Більмак — топонімічна війна триває

 
Топонімічна війна навколо декомунізованої назви Більмак триває...

Більмак — містечко на Запорожжі.
Гора Більмак — найвища гора Приазовської височини, найвища висота між Карпатами, Подольським плато, Кримськими горами і Донецьким плато.

2016 року, відповідно до закону України про декомунізацію і десовєтізацію топоніміки, на Запорожжі здійснено зміну совєтської назви районного центру "Куйбышево" на Більмак.
Втім, активний спротив почали чинити місцеві коллабораціоністи.
Фактично, Більмак перетворився на запорожські Горішні Плавні.
Мета: дестабілізація ситуації в прифронтовій області, стратегічно розташованій між двома окупованими теренами України, сприяння подальшій россійсько-фашистській окупації і утворенню так званого "кримскоґо корідора" для військ РФ (Россії Фашистської), реванш кримінального режиму пророссійських коллабораціоністів, ставлення під сумнів влади Української Держави, нівелювання рішень Держави Україна, Верховної Ради України, невиконання Закону про декомунізацію.
Та попри активний спротив коллабораціоністів, совєтський топонім було змінено і містечко отримало назву Більмак, за назвою розташованої поруч найвищої висоти Приазовської височини Більмак-Могили.

Блоґ-майданчик «Порохівниця» публікує матеріяли про епопею навколо Більмака:
➔ «Більмак — бунт “куйбышевських ватніків”!»
➔ «Більмак — епопея перейменування»
➔ На захист Більмака — більманці проти россійських коллабораціоністів на Запорожжі
➔ «Більмак — ключ до "крымскоґо корідора", або Реванш “куйбышевських ватніків”!»
➔ «Втратимо Запорожжя — втратимо Україну!»
➔ «Реванш Пшонноґо Паханата 2017»
➔ Більмак: комітет ВР відклав перейменування
➔ Звернення громадян селища Більмак
➔ «Боротьба за Більмак: реванш коллабораціоністів»
➔ «Боротьба за Більмак — топонімічні війни»
➔ «Більмак — історія знищення»
➔ «Більмак — топонімічна війна триває»

15 грудня 2016 року, під час засідання 10-ої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання депутати підтримали пропозицію про перейменування селища міського типу Більмак і Більмацкого району. Відповідне звернення обласної ради направлено до Верховної Ради України про перейменування смт Більмак в Кам'янку, а Більмацкого району — на Кам'янський район Запорізької області.
Таким чином рішення Держави Україна стосовно перейменування в рамках декомунізації поставили під сумнів депутати Запорізької ОДА під протекцією голови ОДА Константіна Бриля (він же "смотрящій" мєдвєдчука, "самый маладой тріжди ґєнєрал СБУ") та нардепа ВР Алєксандра Пономарёва — бердянського олігарха-рєґіонала, кремлівського коллабораціоніста, який, власне, і влаштовує топонімічни війни в межах свого Бердянського виборчого округу №78, до якого входить Більмацький район.
Бо в інших районах Запорізької області подібного неподобства навколо декомунізованих назв населених пунктів не спостерігається.

Втім, свідомі громадяни України і небайдужі мешканці Більмака стали на захист унікальної і єдиної в Україні назви Більмак.
Більмачани звернулись до суду в надії зупинити прагнення коллабораціоністів створити прецедент, який поставить під сумнів рішення Держави Україна, рішення Верховної Ради України і сам Закон про декомунізацію.
На захист топоніма Більмак піднялись небайдужі мешканці містечка.
Позов до суду подали пан Василь Скрибець з села Смирнове, пан Віктор Вернигор та пан Володимир Бідний з Більмака щодо неправомірності повторного перейменування декомунізованого селища Більмак, в якому звертається увага на те, що запропонована назва Кам'янка не є історичною назвою і стане вже 201-ю Кам'янкою на території України, що буде лише плутати всіх, адже в Запорізькій області вже є співзвучні Кам'янка-Дніпровська та Кам'янсько-Дніпровський район.

