані Токмака, як і встановлений над Майданом на будинку культури Тризуб, врятований з РФ-окупації у Севастополі, також неабияк як дратують місцеве ватяне "насєлєніє"! Вони все ще "оплаківают" ідол плюгавому сифілітіку, бо "лєніна свалілі", але шиплять немов гади гадські на Тризуб і червоно-чорний Визвольний Прапор України! Місцеві ватніки будуть "оплаківать лєніна" до скону, але жодної сльози не проронять за полеглими Захисниками України з Токмака, хоча всі вони були фактично діти… Ватніки навіть не зможуть назвати імен полеглих земляків…

При цьому, варто зауважити, що встановлені в містах Токмак і Молочанськ обидва Тризуби на честь полеглих земляків Захисників України були виковані руками молочанського коваля Сергія Ященка. Тризуби неабияк збентежили місцеве населення у соцмережах, і під час встановлення, і під час перенесення в Токмаку на інше місце. В одній з місцевих груп, де місцеві бентежились вартістю пам'ятника, пан Сергій Ященко в коментарі відчайдушно зауважив, що Тризуб створив сам, з власної ініціятиви, шануючи полеглих земляків, викував власними руками й силами і за власні кошти — всього 3000 ₴.
Уклінна вдячність панові Сергію Ященко за дійсно гідне вшанування Захисників України!
При цьому талановитий коваль воліє лишатись невідомим волонтером.
Це несправедливо — наш край має знати ім'я творця кованих Тризубів.

З інших джерел вдалось дізнатись, що дозвіл на встановлення символічної стели з Тризубом міськрада надала, але міський голова взяв з міського бюджету 14500 ₴ на заливку цементом металевого стовбчика і за умови, що частину робіт виконають працівники управління комунального господарства. Про це також у коментарях вихвалялись "ісполкомовські журналісти". Чи поставлено цей об'єкт на утримування міськради — наразі невідомо. Дивно хоч дозвіл на встановлення дали!
Щоби мати змогу встановити Тризуб, довелось прийняти умови місцевого "мера". Але, як бачимо, навіть і на цьому "крєпкій хазяйствєннік" вкрав…
Тож, символічний стовпчик скраєчку Центрального Майдану Токмака, який символізує стелу з Тризубом, фактично й насправді обійшовся у сто разів менше пластикових "сєрдєц" — всього в суму близько 3000 ₴ (три тисячі гривень), й це ті кошти, що були вкладені працьовитим ковалем.
Решту, зверх необхідного, вже з міського бюджету взяв "крєпкій хазяйствєннік". Собі. Такий собі "відкат" за те, щоби була можливість вшанування Захисників України Тризубом…
Але місцеві ватніки накинулись на Тризуб та на роботягу-коваля, який власними руками створив ці ориґінальні Тризуби на честь тих юнаків, які віддавали свої життя за Україну…
Як же ж корчами корчило місцеву вату костурбату, коли Тризуб було встановлено на Центральному Майдані! Ватніки пару тижнів корчились в усіх місцевих групах, верещали що їх обікрали, що "в ґородє куча друґіх проблєм", що "бандеровщіна нє прайдьот"!
Верещанню місцевих ватніків в соцмережах не було меж!
"Друґіх праблєм в ґорадє нєт?"
"Ватэта нє наша вайна!"
"Бандеровщіна!"
"УЖОС!!!"

