Берестейський Мир і "Брєст-Літовскій мір" — дивись не переплутай!

 
(27.Ⅰ.)9.Ⅱ.1918 відбулось підписання Берестейського Миру.
Берестейський Мир — перша мирна угода Великої Війни (Ⅰ Світової війни), яка дозволила дипломатично визнати Незалежність України.
"Брєст-Літовскій мір" підписаний 3.Ⅲ.1918 між Центральними Державами і квазідержавним утворенням большевиків "РСФСР — Совєтская Россія" на вкрай невигідних для останніх умовах. Різниця в часі між обома подіями становить місяць.

Важливо розрізняти укладений Україною Берестейський Мир і "Брєст-Літовскій мір" підписаний лише через місяць квазідержавним утворенням Совєтская Россія — це абсолютно різні процеси, які поєднує лише місце підписання.

Розплутуємо плутанину

Берестейський Мир і "Брєст-Літовскій мір" — все ще виникає плутанина.

По-перше, на жаль, навіть історики все ще використовують термін "Брест-Литовський Мир", плутаючи таким чином укладений Україною Берестейський Мир з "Брєст-Літовскім міром", що підписували Совєти окремо і через місяць.
Щороку, від істориків до мас-медія, всі пишуть про Брест-Литовський, а не Берестейський Мир!
От що буває, коли крадуть і стирають з історії українську назву міста Берестя.
По-друге, плутанину доповнює і ситуація з датами, позаяк саме в ту пору відбувався перехід зі старого стилю на новий стиль календаря. Від подвійних дат у пересічного читача майорить в очах і люди починають плутатись, хоча, насправді, розібратись з датами зовсім нескладно.
Окрім назви і дат суттєвий хаос у плутанину вносить і ворожа маніпуляція навколо схожих назв Брест-Литовський Мир і "Брєст-Літовскій мір", позаяк в москвинських та й західних джерелах назва Берестейський Мир все ще не використовується, а будь-які спроби повернути назву "Берестейський Мир" стикаються з ворожими спробами завадити цьому. Наприклад, у глобальній енциклопедії Вікіпедія йде постійно "війна правок" навколо назв вікістатей, і час від часу українську вікістаттю "Берестейський Мир" перейменовують в "Брест-Литовський мир"; ну а в москальскій версії вікі, звісно ж, термін "Берестейский Мир" взагалі принципово не використовується якраз з метою заплутати й підмінити поняття.
Отже, розплутаємо плутанину.

Берестейський Мир і "Брєст-Літовскій мір" — два різних договори, укладені в рамках одного історичного процесу — Берестейських мирних перемовин. До речі, ініціатором мирних перемовин виступили якраз Совєти, позаяк після "октябрьскоґо" заколоту 1917 року большевіки просто не могли контролювати ситуацію на Східному фронті, не мали ресурсів для ведення війни й сподівались виграти час. Центральні Держави погодились на ці мирні перемовини, вочевидь, до кінця не усвідомлюючи, що большевики їх затягнуть і зрештою спробують зірвати. Коли так і сталося, Центральні Держави уклали Берестейський Мир з Українською Народньою Республікою, яка приєдналась до мирних перемовин в їх процесі. А большевіків змусили підписати запропонований ними ж мир лише через місяць.

Берестейський Мир було укладено на українських етнічних теренах в українському місті Берестя.

Місто Берестя відоме головно Берестейською унією 1596 року та Берестейським Миром 1918 року.
Берестя на той час носило офіційну назву — Брест-Литовський (Брєст-Літовскій москвинським "язиком"), хоча місто знаходилось не на литовських етнічних теренах.
Українська назва міста — Берестя — це столиця українського етнічного та історичного краю Берестейщина. Але різні окупанти українських земель, звісно ж, мали свої окупаційні назви: поляки звали місто Бжеч-над-Буґєм (Brześć nad Bugiem), а коли Россійская Імпєрія захопила Польщу і, відповідно, окупувала українську Берестейщину, місто стало називатись спочатку Брєст-Літовскій, згодом Брєст-Літовск.
Проте, українське населення Берестейщини завжди називало місто Берестя справжнім іменем.

