«Століття Якова»
Історія однієї людини і всієї України…

 
«Століття Якова» — це перша екранізація однойменного історичного роману Володимира Лиса.
Це історія України ХХ століття через призму життя однієї людини.
Дії картини розгортаються в період з моменту закінчення Першої Світової війни і до наших днів.

В основі сюжету — історія України очима волинського селянина-довгожителя Якова Мéха. Ще з дитинства він був закоханий в Уляну, проте незважаючи на взаємність почуттів, батьки видали її заміж за хлопця із заможної родини. Не в силах змінити що-небудь, Яків їде з села. Він вступає до Війська Польського та зустрічає польську шляхтянку Зосю… У його долі — війни, полон і втрата близьких, але її головний підсумок — збереження людяності і здатності любити…

 

❃ ✽ ❃

II► «Століття Якова» (трейлер)

"…Боже! Як дивно з нами
Це стало?…"

Історична телевізійна драма за відомим романом Володимира Лиса «Століття Якова», яка за перипетіями столітнього життя волинського селянина виявляє столітню ж драму розтерзаного поміж імперіями народу, є напрочуд вдалим вибором для довгоочікуваного телевізійного, мистецького осмислення самих себе в контексті історії та сучасності.
До саундтреку драми «Століття Якова» увійшли пісні Святослава Вакарчука і гурту «Океан Ельзи» — „Не йди“ та старовинна лемківська пісня у виконанні Христини Соловій — „Под облáчком“.

Головного героя — Якова Мéха — зіграли два актори. У молодому віці — Роман Луцький, у зрілому — Станіслав Боклан. У драмі також зіграли українські актори Людмила Загорська, Олег Примогенов, Андрій Самінін, Наталя Доля, Олександр Печериця і Ганна Топчій, а також переможець дитячого талант-шоу «Маленькі гіганти» Женя Лебедин.

Виробництвом україномовного проекту займався «1+1 Продакшн». Продюсери — Олена Васильєва, Вікторія Лєзіна. Режисером-постановником виступив Бата Недич, оператор-постановник — Ігор Іванов, художник-постановник — Сергій Бржестовський, а художник по костюмах — Ірина Гергель.

❃ ✽ ❃

❖ 1921
1921 року Україну шматують Польща і Совєтська Россія.
Це сталось після сепаратної угоди Польщі і Совєтів — так званий "ріжскій мір" — тим самим Польща зрадила Дієву Армію УНР, яка спільно з Польщею визволяла терени Польщі і України від совєтських окупантів.
Це також була кривава згода Антанти проти України — французька помста за Берестейський Мир — першу мирну угоду Першої Світової війни, укладену в українському місті Берестя між Українською Народньою Республікою і Осередніми державами.
Таким чином терени дипломатично визнаної України були пошматовані між Польщею і ніким не визнаним терористичним квазідержавним утворенням "РСФСР \ Совєтская Россія".
Перед обома загарбниками стояло завдання придушити український національно-визвольний рух.

❖ 1932—1938
Совєтсько-россійські окупанти влаштували на окупованих Совєтами теренах України Голодомор 1932—1933 років, який забрав життя 5 мільйонів наших співвітчизників. Після Голодомору був Великий "красный тєррор" 1935—1938, що позбавив Українців національної еліти. Голодомор — геноцид Українців, від якого Європа осліпла, оглухла і всіляко робила вигляд що нічого не помічає!…
Польські окупанти на Західній Україні проводили політику насильницької асиміляції українського населення. Це був польський геноцид Українців… В Українців масово відбирали землю, передаючи її польським переселенцям (так званими "осадникам"). Українське населення за спроби протесту піддавалося організованому терору (так звана "пацифікація"): їх убивали, масово кидали за ґрати, грабували, принижували, їхні культурні осередки знищували… Польський окупаційний режим проводив сувору й цілеспрямовану політику полонізації, яка мало чим відрізнялася від аналогічної совєтсько-окупаційної політики москалів. Це великою мірою зумовило подальші події (зокрема, запеклу боротьбу ОУН та УПА проти польської Армії Крайової та так звану "Волинську різанину").

