100 років совєтському ультиматуму

100 років тому з руїн Россійськой Імпєрії постала Совєтская Россія.
На яку країну напали Совєти вже через місяць? На Україну!
100 років тому РСФСР почала першу совєтсько-українську війну.
11.ХІ.1918, в день завершення І Світової війни Совєтська Россія почала другу війну проти України!
І так 100 років поспіль...

«Націоналістичний Портал» Організації Український Націоналістів (справжньої, заснованої 3 лютого 1929 року у Відні) публікує вельми цікаві матеріяли, ще більш цікавинок містить «Архів ОУН» («Українська Інформаційна Служба» — Лондон).
В століття ключових для України історичних подій до уваги вельмишановного панства матеріял про перший совєтський ультиматум Україні, який започаткував совєтскі війни проти України.

Ультиматум, якому 100 років

Сто років тому, 7 листопада (20 листопада за новим стилем) 1917 року, Центральна Рада України Третім Універсалом проголосила утворення української держави — Української Народньої Республіки у федеративному союзі з Россією.

На пропозицію Бунду і під тиском козачого фронтового з’їзду, який проходив у Києві в жовтні 1917 року, на засіданні Центральної Ради була ухвалена резолюція, котра засуджувала большевицький переворот у Петроґраді.

4 грудня (17 грудня за новим стилем) 1917 року так званий "Совнарком РСФСР" надіслав Українській Центральній Раді цинічний ультиматум за підписами голови "Совнаркома" В.Лєніна і "народного коммісара іностранных дєл" Л.Троцкоґо (мовою ориґіналу):

«Мы обвиняем Раду в том, что, прикрываясь национальными фразами, она ведет двусмысленную буржуазную политику, которая давно уже выражается в непризнании Радой Советов и Советской власти на Украине».

У відповідь на брутальний ультиматум Генеральний секретаріат Центральної Ради надіслав добре аргументовану ноту.
Наводимо лише невеличкий фраґмент (тут і надалі історичні цитати наводяться мовою ориґіналу, як українською за правописом того часу, так і кацапською):

«Нельзя одновременно признавать право на самоопределение вплоть до отделения и в то же время грубо покушаться на это право навязыванием своих форм политического устройства самоопределившегося государства, как это делает Совет Народных Комиссаров Великороссии по отношению к Народной Украинской Республике. Генеральный Секретариат решительно отвергает всякие попытки вмешательства Народных Комиссаров в дело устроения государственной и политической жизни в Народной Украинской Республике».

Логіка українського уряду Москву не влаштовувала. Серед большевіков панували незужиті імперські амбіції…

4 грудня 1917 року в Києві розпочав роботу I Всеукраїнський з’їзд Рад. 6 грудня його учасники більшістю голосів ухвалили резолюцію про ультиматум Ради народних комісарів РСФСР:

«Уважаючи ультиматум Ради Народних Комісарів замахом проти Української Народньої Республіки і виходячи з того, що заявлені в нім домагання нарушають право українського народу на самовизначення та на вільне будування форм свого державного життя, Всеукраїнський З’їзд Рад Селянських, Робітничих і Салдатських Депутатів стверджує, що централістичні заміри теперішнього московського (великоруського) правительства, доводячи до війни між Московщиною та Україною, загрожують до решти розірвати федеративні зв’язки, до яких простує українська демократія».

Текст московського ультиматуму став предметом гострої дискусії на обласному з’їзді РСДРП ("Россійськая социал-дємократічєская рабочая партія (большевіков)"), який саме тоді проходив у Києві. Витяги з протоколів цього з’їзду більш ніж промовисті:
Тов. З а т о н с к и й: «<…> Если бы дело касалось пропуска только войск на Дон, я бы ничего не имел против ультиматума, <…> но если приказ о Советах исходит сверху, извне, то получается иностранное вмешательство в местные дела, получается национальная борьба. <…> на деле же мы идем к международной борьбе . <…> Пока еще среди украинцев раскола нет и он не предвидится, а потому приходится вести войну с украинским народом, а большевиков лишь небольшая кучка.<…>»
Тов. З а й ц е в: «<…> Война неизбежна. Мы должны поддержать народных комиссаров. Нужно здесь же, на Украине, образовать военный центр, а то Питеру неудобно вести войну».