А ось на дешевий кітчевий нéсмак пластмасових "сєрдєц" "Я ❤️ ТОКМАК" за 300000 ₴ (триста тисяч гривень) і на салютик за 50 000 ₴ (п'ятдесят тисяч гривень) місцеві ватніки воліли не звернути свій "правєдний ґнєв" й чомусь не верещали так галасно, хоча ці 350 000 ₴ було вкрадено з міського бюджету, тобто, з їхніх же кишень!
“Roten Herzen Dupen”, або “сєрдєчная любовь крєпкіх хозяйствєнніков”

Особливо епічно виглядає "крєпко-хазяйствєнная любовь" до Токмака на тлі обшарпаної стіни будинку культури на Центральному Майдані міста зі згасаючим Тризубом України…
Але ватнікам "наравяцца" ці "красныє жопы" — "фотозона" — тепер по аватаркам у соцмережах чудово видно "красножопових" місцевих аборіґєнов!
Ватніків в Токмаку, схоже, 90%…

Зустріти свідомого Українця в Токмаку можна з таким же успіхом, як капського білого лева чи білого слона — рідкість і неймовірна вдача!
Зі 100% гарантією зустрінете скоріш ватніка і сєпара!

Простий тест: якщо в Токмаку бажаєте дізнатись, ватнік перед Вами чи ні — почніть розмовляти українською й запитайте, як пройти на вулицю Василя Вишиваного та де знаходиться вулиця Марка Безручка?
І спостерігайте за реакцією.
Якщо писочок перекособочило та почало корчити корчами, якщо воно почало шипіти, верещати "Валадарскава! Валадарскава!!!" та бризкатись слинями й шмарклями — то це 100% ватнік! І вата шматтями всюдибіч розлітається!
Від імені Василя Вишиваного місцевих ватніків корчить особливо.

Василь Вишиваний і Токмак…

Можна до нестями доводити місцевому населенню Токмака, наскільки Василь Вишиваний був щирий Патріот України, що змалку, ще зовсім дитиною юний Ерцгерцоґ Австрійський Вільгельм фон Габсбурґ закохався в Україну до нестями, вивчив українську мову, писав українські вірші, з 20 років воював за Україну в шанцях Першої Світової війни пліч-о-пліч з Українськими Січовими Стрільцями й показово носив подаровану Українцями вишиванку під одностроєм та просив називати його Василь Вишиваний, воював за Соборну Україну, спільно із Запорожцями Болбочана визволяв наше Запорожжя від першої совєтської окупації, вже на еміґрації намагався звернути увагу західних політиків і монархів на Голодомор в Україні, відмовився співпрацювати з нацистами, зрештою, у 1947-му був у себе вдома у Відні, окупованому Совєтами, викрадений совєтськими карателями, вивезений таємно до Києва й замучений в катівнях НКВД…

Василь Вишиваний був щиро закоханий в Україну, закохався у волелюбне Запорожжя, у щоденниках і споминах найтепліше відгукувався саме про козацьке Запорожжя, про Великий Луг і Хортицю…

Можна до нестями доводити місцевим ватнікам, що Токмаку неабияк поталанило, коли з Києва надійшов наказ про перейменування найдовшої вулиці Токмака і Європи на честь Василя Вишиваного — це привід пишатися! Тепер би ще навести лад у місті, ту ж саму найдовшу вулицю Європи довести до гідного стану й потім вже заявити Світові, що у місті Токмак найдовша вулиця Європи названа на честь Ерцгерцоґа Австрійського і Патріота України! В Австрії знають про те, що в Токмаку найдовша вулиця Європи носить ім'я монаршої постаті Габсбурґів — представники Дому Габсбурґів читали публікації «Порохівниці», про що у особистому листуванні повідомив і дякував один з довірених представників Дому Габсбурґів в Україні.
Томаку поталанило й можна пишатись першим кроком до Європи! Проте…
Можна все це до нестями доводити місцевим, та намáрно…
Всі ці розповіді та доводи будуть марними…

