✠ Дипльоматичне визнання УНР ✠

Не вірте, коли Вам розповідають про те, що УНР "ніким не була визнана", і що "нє было такой страны".
Українську Народню Республіку упродовж 1918—1921 років дипльоматично визнала 41 країна Світу, включно зі Священним Престолом Ватикану, що 100-ліття тому було найважливішим з визнань.

Спочатку почалась Велика Війна…
Потім, внаслідок цієї війни, почали розпадатись імперії — на мапі Європи з'являлись нові країни…
Першою Незалежність проголосила Фінляндія, наступною оголосила Самостійність Україна…
Майже одразу, в грудні 1917-го, на початку січня 1918 року, країни Антанти — Франція, а слідом і Велика Британія — заявили про дипльоматичне визнання щойнопроголошеної Української Народньої Республіки.
Одночасно почались складні мирні перемовини в Бересті між Україною і Осередніми Державами про виведення України з-під війни.
Берестейський Мир — перша мирна угода Великої Війни — вивів Україну на міжнародну арену як дипльоматично визнану Незалежну Державу.
Франція і Велика Британія вже відкрили свої консуляти в Києві та зав'язали дипльоматичні зносини з Українською Народньою Республікою.
Одна за одною країни Світу дипльоматично визнавали Незалежність України та відкривали свої амбасади й консуляти в УНР.
Залишалось закріпити кордони і Незалежність Української Народньої Республіки на Паризькій Мирній Конференції…
А потім Франція передумала…

Хроніка визнання України

22.І.1918 — проголошення Незалежності України!

• Антанта

В грудні 1917-го, на початку січня 1918 року Франція і Велика Британія визнали Українську Народню Республіку суверенною Державою.
21.ХІІ.1917 (3.І.1918 за новим стилем) — Французька Республіка від імені свого уряду заявила про призначення Жоржа Табуї Комісаром Французької Республіки при Уряді Української Республіки. 29.ХІІ.1917 (11.І.1918) Київ і Париж офіційно увійшли у дипльоматичні зносини.
9(22)І.1918 — Велика Британія слідом за Францією заявила про визнання суверенітету Української Народньої Республіки.

• Осередні Держави

Визнання УНР Державами Антанти з одного боку та Осередніми Державами з іншого мало дати змогу вивести щойнопроголошену країну з-під Світової війни, що була в розпалі, хоча і йшла вже до фіналу. Власне, під кінець Першої Світової війни з початком розпаду імперій вивести себе з-під війни прагнули всі новопроголошені країни, адже, зрештою вони не були учасниками війни, і не вони її починали. Втім, війна все ж була у розпалі…

Берестейський Мир — перша мирна угода Великої Війни — мав дати Україні і змогу вивести з-під війни новопроголошену країну, і отримати дипльоматичне визнання обох альянсів.
Під час доволі складних мирних перемовин Осередніми Державами дипльоматично була визнана Незалежність Української Народньої Республіки, це сталось 27 січня (9 лютого н.ст.) 1918 року.

29.ХІІ.1917 (11.І.1918) — Німецька Імперія з миті підписання Берестейського Миру визнає Незалежність Української Народньої Республіки та укладає дипльоматичні зносини з Центральною Радою України.
29.ХІІ.1917 (11.І.1918) — Австро-Угорська Імперія з миті підписання Берестейського Миру визнає Незалежність Української Народньої Республіки та укладає дипльоматичні зносини з Центральною Радою України.
29.ХІІ.1917 (11.І.1918) — Болгарське Царство та Османська Імперія з миті підписання Берестейського Миру визнають Незалежність Української Народньої Республіки та укладають дипльоматичні зносини з Центральною Радою України.

Українська Народня Республіка — сторона у підписанні Берестейського мирного договору.
В Берестейському Мирі Україна визнана як сторона перемовин, як суверенна і Незалежна Держава.
В зазначеному договорі визнавалась de jure Українська Народня Республіка, встановлювались її державні кордони, було закріплене рішення про початок проведення в повному обсязі дипльоматичних, торгівельних, політичних зносин між УНР й Німецькою Імперією, Австро-Угорською Імперією, Болгарським Царством та Османською Імперією.
Важливим було й те, що не тільки зміст, але й сама форма договору (підкреслення в преамбулі миролюбної ініціативи уряду УНР, визнання автентичності українського тексту договору та інше) виводили Українську Державу на міжнародну арену як повноцінного суб'єкта міжнародного права.

