«Тінтíн в Країні Совєтів»
90 років

90 років тому, 10.І.1929, в Брюсселі з'явився юний репортер на ім'я Тінтíн.
Вже майже століття цей хвацький юнак викликає захоплення у Європейців та страх і ненависть у Кремля!
Тінтíн і його вірний фокстер'єр Мілу у свою першу пригоду вирушили до Країни Совєтів і першими розповіли Європі в 1929 році про перший Голодомор!
За це в Країні Совєтів були заборонені будь-які згадки про Тінтіна, а комікси вважались "тлєтворным вліянієм Запада".
Вйо знайомитись з бельгійським Бандерою!

Тінтíн — бельгійський Бандера

10 січня 1929 року в Бельгії вийшов перший у Світі комікс про пригоди юного брюссельского репортера Тінтíна і фокстер'єра Мілу.

Тінтíн — національний герой бельгійських коміксів, символ Брюсселя.
Тінтíн — юний репортер, поруч з ним завжди присутній вірний фокстер'єр Мілу (Сніжок). Разом вони побували в різних країнах Світу, переживши неймовірні пригоди.
Батьком Тінтíна став 22-річний брюссельский ілюстратор Ержé (Жорж Ремі).
Ержé започаткував жанр коміксу та стиль "чиста лінія", котрий став взірцем і стандартом коміксів та класикою європейської арт-школи. І "бульбашки" для реплік також є вигадкою Ержé.
Пригоди Тінтíна щотижня публікувались у «Le Petit Vingtième» («ХХ століття для дітей») — дитячий додаток до видання «Le XXème Siècle» («ХХ століття»).
Так почались неймовірні «Пригоди Тінтіна» від Ержé.
За декілька десятиліть Тінтíн і Мілу побували на усіх континентах: Африка, Америка; Тибет і Китай; Конґо; Гренландія; Єгипет та Індія; Аравійський півострів; Південна Америка і неймовірна пригода в Перу; врятували у Клові скіпетр Оттокара, короля Сильдавії, а саму Сильдавію від окупації Бордюрії; подорожували на Місяць — за декілька десятиліть до польоту Армстронґа; ну і звісно ж, чи не найважливішою є перша подорож — в країну Совєтів.
Власне, «Пригоди Тінтіна» еволюціонували зі звичайних щотижневих коміксів у дитячому журналі до графічних історій, як нині класифікуються серії коміксів з глибоким художнім сюжетом, сюжетними лініями та продовженнями. А Ерже вельми відповідально й ретельно підходив до створення сюжетів, ретельно досліджуючи все навколо місця й розвитку подій у черговій історії до найдрібніших деталей.
Зрештою, серія має 24 альбоми (останній незавершений), «Пригоди Тінтіна» екранізувались в анімації та фільмах за участі самого Ержé, а останній фільм створив Стівен Спілберґ, очікуються нові екранізації, а також, нарешті, до 90-річчя Тінтíна перевидано у кольорі перші два альбоми «Тінтíн в Країні Совєтів» і «Тінтíн в Конґо».

Тінтíн був і є бойскаутом, як і його творець Ержé.
Як відомо, рух скаутів зародився в Європі на початку ХХ століття й відтоді був і є вельми популярним. Скаутські рухи виховували безліч найвідоміших людей Світу. 105 років тому скаутський рух зародився і в Україні — це «Пласт», що є колискою ОУН і УПА, вихованцями-пластунами якого є усі Провідники Нації! І саме пластунів ми нині можемо часто бачити поруч з Верховним Головнокомандувачем і Президентом України, від зовсім маленьких Пташенят Пласту до дорослих пластунів радників та міністрів.
Тінтíн також скаут, адже головною місією Тінтіна є виховання дітей та юнацтва прикладами своєї звитяги, чесності та справедливості під час чисельних пригод. Саме тому Тінтíна вважають взірцем для юнацтва, а на його пригодах виросло не одне покоління Європейців "від 7 до 77".
Тінтíна в Європі обожнюють всі без виключень!
І лише в "Країні Совєтів", себто, в терористичному чєкістському квазідержавному утворенні "РСФСР\СССР\РФ" справедливого і сміливого намальованого героя ненавидять лютою ненавистю ось вже 90 років поспіль, і ненависть ця зрівнятись може лише з ненавистю до Степана Бандери, теж скаута-пластуна.
Тож, Тінтíна можна сміливо називати бельгійським Бандерою!