Розібратись з плутаниною просто: місто Берестя — етнічно українське місто станом на 1918 рік, розташоване на етнічно українських теренах в історичному краї Берестейщина, саме тому українська делегація наполягала на включенні в склад УНР етнічних українських теренів Берестейщини, Пінщини, Підляшшя і Холмщини, які й були визнані територією УНР. Питання українських теренів в складі Австро-Угорщини (Галичина, Буковина) було закладено в таємний додаток до Договору, Відень зобов'язався створити окремий Коронний край з українських теренів. Тобто, перший мирний договір Великої Війни відбувся саме на теренах України, в місті Берестя, яке в Россійській Імперії носило россійсько-імперську назву Брєст-Літовскій. Українці називали своє місто Берестя, або Берестя-Литовське, позаяк вже офіційною окупаційною назвою було Брєст-Літовск, та й близьке розташування до етнічних литвинських (литовських) теренів давалось взнаки. Але Українці вимовляли саме Берестя або Берестя-Литовське, Білоруси вимовляли Берасцє, але аж ніяк не "Брєст".

З огляду на плутанину з назвою, відповідно, історичний процес, що відбувався в Бересті 1918 року — перші мирні переговори Великої Війни — отримали офіційно назву Брест-Литовські перемовини, а укладені з УНР і пізніше з РСФСР мирні договори в західній історіографії іменуються як Брест-Литовський Мир (різними мовами відповідно).
Відтак, вже століття постійно відбувається плутанина між укладеним Берестейським Миром з дипломатично визнаною Українською Народньою Республікою, і укладеним місяць по тому "Брєст-Літовскім міром" з квазідержавним утворенням "РСФСР".

На жаль, все ще західні історики часто навіть не розрізняють Берестейський Мир і "Брєст-Літовскій мір", плутаються в делегаціях від УНР та "РСФСР", плутаються у датах і фактах, плутають справжню делегацію УНР і псевдоделегатів від СУНР ("Совєтская УНР"), котрих з Харкова привіз товаріщ лєв троцкій і котрі не володіли навіть українською мовою!

Отже, Вельмишановне Панство, давайте розгялнемо, в чому відмінність між Берестейським Миром і "Брєст-Літовскім міром".

Берестейський Мир

(27.Ⅰ.)9.Ⅱ.1918 у місті Берестя (Берестя-Литовське) підписано Берестейський Мир — мирну угоду між Українською Народньою Республікою з одного боку та з іншого — з Осередніми, або Центральними Державами: Німецькою Імперією, Австро-Угорською Імперією, Османською Імперією і Болгарським Царством.

Перший мирний договір у Першій Світовій війні 1914-1918 років. Берестейський Мир, відомий також як "Der Brotfrieden mit der Ukraine" ("Хлібний Мир") був одним з етапів переговорів у Бересті-Литовському між Центральними Державами і невизнаним квазідержавним утворенням большевиків "РСФСР — Совєтская Россія", загальним підсумком яких був вихід большевицької Росії з Першої Світової війни.
Втім, позаяк "Совєтская Россія" затягувала і неодноразово зривала хід перемовин з метою встигнути окупувати Україну, саме з Україною Осередні, або Центральні Держави першими уклали мир, як з Незалежною Державою!
Саме Берестейський Мир став дипльоматичним визнанням Незалежності України.
Ніким не визнане квазідержавне утворення "РСФСР — Совєтская Россія" мусило визнати Незалежність Української Народньої Республіки, після чого большевики перервали мирні переговори з Осередніми Державами, армії яких продовжили продовжили наступ на Пєтроґрад, і лише через місяць Совєти змушені були знову сісти за стіл переговорів та укласти мир на доволі невигідних для себе умовах.