Вкрай важливо НЕ плутати Берестейський Мир і підписаний через місяць "брєст-літовскій мір", чим активно маніпулює московська пропаґанда.
➥ Берестейський Мир і “Брєст-Літовскій мір” — дивись не переплутай!
Берестейський Мир укладався Осередніми Державами з УНР, а "брєст-літовскій мір" укладався з РСФСР 3.ІІІ.1918 на вкрай невигідних для Совєтів умовах і БЕЗ дипльоматичного визнання терористичного квазідержавного утворення "Совєтская Россія"! Під час перших перемовин в Бересті УНР була визнана РСФСР як самостійна держава, совєтська делегація визнала право на самовизначення України, проте активно намагалась підсунути для участі в перемовинах псевдоделегацію неіснуючого ще квазіутворення "УССР" і схиляла делегації Осередніх Країн вести перемовини з підставними ляльками, котрі навіть українською не володіли! Саме через ці маніпуляції представники Німеччини і Австрії перервали подальші перемовини з совєтською делегацією і перенесли на пізніший час перемовини з ними окремо. Саме тому "брєст-літовскій мір" з РСФСР укладався вже 3.ІІІ.1918.
Совєтская Росія повинна була негайно вивести свої окупаційні війська з УНР, припинити першу совєтсько-українську війну, припинити будь-яку аґітацію і пропаґанду проти уряду, громад і установ УНР, укласти з УНР мирний договір.

• Совєтская Россія (РСФСР)
[невизнане терористичне квазідержавне утворення]

На перших перемовинах в Бересті Українська Народня Республіка була визнана як самостійна держава Совєтами, визнавалось право на самовизначення, але, як зазначено вище, через спробу маніпулювати та підсовувати псевдоделегатів неіснуючої квазіреспубліки "УССР", подальші перемовини з совєтською делегацією були перервані та перенесені.
3.ІІІ.1918 "Брєст-Літовскій мір" укладався Осередніми Державами з РСФСР на вкрай невигідних для Совєтів умовах і без участі УНР. РСФСР у тому ж таки березні 1918 в порушення домовленостей "Брєст-Літовскоґо міра проголошують у Харкові проголошується створення сателітної квазіреспубліки "УССР".
12.VI.1918, однак, згідно зі статтею VI договору "Брєст-Літовскоґо міра РСФСР від 3.ІІІ.1918 з Осередніми Державами відбулось підписання прелімінарного (попереднього) мирного договору між РСФСР і вже Українською Державою (Гетьманат). У преамбулі цього договору зазначено, що він підписується двома незалежними державами, хоча де-юре дипльоматичне визнання мала лише Україна і була частково визнаною у Світі, а РСФСР не була взагалі визнана жодною країною. У статті 4 цього договору говорилося про обмін консулами для захисту інтересів громадян. На цій підставі Українською Державою було засновано генеральні консуляти в Москві й Пєтроґраді та ще у 18 російських містах, де проживала значна кількість Українців. Також були відкриті й совєтсько-россійські консульські установи в 7 містах в Україні.
24.ХІІ.1918 вийшла постанова так званого "Народноґо Коміссаріата іностранных дєл РСФСР", де говорилося, що "послє аннулірованія Брєст-Літовскоґо мірноґо доґовора" так зване "правітєльство РСФСР" не визнає Самостійну Україну.

• Россійская Рєспубліка (РСФСР)
["Белое движение России"]

Визнання Гетьманської Української Держави керівництвом "Добровольчєской Арміі" Дєнікіна (пізніше "Вооружённые Силы Юга России") за умови союзництва України з "Белым двіженієм Россіі" та організації по Україні численних загонів "Добровольчєской Арміі" Дєнікіна.

• Польща
Королівство Польща: Визнання через обмін послами після підписання Берестейського Миру.
Польська республіка: Підписання Варшавського договору 1920 року.

• Святий Престол (Ватикан)
Фактичне визнання через призначення апостольського візитатора до України 1919 року.

• Аргентина
5.II.1921 уряд Аргентини ухвалив рішення про визнання Української Народньої Республіки.

Обмін дипломатичними представниками та заснування в Україні консульських установ у 1918—1920 роках:
• Азербайджанська Демократична Республіка
• Королівство Греція
• Грузинська Демократична Республіка (4.VII.1918)
• Королівство Данія
• Королівство Еспанія
• Королівство Італія
• Норвегія
• Персія
• Фінляндія
• Швайцарія
• Швеція

• Естонія • Латвія • Литва
Фактичне визнання закріплене в Політичній конвенції, підписаній на Ризькій конференції в серпні 1920 року.
• Королівство Румунія
Визнання й встановлення дипльоматичних зносин в березні 1918 року. Обмін послами. Підписання тимчасового економічного договору 26.Х.1918.
• Білоруська Народня Республіка
Однобічне визнання з боку БНР, призначення посла в Україну.