У відповідь, бризкаючи слиною, будуть лише істеричні верещання та ватяні сентенції з пережовуванням якихось кремлядських мєтодічок, котрими вщент загиджені пусті ватяні голови цих ватніків.
Непозбувна тупість та інтелектуальна обмеженість "хомо-совєтікус" не дозволяють цим недолюдкам навіть приблизно осягнути історичну вагу й значущість постаті Василя Вишиваного!
Нічого слухати вони не хочуть! Ґвалтом намагаються закричати-заверещати!
"Кокоє атнашеніє імєєт к ґораду ваша ґаліцайская вишиванка?"
"Нінада нам тут вашу фошиздскую бандеравщіну!"
Вони люто ненавидять будь-що українське!…
І на Запорожжі таких ватніків більшість!…
І в Токмаку ватніків мабуть 90%…
І це жахливо!…

Тож, дедалі частіше виникає питання: а Токмак — це ЩЕ Україна?
А козацький Запорожський край — це ЩЕ Україна?
І від таких питань стає моторошо на душі…
І ці питання вже стають риторичним…
І це неабияк страшно…

————— • —————

Моніторинґ ватяних груп Токмака

Власне, нижче публікується добірка скріншотів з найбільшої місцевої групи, котрою керують "ісполкомовскіє крєпкіє хазяйствєннікі".
Спочатку — добірка ватяних істерик щодо Василя Вишиваного, потім — добірка ватяних істерик щодо встановленого Тризубу на честь полеглих земляків Захисників України.
Кому цікаво — переглядайте скріншоти. Хтось може зустріти й знайомі прізвища — і добре, якщо це імена тих поодиноких свідомих Українців Токмака, які намагались хоч щось доводити ораві істеричних місцевих ватніків. Ну й завдяки цим скріншотам хоча б деякі ватяні голови зафіксовано, бо попіднімались від безкарності, немов бур'ян.

Днями у найбільшій місцевій групі відбувся вкид з підозрілого, вочевидь, бот-аккаунту з провокативним питанням (можна подумати що за 4 роки "жіночка" не знає, яка найдовша вулиця міста названа на честь Василя Вишиваного). Пост провисів добу, й після появи нашого Максима Довгаля з «Порохівниці» з арґументованими відповідями та посиланням на публікацію про перейменування вулиці Василя Вишиваного в Токмаку — той провокативний пост з групи видалили вато-адміни.
Після спроби Макса Довгаля опублікувати в тій "ісполкомовской ґруппє" історико-освітню публікацію про перейменування вулиці Василя Вишиваного в Токмаку — пост не пройшов навіть премодерацію, сам аккаунт Макса Довгаля було викинуто з групи, а після оприлюднення результатів моніторингу в цій публікації аккаунт Макса Довгаля взагалі був заблокований ватяними адмінами найбільшої ватяної групи міста.
Дитсадок, штанці на лямках )))

Вочевидь, після оприлюднення цих скріншотів у місцевих вато-групах взагалі будуть миттєво вато-адмінами зноситись будь-які про-українські пости, щоби ми більше не мали можливостей ходити по "зоопарку" й спостерігати за цим "міром жыотных" та щоб не вишкварювали їх "мнєнія" скрінами.

Примітно, що в цих дискусіях свідомих Українців Токмака можна одразу визначити — люди пишуть українською мовою!
Натомість, ватяні невігласи пишуть мовою окупанта, причому, настільки безграмотно, що увесь їх рівень інтелекту одразу впадає в око.
Отже, почнемо з простого і дивного питання:

Згодом ще пані Оксана Кавун, вочевидь патріотична містянка, таки змогла опублікувати пост зі світлинами та історією Василя Вишиваного, під яким одразу ж здійнялась непозбувна ватяна істерика.
Якимось дивом той пост провисів аж три доби!
Коли бурхливе обговорення згасло — ватяні адміни тишком-нишком видалили пост!

Навколо назви вулиці Василя Вишиваного подібні ватяні істерики в місцевих групах відбуваються періодично й постійно.
Аналогічні ватяні істерики з переходом у ватяний шабаш відбувались у всих місцевих ватяних групах-пабліках і під час встановлення у 2017-му та перенесення в липні 2020-го кованого Тризубу на честь Захисників України.