Варто нагадати перебіг основних подій Берестейських мирних перемовин.
(Дати, виділені жирним шрифтом, наведено вже за новим стилем)

Берестейські мирні перемовини відбувалися в три етапи:
— від 9(22).ХІІ. до 15(28).ХІІ.1917;
— від 27.ХІІ.1917 (9.І.1918) до 28.І.(10.ІІ.)1918;
— від 1 до 3 березня 1918 року за новим стилем — підписання з "РСФСР".

— 24.ХІІ.1917 — український уряд — Генеральний Секретаріят — звернувся до воюючих і нейтральних держав із нотою про те, що Українська Народня Республіка є самостійною Державою і бажає вислати своїх представників на мирні переговори. Країни Четверного Союзу (Центральні Держави, Осередні Держави, Центральний Блок — у різних джерелах) погодилися прийняти представників УНР.
На першому етапі (22—28 грудня 1917) голова совєтської делегації А.Йоффе запропонував проводити відкриті засідання з правом публікації їхніх протоколів і обговорити умови демократичного миру "бєз анексій і контрібуций" згідно з лєнінскім "Дєкрєтом о мирє".

— 9.І.1918 — розпочалися Берестейські мирні перемовини за участю делегації Української Народньої Республіки

Як відомо, австро-угорсько-німецький блок поставив перед делегацією Совєтської Росії жорсткий ультиматум. Треба було підписувати мир. Відповідно до вказівки лєніна, товаріщ лєв троцкій запропонував у переговорах перерву з 18 по 29.І.1918 з тим, щоби совєтська делегація могла провести "консультації" із своїм "совєтскім правітєльством", щоб визначити, як поставитися до "тяжкіх условій міра", включаючи великі територіальні втрати. Крім того, затягуючи переговори, "Совнарком" бажав виграти час, сподіваючись на "пролєтарскую рєволюцию" в Німеччині і щоби завершити захоплення більшої частини території України, включаючи її столицю Київ, що давало би Совєтам можливість замінити делегацію УНР делегацією проголошеної наприкінці грудня 1917 року "Совєтской УНР", яка згодом стала квазідержавним утворенням "УССР" із "пєрвой сталіцей" в Харкові.
Большевікам нагадують їх же "Дєкрєт о мирє" і пункт про самовизначення народів, після чого участь делегації УНР совєтська делегація погоджується визнати: "Ми в цілковитій згоді з принципом визнання права кожної нації на самовизначення аж до цілковитого відокремлення, не бачимо жодної перешкоди до участі українських делегатів у мирних переговорах".
Отже, УНР була визнана як "Совнаркомом", так і Осередніми Державами та країнами Антанти (згодом в Києві було відкрито британську і французьку амбасади).

— 1.ІІ.1918 — до Берестя прибули представники совєтського Харківського "центральноґо ісполкома Совєтской УНР" єфім мєдвєдєв і васілій шахрай. Ці "шахрайські делегати" заявили, що "большая часть Украіны контроліруєтся совєтскім правітєльством Совєтской Украінской Народной Рєспублікі". Українською мовою ці "укрАінскіє дєлєґати" не володіли взагалі! Їм доводилось перекладати на "общєпанятный", а тексти українською від імені "дєлєґациі СУНР" вони просили написати українською одного з поляків, що був присутній на перемовинах.

— 3.ІІ.1918 — "нарком" совєтської делегації лєв троцкій заявляє, що в разі падіння Центральної Ради в Києві переговори припиняться, тут же отримує отримує радіо­граму про "побєду в Кієвє большевіков" та радісно оголошує про перемогу Совєтів та неправомірність ведення перемовин з делегацією УНР. Керівник німецької делегації Ріхард фон Кюльман приймає рішення залишити Берестя. Але згодом з'ясувалося, що троцкій збрехав! Насправді, заколот большевиків на "Арсеналі" було придушено силами Січових Стрільців. Совєти пропонують відправити представників від усіх учасників переговорів до Києва, щоб з'ясувати — чия влада в місті. Делегація УНР погоджується. Граф Чернін телефоном хоче узгодити з троцкім, хто поїде до Києва від Совєтів, проте троцкій відмовляється назвати прізвище представника і вирушати до Києва.
Стає остаточно зрозуміло, що большевики брешуть та всіляко затягують і зривають мирні перемовини.

