„Тигр європейської політики“

1919 рік. Париж. Версаль.

"Тигр європейської політики", Президент Франції Жорж Клемансо, з лупою в руці схилився над великою мапою Європи, розстеленій на столі в одній з кімнат Версальського палацу. В іншій руці "тигра" був червоний олівець, яким Клемансо малював нові кордони повоєнної Європи…

“Тааак… Ельзас наш… Саар наш… Ві… Ельзас завжди був наш! Ву компране?" — муркотів собі у вуса старий "тигр європейської політики", звертаючись до уявного противника. "Ач, що вигадали! Ви думали що зможете перемогти мене, тигра європейської політики, Жоржа Клемансо? Зараз, зараз я вам намалюю… Довго потім розгрібати будете! Так, Польща… Польща наша! Треба побільше домалювати Польщі… Тепер вже немає Россійської Імперії, Польщу ми щойно оголосили незалежною, так що можна їм домалювати побільше… Може нехай Польща буде межувати з Мадярщиною? А, ні, тут же ми вже створили Чехо-Словаччину, дітище Антанти! О-хо-хо… Ну чорт з ними, потім поляки й чехи самі хай скубуться, я до того часу вже спочину… А що це таке велике на мапі? Нічого собі, більше за Францію!!! Сет ампусібль! Це неможливо! Що це за країна?”

Клемансо підніс ще один канделябр, щоби додати світла свічок, нагнувся нижче над мапою і наблизив лупу. Вуса старого "тигра" ворушились, коли читав по складах назву "UKRAINE".

“Лє Юкраіне… хм… Така велика… Звідки вона тут взялась?… Може це якась мапа неправильна? Що вони мені підсунули? Я буду жальовАться! Же суї… А-а, тю, згадав! Це ж ця Україна разом з Фінляндією перші проголосили незалежність… Brest-Litowsk — перший мирний договір у цій війні… З клятими німцями й австрійцями… Точно, у нас же там в Києві є дипломатична місія, майже посольство Франції… То що, виходить, я їх визнав? Чи не визнав? Клятий склероз… А, яка різниця! Воно десь там далеко, і ставку я вже зробив на Польщу.”

Раптом "тигр" згадав, що вчора зустрічався з якимись россіянами, залишками россійсько-імперської армії, союзничками.

“Що ж я їм обіцяв? От бісів склероз… А! Я обіцяв тому офіцеру мосьє Дєнікіна, що не визнаю Совєтську Россію большевіков і що ця ось Україна буде проголошена частиною "нєдєлімой єдіной россіі"! Зарраза… А я вже з Польщею напланував… Ну що ж, якось викрутимось. Та їх біла гвардія довго все одно не протримається, большевіки схоже переможуть, а нам яка різниця з ким дружити, ці россіяни всі однакові. Але дружити з ними треба, щоб не дозволити Німеччині реваншу, і щоб мати противагу проти клятих англічан. Союз з будь-якою Россією дозволить тримати цей паритет!”

Старий "тигр" сам собі посміхнувся у вуса, потішився своїй "політичній далекоглядності", яку він завжди підкреслював, погладив вуса рукою і знову схилився з олівцем над мапою.

“Українці, поляки, чехи, словаки, словенці — звідки понабирались всі ці народи? Раніше ж їх не було. Це як папуаси, тільки білі і в Європі. От морока тепер Франції та мені на старості років з ними… Втім, яка різниця… Як я намалюю, так воно й буде!”

Клемансо схилився над мапою, однією рукою тримаючи лупу, іншою рукою олівцем вимальовуючи нові кордони.
Червоний олівець впевнено провів східний кордон Польщі десь посередині напису "UKRAINE".
"Soviet" і "Poland" — надряпав червоним олівцем наостанок на мапі "тигр європейської політики", піднявся над столом і задоволено оглядав розмальовану ним мапу "нової", "версальскої" Європи!
Жорж Клемансо задоволено крякнув, знову погладив вуса, посміхнувся в них сам собі, поклав лупу й олівець на стіл та пішов до своєї спальні.
"Тигра" чекав вечірній пудинг з вишенькою та м'яке пухове ліжечко.
Час вже спатоньки, й так засидівся над цією мапою…

„Перша скрипка в Європі“

1919 рік — ганебна Паризька мирна конференція, французькі політикани розмальовують на свій розсуд мапу повоєнної Європи і мріють про "возрождєніє нєдєлімой єдіной россіі"!