Суди у нас, як відомо, виносять рішення на користь впливових нардепів-коллабораціоністів, через що ганьба ганебна нашій антидержавній корумпованій судовій системі.
Але маємо що маємо, як той казав...
Всім відомо, які в нашій країні корумповані судді, викормлені попередньою "пшонною генпрокуратурою".
Власне, більш ніж очевидна тісна зв'язка бердянського нардепа-коллабораціоніста з "Пшонним Паханатом", який все ще неформально контролює більшу половину ключової прифронтової області. Адже після Майдану влада на місцях не змінилась, залишились всі ті ж ґауляйтери та "смотрящіє" пшонного клану, їх кількість навіть збільшилась, та, вочевидь, всі ці метастази щедро фінансуються з Москви кланом Пшонок. Тому й спостерігаємо таку "бурную дєятєльность".
Хоча, варто зауважити, що аналогічні спроби повернути або прибрати декомунізовані назви спостерігаються постійно, особливо там, де території контролюються нардепами-коллабораціоністами або перевертнями.
Тож, в Більмаку "куйбишевський" районний суд звісно ж відмовив задовольнити справу на захист топоніма Більмак, це дійство відбулось під верещання все тієї ж когорти навіженних ватних актрис товаріща рєдактора "Районкі" прічінєнка, які грають роль "возмущённоґо народа" для коллабораціоніста пономарёва.

Але сміливі захисники Більмака не збирались здаватись і справу було подано на апеляцію.
Справа розглядалась в місті Дніпро 21 листопада 2017 року. Та щупальці коллабораціонізму довгі, тому нардеп-коллабораціоніст пономарёв знайшов допомогу у міського голови Дніпра, "мэра" боріса філатова по клічкє "боря стакан" — такого ж коллаборанта, колишнього громадянина РФ, а нині "мэра" (за протекцією олігарха бєні коломойського). Варто нагадати, що "боря стакан" філатов активно виступав проти перейменування "днєпропєтровска" на Дніпро! А нині "боря стакан" філатов, наввипередки з коллабораціоністом-рєґіоналом алєксандром вілкулом, тишком-нишком намагається повертати замість декомунізованих назв старі совєтські.
Так, наприклад, проспект Богдана Хмельницького в Дніпрі, який до декомунізації називався "ґєроєв сталінґрада", теж зараз намагаються "вєрнуть взад": "бабушкінський" районний суд Дніпра руками одіозної судді Шевцової задовольнив позов депутата міськради від "Оппоблоку" А.Сироти щодо перегляду перейменування. Український Національний Інститут Пам'яті заперечив проти позову, справу оскаржують...

До речі, вельмишановне панство вже помітили, що попри декомунізацію, назви судів вперто лишаються недекомунізованими: Більмацький район — але "куйбишевскій" райсуд; колишній "бабушкінскій", а нині Шевченківський район міста Дніпро — але райсуд вперто лишається "бабушкінскім"!

Певно, недарма справу захисників Більмака було передано саме до Дніпра, бо там у коллабораціоністів є "своі судьї".
Судові повістки апелянтам прийшли вже через два дні після слухання, на яке в останню мить апелянтів викликали телефоном.
Суддя Сафронова навіть не читала справу, висловитись захисникам назви Більмак не дала, натомість почала зачитувати заперечення невідомих осіб, які не є стороною у справі, та з'ясовувала причини пропущеного строку оскарження (хоча сам суд не повідомив вчасно про слухання). Під час виступу апелянта головуюча суддя постійно переривала, зупиняла й відволікала недоречними питаннями від викладення доводів, не надавши змоги апелянту довести доводи в повному обсязі.
Не виправдано прискорений термін по розгляду справи та дії головуючої судді вказують на її упередженість при розгляді нашої апеляційної скарги, що є наслідком тиску на нього високопосадових осіб, задіяних народним депутатом виборчого округу №78, який по суті і організував цю кампанію по перейменуванню смт Більмак, яке отримало цю назву відповідно Закону про декомунізацію, що затверджено постановою Верховної Ради України.
Коллабораціоністи привезли трьох своїх вже перевірених тіток-актрис на службовій автівці голови райради "Нива", і чомусь не до апелянтів, а до привезених коллаборантських акторів була прикута вся увага "судді".
Звісно, шансів на справедливе і про-державне рішення у захисників Більмака не було...