— 9.ІІ.1918 — представники Австро-Угорської Імперії, Болгарського Царства, Німецької Імперії, Османської Імперії й Української Народньої Республіки підписують Берестейський мирний договір. УНР виходила з Першої Світової війни, її визнали Незалежною і рівноправною Державою. Західньо-українські землі Холмщина й Підляшшя входили до складу УНР. Німецька та Австро-Угорська імперії зобов'язувалися допомогти Центральній Раді звільнити територію України від совєтських окупантів. Центральна Рада мала постачати до Німеччини й Австро-Угорщини продовольство. Таємним протоколом передбачалося об'єднання Східної Галичини й Буковини і створення Коронного краю з автономією у складі Австро-Угорщини.

Берестейський Мир, відомий також як “Der Brotfrieden mit der Ukraine” (“Хлібний Мир”) був одним з етапів перемовин у Бересті-Литовському між Центральними Державами і невизнаним квазідержавним утворенням большевиків "РСФСР – Совєтская Россія", загальним підсумком яких був вихід большевицької "россії" з Першої Світової війни.
Втім, "Совєтская Россія" затягувала і неодноразово зривала хід перемовин з метою встигнути окупувати Україну.
Відтак, саме з Україною Центральні Держави першими уклали мир, як з Незалежною Державою!

Саме Берестейський Мир став дипльоматичним визнанням Незалежності України.

Упродовж 1918—1921 років Україна отримала дипломатичне визнання від 41 країни Світу, включно зі Священним Престолом Ватикану, що 100-ліття тому було найважливішим з визнань.

Укласти Берестейський Мир, який врятував молоду Українську Державність, дозволила затримка совєтсько-россійських загарбників у бою під Крутами.

Берестейський Мир на відміну від укладеного пізніше (3 березня 1918 року) "Брєст-Літовскоґо міра" з Совєтами, не містив у собі пунктів, принизливих або тяжких для УНР. Сторони відмовлялися від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, обмінювалися військовополоненими і зобов'язувалися відновити взаємні економічні стосунки…

Незалежність Української Народньої Республіки там же, в Бересті, мусило визнати й ніким не визнане квазідержавне утворення "РСФСР — Совєтская Россія", після чого большевики перервали мирні переговори з Осередніми Державами, армії яких продовжили продовжили наступ на Пєтроґрад, і лише через місяць Совєти змушені були знову сісти за стіл переговорів та укласти мир на доволі невигідних для себе умовах.

"Брєст-Літовскій мір"

Після того як в Бересті на перемовинах було викрито брехню троцкоґо про захоплення Києва большевіками та після невдалої спроби підсунути псевдоделегатів від "совєтской УНР", совєтська делегація перервала свою участь у перемовинах й стрімко покинула Берестя.

Позаяк квазідержавне утворення большевиків "РСФСР — Совєтская Россія" фактично усунулось від ініційованих ними ж мирних перемовин, 18.ІІ.1918 Німецька Імперія поновила наступ на Східному фронті. Війська Райхсверу стрімко просувались в напрямку Пєтроґрада, звільнивши від большевіків країни Балтії і половину Білорусі.
Коли німецькі війська вийшли до Пскова і передмість Пєтроґрада, ленін вже вимагав негайно прийняти німецькі вимоги, підписати мирний договір і дати збройну відсіч. Екстрений з'їзд партії большевіков прийняв рішення погодитися на мир з Німецькою Імперією.

Третій етап переговорів у Бересті відбувся 1—3 березня 1918 року.
Власне, це вже був фактичний примус большевіків виконати ініційовані ними ж мирні перемовини, довести їх до логічного завершення й підписати нарешті мирний договір.
Тепер Німецька Імперія диктувала набагато жорсткіші умови Совєтам, аніж у січні й на початку лютого. При цьому німецький уряд вимагав прийняти ультиматум протягом 48 годин, а ще через три дні підписати мирний договір і ратифікувати його у двотижневий термін.