Як бачимо, тов. Зайцев ненароком обмовився щодо майбутніх планів большевіков — створення в Україні плацдарму (ним згодом став Харків) для наступу совєтсько-россійських військ на Україну. Чому Харків? "Народний секретар" Народного секретаріату України (совєтського уряду України. – ред.) Георг Лапчинський у своїх спогадах згадував: «Обивательщина (Харкова. – ред.) цілком зрусифікована й зоологічно ворожа до всього українського» (згадаємо, що нині, на четвертому році чергової війни кацапів проти України, києм доводиться вибивати з цієї "обывательщіны" кацапський шовінізм!)

7.ХІІ.1917 "Совнарком РСФСР" надсилає чергову ультимативна вимогу:

«Соглашение с Радой возможно только при условии категорического заявления Рады об ее готовности немедленно отказаться от какой бы то ни было поддержки калединского мятежа и контрреволюционного заговора кадетской буржуазии».

15.І.1918 Лєнін звертається до совєтсько-россійського "морскоґо рєволюцийнноґо комітєта" з вимогою:
«Прошу принять экстренные меры и дать немедля в распоряжение тов. Тер-Арутюнянца 2000 матросов для военных действий против буржуазной Рады.»
У ці ж дні він шле телеграми в Харків Антонову-Овсієнку і Орджонікідзе:
«Очень и очень просим принять чрезвычайные беспощадные революционные меры! Просим отправить отряд абсолютно надёжных людей. Всеми способами доставить вагоны с хлебом в Петроград, иначе угрожает голод. <…> Ради бога! Ленин».

16(29) січня 1918 року відбувся бій під Крутами в якому Студентський Курінь з 300 бійців виступив проти шеститисячної "красної" орди Муравйова. Незважаючи на таку перевагу, "красныє" втратили 350 вояків, після чого 50 студентів, взятих у полон, було розстріляно...
✠ Бій під Крутами — бій за Майбутнє України!
✠ «Україна понад усе!» — Крути і втрата Першої Незалежності…
✠ Крути…

Того ж дня в Києві большевіки, випущені напередодні большевіком Віннічєнком з в'язниць, організували Січневий заколот пролєтарієв на заводі "Арсенал", яке лише через тиждень неабиякими зусиллями придушили вояки куреня Січових Стрільців та Вільного Козацтва.

На початку лютого 1918 року військо Муравйова підійшло до Києва. У зверненні "Народноґо сєкрєтаріата", що засідав у Харкові, до робітників, селян і солдатів було чітко сказано:
«Революционные войска, посланные Рабоче-Крестьянским правительством Российской Республики по требованию Народного Секретариата Украины, сегодня подошли к Киеву».

П’ять днів не вщухав жорстокий артилерійський обстріл міста...

Большевицький командувач, лютий українофоб есер Муравйов своїм наказом 4 лютого 1918 року закликав "нємілосєрдно унічтожать всєх офіцеров, ґайдамаков, монархіство і всєх враґов рєволюциі".
З приходом "красной арміі" у Київ в місті запанував справжній "красный тєррор"...

Все той же Георг Лапчинський згадує:
«Солдати забивали кожного офіцера або юнкера, якого попадали на вулиці. Далеко гірше стояла справа з переслідуванням прихильників Центральної Ради, бо наші вояки не завжди вміли добре розбиратися в цій справі і під час масового терору могли потерпіти замість радовців просто українські національні елементи, навіть прихильні до радянської влади. <…> Ображатися не випадало – стан червоноармійців був зрозумілий. Гірше те, що командні їхні верхи: Ремньов, Муравйов та компанія, ці пройдисвіти та авантуристи, спекулювали на чуттях маси, граючи на її розгнузданості, свідомо ту розгнузданість підтримуючи».

Минуло сто літ відтоді… Можна лише уявити, якби 2014 року агресивні зайди з північного сходу заполонили вулиці Києва…

Як і сто літ тому інформаційна "шовіністична свистопляска", розпочата Кремлем наприкінці 2013-го, дуже швидко перетворилась у гібридну війну проти Української Держави…

Велика Війна триває…
Тривають 100 років кривавих Совєтів…

Офіційно Велика війна, або Світова війна, завершилась 11.ХІ.1918, але насправді Велика війна тривала.
Перша совєтско-українська війна почалась ще під час Першої Світової війни. Друга совєтсько-українська війна почалась в день завершення Першої Світової війни!
Сучасним історикам необхідно виправити суттєву історичну помилку: довести факт роздмухування Великої Війни 1914 року Россійською Імперією і підкреслити факт продовження Великої Війни вже Совєтською Россією.
Всі історичні факти є назовні, їх необхідно лише зібрати.
 

Першоджерело:
© «Націоналістичний Портал» ОУН | © Олег Романчук
2017.ХІ.24
При ре-публікації додано постери арт-серії
✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»
© «Порохівниця»