Тінейджер 90 років тримає страх і ненависть у Кремля!
Якщо Україна має Бандеру, яким Кремль лякає своїх рабів на пост-совєтському просторі, то у Бельгії є Тінтíн — юний репортер з Брюсселю, якого 90 років тому створив художник Ержé.
Це ж треба було намалювати хлопчика, якого вже 90 років люто ненавидять і бояться чєкісти й кацапи!

Чому ж Кремль боїться Тінтіна?
Тінтíн у 1929 році перший розповів Європі за Голодомор і злочини чєкістів!

Докладніше про розслідування Тінтіна щодо Голодомору в публікації Голодомор: «Європа мовчала… І вкотре мовчить…»
Нижче ми розглянемо протистояння Тінтíна і "країни Совєтів".
А поки що відправимось в 1929 рік, у подорож до Країни Совєтів.

«Tintin au pays des Soviets» 1929

1929 рік
Перше відрядження юного репортера з Брюсселю за завданням редакції журналу «ХХ століття для дітей».
Куди? Звісно ж, на Совєтську Россію, яка по завершенню І Світової війни все ще стікала кривавими ріками від тиранії тоталітарного режиму большевиків.
Ще до від'їзду Тінтíна про його відрядження стає відомо чєкістам ҐПУ ("Ґосударствєнноє Політічєскоє Управлєніє") і, підклавши вибухівку, на юнака влаштовують замах в поїзді під час руху по Німеччині. Тінтíн уникає смерті, але його звинувачують в організації вибуху та беруть під варту, проте Тінтíну і Мілу вдається втекти.
Після прибуття до Москви Тінтíн переконується в тому, що большевіки чинять злочини й свавілля та насильство, хоча інші європейські "журналісти", запрошені Кремлем, відверто не хочуть навіть бачити очевидного та перебріхують європейцям кремлівські побрехеньки про "щасливе життя" при коммунізмі. Щоб дізнатись більше, Тінтíн записується до "красной арміі" — якраз, коли "красноармєйцы" відбирають зерно у селян! Тінтíну вдається приховати пшеницю, але за це його засуджують на смерть! Ось-ось мають розстріляти…
Тінтíн і Мілу рятуються, їм вдалось добратись на Північ, потім вдається заволодіти літаком і перелетіти до Німеччини; в аеропорту Темпельгоф його знову схоплять аґенти ҐПУ, і знову спритний юнак вирветься за лап чєкістів…
Історія щасливо завершується в Брюсселі, де Тінтíна і Мілу зустрічають як героїв.

Вельмишановне панство зараз має змогу побачити фраґменти першої інформації 1929 року про голод в Країні Совєтів.

Тінтíн провів своє перше репортерське розслідування в Совєтській Росії та розповів Світові про тоталітарний режим Совєтської Россії, злочини большевиків та чєкістів, репресії НКВД, про перший Голодомор… Юному репортеру довелось постійно боротись за своє життя та за безпеку свого друга — вірного білосніжного фокстер'єра Мілу. Бомба в купе вагону, порятунок в тунелі від паровозу, загрози від чєкістів, постійна небезпека, порятунок автівкою, літаком, аж доки не вдалось вибратись з Совєтів до Німеччини, звідки вже потягом повернутись до Брюсселю.
Саме під час цих карколомних перегонів, за кермом автівки, від зустрічного вітру чубчик Тінтíна піднявся вгору і відтоді так і лишився завзято та неслухняно стирчати догори.
Це був перший, ще чорно-білий комікс молодого ілюстратора Жоржа Ремі «Тінтíн в країні Совєтів» — «Tintin au pays des Soviets» — повна назва «Les Aventures de Tintin, reporter du Petit "Vingtième", au pays des Soviets».