Ось що «Порохівниці» розповідає пан Віктор Вернигор:

— Думав і надіявся, що після перемоги в судовій тяганині по захисту назви нашого легендарного Більмака, в чому у нас позивачів не було ніякого сумніву оскільки все для цього було зроблено, але сталося не так як хотілося. В Україні таке поняття як правова держава – поки що відсутнє. Судова реформа і незалежність суддів це просто — міф. Закони України сьогодні не для народного депутата–"рішали". Нахабство, "договорняк", телефонне право, підкуп, шантаж, залякування та погрози — це арсенал методів за якими діє високопосадовець, тому для нього і не існує ніяких перешкод в вирішенні того чи іншого питання на свою користь. Суддя-боягуз ніколи не прийме законного рішення!
Саме таке сталося і в нашому районному суді, де за нашим позовом суддя виніс постанову про відмову в його задоволенні. Таке рішення суддя приймав під тиском нардепа О.Пономарьова, його саженців — голови райдержадміністрації А.Попова, голови райради Ю.Симоненко та до 20 громадян, яких постійно використовують в кампанії по перейменуванню Більмака.
За нашою апеляційною скаргою на постанову районного суду 21 листопада справа вже розглядалась в Дніпропетровському апеляційному адміністративному Суді, де з перших хвилин ми відчули, що щупальці нардепа О.Пономарьова дістались і до сусідньої області, зі слів опонентів які говорять про це в селищі, до мера міста Дніпро — Бориса Філатова, саме того “патріота”, що разом з Вілкулом чинили опір перейменуванню міста Дніпропетровська на Дніпро, а сьогодні Філатов за для підняття рейтингу Пономарьову разом з цим нардепом прагнуть змінити назву смт Бідьмак на Запоріжжі та — створити прецедент, яким усі рішення Верховної Ради України по декомунізації в нашій державі буде знівельоване і поставлене під сумнів.
При сприянні мера в вище вказаному суді знайшли “героїню” в мантії — головуючого суддю колегії суддів С.В.Сафронову, яка окрилена такою підтримкою, чи може з під батога, галопом понеслася розглядати справу яку навіть не читала.
Та все ж нашими немалими зусиллями ледве вдалося поки що її зупинити.
Судом взята перерва, призначена дата розгляду справи на 5 грудня 2017 року.
До речі на суд приїздили і наші опоненти в складі трьох осіб, яких привіз водій голови райради на її службовій "Ниві".
В зв’язку з цим, 25 листопада нами подана заява про відвід головуючого судді колегії суддів Сафронової Світлани Володимирівни.

Доводи на захист Більмака зібрані більш ніж суттєві.
Назва селищу й району надані на честь найвищої точки Приазовської височини Більмак-Могили — геологічної, історичної, археологічної пам’ятки, гори, яку на степовому плато створила природа, у підніжжі якої розташоване селище. Зображення вказаної пам’ятки вже багато років зазначені на гербах селища та району. Більмак це назва з п’ятитисячним історичним корінням, одним із перекладів з тюркської мови — головна вершина, від якої бере початок більше 10 степових річок, за висновками науковців була культовим центром наших пращурів, відіграла вирішальну роль в заселенні нашого краю, про що свідчать велика кількість безцінних, унікальних археологічних знахідок, основними з яких це символи зародження світу і родючості.
Назва селища Більмак, як і назва міста Токмак, є гідною назвою Запорожського краю.

Проте на вимогу та під тиском групи громадян і районних посадовців селища перейменувати щойно перейменоване смт Більмак, на той час Куйбишевська селищна рада Куйбишевського району Запорізької області 07.07.2016 на сесії, без будь-яких експертних висновків, прийняла рішення №2 «Про пропозицію щодо перейменування смт Більмак Більмацького району Запорізької області», яким порушила права та законні інтереси нас позивачів та місцевих жителів.
Але немає жодних підстав для перейменування щойно перейменованого селища Більмак!
Назва "Кам'янка" не є історичною, як про це стверджують ініціатори повторного перейменування.

— Нова назва селища — Більмак — отримала достойну оцінку у всіх колах науковців, як нашої області так і України, авторитет яких не підлягає сумніву! — зазначає пан Віктор Вернигор.

