Різдвяне Перемир’я 1914

❄ Різдвяне Перемир'я 1914 ❄

 
Різдвяне Перемир'я 1914 року — знаменитий епізод Великої Війни, перше й останнє Різдвяне Перемир’я в історії людства…

Минуло понад 100 років... Велика Війна триває...
Тільки, якщо 100 років тому європейські народи, яких стравила між собою Россійская Імпєрія, прагнули примирення вже в перші місяці війни, зараз примирення між Цивілізацією та Імперією Зла бути не може...
Ворог, який воює сьогодні проти України та протиставить себе вкотре Західному Цивілізованому Світові — це той ворог, який роздмухав цю Велику Війну у 1914-му, ворог, який завжди розпалює війни останні 100 років, це той ворог, який останні 300 років невпинно намагається знищити Україну і Українців за будь якої ціни...
Через сто років після початку Великої Війни кацапи знову роздмухують її вогнище. Жодні так звані "хлібні", "шкільні", "новорічні перемир’я", "різдвяні перемир’я" порушуються россійсько-фашистськими військами в перші ж хвилини!
Тому ця публікація, вельмишановне панство, в жодному разі не є закликом до будь-якого перемир’я з россійсько-фашистським аґресором чи, боже збав, братання з сєпарами або ж якогось там примирення й прощення з кацапами.
В публікації ми будемо говорити про людей, а не про недолюдків.
Різдвяне Перемир'я — це коли на війні люди честі...
З Вашого дозволу, згадаємо Різдв'яне Перемир'я 1914 року.

Канун Різдва 1915...
Європа палає в полум'ї Великої Війни... Але на ранок Різдва відбувається неймовірне — солдати з обох боків лінії фронту співають різдвяні пісні та виходять привітати одне одного з Різдвом... На деякий час вся Європа завмирає... Солдати грають у футбол, обмінюються подарунками...
А далі знову війна...

Знаменитий епізод Першої Світової війни — Різдвяне Перемир'я...
Хоча не було ніякого офіційного повідомлення про перемир'я, близько 100 000 британських і німецьких солдатів брали участь у неофіційному припиненні бойових дій по всій довжині Західного фронту. Перше перемир'я почалося напередодні Різдва, 24 грудня 1914 року, коли німецькі війська почали прикрашати площу навколо траншеї в районі Іпра, Бельгія. Солдати обох сторін отримали з дому безліч посилок, в яких, окрім теплого одягу, ліків і листів, були фотокарточки з рідними, різдвяні подарунки, різдвяні смаколики, солодощі, печиво, шоколад і навіть гірлянди з ялинових гілок.

Німці почали з того, що поставили свічки на своїх окопах і на прикрашених новорічних ялинках (збереглися фотографії цього процесу), і продовжили святкування співом різдвяних славнів, зокрема «Stille Nacht». Британці відповіли на це співом англомовної версії цього ж різдвяного славню «Silent night» та виконанням своїх власних колядок. Сторони продовжували кричати різдвяні вітання один одному. Німецькі солдати кричали ламаною англійською: «A happy Christmas to you, Englishmen!» («Щасливого Різдва вам, Англійці!»). А у відповідь лунало: «Same to you, Fritz, but dinna o’er eat yourself wi' they sausages!» («І вам того ж, Фріци, тільки не об'їжтесь ковбасою!»). Незабаром після цього були походи на нейтральну смугу і зустрічі, де солдати обмінювалися невеликими подарунками, такими як продукти харчування, тютюн, алкоголь, та сувенірами, такими як ґудзики й капелюхи. Артилерія в регіоні замовкла в той вечір. Перемир'я також дозволило забрати тіла недавно полеглих солдатів, щоб поховати їх за своїми лініями, оскільки полеглі залишалися на полі бою протягом декількох місяців. (В районі Іпра були чи не найзапекліші бої в 1914 році)...
У багатьох секторах перемир'я тривало тільки різдвяну ніч, тоді як в інших тривало до Нового 1915 року (себто, тиждень-два).