По завершенню першої пригоди редакція видання «ХХ Століття» влаштувала імпровізоване костюмоване "повернення" репортера Тінтíна з Країни Совєтів на центральному залізничному вокзалі Брюсселя. Хлопчика-актора в образі Тінтíна з білим фокстер'єром зустрічали тисячі прихильників, як дітей так і дорослих. Перший європейський комікс мав шалений успіх в 1930 році.
Звісно, комікс був розрахований на юнацьку авдиторію та містив лише малопідтверджену фактами інформацію про становлення тоталітарного режиму чекістів, про голод — серйозно це в Європі ніхто не сприйняв.
Але головне, комікс простим чорно-білим малюнком доніс і важливі месседжі тим, хто вмів думати, і лишив важливі свідчення на майбутнє…

«Tintin au pays des Soviets» 2017

10 січня 2017 року в Бельгії широко відзначали вихід кольоризованого перевидання першого альбому Ерже «Тінтíн в Країні Совєтів». Для Бельгії і Європи кольоризація і перевидання першої подорожі Тінтíна це справжня подія!
Хоча чорно-білий альбом таки був перевиданий у 1990-ті роки обмеженим накладом для коллекціонерів, проте з лімітованого перевидання було видалено одну сторінку, на якій розповідалось про Голодомор! Цього разу всі сторінки на місці й кольоризовані.

https://www.facebook.com/IrbisComics2015/videos/329476720984713/

Тінтін проти Кремля

Перша пригода юного репортера Тінтíна і Мілу «Тінтíн в Країні Совєтів» публікувалась у франкомовному дитячому журналі «Le Petit Vingtième» («Маленький ХХ-й» — додаток до журналу «Le Vingtième Siècle» — «ХХ Століття») з 29.І.1929 до весни 1930 року, після чого увесь перший європейський комікс було видано вже окремим альбомом — першим альбомом серії «Les Aventures de Tintin» («Пригоди Тінтіна»).

Таким чином, протягом 1929—1930 року, доки публікувалась перша пригода Тінтíна в Країні Совєтів, діти Бельгії, а також і дорослі, дізнались про Голодомор та про злочини чєкістів. Репортер Тінтíн розповів про "потёмкінскіє дєрєвні" для брехливих західних "журналістів", про голод і зубожіння, про тоталітаризм. Пригода в Країні Совєтів була небезпечною через переслідування з боку ОҐПУ і постійні спроби чєкістів вбити юного репортера. За рік пригоди Тінтíна в Країні Совєтів стали найбільш популярною історією в Бельгії й серед дітей, і серед дорослих, а невідомий раніше жанр коміксу розлітався разом з дитячим журналом краще за будь-яку періодичну пресу!

Хто зна, можливо, саме розповідь про перший Голодомор на сторінках дитячого журналу в 1929 році спонукала в ті дні британського журналіста Ґарета Джоунса розпочати фатальне для свого життя журналістське розслідування про Голодомор в Україні.
Ґарет Джоунс (Gareth Jones) — валійський інтеллектуал, мати якого працювала репетитором у дітей Джона Г'юза в місті Юзівка в Україні. Ґарет отримав чудову освіту — два колледжі, університет, вільно володів п'ятьма мовами. В 1930 році він став радником з питань міжнародної політики ліберального прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Ллойд Джорджа.
І коли почався другий Голодомор в 1932 році, Ґарет Джоунс став першим в Європі репортером, який вже репортажами з місця подій розповідав про Голодомор в Україні.
Під час третьої та останньої подорожі до Совєтського Союзу в березні 1933 року Ґарет знехтував попередженням посольства і забороною ОҐПУ на в'їзд іноземним журналістам до України та нелегально вирушив у подорож.

— Я пройшов через безліч сіл… Скрізь я чув плач: „У нас немає хліба. Ми помираємо!… Передайте в Англію, що ми пухнемо від голоду!…“

Звернімо увагу, вельмишановне панство, на деякі цікаві збіги.
За 4 роки до подорожі Ґарета Джоунса до СССР і за 6 років до його загибелі, в коміксі 1929 року бельгійського ілюстратора Ержé «Тінтíн в Країні Совєтів» юний репортер з Брюсселю теж відправляється до країни Совєтів, потрапляє до "чёрноґо спіска" ОҐПУ і переслідується чєкістами, які влаштовують теракти та намагаються вбити юнака…
Звісно, 22-річний брюссельский ілюстратор Ержé не міг передбачити вбивство відомого британського журналіста через висвітлення того ж злочину Кремля, про який кожен у свій спосіб розповідали — і Ержé, і Ґарет. Але через рік після загибелі Ґарета Джоунса в Маньчжоу-Ґо, в 1936-му, художник Ержé працює над п'ятим альбомом пригод Тінтíна «Блакитний Лотос» і переносить юного репортера Тінтíна в Китай та Маньчжоу-Ґо, де юнак стає свідком Мукденського інциденту і, як єдиний свідок спланованої диверсії, викрадається злочинцями з метою ліквідації. Щоправда, намальованому репортеру вдається врятувати своє життя, на відміну від Ґарета Джоунса. Вочевидь, таким чином Ержé передав в сюжеті викрадення і вбивство відомого журналіста і вшанував пам'ять про Ґарета Джоунса. Адже саме репортер Ґарет Джоунс фактично повторив все те, що робив репортер Тінтíн під час небезпечної подорожі до "Країни Совєтів", ось тільки Джоунс заплатив за свою звитягу власним життям…
Ержé вмів передати в альбомах з пригодами Тінтíна купу прихованих месседжів, за що й переслідувався Кремлем все життя. Жорж Ремі, відомий як Ержé, теж може вважатись Людиною Правди.