❖ 1939
Згідно з "Пактом Молотова—Ріббентропа" (23.VIII.1939), Гітлер і Сталін вирішили розділити Польщу. Найближча союзниця Третього Райху і СССР Польща припинила своє існування. Хиже польське Біле Орльотко було роздерте навпіл вчорашніми спільниками — більш сильнішими хижаками — Третім Райхом і СССР. Саме з цього розділу офіційно почалася Друга Світова війна. (Хоча, насправді ІІ Світова війна почалась значно раніше, і першими в Європі нацистам чинили спротив саме Українці в ніч на 14.ІІІ.1939 року, захищаючи Карпатську Україну від нацистсько-мадярських загарбників і ляхів.)
На окупованих совєтською "Красной Армієй" західноукраїнських землях у вересні 1939 було встановлено совєтський окупаційний режим.

❖ 1945
Після закінчення Другої Світової війни (8 травня 1945) єдиною організованою силою, що продовжувала боротьбу проти Совєтів на теренах України, була УПА. Бандерівці знищували зрадників, заважали депортувати місцеве населення до Сибіру, нападали на осередки й підрозділи "НКВД" ("Народний Коміссаріат Внутрєнніх Дєл", пізніше — КҐБ — "Комітєт Ґосударствєнной Бєзопасності").

❖ 1946—1947
Окремим ударом по Українцях став Голодомор 1946—1947 років, спричинений совєтськими окупантами. Ця трагедія відібрала життя півтора мільйона людей. Геноцид Українців тривав…

❖ 1929—1953
У період з 1929 по 1953 роки через сотні таборів ҐУЛаґ ("Ґлавноє Управлєніє Лаґєрєй") пройшло близько 28,7 мільйонів людей.
Було проведено 800 тисяч політичних страт. На початку 1950-х років Українці становили п'яту частину всіх в'язнів ҐУЛаґу. У таборах перебувало 363 тисячі Українців, і ще 144 тисячі в колоніях — найбільше з-поміж народів Совєтського Союзу. Другими були представники народів Балтики, й лише на третьому місці — самі москалі.

❖ 1947
Але колишні повстанці УПА спромоглися створити в ҐУЛаґу найефективнішу організацію (мережу) спротиву, яка організувала всі головні табірні повстання 1950-х роках…
ПОПЕРЕДУ ЛИШАЛОСЯ ЩЕ 70 РОКІВ ЖИТТЯ…

❃ ✽ ❃

«Століття Якова»

II► Частина 1: «Уляна»

II► Частина 2: «Зося»

II► Частина 3: «Війна»

II► Частина 3: «Фінал»

Усі 4 частини у вільному доступі — II► PLAYLIST.

Більш докладно про стрічку «Століття Якова» на сайті телеканалу «1+1».

❖ „Не йди“ ❖

II► «Океан Ельзи» — „Не йди“ — «Століття Якова» (саундтрек)

Не йди…
Побудь зі мною,
І най зникне все,
Най залишиться тільки
Ця ніч…
Не йди…
Побудь собою,
Я твою тайну пізнаю
Із тисяч облич…

приспів:

Боже!
Як дивно з нами
Це стало?…
Може,
Так просто склалось
Між нами…
Боже!
Як швидко з нами
Це сталось?…
Може,
Так просто склалось,
Що ангелам вдалось
Не все…

Не йди…
Темної ночі
Ми відкриваєм з тобою
Едем навмання…
Сльози
твої дівочі
Стали перлинами нового
Світлого дня…

приспів: \двічі\

Боже!
Як дивно з нами
Це стало?…
Може,
Так просто склалось
Між нами…
Боже!
Як швидко з нами
Це сталось?…
Може,
Так просто склалось,
Що ангелам вдалось
Не все…

Я благаю, не йди!…
Не йди!… Не йди!…
Не йди!… Не йди!…
Не йди!… Не йди!…

❃ ✽ ❃

Початок телевізійної екранізації знакових українських літературних творів, що стартує «Століття Якова» – це той початок, який сам по собі може і має стати знаковим. Себто таким, що підштовхне нарешті нашу українську кіно\теле-індустрію до екранізації впливових сюжетів української літератури та і на загал нашої питомої культури й історії. Бо ж реалії українського буття останніх 25 років виявили насправді очевидну річ, усвідомлення якої стає загальносуспільним – жити чужою культурою, чужим баченням своєї історії, перебувати в накинутих ззовні мовних координатах, зрештою, жити чужим розумом та чужою душею означає – відмовитися від самих себе й розчинитися чи то в "руцском мірє", чи то в уявному "глобальному культурному світі".

Матеріял укладено з відкритих джерел.
Всі першоджерела вказано, авторські права не порушено.
Відео з відкритих джерел оприлюднено виключно з ознайомлюваною метою.
Укладач матеріялу:
℗ Dem'än Dzüba
© «Porohivnyçä»
2016.Х.1