Українську делегацію виставлено за двері, а вже дипломатично визнану Державу Україна відмовляються визнати, вважаючи "частью єдіной нєдєлімой россіі".

Антанта — кривава згода проти України — реалізована саме з подачі французьких політиканів.

1921 рік — Франція першою визнає розділ окупованих України, Литви і Білорусі між Польщею і Совєтською Россією, хоча РСФСР взагалі не визнана країною і буде визнана як країна тільки в листопаді 1933 року. Французькі війська допомагають Польщі в окупації Галичини, молодий Шарль де Голль, "друґ товаріща тухачєвскоґо", вбиває Українців на Галичині...

1933 рік — Європа й Світ відвернулись і не помічають втопленої в крові й конаючої від Голодомору України...
Голодомор: «Європа мовчала… І вкотре мовчить…»
Європа захоплюється "індустріальним чудом Страни Совєтов", "ґєнієм товаріща сталіна", США і Європа слідом нарешті визнають в листопаді 1933 року СССР як країну, готуються прийняти до Ліги Націй…

1936 рік — Франція пропускає через свою територію "ґумконвої" СССР та "інтербріґады", совєтських "іспанскіх лётчіков", зброю, літаки й танки для ведення совєтської гібридної війни в Іспанії…
Франція так завзято допомагала СССР у гібридній совєтській війні проти Королівства Іспанія, водночас зображаючи з себе "нейтральну країну", що довелось ось так і стояти враскарячку всі три роки совєтської війни в Іспанії, а потім ще й за свій рахунок перекидувати через Францію залишки совєтських гібридних військ та озброєння, виплачувати штрафи СССР (!) за затримку вантажів у французьких портах, які чекали відправки на Мурманск і Лєнінґрад. Втім, не встигла Франція розплатитись з Москвою, як вже й війська Вермахту вишикувались вздовж лінії Мажино…

1940 рік — війська Вермахту маршують бруківкою Парижу, Адольф Гітлер фотографується на тлі Ейфелевої Вежі та змушує Францію підписати принизливу капітуляцію в тому самому Комп'єнському вагончику, в якому 1918 року принизливу капітуляцію підписувала Німеччина.
Уряд Петена евакуюється у Віші і стає коллаборантським, а "лєпшій друг Польші" та "друґ товаріща тухачєвскоґо" генерал Шарль де Голль тікає до Сирії, звідки до кінця війни буде вдавати з себе великого полководця та визволителя.
Хоча, Франція готувалась до війни з Німеччиною з миті укладання Версальської системи на тій самій Паризькій мирній конференції 1919 року, вся економіка Франції працювала на військово-промисловий комплекс, будувалась лінія Мажино, готувалась армія, тощо, і всього за тиждень війська Вермахту увійшли вглиб Франції аж до Бретоні немов ніж у масло!

Зате Франція вважала себе "першою скрипкою" в Європі! 😉

"Тигр європейської політики", Президент Франції Жорж Клемансо, якби мав трохи клепок в голові, то не розмальовував би так необачно на свій розсуд мапу Європи в далекому 1919 році.
"Політична далекоглядність Тигра" виявилась звичайною короткозорістю старого склеротика, а його бздури й глупство Світ все ще відхаркує кров'ю…
Але ж дідусь вважав себе "тигром"!

Не все то тигр, що смугасте!
Інколи це просто старий прілий запліснявий смугастий матрац.

Історія вчить, що уроки Історії ніхто не вчить!
Сучасні європейські, і зокрема, французькі політики й політикани, з не меншою завзятістю стрибають по граблям, котрі щедро розкидали попередники.
„Откровєнія Емманюеля“ в "дні побєдобєсія" в Санкт-Пєтєрбурґє довели, що нинішній французький президент хоч і молодий, але міркує аналогічно, як "тигр" Жорж Клемансо. Бідолашний Маню теж раскарячився між Європою і Москвою, як і всі його попередники.
Що ж так погано у Франції з політиками й президентами?
Ой, кепська "перша скрипка" з Франції!
Як жаби на болоті!
Ріже слух і нерви!
Au revoir, мсьє!