Власне, в Бельгії про голод в Совєтській Россії говорили давно. Це зрозуміло, бо бельгійські промисловці мали вдосталь підприємств на сході України, який тоді почали називати Донбас. Фактично, бельгійські промисловці й створили те, що згодом Совєти обізвали терміном "Донбасс" після совєтської окупації. З Маріюполя до Брюсселю навіть прямий потяг курсував. Тож в Бельгії знали про ситуацію в Україні і на сторінках дитячого журналу «Le Petit Vingtième» в коміксі «Тінтін в Країні Совєтів» мова йшла про першу хвилю Голодомору саме в Україні.

Звичайний дитячій комікс виявився набагато потужнішою зброєю на противагу кремлядській пропаґанді!
(Привіт сучасному українському коміксу «Воля», від якого Кремль також корчами корчить!)
Після того, як завдяки дитячим коміксам вся Бельгія почала говорити про штучний голод і злочини чєкістів, про загрозу большевізма й сталінізма, сталіну довелось суттєво витратитись, аби скуповувати продажних західних журналістів, таких як волтер дюранті. Продажні журналісти завжди існували.
Мальований і завжди юний репортер Тінтін виявився справжнім репортером, на відміну від деяких коллєґ.

«Тінтíн в Країні Совєтів»
під суворою забороною!

Кремль в 1930 році ТАК перелякався мальованого юного бельгійського репортера Тінтíна і маленького фокстер'єра Мілу, що заборонив не лише цей комікс, а взагалі будь-які комікси в Совєтському Союзі!

На пост-совєтському просторі Тінтíн маловідомий, позаяк в країні Совєтів був суворо заборонений і Тінтíн, і, власне, сам жанр коміксів. Це сталось опісля того, як свою першу пригоду юний репортер розпочав 10 січня 1929 року з подорожі до Совєтської Росії. Перший альбом «Пригоди Тінтíна» — «Тінтíн в Країні Совєтів» першим у Європі розповів дитячій і дорослій авдиторії про злочини большевиків і сталінського режиму, зокрема, про Голодомор!
Уявляєте!!!
Першим Європі про злочини чєкістів розповів мальований хлопчик-репортер! В дитячому журналі!

Кремль корчами покорчило ТАК, що решту життя художник Ержé був змушений постійно спростовувати звинувачення кацапів і кремлядських посіпак в "фашизмє, нацизмє, расізмє, антісємітізмє", а свого першого чорно-білого альбому «Тінтíн в Країні Совєтів» Ержé взагалі зрікся й заборонив перевидавати за свого життя!
По завершенню ІІ Світової війни Кремль вимагав посадити художника за ґрати, звинувативши "в нацизмі"!
Кремль добряче попсував життя бельгійському ілюстратору…

Кремль переслідував Ержé решту життя!
Постійні звинувачення в "расизмі", "фашизмі", "нацизмі", "антисемітизмі", докори щодо співпраці Жоржа Ремі з "ультраправим" власником газети «Le XXème Siècle» («ХХ століття»), який насправді був греко-католицьким пастором і патріотом Бельгії, а по завершенню Другої Світової війни з подачі Совєтів були кинуті звинувачення в "коллабораціонізмі, нацизмі, фашизмі та расизмі", що ледь не коштували Жоржу Ремі свободи! Лише завдяки Раймону Леблану, учаснику Спротиву, вдалось уникнути в'язниці. І з великими труднощами вдалось повернути своє добре ім'я…
Всі ці лицемірні звинувачення, які через своїх аґентів закидував Кремль на адресу Ержé, були лише помстою за той єдиний, перший альбом «Тінтíн в країні Совєтів»! І ці звинувачення були лицемірними хоча б лише тому, що проти дитячого художника ці закиди висував справді тоталітарний фашистський совєтський режим — режим чєкістів, які самі були фашистами, антисемітами і расистами!