Німецька преса вже відкрито глузувала з большевіків карикатурами, памфлетами й гуморесками.

„Trotzki lernt schreiben“ — „Троцкій вчиться писати“
Німецька карикатура 1918 року

„Russischen Bärenschinken“
„— Що сьогодні на вечерю? — Россійська ведмежа шинка!“
Німецька карикатура 1918 року

— 3.ІІІ.1918 — нарешті підписано "Брєст-Літовскій мір" між Центральними Державами і квазідержавним утворенням большевиків "РСФСР — Совєтская Россія" на вкрай невигідних для останніх умовах.

На відміну від укладеного Берестейського Миру з УНР, "Брєст-Літовскій мір" з Совєтами передбачав:
— від колишньої Россійской Імперії, після краху котрої утворилась Россійская Рєспубліка, відокремлювалися Польща, Литва, Естонія, Латвія і частина Білорусі;
— контроль Центральних Держав над Кавказом, зокрема, над нафтовими родовищами в Баку;
— невизнане квазіутворення "Совєтська Росія", котре повстало на місці "Россійской Рєспублікі", зобов'язане було сплатити Німеччині 6 000 000 000 марок! Параграфом першим статті ІІІ визначався порядок сплати суми в 1½ мільярда, де зазначалось, що Німецькій Імперії буде переведено 245 564 кілограмів чистого золота, а також 545 440 000 рублів кредитними білетами номіналом у 50, 100, 250, 500 і 1000 рублів п'ятьма внесками 10-го, 30-го вересня, 31-го жовтня, 30-го листопада та 31 грудня 1918 року. При укладенні фінансової угоди були враховані претензії Німецької Імперії на суму 7—8 мільярдів марок, які фактично визнала совєтсько-россійська сторона.
— невизнане квазіутворення "Совєтська Росія" зобов'язувалося визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Центральної Ради на території України й укласти з нею мир:
(стаття VI) "Брєст-Літовскоґо міра" (мовою ориґіналу):
…немедленно заключить мир с Украинской Народной Республикой и признать мирный договор между этим государством и державами Четверного Союза. Территория Украины незамедлительно очищается от русских войск и русской Красной гвардии. Россия прекращает всякую агитацию или пропаганду против правительства или общественных учреждений Украинской Народной Республики…

13.ХІ.1918 квазідержавне утворення "РСФСР" \ "Совєтская Россія" "анулює" "Брєст-Літовскій мір" — у зв'язку з капітуляцією Німецької Імперії у Першій Світовій війні.
"Всероссийский Центральный Исполнітєльный Комітєт торжествєнно заявляєт, что условія міра с Ґєрманієй, подпісанныє в Брєстє 3 марта 1918 ґода, потєрялі сілу і значєніє; доґовор і дополнітєльноє условіє, подпісанныє в Берлінє 27 авґуста і ратіфіцированныє ВЦИК 6 сєнтября 1918 ґода, в целом і во в всєх пунктах объявляются ліквідірованнымі. Всє обязатєльства относітєльно выплаты контрібуциі ілі же уступкі тєрріторій і областєй объявляются нєдєйствітєльнымі."
Під "анулюванням" "Брєст-Літовскоґо міра" Совєти мали на увазі не лише анулювання підписаного 3.ІІІ.1918 договору між Центральними Державами і квазідержавним утворенням "РСФСР", але й підписаний 9.ІІ.1918 Берестейський Мир між дипломатично визнаною Незалежною Українською Народньою Республікою і Центральними Державами (без участі квазідержавного утворення "РСФСР").

Двома днями раніше, в день офіційного завершення І Світової війни, 11 листопада 1918 року, квазідержавне утворення "РСФСР" \ "Совєтская Россія" розпочне другу війну проти України…

Берестейський Мир
чи "Брєст-Літовскій мір"?

Фактично з самого початку, ще століття тому, москалі почали маніпулювати на плутанині між Берестейським Миром і "Брєст-Літовскім міром".