20.ІІ.1918 — Законодавча Рада Самостійної Кубанської Народньої Республіки ухвалила резолюцію про прилучення Кубані на федеративних засадах до Української Народньої Республіки.
22.І.1919 — Акт Злуки Соборної України у першу річницю Незалежності!
Українська Народня Республіка (УНР) і Західньо-Українська Народня Республіка (ЗУНР) злучились у одну Державу! До Соборної України вже були готові долучитися Кубанська Народня Республіка і Меджліс Кириму…

Україна прагнула налагодити добрі стосунки з урядами колишньої Російської Імперії — Крим, Кубань, Всєвєлікоє Войско Донскоє, Грузія, Азербайджан, Республіка Горців Кавказу, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія.
Центральна Рада встановила дипломатичні стосунки з чотирма державами.
30 країн визнали Україну за часів Гетьманату, 10 з них відкрили свої дипльоматичні місії, амбасади і консуляти у Києві; у 23 державах Україна мала своїх дипльоматичних представників в амбасадах і консулятах.
41 держава Світу визнала суверенну Україну упродовж 1918—1921 років.
Українська Держава (Гетьманат) встановила дипльоматичні стосунки з 12 країнами, відкрила за кордоном 50 консулятів і амбасад різних типів.
Україна прагнула налагодити добрі стосунки з нейтральними державами, а саме: з Голландією, Данією, Еспанією, Італією, Персією, Швайцарією, Швецією, вела з ними переговори.

В результаті міжнародного визнання, Україна в 1917—1920 роках постала як реально чинний суб'єкт міжнародного права. Її міжнародна правосуб'єктність реалізовувалася через укладання міждержавних угод, участь у міжнародних конференціях, а також через встановлення двосторонніх дипломатичних та консульських відносин.

Щоправда, існували певні складності в реалізації України як повноправного міжнародного суб'єкта. В першу чергу, це пояснюється внутрішніми проблемами державотворення, несприятливою позицією західних країн щодо українського питання та зовнішньою інтервенцією, що врешті-решт призвело до руйнації України. Проте підвалини, закладені міжнародною діяльністю Української держави в 1917—1920 роках, сприяли розвитку міжнародно-правового статусу сучасної України, яка з проголошенням незалежності стала повноправним суб'єктом міжнародного права.

Кривава "Entente" проти України

Польща остаточно так і не визнала тоді України.
Обмін послами і короткочасне визнання Пілсудським, але одвічна підступність ляхів перемогла.
Визнавати Незалежність України відмовилась і Франція на ганебній Паризькій мирній конференції 1919—1920 років.
До речі, на відміну від усіх країн, які проголосили Незалежність в ході Світової війни, починаючи з Фінляндії, України і країн Балтії, лише Польща чомусь не проголошувала Незалежності, хоча Россійская Імпєрія впала ще в лютому 1917-го. Королівство Польща смиренно лишалось в складі Россійской Рєспублікі, і навіть після її падіння, після "октябрьскоґо" заколоту большевиків, Польща все одно не проголошувала суверенітет. Невже ж поляки не бажали виборювати Незалежність, як Україна, Фінляндія, країни Балтії? Все пояснюється просто — поляки були вельми зайняті польсько-українською війною! Тому, швидко зреклись від визнання України і прагнули загарбати якомога більше теренів України, яке тут вже визнання. А незалежність і сама впаде у кишеню з волі Франції з офіційним проголошенням Світової війни. Відтак, свою "нєподлєжносць" Польща отримала 11.ХІІ.1918, у день офіційного проголошення Першої Світової війни.
Незабаром після першого визнання УНР, Польща відмовилась визнавати Україну, а вже з початком сепаратних переговорів з Совєтами в Ризі за спинами Армії УНР, яка в той час боронила і Україну і Польщу від совєтських окупантів, Юзеф Пілсудський тим часом уклав сепаратний "Ріжскій мір" і в березні 1921 року з мовчазної згоди Антанти Україну, Литву і Білорусь було пошматовано між Польщею та невизнаним терористичним квазідержавним утворенням "РСФСР \ Совєтская Россія"…

Такі рішення Франції і Польщі взаємопов'язані, позаяк Польща була фавориткою Франції, а Франція мстилась Україні за укладання першого мирного договору Великої Війни в Бересті. Закулісні інтриґи Франції з представниками "бєлоґо двіженія Россіі" (офіційно представники Россії не були запрошені на Паризьку мирну конференцію) та ставка Франції на Польщу, як на одночасний буфер проти Совєтів і Німеччини, підсилені амбіціями Франції помститися всім супротивникам у Світовій війні та приховати той факт, що саме Франція спільно з Россійською Імперією й роздмухали цю Велику Війну — всі ці фактори вирішили долю України за кулісами Версальського палацу. Ну а зовнішні фактори у вигляді чисельних окупантів ("красныє", "бєлыє", поляки, румуни), недалекоглядність і глупство тодішніх українських політиків і політиканів, зрада та соціялізм деяких зрадників на кшталт віннічєнка, большевистська пропаґанда, повальна отаманщина, деморалізація і руйнація Армії УНР, виснаженість Армії, втрата теренів, інфантильність населення, голод, епідемія тифу, "трикутники смерті", тощо — все це вкупі було низкою фатальних причин, які й призвели до остаточної втрати Державності й Незалежності України в 1921 році…