Всі ці брехні кремлівських пропаґандистів легко спростувати, уважно вивчивши біографію і творчість Ержé. Свої помилки Ержé завжди визнавав, скандальні моменти завжди редагував, комікси неодноразово кореґувались, крім того одним з друзів Ержé був учасник Спротиву Раймон Леблан — засновник журналу «Tintin» і продюсер мультфільмів про Тінтíна від студії «Belvision».
«Тінтíн в Конґо» — наступна після "Країни Совєтів", друга подорож юного репортера до Африки — ця пригода мала викликати зацікавленість Бельгійців до тодішньої колонії Бельгійське Конґо, якій необхідно було дати поштовх для економічного розвитку, а їхати в далеку Африку бажаючих не було, і у величезній колонії все, від освіти до економіки, трималось на купці католицьких міссіонерів.
Альбом «Тінтíн в Конґо» був перемальований одразу після звинувачень "в расизмі". Тут варто зауважити, що у 30-ті роки минулого століття погляди людей суттєво відрізнялись від сучасних, і ставлення до африканців дійсно було зовсім не толерантним. З часом люди ставали цивілізованіше і змінювались погляди людей. То ж, те що вважалось нормою на початку минулого століття зараз вважається неполіткоректним. Тому й змальовані тоді в коміксах африканці виглядають не зовсім коректно з точки зору сучасності, але у 1930-х роках — саме так тоді всі малювали темношкірих людей в коміксах та дитячих малюнках. (І, до речі, до середини ХХ століття також схожими на мавп малювали африканців у дитячих книжках та журналах і в "країні" Совєтів!)
Проте, після звинувачень "в расізмє" Ержé повністю прибрав расистські моменти, але героїв змінювати не став.
До речі, вже у ХХІ столітті в Конґо дуже пишаються, що їх країні присвячено одну з ранніх пригод Тінтіна і люблять Коко — конґолезького хлопчика, який є супутником Тінтíна в подорожі африканською країною.
Напередодні 90-річчя Тінтіна альбом «Тінтíн в Конґо» кольоризовано і перевидано вперше за півстоліття (друге перевидання було після перемальовки, а потім Ержé заборонив перевидавати свої перші два альбоми «Тінтíн в Країні Совєтів» і «Тінтíн в Конґо», сподіваючись, що Совєти нарешті відчепляться й перестануть переслідувати…

Проте, Кремль переслідував Ержé невпинно й маніакально все життя…

В країні Совєтів видання коміксів Ержé було під суворою забороною!
Десятки років поспіль періодично в СССР писались брудні пасквілі в газетках штатними пропаґандістами, хоча саме з коміксів Ерже совєтські ідеологи вкрали абсолютно всі ідеї для совєтських дитячих журналів — від техніки "чиста лінія" до персонажів! Мурзілка, "вєсёлыє чєловєчкі" та решта — це все безґлузді та низькопробні спроби копіювати й красти європейське мистецтво.
Ми всі були позбавлені коміксів, тоді як європейські діти в Дитинстві захоплювались пригодами Тінтíна!
У нас вкрали Дитинство…

Лише після "крупнєйшей ґєополітічєской катастрофы вєка", себто, після краху СССР, на пост-совєтському просторі дізнались про пригоди Тінтíна, але великого інтересу цей улюбленець мільйонів у совєтських ґраждан не викликав.
Тим більше, що майже щороку на квазідержавному утворенні РФ виходять якісь статейки про "фошызьм, ноцызьм, расізьм" Тінтíна і Ержé…
Ось так виглядає типовий приклад совєтської (і російсько-фашистської) кремлядської пропаганди — типова анти-тінтінівська істерика, одна з багатьох:
"РАСИЗМ ДЛЯ САМЫХ ЮНЫХ"