Брюс Барнсфатер, що служив у британській армії в той час, писав:
— Я б не пропустив це унікальне і дивне Різдво заради чого б то не було ... Я помітив німецького офіцера — лейтенанта, я думаю, і, будучи трохи колекціонером, я натякнув йому, що облюбував деякі з його ґудзиків ... Я дістав свої кусачки для проводів і декількома вправними рухами зняв пару його ґудзиків і поклав у кишеню. Потім я дав йому дві своїх в обмін ... Потім я побачив, як один з моїх кулеметників, який був трохи перукарем-аматором у цивільному житті, стриже неприродно довге волосся слухняного "боша", який терпляче стоїть на колінах на землі, допоки автоматичні ножиці стрижуть його потилицю...

Один з офіцерів британської армії ті події описував так:
— Я виглянув з окопу і побачив чотирьох німецьких солдат, які вийшли зі своїх траншей і йшли в нашу сторону. Я наказав двом з моїх людей піти і зустріти «гостей», але без зброї, так як Німці були не озброєні. Але мої хлопці побоялися йти, тому я пішов один. Коли Німці підійшли до колючого дроту, я побачив, що це були троє рядових і санітар. Один з них англійською сказав, що він тільки хотів привітати нас з Різдвом. Я запитав який наказ Німці отримали від офіцерів, раз пішли в нашу сторону, а вони відповіли, що ніякого наказу не було і вони пішли самовільно. Ми обмінялися цигарками і розійшлися. Коли я повернувся на позиції, то побачив, що в наших траншеях нікого немає. Озирнувшись, я з подивом побачив натовп з 100 - 150 британських і німецьких солдатів. Вони сміялися і святкували.
Через деякий час я помітив двох німецьких офіцерів і через перекладача, сказав їм, що зустрічатися треба на нейтральній смузі і без зброї. Один з ворогів сказав мені, що мріє про швидкий кінець війни і я погодився з ним...

Ріхард Ширман, який знаходився в німецькому полку, що утримував позицію під горою Воґез в Бернарштайні, написав звіт про події в грудні 1915 року:
— Коли залунали різдвяні дзвони в селі Воґез в тилу ... щось фантастично антивоєнне сталося з німецькими і французькими військами, які стихійно припинили бойові дії і влаштували імпровізовані "хостели"; вони ходили один до одного через занедбані тунелі шанців і траншей, а також обмінювали французьке вино, коньяк і цигарки на Вестфальський чорний хліб, печиво й чудову німецьку шинку. Це тішило їх так сильно, що вони залишилися хорошими друзями навіть після того, як Різдво закінчилося...
Німецький полк в Бернарштайні був відділений від французьких військ вузькою смужкою "нічийної" землі. Ріхард Ширман описав пейзаж як "розруху з розкиданими деревами, землею, поораною артилерійським вогнем, пустками, корінням дерев і рваними мундирами". Військова дисципліна була незабаром відновлена, але Ширман розмірковував з приводу цього інциденту і вважав, що "думаючі молоді люди всіх країн повинні мати відповідні місця для зустрічей, де вони могли б познайомитися один з одним". Після війни Ріхард Ширман створив Німецьку асоціацію хостелів в 1919 році.

У 2010 році на одному з британських аукціонів виставлявся лист невідомого британського солдата, який писав матері про те, як відбувалося Різдвяне Перемир'я у Фландрії. Ось витяги з того послання:
— Після обіду ми розіграли футбольний матч. Кілька Німців прийшло подивитися. Крім цього Німці вислали своїх санітарів ближче до наших позицій, щоб ті поховали вбитого нами вчора німецького снайпера. Наші солдати пішли допомогти німецьким санітарам. Перед обідом поспілкувався з Німцями і обмінявся з ними речами. Так ми відсвяткували Свято Різдва Христового...