Наслідок цієї спільної кривавої "антанти" французів, ляків і кацапів страшний…
Україна втратила Державність і Незалежність, була пошматована, польські і совєтьскі окупанти влаштували геноцид та етнічні чістки, Совєти влаштували Голодомор…
Тим часом, Європа мовчала…
„Європа мовчала… І вкотре мовчить…“
А Велика Війна триває…

Недипльоматичний епілог

Як бачимо, міф про те, що УНР була "ніким не визнана" спростовується простим переліком країн, які визнали Незалежність Української Народньої Республіки, мали дипльоматичні зносини, взаємні амбасади і консуляти або фактично визнавали суверенітет УНР.
Натомість, терористичне квазідержавне утворення "РСФСР \ Совєтская Россія" було невизнане або частково визнане аж до листопада 1933 року.

Перше визнання терористичне квазідержавне утворення "РСФСР \ Совєтская Россія" отримало від Франції в 1923 році.
Хоча ще в грудні 1917-го Франція визнала УНР, вже в листопаді 1918-го Франція, проголосивши нарешті "нєподлєжносць" Польщі, почала визнавати "єдіную нєдєлімую россію", водночас утримуючи свого посла в Києві.
Яка суто французька непостійність, прямо як у закоханого Жульєна!
Францію цікавили насамперед борги Россійской Імпєрії, позаяк, роздмухуючи спільно Велику Війну, Франція суттєво профінансувала царя Ніколая-ІІ. Втім, Россійская Імпєрія впала першою у війні, Ніколая-ІІ з родиною вже повезли на розстріл большевікі, Совєти точно не збирались віддавати царські борги, котрі вдесятеро зросли через відсотки, а "бєлоє двіженіє" само потребувало грошей. І Франція чомусь вирішила, що віддати імперський борг має …Україна! Однією з умов можливого прихильного ставлення Франції до УНР на Паризькій мирній конференції було повернення царського боргу, ну хоча б половини. Звісно ж, що коштів Україна не мала, абсолютно!
Потім була невдала спроба висадки французького десанту Антанти в Одесі, але большевистський отаман Ґріґорьєв однією своєю кіннотою й парою бронепотязів до смерті налякав французів, і через цкй переляк ескадра Антанти так тікала з Одеси, що аж курява стояла над Чорним морем! І за цей провал інтервенції Франція чомусь образилась на УНР, хоча якраз УНР і страждала від совєтських окупантів.

З огляду на таку недипльоматичну поведінку Франції (що 100 років тому, що нині), мимоволі виникає й недипльоматичний сарказм.

Схотіла жабка визнати існування моря — квакнула, передумала й вирішила плигнути у своє болото — тричі квакнула! Бо ж в своєму болоті жаб'ячій хор пісень співає, кожна жабка вважає, що вся Європа зачарована цим жаб'ячим співом, та й взагалі — Франція це "перша скрипка Європи!" А деякі жабки взагалі звали себе "тиграми європейської політики"!
Проте, вибачайте, здалеку і з огляду на 100-річний хід Історії, воно краще видно, де в якому болоті які жабки сидять і як це болотяне "братство" в унісон квакає: з версальських і страсбурзьких очеретів, з Мазовєцкіх багнищ та з Мєщёрскіх болот!
І так вже понад століття!…

Взагалі, про події цієї сторічної Великої Війни можна розповідати нескінченно! Вже не одна публіцистика на «Порохівниці» висвітлює події Великої Війни, і ще не одна буде написана. Спростовуються міфи та усталені вже у історіоґрафії побрехеньки, розповідаються загальновідомі й маловідомі факти, часто у нетривіальному стилі, часто у великих довгописах, але ж це так цікаво!

Історія — найважливіша наука людства!
Відроджуємо справжню історію України!
Свої для своїх про своє!

А Україна була дипльоматично визнана 100 років тому, хочеться це комусь там визнавати чи ні.
Україну вже не раз намагались топити і у багнищах, і в крові…
Та не так станеться, як ворогам бажається!

Україна переможе!
Слава Україні!
Героям слава!