Національна Академія Наук України зробила свій висновок щодо спроб перейменувати Більмак на Кам'янку.

НАН України підкреслює, що спроби певної групи осіб перейменувати Більмак на Кам'янку ґрунтуються на хибній уяві про те, що остання назва ніби є історичною, хоча це не так. Отже спроба певної групи осіб перейменувати Більмак є політичною акцією, котра має на меті поставити під сумнів рішення Верховної Ради України і рішення держави Україна.

За експертним висновком інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського Національної Академії Наук України назва "Кам'янка" не є історичною, а сучасна спроба певної групи осіб перейменувати Більмак на "Кам'янку" є суто політичним кроком, спрямованим на те, щоб поставити під сумнів всі ухвалені Верховною Радою постанови про перейменування населених пунктів України на виконання Закону України про декомунізацію.
Але суд в Дніпрі не взяв це до уваги.

Зокрема, відповідно до експертних висновків підготовлених Українським інститутом національної пам’яті, фахівцями комунального закладу «Запорізький обласний краєзнавчий музей» Запорізької обласної ради, Запорізького наукового товариство імені Якова Новицького, а також докторів та кандидатів історичних наук, викладачів ДВНЗ «Запорізький національний університет» Турченка Ф.Г., Молдавського Р.Л., Лимана І.І., сучасна назва Більмак найповніше втілює історичні, географічні, культурні особливості регіону, а тому вказана назва відповідає вимогам Закону України «Про географічні назви».

Згідно ст.5 Закону України «Про географічні назви» назва селища Більмак не тільки не повторюється у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (району або області), але є унікальною на всю Україну та не повторюється у будь-якому іншому районі або області.
В Україні налічується 200 назв Кам’янка, враховуючи співзвучні назви на кшталт Кам’янське, тощо — є Кам’янський район Черкаської області; в Запорізькій області є село Кам’янка в сусідньому Чернігівському районі, село Кам’янка в Новомиколаївському районі та співзвучне місто, центр району — Кам’янка-Дніпровська, а відтак в разі перейменування в Запорізькій області з'явиться два Кам’янських райони, що суперечить вимогам Положення «Про географічні назви».

Дана назва також не суперечить вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Суд не звернув увагу на те, що саме такий висновок від 21.02.2017 №01/321, про неможливість перейменування смт Більмак згідно чинного законодавства України наданий Голові Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Українським Інститутом Національної Пам’яті (УІНП) при розгляді листа Комітету від 16.02.2017 №04-14/15-619 щодо питання про перейменування окремих населених пунктів. Такі ж відповіді УІНП надані громадянам, депутатам селищної, районної ради на їх звернення про недопущення перейменування смт Більмак (копії повідомлень УІНП є в матеріалах справи).

Повторне перейменування декомунізованих населених пунктів суперечить Закону про декомунізацію.
Український Інститут Національної Пам'яті також наголосив, що повторне перейменування декомунізованих населених пунктів суперечитиме чинному законодавству.

Надаючи оцінку доказам не історичності назви Кам’янка, суд не звернув увагу на те, що рішення селищної ради про надання згоди на перейменування №2 від 07.07.2016 приймалося взагалі без проведення експертизи, як того вимагає ч.5 ст.8 ЗУ «Про географічні назви», посилання на який навіть відсутнє в прийнятому рішенні селищної ради.
Пізніше експертні висновки та копії архівних документів, які є у справі спростували посилання на "Історію міст і сіл Української РСР" про заснування близько 1782 року на березі річки Кам’янка казенної слободи під назвою Кам’янка.
Судом зазначено, що історичність чи не історичність назви Кам’янка є суто науковим, дискусійним, предметом історичних досліджень. При цьому, судом вказано, що в контексті питання правомірності рішення селищної ради №2 від 07.07.2016 року, що є предметом цієї справи, питання історичності назви Кам’янка не має значення, оскільки перейменування є компетенцією Верховної Ради і селищна рада не повинна вирішувати питання історичності назви Кам’янка.
Таким чином, суд, фактично констатуючи не доведення історичної назви Кам’янка, як того вимагає ч.11 ст.5 ЗУ «Про географічні назви», що є головною та єдиною підставою у наданні згоди на перейменування населеного пункту, все ж не вбачає в цьому порушення закону.