Позаяк Франція була розлючена на Україну за перший мирний договір Великої Війни Берестейський Мир, та в цілому на "сепаратні переговори в Брест-Литовському", то на Паризькій мирній конференції країнами-переможцями вважались Франція, Британія і США, але не Россійська Імперія, котрої вже й не існувало. Тож, представників Россії офіційно серед країн-переможиць не було. Але неофіційно в кулуарах Версалю був присутній екс-міністр закордонних справ колишньої Россійської Імперії Сєрґєй Сазонов та представники дєнікінських бєлоґвардєйцев.
На ганебній Паризькій мирній конференції 1919 року россійські "бєлоґвардєйскіє" "гості і друзья" поляків, за спинами котрих стояли французькі політикани, переконували британську і американську сторони в тому, що УНР "большевіцкая" і укладений з Центральними Державами "Брєст-Літовскій мір" підписували ніби-то українські большевіки. Аналогічні тези розповсюджував по Європі россійсько-совєтський Комінтерн, розповідаючи байки про те, що насправді "Брєст-Літовскій мір" підписали з "Совєтской УНР". Ця плутанина ускладнювалась ще й тим, що Центральна Рада України позиційонувала себе як соціялістичний уряд, відтак, європейським політикам взагалі було складно розібратись, про яких українських соціялістів взагалі йде мова — про соціял-демократів чи про совєтських? Цим чудово скористались вороги України, особливо ті, хто чудово міг розрізнити соціялістів УНР від совєтських.
Тобто, знайомі нам нині методи гібридної інформаційної війни активно використовувались проти України й 100 років тому.
Наслідком стала поразка української делегації на Паризькій мирній конференції, звідки Українців буквально виставили за двері!

Кремль завжди успішно використовував цю плутанину!
Так звана "совєтская історіоґрафія" (вибачте, будь ласка) завжди намагалась заплутати все, що пов'язано з мирними перемовинами в Бересті, вкрай негативно висвітлювала укладання Берестейського Миру з УНР (намагаючись замовчувати або викривлювати у вигідному для себе світлі) і, відповідно, завжди, як в совєтські часи так і нині, використовуються терміни "Брєст-Літовскій мір", "Брєстскій мір".
Ніколи й ні за яких умов москвини не промовлять українську назву міста Берестя чи офіційну назву укладеного 9.ІІ.1918 Берестейського Миру!
Хіба що можуть використовувати термін "Хлібний мир", обов'язково при цьому підкреслюючи "унічіжитєльныє для Украіны условія" (забуваючи, звісно, згадати наскільки ще більш невигідними були умови "Брєст-Літовскоґо міра" підписаного большевиками через місяць.
Інколи "совєтскіє і россійскіє історікі" навіть згадують лєнінскій термін "похабный мір", використовуючи цей термін як узагальнений для всього процесу Берестейських перемовин, ініційованих самими ж большевіками.
Кремлядська пропаґанда використовує всі можливі зачіпки, аби заплутати пересічних людей у питанні навколо Берестейських перемовин: користуються з малообізнаності європейської та постсовєтської авдиторії в нюансах, з плутанини в датах під час зміни календарів зі старого стилю на новий, з плутанини в делегаціях, влаштованої під час перемовин Совєтами і, нарешті, активно використовують прийнятий на Заході термін "Брест-Литовський Мир" для підміни однієї події — Берестейського Миру, укладеного 9.ІІ.1918 з УНР на своє совєтське трактування "Брєст-Літовскоґо міра".

Чи змінилась ситуація за ці 100 років Великої Війни?
Ні!

Берестейський Мир і "Брєст-Літовскій Мір" — складнощі перекладу?

ТЕРМІНОЛОГІЯ

Щодо комплексу договорів, підписаних у Бересті 27 січня (9 лютого) 1918 року, як зазначає історик Віталій Скальський, існує певна термінологічна невизначеність.