Звернімо увагу на деякі цитати кремлівської пропаганди:
《ПРООБРАЗОМ ГЕРОЯ КОМИКСОВ ТИНТИНА, ВОЗМОЖНО, БЫЛ ЛИДЕР БЕЛЬГИЙСКИХ НАЦИСТОВ》
《В БОРЬБЕ ПРОТИВ "КРАСНОЙ УГРОЗЫ"》
《...жанр комикса всегда было принято относить к одному из типичных (и даже вульгарных) проявлений современной массовой культуры, то есть того же общества потребления...》
《Все это сопровождается отчетливо пропагандистскими вкраплениями, призванными показать юным бельгийцам лживость и бесчеловечность большевистского режима. Здесь и ужасы продразверстки, и бессудные расстрелы, и лицемерие советской избирательной системы, и потёмкинские деревни, организованные для делегации наивных английских коммунистов.
Сцены сопровождаются характерными репликами Тинтина вроде: «Так Советы дурят несчастных идиотов, которые до сих пор верят в "красный рай".» или «Смотри, Снежок, что Советы сделали с Москвой. Прекрасный город превратился в вонючую трущобу». Разумеется, среди жертв большевизма должны быть и дети. Соответствующий фрагмент поясняется такими словами репортера: «Ещё одно зло реальной России. Толпы брошенных детей бродят по городам и сёлам, живут в воровстве и нищете».》

Російська істерика в цій (і подібних) публікації аж захлинається, всіляко підкреслюючі "антісовєтскую, фашисткую, нацистскую і расісткую суть" коміксів. Чи не в кожному абзаці статейки присутні епітети "фашизм, нацизм, расизм, антисемітизм" — це при тому, що всі ці негативні явища найбільш притаманні саме совєтському режиму!
Змішавши в купу реальні факти з вигадками, кремлівські пропаґандисти не одне десятиліття маніпулюють і брешуть, щоразу збільшуючи градус своєї істерії щодо звичайних дитячих коміксів.
Лиш через те, що перший в світі комікс викрив злочини чєкістів!

Кремль навіть в ХХІ столітті постійно атакує комікси Ержé та згадує про другий альбом з пригодами в Конґо.
Востаннє це відбулось одразу після терактів у Брюсселі 2016 року, коли люди в усьому Світі на знак трауру почали публікувати під хештеґом #Tintin_crying чи не єдине зображення Тінтіна, котрий заплакав…

Брюссель розмістив по всьому місту великі біллборди з зображенням Тінтіна на мотоциклі й написом "Ми сильні і сміливі, як Тінтін!"
Кремлівські пропаґандистські медія під проводом "Russia Today" миттєво розпочали брудну інформаційну кампанію проти Тінтíна! Риторика кремлядів незмінна: "фашизм, нацизм, расизм, антисемітизм"!

Втім, хто, як не ми, Українці, вже знаємо — галасніше всіх про "фошызьм, ноцызьм, расізьм" верещать якраз ті, хто і є насправді фашистами, нацистами і расистами.
РФ (Росія Фашистська) це неодноразово підтвердила!

Отже, як бачимо, кремлядь і кацапи лютою ненавистю ненавидять вже майже століття звичайного намальованого тінейджера Тінтíна, який колись, у 1929 році, розповів Світові про злочини совєтсько-фашистського режиму.
Тінтíн ще розповість, що за атакою на Брюссель стоїть Кремль!

Може, все ж таки з'явиться нарешті справжній Тінтíн і розповість знову Світові та Європі за злочини Кремля?
І, може, все ж таки, Європа нарешті прокинеться?

Чєкісти вже 90 років намагаються знищити Тінтíна!
Але Тінтíна неможливо вбити!
Тінтíн за ці 90 років потрапляв в різні халепи, його життю постійно загрожувала небезпека, але вбити сміливого репортера не може ніхто! Неможливо вбити популярного майже століття улюбленця мільйонів, легендарного Тінтіна!
І чєкісти, які ненавидять Тінтіна з 1929 року, теж не зможуть вбити його!
Тінтíн ще проведе розслідування і доведе до кінця справу, розпочату в 1929 році в країні Совєтів — весь світ дізнається про чисельні злочини Кремля і чєкістів!

Тінтíн — герой ХХ століття!

P.S.:
В Україні «Пригоди Тінтіна» теж маловідомі, на жаль.
Відтак, автор цієї публікації, відкривши для себе світ пригод Тінтіна, створив українську і україномовну сторінку в соцмережі Facebook:
«Tintin — Ukraine»