Також, судом не прийнято до уваги той факт, що згода на перейменування була прийнята в порушення вимог ч.1 ст.8 ЗУ «Про географічні назви» без будь яких розрахунків та кошторисних витрат пов’язаних з перейменуванням. Крім того, і без того у скрутний час, чергове перейменування смт Більмак призведе до нових витрат місцевих мешканців, підприємств, установ та організацій (проведення перереєстрації, затвердження нових статутів, одержання дозволів, ліцензій, печаток, штампів, вивісок та інше), відтермінує на тривалий час та поставить під загрозу виконання значної кількості інвестиційних проектів по розвитку громад району, які за приблизними розрахунками загалом оцінюються в декілька мільйонів, саме на це вказують в своїх листах голови громад.

Далі позивачі зауважують наступне:
Рішення селищної ради від 07.07.2016 року №2 про перейменування смт Більмак прийняте під впливом інформаційної війни, всебічного тиску на селищну раду її депутатів і селищного голову, з брутальним порушенням чинного законодавства, на догоду амбіціям народного депутата Верховної Ради від округу №78 О.Пономарьова, окремих районних посадовців та політичних сил з метою підняття їхніх електоральних рейтингів, про що свідчили в суді свідки, а надані до справи докази, письмові пояснення суду, доводи позивачів, що виступили на захист назви Більмак, суд не дослідив та не прийняв до уваги. Зокрема суд не дослідив надані свідками звернення групи громадян до селищного голови від 07.06.2016 року «Про негайне припинення процедури та усіх інших заходів пов’язаних з перейменуванням селища Більмак Більмацького району Запорізької області як сплановану антидержавну акцію, направлену на дестабілізацію настроїв серед громадян селища та району в цілому», звернення групи громадян до селищного голови, депутатів Більмацької селищної ради Більмацького району від 01.07.2016 року «Про глибоке обурення брудними, підлими діями районних посадовців по підняттю своїх рейтингів, які штучно роздмухали протести людей проти нової, достойної назви нашого селища Більмак, яку ми підтримуємо і будемо цю назву захищати». При судовому розгляді справи суд своєю ухвалою безпідставно відмовив в наданні свідчень по справі за нашим клопотанням свідку М.Корсуну, який, як депутат районної ради, двічі звертався з листом до позивачів та надавав документи які залучені до справи як докази тиску. Це копія рішення, яке прийняте на позачерговій сесії сьомого скликання на той час Куйбишевської районної ради від 27.04.2016 № 1 «Про звернення редактора газети Куйбишевського району «Рідний край» від 15.04.2016 № 50 щодо перейменування селища Куйбишеве» — те саме абсурдне звернення за підписом редактора вказаної газети, в якому йдеться про заробляння бонусів, підняття рейтингу народному депутату Пономарьову, про дешевий підкуп виборців та інші політичні цілі, пов’язані з виборами, що стало поштовхом районним посадовцям для організації кампанії по перейменуванню селища на чолі якої став народний депутат Пономарьов і його ставленики: голова райдержадміністрації, голова районної ради та редактор районної газети. Про роль редактора в цій кампанії висвітлено в публікації, яка розміщена на сайті «Порохівниця» 14 липня 2016 року “Більмак – бунт “куйбишевських ватників”. Авторами статті проаналізовано редакційну політику районної газети “Рідний край” в питанні висвітлення перейменування нашого селища та справедливо вказано на редактора як головного підбурювача настроїв людей (стаття надана для залучення до справи).
Редактор в газеті, активно дезінформуючи населення, впливаючи на їх свідомість, маніпулюючи фактами, сформував негативну думку у частини людей по відношенню до отриманої в ході декомунізації нової назви селища Більмак, викликав невдоволення, агресію, що для деяких з них стало приводом чинити тиск та погрози на селищного голову, на депутатів селищної ради, яких цими діями примусили прийняти протиправне рішення щодо перейменування селища від 07.07.2016 року.