Цікаво, що футбольні матчі між британцями і німцями під час перемир'я траплялися досить часто. Найчастіше "шваби", обігравали родоначальників футболу. Про тих матчах на поле бою потім писали багато британських газет.

У Різдвяному Перемир'ї брала участь навіть авіація! Так, в різдвяну ніч британський пілот пролетів над французьким містом Ліллем, окупованим німецькими військами, та скинув в самий центр ворожих позицій великий, добре упакований сливовий пудинг.
Ще один вельми цікавий нюанс. Різдвяне Перемир’я відбувалось на Західному фронті, але не на Східному.

Це багато про що говорить. По-перше, європейці після перших місяців війни усвідомили, що не хочуть воювати один з одним, всі хотіли якнайшвидшого завершення цієї війни, хоча війну вже було не спинити. По-друге, для релігійних католиків католицьке Різвдо є головним святом, тому саме на Західному фронті в день католицького Різдва стала можлива така подія. В Россійскькій Імперії католицьке Різдво не святкували, тож спроби німецьких солдат брататися россійсько-імперська армія зустрічала кулеметним вогнем. Втім, варто зауважити, що все ж поодинокі випадки Різдвяного Перемир’я мали місце і на Східному фронті, насамперед там, де по різні сторони фронту змушені були воювати один проти одного Українці або Поляки.

Так, відбувались випадки Різдвяного Перемир’я і братання між вояками Леґіону Українських Січових Стрільців австрійської армії та Українцями, що воювали в россійсько-імперській армії. (Нині россіянські псевдоісторики це презентують як "братаніє австрійской і россійской армій", не згадуючи, звісно, що Різдво святкували релігійні Українці).
Проте, не завжди Українцям з різних боків вдавалось вийти назустріч одне одному. Командування російсько-імперської армії віддавало наказ відкривати вогонь з кулеметів по тим, хто йде на братання.

Втім, командування на Західному фронті також було не в захваті від Різдвяного Перемир’я. І з французького, і з британського, і з німецького боку командування видавало жорсткі заборони на будь-які перемир’я.
Одним з тих, хто був проти перемир'я, був молодий єфрейтор 16-го баварського резервного піхотного полку Адольф Гітлер.

II► A Sign Of Friendship In The Midst Of War I THE CHRISTMAS TRUCE 1914

Цивільна громадськість про Різвдяне Перемир’я дізналась не одразу.
Повідомлення про перемир'я не доходили до громадськості протягом тижня через неофіційні заборони в пресі на відображення цих подій, які зрештою були порушені «New York Times» 31 грудня 1914 року. Англійські газети швидко наслідували її американських журналістів, друкуючи численні повідомлення солдат з передової, листи, відправлені ними додому до рідних, і редакційні статті про "найбільший сюрприз дивовижної війни".
8 січня 1915 року світлини Різдвяного Перемир’я широко поширилися в пресі, і дві великі британські газети — «Daily Mirror» і «Daily Sketch» — надрукували на першій шпальті своїх видань фотографії британських і німецьких військ, що змішалися між собою і співали різдвяні пісні. Реакція преси були в основному позитивною: «Times» схвалила миролюбність, яка відчувалася з обох сторін, а «Mirror» висловила жаль, що "абсурд і трагедія" почнуться знову.
Поширення інформації в Німеччині було більш "приглушеним", деякі газети піддали сильній критиці тих, хто брав участь в Різдвяному Перемир'ї, та не публікували фотографій. У Франції в цей час був набагато вищий рівень цензури преси, тож єдиними способами поширення інформації про Різдвяне Перемир'я були повідомлення, розповіді та перекази від солдат, що повернулися з фронту, або розповіді поранених в шпиталях. Проте, преса все ж була змушена відреагувати на чутки, републікуючи заяву французького уряду про те, що "братання з ворогом дорівнює зраді", і на початку січня було опубліковано офіційну заяву про Різдвяне Перемир'я, в якому говорилося, що це сталося "лише на декількох ділянках британського фронту" і, мовляв, це "було, по суті, тільки обміном піснями, який потім швидко переріс у стрілянину".