У так званій "совєтской історіоґрафіі" (вибачте) існувало чітке розмежування між "Брест-Литовською угодою" та "Брестським миром". Під "Брест-Литовською угодою" розумівся комплекс документів, підписаних між УНР та державами Четверного Союзу 9 лютого (27 січня) 1918 року, а під "Брєстскім міром" — між "Совєтською Росією" та тими ж таки державами Четверного союзу 3 березня 1918 року.

При цьому важливим є конотації, якими наділялись обидва терміни.
"Брєстский мір" мав викликати позитивні емоції у "совєтскіх ґраждан", адже мир — це те, чого прагнули мільйони мешканців колишньої "россійской імперіі", і про "мір" завжди брехала "совєтская россія".
І звісно ж, в "совєтской історіоґрафіі" (вибачте) здебільшого використовувався термін "Брєстский мір", на відміну від "Брєст-Літовскоґо міра" в сучасній, вибачайте, "россійской історіоґрафіі".

Негатив же мав ініціювати термін "Брест-Литовська угода" ("Брєст-Літовскоє соґлашеніє"). По-перше, Брест-Литовськ — це внесення дисонансу у свідомість "совєтскіх ґраждан" (котрі усі знаюли, що Брєст — Бєлоруссія, а тому він не може бути Литовським). Освічені громадяни знали, що це дореволюційна, стара, "застаріла" назва Бреста, а отже, користувачі цієї назви є ретроградами і повинні асоціюватися із царським режимом.

По-друге, "угода" ("соґлашеніє") це не "мир". Вона має значно негативніший контекст. Хтось із кимось уклав угоду. Це майже змова…

Українська еміґраційна історіоґрафія була більш демократичною і передбачала використання різних термінів. Проте, віддавала перевагу вживанню терміну Берестейський Мир або "Берестейська мирова угода". Походження – від української назви Брест-Литовського — Берестя. Берестейський Мир зустрічається в Енциклопедії Українознавства та Українській Загальній Енциклопедії.

Практично не зустрічається назва "Хлібний мир" "Brotfrieden-1918" (як це є в німецькій і австрійській історіоґрафії), хоча останнім часом ця назва актуалізувалась у публіцистиці.

Отже, термінологічна невизначеність триває і надалі. В обігу перебувають такі поняття:

— Берестейський Мир (-а) мир/мирна угода/ мирний договір;
— Брестський (-а) мир/мирна угода/ мирний договір;
— Брест-Литовський (-а) мир/мирна угода/ мирний договір.
Найпоширенішим варіантом є "Берестейський Мир".
"Брестський"\"Брєстский мір" є маркером адептів "русскоґо міра" та рашистських псевдо-"істориків", для котрих українська назва міста Берестя є еміґраційним новотвором у кращому випадку, у гіршому ж їх просто корчами корчить.

Утім значно ефективнішим є використання дати. Це розставляє усе по своїх місцях.
27 січня/9 лютого 1918 року — це українська дипломатична перемога!
3 березня 1918 року – большевіків примусили підписати "мір".

Є також таке збірне поняття "Брест/Берестя", яким позначаються усі події навколо завершення Великої війни – перемирʼя, переговори, договори, їх ратифікація, військові та економічні угоди, стан їх виконання, припинення дії.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

До написання цього матеріялу змусило спостерігання за постійними маніпуляціями у змінах назв статтей в українскій Вікіпедії про Берестейські мирні перемовини.
Можна було би не звертати увагу на Вікіпедію, позаяк глобальна електронна енциклопедія, а особливо її кириличний сеґмент, постійно знаходяться в режимі невщухаючої "війни правок".
Проте, саме на цю електронну енциклопедію орієнтуються майже всі інтернет-користувачі, й не лише: вчителі, школярі, студенти — всі першочергово йдуть отримувати знання з Вікіпедії, на жаль. Чому "на жаль"? Тому що Вікіпедія часто-густо містить викривлені чи застарілі дані, часто умисно в українському сеґменті Вікіпедії розповсюджуються кремлядські метастази і подача матеріялу саме у вигідній Кремлю інтерпретації. Частина статей української Вікіпедії взагалі є автоматичним перекладом з россіянських статей з відповідною подачею і акцентами на користь совєтсько-россійської кремлядьської пропаґанди.