Рішення Держави Україна, постанова Верховної Ради України, Закон, експертні висновки Національної Академії Наук України, висновки істориків, краєзнавців, прохання місцевих мешканців не здійснювати повторне перейменування — все це нічого не варте для купки місцевих коллабораціоністів, котрих використовує в своїх цілях фінансуємий кланом Пшонок з Москви нардеп і бердянський олігарх Алєксандр Пономарёв.
Навіть на засіданні Комітету Верховної Ради зухвалість коллабораціоністів вражала: "чё тянуть — пєрєімєнавать і дєлов-то!"
Ну прямо, Абырвалґі-Шаріковы: "взять і падєліть!", а то "ґолова пухнєт".
Цинічне зауваження пшонного Пономарёва на адресу свідомих і небайдужих більманців "А чєво ані только чєрєз ґод ачухалісь?" взагалі вражає, адже саме Пономарёв вже другий рік веде інформаційну війну проти Більмака, здіймає бучу в тихому сільському районі, створює вкрай напружену ситуацію, маніпулює за допомогою своїх кишенькових місцевих газеток свідомістю людей... А коли люди самостійно почали розбиратись у питанні і знімати з очей оте "бєльмо", котрим заліплювала очі всім довкола пономарёвсько-прічінєнковська писанина — пшонний "ставлєннік" Пономарёв ще й має зухвалість звинувачувати Українців в дусі "самі вінаваты".
Де ж наше СБУ, такого жирного коллабораціоніста і не помічають!
Сліпі, як спостерігачі ОБСЄ! 🙂

Пан Віктор Вернигор передав нам апеляційну скаргу:

▼ контекстне меню під значком ▼ роздрукувати або скачати ▼

— Надаю Вам для публікації апеляційну скаргу по скасуванню постанови районного суду і також наші доводи як доповнення до неї. Цих матеріалів достатньо на статтю в “Порохівниці” як що Ви вирішите її публікувати.
Втім, лише на “Порохівницю” й надія...

Залюбки підготували матеріял для захисників Більмака.
Безкоштовно, тобто даром! 🙂
Дійсно, окрім «Порохівниці» (а це всього лиш блоґ-майданчик, а не медія) ніякі інші, вибачте за три літери, ЗМІ, не публікують бодай-щось на захист декомунізованого топоніму Більмак. Натомість, всі кишенькові газетки та телебачення завжди радо за шмат недоїдків з пшонного столу відпрацьовують на замовлення нардепа-коллабораціоніста гучні сюжети в стилі "житєлі райцентра взбунтовалість протів названія Бєльмак" — це "1+1", коли що. Ну хоч не засунули в сюжет дохлу чупакабру!

До речі, про чупакабру.
Сталін мав кишенькового писаку Вольтера Дюранті, корреспондента московського бюро "Нью Йорк Таймс", який для американської преси заперечував Голодомор, ширив кремлядську пропаґанду і посприяв вбивству 7 мільйонів Українців в 1932-1933... (До яких наслідків може привести брехня "журналістів" і яку роль зіграли брехливі кишенькові "журналісти" під час Голодомору — в попередній публікації .)
Джордж Орвелл в антиутопії "Колгосп Тварин" зобразив "журналіста" Дюранті в образі свина Скавутишина, вірного подільника диктатора Хряка.
У коллабораціоніста пономарьова теж є свій свин Скавутишин, свій Дюранті — Прічінєнко.
Кишенькова чупакабра, яка другий рік бігає і всім навколо заліплює очі якимось "бєльмом".
Чергове загострення сталось у товаріща константіна прічінєнка і цього разу. Совєтський редактор "куйбишевской" кишенькової районної газетки "Рідний край" — це той ручний писака коллабораціоніста пономарёва, що є рупором війни проти назви Більмак і за протекцією нардепа-коллабораціоніста мав змогу нести нісенітницю "про бєльмо" аж зі сторінок "Урядового Курьєру" та "Сільських Вістей" (урядові видання, між іншим, за бюджетні кошти публікують кишенькових коллабораціоністських писак зі псевдонауковою маячнею та антидержавними і антиукраїнськими тезами). Це той писака, який накличе танки і "ґради" РФ на запорожську землю... Нині ватний писака зловтішається та через районну (а фактично власну) газетку (яка все ж є муніципальною і фінансується з державних коштів) інформує населення про відмову судом в задоволенні позову на захист назви Більмак і використовує це для агітації людей на підписку газети!
Старий комсомольський свин-писака кує залізо, доки гаряче.
Цікаво, його хоч пшонкою годують з того, що дає артёмка пшонка пономарёву, чи мо' кинуть з лопати дерті в корито і воно й тому радіє? А коли запахне смаженим, встигне втекти з України слідом за нардепом-коллабораціоністом куйбишевський Скавутишин?