Попри те, що військові командування всіх сторін протистояння були геть не в захваті від Різдвяного Перемир’я і до наступного Різдва наплодили купу суворих заборон у військових наказах, прості солдати і цивільні не розділяли думок воєначальників.
Зокрема, до наступного Різдва з’явився цілий шквал різдвяних листівок, які повинні були підтримувати військових. Хоча й на Різдво 1914-1915 були різдвяні листівки, проте не в такій кількості і якості.
Є на різдвяних листівках і наші вояки Леґіону Українських Січових Стрільців.
Австрійські різдвяні листівки німецькою та навіть українською мовами, де бачимо УССів у австрійському однострої.





Наступні Різдвяні Перемир’я

У наступні місяці було кілька випадкових спроб перемир'я; Німці намагалися покинути свої окопи під білим прапором в пасхальну неділю 1915 року, але Великоднє Перемир’я не відбулось, позаяк Німці були зупинені британськими попереджувальними пострілами. Наприкінці 1915 року, в листопаді, саксонські солдати короткочасно браталися з ліверпульським батальйоном. Напередодні грудня 1915 року з'явилися чіткі накази командирів союзників, спрямовані на те, щоби запобігти будь-якому повторенню торішнього Різдвяного Перемир'я.

У наступні роки війни, в грудні 1916 і 1917 років, спроби Німців до перемир'я з Англійцями не принесли будь-якого успіху. Однак в деяких французьких секторах спів і обмін подарунками час від часу траплялися.

Свідоцтво про Різдвяне Перемир'я 1916 року, раніше невідоме історикам, було виявлено нещодавно. У листі додому 23-річний Канадієць Рональд МакКінан розповів про знаменну подію, яка сталася 25 грудня 1916 року, коли німецькі та канадські солдати потягнулися один до одного через лінію фронту близько Вімі-Рідж, щоб поділитися різдвяними привітаннями та обмінятися подарунками. Варто нагадати, що під хутором Вімі відбувались вельми запеклі бої, де Королівська Армія Канади понесла найбільші втрати. «Ми знову тут, як співається в пісні», — писав молодий солдат МакКінан.
— У мене було цілком файне Різдво, я вважаю, тому як я був на лінії фронту. Переддень Різдва був досить жорстким, вартові ходили по стегна в багнюці, звичайно... У нас було перемир'я в день Різдва, і наші німецькі друзі були досить доброзичливі. Вони підійшли до нас, і ми обмінювали м'ясні консерви на цигарки...
Лист закінчується словами МакКінана, в яких він зазначає, що «Різдво було"tray bon", що означає"дуже добре".
Роналд МакКінан був убитий незабаром після цього в битві при Вімі-Рідж, це був його останній лист...

У наступні роки війни в переддень Різдва завжди наказувалося посилювати артилерійські обстріли, щоб спробувати не допустити будь-якого затишшя в бойових діях. Війська також прямували на різні ділянки фронту, щоб запобігти їх занадто близькому знайомству і братанню зі своїми ворогами. Проте, ситуації навмисного "пом'якшення" військових дій відбувалися. Наприклад, артилерія обстрілювала конкретні точки в конкретний час, щоб уникнути втрат з обох сторін.

Різдвяне Перемир'я 1914 в культурі

Різдвяне перемир'я згадується в багатьох хроніках, документальних та художніх творах,, в літературі, музиці та кіно, а також в популярній культурі.
Атмосферу, що панувала на полі перемир'я, дуже точно передає знаменита балада «Christmas in The Trenches» («Різдво в окопах», слова і музика Джона МакКатчена).Ця пісня заснована на реальних подіях, що відбувалися на Західному фронті Першої Світової війни.
Історична подія широко зафіксована не лише історичними фотографіями та навіть кінохронікою, листами й щоденниками солдатів та офіцерів, але й зображена у фільмах.
Одним з кращих є «Joyeux Noёl».