Ще минулого року, в дні 100-ліття Берестейського Миру, в українській Вікіпедії було дві статті: Берестейський Мир (9.ІІ.1918) і "Брест-Литовський мир (3 березня 1918)".
Тобто, чітко й зрозуміло про які події кожна Вікі-стаття.

2019 року, напередодні 101 річниці Берестейського Миру з подивом побачив, що Вікі-стаття про Берестейський Мир вже мала назву "Брестський мир", а Вікі-стаття про укладений з РСФСР "Брєст-Літовскій мір" тепер називається "Берестейський мир (3 березня 1918)" (московська вікі-стаття Брестский мир)
Цікаво, який "умнік" так зманіпулював назвами?
Тобто, укладений з УНР Берестейский Мир було обізвано "Брестський мир", але підписаний РСФСР "Брєст-Літовскій мір" чомусь названо "Берестейський мир"!
При тому, що лінк Вікі-статті про Берестейський Мир з УНР містить назву "Берестейський_мир", ну а московська стаття про договір з РСФСР взагалі зветься "Брєсткій мір".

На щастя, доки писалась ця публікація, хтось таки пообіді 9.ІІ.2019 повернув справжню офіційну назву Берестейського Миру в назву української Вікі-статті про Берестейський Мир з УНР 9.ІІ.1918.
Проте, безглузда назва "Берестейський мир (3 березня 1918)" лишилась.
Текст статті "Берестейський мир (3 березня 1918)" теж, даруйте, або є перекладом з россійського джерела, або писався навмисне з викривленням історичних фактів і деталей. Весь текст подано з точки зору так званої "совєтской історіоґрафіі" (вибачте, будь ласка).
Що робить кремлядська стаття українською мовою в українській Вікіпедії — питання риторичне.

Отже, не варто покладатись всебічно на Вікіпедію, Вельмишановне Панство, краще вчиться самостійно шукати всю необхідну інформацію в інших джерелах окрім Вікі. Інтернет у кожного є під руками.

Хотілося б звернутись до істориків — давайте нарешті, Вельмишановне Панство, чітко визначимо, що є Берестейський Мир, укладений з УНР 9.ІІ.1918 саме під такою офіційною назвою, і є "Брєст-Літовскій мір", підписаний РСФСР 3.ІІІ.1918 — і це абсолютно різні події, хоч і відбувались в рамках одного процесу та в одному місці.
Варто також розпочати освітню кампанію серед західних істориків щодо цього важливого нюансу.
Досить вже плутати український Берестейський Мир і "Брєст-Літовскій мір" з РСФСР!
Треба позбавити Москву можливостей маніпулювати далі.

Вельмишановне Панство!
Запам'ятайте, будь ласка!
Берестейський Мир і "Брєст-Літовскій мір" — абсолютно різні події, що відбулися з різницею в місяць і поєднує їх лише місце проведення та обставини.
Берестейський Мир — перша мирна угода Великої Війни, укладена на українських теренах в місті Берестя, внаслідок чого Українська Народня Республіка отримала дипльоматичне визнання Центральних Держав, а згодом і низки інших країн Світу.
"Брєст-Літовскій мір" — підписання мирного договору квазідержавним утворенням "РСФСР".
Не варто плутати!

До уваги Вельмишановного Панства — «Порохівниця» має низку публікацій про Берестейський Мир:

✠ Берестейський Мир — 100 років
✠ Василь Вишиваний і Берестейський Мир
✠ Мирні переговори в Бересті
✠ Мапи до 100-річчя Берестейського Миру
✠ «Der erste Friedensvertrag des Weltkrieges» 1918 — документальна кінохроніка 9.ІІ.1918
✠ «Берестейський Мир» — фільм 1993 року
✠ „Хлібний Мир“
✠ Берестейський Мир

℗ Dem'än Dzüba
2019.Ⅱ.9
℗ «Порохівниця» \ «Porohivnyçä»