На місці мешканців Більмака і Більмацького району варто було би не читати писанину коллабораціоністів, а гнати тих, хто кличе війну на нашу землю, доки ще не пізно...

Рано радіє пономарьовський Скавутишин — жодна спроба "вєрнуть взад" декомунізовані назви коллабораціоністам не вдалась — ні в Одесі, ні в Дніпрі, ні будь-де.

ПОВТОРНЕ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ
ДЕКОМУНІЗОВАНИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
СУПЕРЕЧИТЬ ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ

Крім того, є ще один фактор, який змусить перестати втішатись ватніків.
Погляньте на Google Maps 🙂
1.ХІІ.2017 на глобальній інтерактивній мапі нарешті з'явився Більмак!
Так, Ґуґл-мапс оновив мапи вперше за два роки. На початку декомунізації вони було почали оперативно змінювати назви, але застопорились на Горішніх Плавнях, потім встановили нові назви містам Дніпро і Кам'янське і все, далі нічого не змінювалось. Декомунізовані назви в окупованому Криму протримались день і були повернуті старі совєтські окупаційні, решта назв теж не змінювалась. Замість Більмака ганебно висіло якесь "куйбишево".
Як повідомляв екс-голова "Microsoft-Україна", а нині Радник Президента України Дмитро Шимків, питання з Google щодо декомунізації інтерактивно мапи вирішувалось складно через сильну прокремлівську позицію глобального інтернет-ресурсу, засновником якого є "ґражданін Совєтскоґо Союза" Сєрґєй Брінн. Але останні події в США, виклик на допит в Конґресс США та розслідування ФБР питання співпраці Ґуґл, ФСБука і Твіттера з Кремлем схоже змусили ворушити сідницями власників глобальних мереж. Відтак, почалась декомунізація глобальної інтерактивної мапи, нарешті.
А це говорить не лише за чудову роботу зовнішнього відомства України, але й за те, що Київ не планує перейменовувати вже перейменовані та декомунізовані назви.
Тобто, через купку коллабораціоністів з Більмака ніхто не буде на глобальних мапах знову міняти туди-сюди щойно змінену назву.

Захисники Більмака здаватись також не збираються, запевняє пан Віктор Вернигор:
— Здаватись не збираємося — попереду ще касація у вищий Адміністративний суд України. Все рівно, не дивлячись на негативний результат нашої боротьби в судах, великий позитив цього є відтермінований час по перейменуванню, яке могло відбутися.
Підтримується зв'язок з УІНП, де нас заспокоюють, що Більмак ніколи не перейменують і в цьому не допоможе ніякий пономарьов. Хлопці з Інституту і сам пан В'ятрович сильно допомогли нам в захисті нашого Більмака, вони були нашою фортецею в Києві з цього питання, за що ми їм глибоко вдячні.

Позаяк в Запорізькій області абсолютно всі засоби масової інформації знаходяться в кишенях кремлядських коллабораціоністів і не існує жодного проукраїнського медія, свідомі Українці будуть висловлюватись на захист Більмака, рідного Запорожського краю та українських державних інтересів на сторінках вільних інтернет-майданчиків.

Закликаємо мешканців Більмака активно поширювати між собою інформацію з блоґ-майданчику «Порохівниця» щодо подій навколо Більмака та спроб коллабораціоністів перетворити наш Запорожський край на охоплений війною "крымскій корідор"...
Не пустимо кацапські танки під наші хати!

Матеріял підготовано:
© Максим Довгаль (Більмак), Дмитро Дзюба (Токмак), Степан Бондаренко, «Український Визвольний Рух Запорожжя»
2017.ХІІ.3
© «Порохівниця»