II► «Joyeux Noël» — trailer

«Joyeux Noël» — «Щасливого Різдва» — французька військова драма 2005 року, заснована на реальних подіях.

...Десь в районі Іпра, на межі Франції, Німеччини та Бельгії...
Найгарячіша ділянка Західного фронту, де з перших днів найзапекліші бої...
На окремих ділянках лінії фронту шанці супротивників розташовані впритул одне до одного, між ними вузька прострілювана з усіх боків нейтральна смуга, з протилежних шанців можна чути розмови противника...
На одній з таких ділянок опинились німецькі, французські та шотландські солдати...
...Вже час Різдва... Командування Німецької Імперії навіть привезло купу різдвяних ялинок на передову! Щоправда, нічого більш окрім них...
...В окопах ворогуючих сторін сподіваються на те, що супротивник теж буде святкувати, і під час затишшя влаштовують нехитру вечерю.
Тим часом у німецькому штабі панує особливий настрій: сюди завітав сам Імператор Вільгельм II, з приводу чого доставлена з Берліну відома у Німецькій Імперії оперна співачка Анна Соренсен та її коханий співак-тенор Ніклаус Шпрінк, призваний на фронт, починають невеликий імпровізований концерт. Після виконання арій для Імператора і офіцерського складу артисти просто тікають з високого заходу на лінію зіткнення, в шанці до бойових побратимів Ніклауса, щоби заспівати для простих солдатів. Несподівано їх спів підхоплює музика шотландської волинки з протилежного шанцю!
Відтак шотландський священик, французький лейтенант, німецький тенор і його кохана опиняються в самому серці спонтанного братерства, що виникає між окопами Німців, Англійців і Французів. Рушниці залишені осторонь, а самі солдати й офіцери виходять назустріч один одному, щоб обмінятися цигарками, розділити шоколад, випити шампанського і побажати один одному щасливого Різдва...
Найбільш зворушливі епізоди зібрані в добірці нижче.

II► «Joyeux Noël» (2005) — WW I Christmas Eve Truce

Фільм, який варто переглянути.
Потужна драматична картина, заснована на реальних подіях, у якій висвітлені реальні історичні факти. Гра акторів, напружений сюжет, історична основа реальних подій — все це не залишать Вас байдужими...
Художній фільм «Joyeux Noël» («Щасливого Різдва») 2005 року — номінант на Оскар, лауреат Каннського кінофестивалю. Загалом стрічка отримала 2 нагороди і 9 номінацій.

До 100-х роковин початку Великої Війни у 2014 році британська мережа супермаркетів «Sainsbury’s» спільно з Королівським Британським Легіоном також створили дійсно пронизливий відеоролик, присвячений Різдвяному Перемир'ю і заснований на реальних подіях 1914 року...

II► «1914 Christmas Truce» — «Sainsbury’s» OFFICIAL Christmas Advert 2014

Втім відеоролик «Sainsbury’s» 2014 року викликав неоднозначну реакцію у сучасних глядачів — майже три тисячі скарг на «Sainsbury’s» через те, що, мовляв, "війна та Різдво несумісні". Шквал критики, в той час, коли на сході Європи почалась нова війна РФ (Россії Фашистської) проти України і яка загрожує безпосередньо всій Європі, говорить про інфантильність та недалекоглядність деяких європейців...
Не всі зробили висновки з уроків Історії...

Уроки Історії

До речі, про уроки Історії...
Ще йдосі Світ не усвідомив головного.
Велика Війна, розпочата 1914 року, ще не завершилась.
Велика Війна триває йдосі, перманентно спалахуючи як великими світовими війнами, так і локальними конфліктами...
Велика Війна 1914 року почалась Першою Світовою війною, продовжилась через невеликий проміжок часу вже як Друга Світова війна, потім перетворилась на Холодну війну і в наші дні фактично триває Третя Світова війна...
Все ті ж учасники. все та ж кацапська Імперія Зла проти Західного Цивілізованого Світу...

Саме Россійская Імперія розв'язала Велику Війну у 1914 році своїми шпигунськими іграми, гібридними та інформаційними війнами, що передували початку Великої Війни, застосовуючи оскаженілу пропаґанду і навіжено просуваючи ідею "пан-славянізма" з амбіціями створення "вєлікой імпєріі славян", жагою реваншу за програні Кримську і Японську війни, амбіціями про "Константінополь-наш", "Босфор-наш", "Афон-наш", "Віфлєєм-наш", "Балканы-наши"...
Вбивши австрійського ерцгерцога Фердинанда руками сербських радикалів, Россійская Імперія розв'язала Велику Війну, продовжила цю війну і вже вдруге, коли разом з Третім Райхом СССР розпалив полум'я Другої Світової, і наразі роздмухується полум’я Третьої Світової війни...

І ще раз варто наголосити, що в жодному разі не варто екстраполювати Різдвяне Перемир'я 1914 року між європейськими народами на сьогоднішню війну РФ (Россії Фашистської) проти України.
Різдвяне Перемир'я 1914-1915 — це коли на війні люди честі...
2014 рік показав, що росіян людьми честі вважати неможливо!
Якщо Різдвяне Перемир'я між європейцями — Німцями, Французами, Британцями — має місце як історичний факт, то жодних новорічних чи різдвяних перемирь та спільної гри у футбол, скажімо, між Українцями і россіянсько-фашистськими загарбниками й бути не може!
Різдвяні перемир'я, які щороку оголошує Україна, порушуються россійсько-фашистськими окупанти в перші ж хвилини! Зухвало, нахабно, показово, з викликом "І чё? Нічё нам нє будєт за ватэта!"
Між нами прірва і сотні років постійних намагань з боку кацапів знищити Українців! Між нами декілька геноцидів, постійна війна на знищення, криваве ХХ століття і три хвилі Великого Голодомору… Лиш за останнє століття кацапи вбили понад 20 мільйонів Українців! І продовжують навіжено вбивати вже в ХХІ столітті, коли в Цивілізованому Світі люди вже літають в космос і створюють штучний інтеллект. А тим часом кацапі ліплять півників з лайна, топлять таксу в прямому етері, вбивають за українську мову і синьо-жовту стрічку. Про яке примирення з недолюдками може йти мова?

Примирення може бути лише між людьми.
Адже прості європейці, яких 100 років тому зіштовхнула між собою Россія, намагались шукати між собою спільну мову, люди не хотіли воювати між собою.
А ворог, який воює сьогодні проти України та протиставить себе вкотре Західному Цивілізованому Світові — це той ворог, який роздмухав цю Велику Війну на початку ХХ століття і постійно підкидує багаття в її полум’я...
Тому і Різдвяне Перемир'я 1914 року, і фільм «Щасливого Різдва» — це про перемир'я європейських народів, які між собою стравила Россійская Імпєрія століття тому, в надії, що європейці знищать одне одного, а Європа дістанеться москалям...
Та не так сталося, як кацапам гадалося...
Різдвяне Перемир'я 1914 року — це про примирення між людьми, а не про примирення людей з нелюдями...
Велика Війна, розпалена у 1914 році Россійською Імперією, завершиться саме ганебною поразкою цієї Імперії Зла...
Цивілізація переможе!

© Dmytro Dzüba
2017.ХІІ.25
© «Порохівниця»

2 коментарі до “Різдвяне Перемир’я 1914

  1. Сповіщення: ❄ РІЗДВО 2018 – ПОРОХІВНИЦЯ

  2. Сповіщення: Під небом Великої Різдвяної Зали – ПОРОХІВНИЦЯ

Коментувати не дозволено.